USD 39.55 39.84
  • USD 39.55 39.84
  • EUR 39.65 40.00
  • PLN 9.75 9.90

Частина селища під Луцьком сидить без води

23 Березня 2011 10:14
З кінця лютого частина мешканців селища Рокині Луцького району немає у своїх домівках водопровідної води – внаслідок численних проривів водогін перекрили і чекають зручного часу і грошей для ремонту.

Не пощастило тим рокинцям, які мешкають у приватних будинках на вулицях Мічуріна, Шевченка, Польовій та Богдана Хмельницького – у більшості будинків відключена централізована система водопостачання.

Не в кожної родини є можливість заплатити за бурління артезіанської свердловини на території своєї садиби. Тому люди змушені ходити по воду до односельців і чекати поки водопровід полагодять. Односельці теж не дуже задоволені – рівень води у криницях, хоч і тимчасово, але критично падає, і в тих, у кого в криницях встановлені насоси, вони просто виходять з ладу.

На фото - місце прориву водопроводу у Рокинях

Виною всьому – старий водопровід

Як розповіла голова Рокинівської селищної ради Марія Піскар, проблема виникла відтоді, як на вулиці Мічуріна кілька тижнів тому стався прорив водогону, внаслідок якого підтоплювалось новозбудоване приватне житлове приміщення. Господар того будинку скаржився у селищну раду і місцеве комунальне господарство.

«Кілька разів латали, хотіли запустити водогін такий, як він був в первинному етапі. Але не можна було, бо труби вийшли з ладу. В одному місці зроблять, а зразу тріщини дає, і знову робляться прориви», – пояснює селищна голова, нарікаючи на старий водопровід, який експлуатується ще з 1976 року.

«А паралельно треба було відключати три багатоквартирні будинки: готель, 24-квартирний будинок і 32-квартирний на вулиці Мічуріна», – каже вона.

Проте перекрити воду на невизначений термін у багатоквартирних будинках селищна рада не наважилась – ті, хто мешкають у цих будинках, не мають змоги користуватися криницями, як рокинці, що живуть у приватних садибах.

Відтак, каже Піскар, фахівці обрізали водогін таким чином, щоб була вода в багатоквартирних будівлях. Проте від цього постраждала частина приватних будинків.

Односельці не скаржаться

Проте скільки мешканців селища нині лишаються без водопровідної води, вона не може сказати. Але переконує, що односельчани розуміють складну ситуацію і не бунтують.

«Кричущого положення нема. В мене в селищній раді звернень нема. Жителі всі розуміють ситуацію і знають, яка проблема лягла на селище», – стверджує очільниця селищної ради.

До того ж, каже Піскар, «майже всі рокинці мають власні свердловини», у яких і вода якісніша, і проблем менше. Разом з тим Піскар не може сказати скільки артезіанських свердловин є на території її селища, мовляв такі дані у сільраді не обліковуються.

«Але цей водогін ми будемо відновлювати. В нас вже є погоджена проектна документація. Вона вже погоджена з усіма інстанціями. Діло в тому, що все впирається в кошти… Селищна рада дотаційна. Де гроші брати?», – бідкається вона.

Тому навіть за виготовлену проектну документацію сільрада ще не заплатила. А прокладення нового водогону тільки на двох вулицях – Шевченка і Мічуріна – потягне не менше сотні тисяч гривень.

Однак селищна голова запевняє, що водогін таки полагодять – кластимуть нові труби. Робитимуть це частинами.

«Це вже невідкладна робота, яку ми повинні зробити десь протягом двох тижнів. Так, щоб подати воду, щоб люди могли нормально зустріти великодні свята», – каже Піскар.

«Зараз всі сили ми докладаємо, щоб зробити спільну котельню на школу і на садок. Бо в нас складна ситуація взимку була з опаленням. А тут своїми силами. Хай метрів 50 щороку. По частинах будемо міняти, бо далі нема куди тягнути. Силами бюджету, будемо шукати інші варіанти. Я думаю, і жителі йтимуть назустріч, допомагатимуть. Будемо шукати допомоги у підприємств, які зареєстровані на нашій території», – говорить голова сільради.

Проте Піскар каже, що бажаючих користуватись новим водогоном в селищі дуже мало. Мовляв мешканцям приватних будинків цілком вистачає води з артезіанських свердловин.

«Ми давали оголошення. Писали в кожен будинок звернення. Але тільки дев’ять заяв надійшло про бажання підключитись до нового водогону», – нарікає Піскар.

Місцевих комунальників ліквідують?

Ремонт водогону робитиме виробниче управління житлово-комунального господарства «Рокині», яке, за словами головного інженера цього господарства Володимира Саламатіна, планують ліквідовувати через збитковість. Чоловік каже, що проти керівника господарства навіть відкрили кримінальну справу.

«Ми влізли в борги, біда в нас – закривають. В нас тут близько 16 працівників», – каже він.

«Поки що про кримінальну справу я не можу сказати. Знаю, що прокуратура цим займається. Прокуратура опитує працівників господарства. Через невчасно виплачену заробітну плату. Але багато боргує господарству і населення. Зашевелились, коли з нового року оголосили, що пеню нараховуватимуть на комунальні послуги. А тепер знов те ж саме», – розповіла селищна голова Рокинь Марія Піскар.

Ірина КАЧАН
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 7
Лучано Показати IP 23 Березня 2011 10:35
Я розкажу бабі Марії ї її депутатам де гроші брати. Не треба соплі і сльози лити про дотаційність. Має селищна рада великі земельні масиви. Приїздять люди щоб інвестувати гроші, купити землю, будувати підприємства. Ці ж гроші які пішли б на ремонту мережі і комунального господарства. Ні, цього вони не роблять. Натомість чекають що хтось дасть на лапу. А ходять в Луцьку міську раду та обласну з розпростертими руками - дайте грошей. А добре було б щоб і Романюк і Клімчук звернули велику дулю. Може тоді навчились і піскар і рокинівські депутати думати про майбутнє селища.
мешканка села до Лучано Показати IP 23 Березня 2011 11:53
А ви би взяли б і самі інвестували. Слабо????
пропозиції Показати IP 23 Березня 2011 11:24
Можливими варіантами виходу з ситуації є: 1) зробити ремонт власними силами сільради; 2) запропонувати співфінансування робіт мешканцями і сільрадою; 3) взяти орендну плату за сміттєзвалище у Брище не грошами, а виконанням ремонтних робіт "Луцькводоканал" чи іншою фірмою; 4) взяти сільрадою на ремонт кредит в банку, знайти інвесторів, спонсорів - у ситуації, коли 5 тижднів немає води це виправдано; 5) проаналізувати можливість надходжень коштів від оренди/продажу комунального майна чи землі (наприклад, в Боратині про такі проблеми не чути, навпаки - побудували новий стадіон, якісну дорогу, відбудували приміщення сільради).
мешканка села до пропозиції Показати IP 23 Березня 2011 11:52
Ви знаєте в Боратині трошки інша ситуація. Краще в ній розберіться а потім зважайте на це все.
я в шоці Показати IP 23 Березня 2011 11:36
Прочитайте: "Це вже невідкладна робота, яку ми повинні зробити ДЕСЬ протягом двох тижнів." - це про водопровод, який не працює ЗАРАЗ. "ЗАРАЗ всі сили ми докладаємо, щоб зробити спільну котельню на школу і на садок. Бо в нас складна ситуація взимку БУЛА з опаленням." - це про опалення, коли зима закінчилась.
кадри вирішують все Показати IP 23 Березня 2011 13:02
Чим в Боратині інша ситуація? Село рівновіддалено від Луцька, земля та сама. На мою думку, різниця тільки у ведені господарства. Боратин теж не одразу став таким як зараз і труби теж там не робили кращі ніж будь-де.
??? Показати IP 23 Березня 2011 13:57
Цікава стаття. Спочатку написано що води місяць немає на кількох вулицях і що скважини дорогі, що проблема в людей. Потім взяли коментар лише голови сільради, яка каже що все під контролем, ніхто не звертався, чекамо кращих часів... А де думка мешканців? Чи справді вони не зверталися з цього питання? Чи отримували листи? Чи можуть дозволити собі скважину? Якось однобоко трохи.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus