«А може, це з ФСБ дзвонять». Чи достовірні дані соцопитувань в Україні та в Росії під час війни

В Україні частина соціологічних контор після повномасштабного нападу Росії на Україну призупинила роботу. Більшість опитувань проводять у телефонному режимі, аніж face-to-face. То чи достатньо відверті респонденти, коли проводять опитування по телефону? Чи можна таким опитування довіряти?

Подробиці – у статті «Країни».

Одразу після широкомасштабного вторгнення російських військ та появи загрози оточення Києва частина соціологічних контор зі штаб-квартирами у столиці призупинила роботу. Але були й ті, хто продовжив дослідження, зокрема з евакуації, демонструючи динаміку суспільних настроїв. І ці опитування мали великий резонанс у країні, що воює.

Враховуючи обставини, один із популярних методів соцопитування – особисте інтерв’ю (його ще називають face-to-face інтерв’ю), що передбачає безпосереднє спілкування співробітника соціологічної служби з респондентом, використовується значно рідше, ніж телефонне опитування, коли респондент відповідає на запитання по мобільному телефону.

Серед соціологів існує думка, що цей другий тип дослідження менш точний, оскільки при дистанційному спілкуванні втрачається довіра. Опитувані менш відверті або не хочуть йти всупереч поширеній точці зору, особливо якщо вона підтримується державою.

А під час війни ці особливості лише посилюються – далеко не кожен ризикне по телефону висловлювати позицію, за яку (якщо про це куди слідують донесуть) можна заробити статтю Кримінального кодексу за держзраду, допомогу ворогові або за «заклики до порушення територіальної цілісності України».

До речі, ті самі сумніви щодо даних соцопитувань з тих же причин існують і в Росії.

Проте соціологи ці сумніви відкидають.

Тенденції та питання

Під час війни в Україні дані соцопитувань публікуються регулярно. При цьому всі вони у всіх служб показують низку чітко виражених тенденцій.

1. Різке зростання патріотичних настроїв.

2. Різке зростання негативних настроїв щодо Росії та Путіна.

3. Різке зростання довіри до української влади та особисто до Зеленського.

4. Віра у перемогу України.

5. Негативне ставлення до ідей компромісів із ворогом.

Заступник виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антон Грушецький вважає, що дослідження, незважаючи на всі потрясіння, що переживаються українським суспільством, правильно показують настрої людей. І те, що більшість опитувань зараз роблять методом обдзвону, який найпростіше організувати, нічого не змінює.

«Ще до пандемії коронавірусу проводили одночасно дослідження методами і face to face, і інтерв’ю по телефону, щоб порівняти. Перше було лише трохи краще. Якщо стоїть питання, куди дме вітер із настроями. Телефонні опитування цілком справляються», – коментує соціолог.

З його слів, готовність людей брати участь у дослідженнях КМІС залишається приблизно такою самою, як і до російського вторгнення. Причому потенційні респонденти перед інтерв’ю запитують, чи безпечно їм відповідати зараз.

«На 2000 осіб було лише 15, які відповіли, що небезпечно. Інші говорили вільно», – коментує Грушецький.

Політолог Руслан Бортнік говорить про «загальну кризу безпеки», в якій опинилися країна, народ і кожен українець. Але говорити про свої переживання, очікування та надії звичайній людині може бути складно.

«Респондента запитують про війну та мир. Чи легко йому сказати, що він за перемир’я, коли медіа прокачують цю ідею як «зраду»? А чи не сприйме він саме питання як провокацію? І тому відповість, що за війну до переможного кінця? Але якщо поставити питання про майбутнє війни по-іншому: наприклад, скільки можуть тривати бойові дії і які перспективи в розрізі безпеки ви бачите для країни і себе у разі тривалого конфлікту, ми побачимо 70-80% невпевнених у своєму майбутньому людей. Тобто, суспільсьво бореться за свою країну, але розуміє, що ситуація набагато небезпечніша, ніж її хочуть показати», – каже експерт.

Але сьогодні публікують ті результати опитувань, які можна використовувати для мобілізації суспільної свідомості, додає Бортнік. З його слів, таку саму роль виконує й офіційна соціологія у Росії.

У свою чергу соціолог Грушецький, посилаючись на дослідження КМІС, каже, що суспільство в принципі єдине в бажанні здобути перемогу над Росією.

«Ми в травні обдзвонили тих же респондентів, з якими спілкувалися в лютому перед вторгненням. Можу сказати, що частина громадян, які раніше належали до умовно проросійських, ухилялися від прямих відповідей про можливий результат війни. Не виключено, що через те, що зараз їхні регіони більш охоплені бойовими діями. Наші суб’єктивні думки, виходячи з цього факту, що деяка кількість громадян з проросійськими поглядами більш готова до якихось компромісів, але це критично не змінює основні результати. Більше того, проводячи для клієнтів КМІС непублічні опитування, ми ставили ті ж питання на тему війни у ​​замовлених специфічних формулюваннях. І все одно результати показують низьку готовність суспільства йти на поступки», – наполягає експерт.

Є також суперечка про вплив фактору переміщення через бойові дії мас населення. За останніми даними ООН, після вторгнення Україну залишили вже понад вісім мільйонів людей. Ще більше внутрішніх переселенців, тобто людей, які втекли від війни, всередині країни.

Політологи Бортнік та Золотарьов сходяться на думці, що масове переселення серйозно впливає на результати соцопитувань.

Соціолог Грушецький не погоджується. З його слів, з усіх, що виїхали, лише приблизно половина дорослих людей, які потрапляють у фокус соцопитувань.

«Це понад 10% населення України, думка яких матиме значення, якщо вона кардинально відрізняється від тих, хто залишився в країні. За нашими спостереженнями, ця відмінність не настільки сильна, щоб змінювати всю картину настроїв», – каже експерт.

Специфіка воєнного часу

У Росії з початку війни також простежується чітка тенденція зростання підтримки та політики Путіна загалом, та «спецоперації» в Україні зокрема.

Так, за даними ФОМ, рівень підтримки дій президента РФ з кінця лютого зріс із 71% до 80% на середину червня.

А кількість прихильників «спецоперації», за даними опитування ВЦВГД, збільшилася з 72% наприкінці лютого до 79% на кінець травня. Число противників становило на кінець травня – 18%.

Утім в експертних колах у Росії висловлюються сумніви у цих цифрах з урахуванням того, що в країні запроваджено відповідальність аж до кримінальної за «дискредитацію російської армії». Тобто, людина розуміє, що вона може мати проблеми, якщо вона відповість «не так, як треба».

Представник великої міжнародної дослідницької компанії, який працював і в Україні, і в Росії, каже, що ситуація воєнного часу, безумовно, позначається на достовірності соцопитувань.

«Публічно жоден соціолог вам цього не скаже. Але є речі цілком очевидні. Дзвонять, наприклад, жителю України з відкритого зв’язку і запитують: «Як ви ставитеся до Росії?» "Чи вірите ви у перемогу України?", "Погоджуєтеся ви з тим, що Україна може відмовитися від частини території, щоб припинити війну чи ви категорично проти цього?" Які будуть відповіді з урахуванням поширеної серед людей думки, що їхні телефони можуть прослуховуватись і взагалі незрозуміло, хто це дзвонить і для чого потім буде дані використовувати? Чи, наприклад, дзвонять москвичу з питанням, чи підтримує він спецоперацію? І що москвичу відповідати? Звідки він знає – дзвонять це соціологи чи це з ФСБ дзвонять? А якщо соціологи, то чи не донесуть вони куди треба? Я взагалі дивуюся, що в Росії ще є 15-20% населення, які зізнаються соціологам, що вони проти війни. Звичайно, це не означає, що реальна картина діаметрально протилежна тому, що показують опитування і в Україні, і в Росії. Але це означає, що кількість прихильників війни до переможного кінця і кількість противників компромісів у соцопитуваннях, скажімо так, дещо перебільшена порівняно з реальними настроями у суспільстві. При цьому в обох країнах політики використовують дані опитувань, щоб показати, що народ «за війну до перемоги» та «проти компромісів із ворогом». Хоча не виключаю, що якщо політики раптом дійдуть висновку, що війну потрібно на тих чи інших умовах закінчувати, то й дані соцопитування під це трохи «підкрутять», – вважає експерт.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---