USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Хор «Надвечір'я» відсвяткував срібний ювілей

11 Грудня 2016 18:55
Спогади – це єдиний рай, із якого людину годі вигнати. Між ним та народною піснею-одкровенням – трепетна спорідненість, бо саме в українській пісні людина, посріблена легкою памороззю років, залишає згадку про молодість та кохання, радість та печаль, вплітаючи у мелодію щиру надію, незгасну віру й пристрасну любов.

...У народного аматорського колективу «Надвечір’я» зі Старої Вижівки набереться чимала скриня таких поетично-музичних одкровень. Його пісні – не осінній прохолодний вечір, а жмені плодів горобини, оксамитові шати лісу, жага життя. Він уже відсвяткував срібний ювілей. І за весь цей час без «Надвечір’я» в районі не обходиться жоден мистецький захід. Хористи дають концерти не лише у Старовижівському районі, а й побували в інших, як, скажімо, у сусідньому Маневицькому, звідкіля родом один із їхніх колег та автор пісень Петро Сачук, у минулому журналіст, а нині ще й гуморист та художник. В основу музичних композицій колективу лягли й вірші місцевої поетеси та прозаїка, ветерана журналістики Олени Чабан, яка видала кілька збірок власних поезій та прозових творів, йдеться на сторінках щотижневика Волинські Новини (№45).

Є серед учасників колективу й інші творчі особистості, наділені титулом майстра у своїй царині. Вишиті рушники, сорочки, картини пріоритетно вирізняють з-поміж односельців Віру Рижко, Любов Троян, Надію Міндер, Галину Романчук, Ганну Сачик, Валентину Мороз, Лесю Гурську та багатьох інших талановитих учасників «Надвечір’я». Їхніх мрій, фантазій, почуттів, любовно втілених на хрещатому полотні, можна було торкнутися в місцевому краєзнавчому музеї, де проходять виставки самобутнього мистецтва земляків. Тут під пильними поглядами поціновувачів був рушник із родини Віри Рижко, якому майже вісімдесят років, «Похвальний лист» Василя Титаренка, датований 1913 роком, який ретельно зберегла його донька Надія Міндер, вишита сукня матері Леонтія Кудацького, що вісім десятків років береже честь роду й нині вже пасує правнучці. І хто знає, у чому глибше сповідається душа учасників хору: в пісні чи дивах, які творять золоті руки!

Понад п’ятнадцять років упевнено веде людей старшого покоління до багатих джерел української народної та авторської пісні керівник хору, його диригент, режисер та сценарист В’ячеслав Недзельський, який, працюючи в місцевій райдерж­адміністрації, організовує на Старовижівщині краєзнавчу роботу. Завдяки йому проведено чотири всеукраїнські наукові історико-краєзнавчі конференції та видано кілька наукових збірників про минуле й сьогодення нашого краю.



Утім немає магії сильнішої, ніж магія пісні. Вона ширить межі неба, і що глибша пісня, то ясніша душа. У цьому переконуєшся, коли слухаєш хор «Надвечір’я», який тричі брав участь у ювілейних мистецьких заходах однойменної телепередачі «Першого каналу» Національної телекомпанії України, представляючи у ній район та Волинь. Ті поїздки стали для митців із народу особливо дорогими, адже дали поштовх для подальшого творчого та професійного зростання.

– Учасники хору мали можливість побачити і глибоко усвідомити, яка багата, самобутня, неповторна культура, народна творчість нашої держави, – каже В’ячеслав Недзельський. – Особливо запам’яталася поїздка у жовтні 2013 року, коли разом з іншими волинськими колективами «Надвечір’я» виконало на сцені Українського дому пісню «Волинь моя». Незабутнім залишився й приїзд у 2006 році незмінної ведучої передачі Тамари Щербатюк і її команди до Старої Вижівки на 15-річчя нашого хору. До слова, батько Тамари Володимирівни Володимир Леонтійович свого часу організовував у Луцьку радіомовлення.

Було б несправедливо не згадати й про фольклорний ансамбль «Вижівчани», що входить до складу «Надвечір’я», репертуар якого формується на основі народних творів, традицій та звичаїв, що побутують на Старовижівщині. Приємно нині за­­з­начати, що колективу «Надвечір’я» було присвячено ще й другу книгу, яка розповідає про хористів. Вона стала літописом творчого об’єднання, учасників якого посріблили роки, та не позбавили таланту дарувати іншим глибоку, як море, українську пісню, у якої ясна та щира душа.

Наталія ЛЕГКА

Старовижівський район



Фото з архіву колективу
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus