USD 39.60 39.84
  • USD 39.60 39.84
  • EUR 39.65 40.00
  • PLN 9.75 9.90

Коли ми відбудуємо українську економіку, як Росія має платити репарації та чому сьогодні є шанс завоювати нові ринки, – економіст Роман Шеремета

20 Квітня 2022 14:22
Попри те, що в країні тривають активні бойові дії, потрібно вже міркувати над тим, як відбудовувати Україну, як залучати міжнародну допомогу і який має бути механізм отримання репарацій від країни-агресора, вважає український економіст Роман Шеремета. Про це він розповів у інтерв’ю, перебуваючи у Луцьку з візитом.

Роман Шеремета – доктор філософії, співголова Ukrainian American House, директор факультету програми МВА в Weatherhead School of Management, доцент кафедри економіки Школи менеджменту Уезерхед при Університеті Case Western Reserve (США), ректор-засновник Американського університету в Києві. Він – один з найкращих українських економістів за версією Forbes. Його цитують The Wall Street Journal, Forbes, NBC News, NPR і Science Daily. Він знайомий з американськими конгресменами і українськими дипломатами.

Днями Роман Шеремета завітав до Луцька і дав інтерв’ю Інформаційному агентству Волинські Новини про те, чого чекати українській економіці найближчим часом, які можливості нам відкриває нинішня ситуація та як і коли ми все відбудуємо.

Читати ще: Луцьк отримуватиме допомогу зі США

Пане Романе, як оцінюється сьогодні стан економіки України і взагалі за якими критеріями її можна оцінювати в нинішній ситуації?

Ми перебуваємо в стані війни, тому такі стандартні показники економіки, як ВВП й інфляція, не можна порівнювати з минулорічними показниками. Бо як можна говорити про ВВП, коли половина країни перебуває у воєнному стані, де тривають бойові дії, а друга половина працює в тилу на потреби фронту?

За прогнозами Світового банку, скорочення ВВП України може бути до 40%. Цифри звучать різні: 30%, 45%, але в середньому йдеться про 40%. І це колосальний удар по економіці України. Крім того, ми говоримо про зруйновану інфраструктуру – це ще плюс 100 мільярдів доларів. Додайте зруйновані будинки – і це вже 500 мільярдів доларів, які потрібні для відбудови, а за деякими розрахунками, це може бути і більша сума. Для розуміння: ці цифри – це три ВВП України. Тобто, щоб відбудувати все, нам треба три роки нічого не використовувати, а тільки спрямовувати на відбудову.
Читати ще: Інфраструктурні збитки від війни з Росією перевалили за 80 млрд доларів

Тому тут без допомоги Заходу не обійдеться, і ми також стратегічно працюємо в цьому напрямку, щоб забрати гроші в агресора, які конфіскували світові організації. Там дуже великі суми. Фактично, цих 500 мільярдів ми можемо перекрити з цих конфіскованих грошей з росії.

Звичайно, для цього потрібні будуть рішення міжнародних судів, але, думаю, це все буде вирішено в короткі строки. Я зустрічався з послом України в США і ми якраз обговорювали, як це все зробити. Потрібно буде підключати всіх економістів, щоб зробити правильні розрахунки втрат. Це має бути економічно обґрунтований документ, який скеровується до міжнародного суду. Після того, як суд вирішить, що росія має заплатити такі репарації Україні, ці гроші переводяться Україні.

Крім цього, ми активно працюємо над пошуком міст-партнерів у США для українських міст, для ефективного міжмуніципального співробітництва, щоб допомагати відбудовувати зруйновані міста та їх економіку.
У зв’язку з накладеними на росію санкціями має відбутися перерозподіл ринків. Чи є тут шанс в України наростити свої позиції, завоювати нові ринки і таким чином відновлювати свою економіку?

Перерозподіл ринків, безперечно, буде. Нещодавно я давав інтерв’ю на цю тему щодо ринку ІТ. Великі компанії сьогодні вийшли з рф. Наприклад, компанія EPAM, яка це зробила, входить в 500 найбільших компаній Америки, а заснована була на теренах колишнього союзу: росії, України і Білорусі. Саме з цих країн походив людський ресурс, і основний запит був звідти. Через цю компанію і подібні росія мала контракти з Гугл, Майкрософт. Але тепер ці угоди ніколи не відновляться, у наступні 5-10 років так точно. Відповідно, ці контракти має хтось на себе перебрати, і логічно, щоб Україна їх взяла на себе. Тому навіть так може відбутися перерозподіл на користь України. І це я кажу тільки про ІТ-галузь, а є й інші.

Проблема в тому, що через війну в нас скоротилось виробництво, а ще зараз важко сконсолідувати всіх працівників, бо хтось переїхав, хтось мобілізований. І хоч попит, можливо, буде великий, але ми, ймовірно, не зможемо дати пропозицію.
Але в довгостроковій перспективі, думаю, Україна зможе гарно виграти від цього. Бо компанії, які залишили росію, можуть спокійно зайти в Україну і співпрацювати з українським ринком, щоб замістити втрати, які вони мали.

З початком повномасштабного вторгнення стався новий виток історії з членством ЄС. Наскільки реально Україні стати членом Євросоюзу, тим більше з такою ситуацією в економіці?

Ця історія з ЄС давно мала бути на порядку денному. На жаль, через зволікання з боку країн ЄС в тому числі, ми маємо те, шо маємо. Думаю, сьогодні Європа відчуває певною мірою вину за це. А зважаючи на те, що ми і так будемо перебудовувати всю інфраструктуру, перебудовувати країну в деяких сферах взагалі з нуля, то дуже добре, що ми можемо це зробити в кооперації з Європейським Союзом. Тому я вважаю, що сьогодні найбільше шансів для України стати повноцінним членом ЄС. Хоч це й парадоксально звучить, в період війни, коли зруйнована інфраструктура, розбомблені міста, але шанси зараз вищі, ніж будь-коли, бо і Європа відчуває певну вину.

А з іншого боку, Європа розуміє, що Україна є дуже потужною країною, яка може допомогти їй в майбутніх кризових ситуаціях, бо має унікальний досвід. Адже світ на місці не стоїть, будуть інші виклики в майбутньому. Є Китай, який зайняв нейтралітет. Поки що. Китайці не хочуть влазити в цей конфлікт, бо хочуть самі бути супердержавою. Є ризики того ж Афганістану. Ми не знаємо, як світ буде розвиватися, і Європі потрібні сильні союзники. А Україна показала, що сама може протистояти росії, і це дуже впливає на ухвалення рішень. Тому, думаю, Європа навіть може бути готовою поступитися деякими економічними речами, щоб отримати сильного партнера, якою себе показала Україна. Тому шанси дуже високі.
Ви кажете, що Європа може деякими речами поступитися. Але в питанні ембарго російської нафти і газу щось не дуже поступається.

З ембарго ситуація наступна. Насправді Європа готова, але є декілька гравців, які мають, на жаль, тісні зв’язки з росією. І основний з них – Німеччина. Хоча й вона дуже змінюється. Це демократична країна, яка вирішила піти шляхом толерантності і загладжування вини. Але, на жаль, ця толерантність привела до того, що нові нацисти роблять паради в тій же Німеччині. Хоч ці паради невеликі, з протестами, але Німеччина це дозволяє. Німецькі політики працюють на російські компанії. Росія купила свій шлях до політики Німеччини і зараз це все відкривається й стає відомим. Багато політиків, які були на боці росії, після звірств, вчинених в Україні, визнають свою помилку. Ці зв’язки дуже довго руйнувати.

А друга частина цього питання банальна: економічно замінити російський газ для Німеччиниза за 2-3 місяці складно. Тому що там більше 30% газу йде з росії. На майбутнє вони працюють, розуміють, що мають відмовитися від російських енергоресурсів, а «Північний потік-2» можна уже демонтувати, і це найкраще, що з ним можна зробити.

росія не поверне тих відносин, які вона мала з Європою. Це лише питання часу – як швидко Німеччина зможе перейти на альтернативну енергію чи переукласти договори з іншими країнами, щоб можна було відновити постачання основних енергоресурсів в країні. Тому це не так просто. Щоправда, не так просто для них. Бо для мене тут все однозначно. Питання людського життя і економіки – на різних шальках терезів. Людське життя є понад економіку, і ми готові платити цю ціну. Для мене це питання не стоїть, а для німців воно актуальне.
Є ж крім Німеччини ще, наприклад, Угорщина

Угорщина й інші країни не є такими важливими. Основна країна – Німеччина, від неї йде ініціатива. Прем’єр-міністр Польщі відкрито сказав, що Німеччина – це країна номер один, яка блокує ембарго.

Читати ще: Канцлер Австрії: Відень, Берлін та Будапешт проти введення ембарго на постачання російського газу
А США?

Зі США якраз все дуже просто. Там вже є повне ембарго. Але США менше постраждають від цього, ніж Європа, бо Америка має свої енергоресурси і може перекрити природніми запасами. Та й США не так були інтегровані з росією, як Європа. Тому для Сполучених Штатів це найменш болюче питання. Єдине, з чим США може допомогти, – доставляти зріджений газ у Європу і так переривати частково її потреби. Але загалом в США 100%-ва підтримка України.

Там єдине питання – коли Америка надаватиме важку зброю. Але й воно вже зрушилося з місця: артсистеми, ППО – це обговорюється. Пам’ятаєте, у Другій світовій війні у США довго думали над ленд-лізом? Зараз це вже відбувається швидше, але все одно не так, як би нам хотілося, проте швидше, ніж тоді.

Але при тому всьому я вважаю, що США – це союзник номер один сьогодні для України. Так, Польща сьогодні нам стала рідною. Але вона не має, на жаль, такого озброєння. Друга країна – це Британія. І, до речі, для нас зіграв на руку Брекзит. Бо після нього вони сьогодні самі можуть ухвалювати рішення, і це дуже добре для нас. З одного боку, було багато обговорень цього процесу, а сьогодні завдяки Брекзиту ми маємо сильного союзника.
У зв’язку з війною в Україні у світі прогнозують продовольчу кризу. Чи це дійсно так?

Там є частка правди, але є й частка маніпуляції. Зі свого боку ми, звісно, повинні кричати і робити все, щоб Україна перемогла у війні, і давати найгірші прогнози. Ми маємо говорити за ядерну зброю, хоча я не вірю, що росія таки до цього вдасться, бо вона цим не виграє нічого, а навпаки – програє.

Щодо реальної картини проблем з продовольством, то Україна і росія, якщо говорити про зернові, забезпечувала 25% всіх зернових запасів світу. Тому, якщо буде зрив посівної кампанії, ми можемо говорити про велику світову проблему. Тим більше зібране українське зерно наразі не йтиме на експорт, а держава в першу чергу дбатиме за себе. І це правильно. Але це торкнеться світового ринку, бо зернові непросто замінити. Тому з пшеницею, борошном, хлібом, дійсно буде складно.

Читати ще: На світ чекає голод, якщо РФ не розблокує порти України – ООН

З олією теж буде проблема, але це можна буде компенсувати. Наприклад, Америка може переналаштуватися. Тому криза буде, ціни піднімуться. Але говорити про світову продовольчу кризу... Не одними зерновими забезпечується продовольча безпека. Наприклад, частково можна замінити кукурудзою, у тому числі корми для тварин і США зможуть забезпечити. Є багато замін, світ може противитися таким зрушенням. Тому не думаю, що буде настільки глобальна криза, але ціни підуть угору. Та це буде стосуватися частини сегментів.
Ви – фахівець з поведінкової економіки. Як сьогодні через війну змінилась економічна поведінка українців?

На жаль, зараз я не знаю відповіді на це запитання, бо його ще треба дослідити. І воно дуже цікаве, я сам хотів би провести експерименти і опитування. Будь-яка криза впливає на оцінку системи ризиків, на те, як людина приймала рішення колись і сьогодні. Сьогодні це економіка виживання, а не максимізації прибутку. Це абсолютно різні поняття.

У традиційний період ти намагаєшся максимізувати прибуток. Відповідно, в тебе одна поведінка. А сьогодні ти намагаєшся вижити, і в тебе психологія щодо ризику абсолютно інша.

Крім цього, кардинально змінюється часова оцінка. До цього ти дбав про майбутнє, думав про заощадження, пенсію. Сьогодні все зовсім інакше: ти не маєш впевненості, що це завтра настане для тебе чи когось з рідних.
Є й таке питання, як ідентичність. Воно впливає на якесь рішення. Коли стаються великі потрясіння, відбувається два екстріми: виходить нагору найкраще у людей і найгірше. Люди роблять героїчні речі і люди роблять страшні речі. І тут питання – що переможе: добра чи зла частина людства. І я за це трохи переживаю. Чому? Я розумію весь біль, мій батько переживав свій день народження в підвалі, у мене всі рідні, близькі проходять через це. Хтось у ЗСУ, друзі помирають. Але нам все одно потрібно буде залишитися людьми.

Мене це лякає і в собі, і коли бачу пости друзів про те, що вони ніколи не пробачать це. Я це розумію. Але, з іншого боку, ми не можемо перетворитися в агресора, ми повинні будемо через це пройти. Так, росія муситиме заплатити за все, так, ворога треба знищити. Але жити у постійній ненависті буде дуже нездорово для нашої нації. Тому дуже важливо буде, щоб перемогла добра сторона. Тому тут буде важливою робота медіа, психологів, бо в нас буде багато людей з ПТСР. Ми в Американському університеті у Києві, до слова, уже подалися на гранти, щоб допомагати людям вийти з цього стресу кращими, більш людянішими. Українці – Люди з великої літери. Так, це буде складно, бо зараз дуже багато болю, дуже багато ненависті у людей.

Україна все-таки – це християнська країна, і вчення Ісуса Христа побудоване на заповіді «люби ближнього, як самого себе», люби навіть ворога свого. Зараз складно говорити про «любити ворога». Але любити ворога – це ж і робити все, щоб вони покаялись, робити все, щоб вони стали нормальними людьми. Я тільки за те, щоб росіяни вийшли з того демонічного стану пропаганди і стали нормальними людьми. Я тільки за те, і це теж є прояв цієї любові.

Нам треба буде працювати над цим. Про те, як змінився портрет споживача зараз сказати складно, але нам треба буде все робити, щоб цей портрет змінився у хорошу сторону.
А коли росіяни нарешті відчують санкції?

Вони їх відчули з першого дня. Я з перших днів слухаю і українські новини, і російські, і американські, і європейські. За цей місяць я дав більше 50 інтерв’ю в десяти країнах світу, і ми часто говоримо про це. Слідкуючи за новинами, мене найбільше цікавило те, як звичайні росіяни відреагували.

Читати ще: Російська економіка вже зазнає краху, – західні експерти

Там був момент: стоїть людина і каже, що за сьогодні він втратив більшість своїх заощаджень, все, що було, згоріло. Як-не-як був якийсь фондовий ринок, зараз його нема, акції російських компаній впали на понад 90%.

А рубль... Він не відновлюється, він впав і штучно підтримується, як підтримувалась гривня за часів Януковича, що нам коштувало всього золотовалютного резерву. Офіційний курс рубля зараз штучний, це та сама пропаганда, яку робить Центробанк. Адже в них взагалі з боку попиту закритий ринок. Ти не можеш купити рублі, а лише росія сама диктує, які вона робить транзакції і показує курс рубля. Немає відритого ринку рубля, не працюють обмінники, ти не можеш купити долар у рф.

Вже є частковий дефолт, коли росія певні боргові зобов’язання не може виконати, і вона хоче платити в рублях. Вже йде питання про повний дефолт.
Що дефолт означає для росії? Чому це так важливо?

Дефолт означає, що росія ніколи, принаймні в наступні десятиліття, не зможе мати доступу до міжнародного капіталу, ніхто їй не буде довіряти, навіть той же Китай. Навряд чи Китай буде купувати облігації росії, знаючи, що вона не зможе їх повернути.

Читати ще: Дефолт в Росії: чому він неминучий та які наслідки матиме

Люди вже це відчувають, але в росіян через цю пропаганду сформована ментальність, мовляв, «ми знаємо, як жилося за поганих часів, поживемо, потерпимо». Тому вони готові знищити свою власну економіку заради ілюзійного пропагандистського лозунгу «денацифікації», хоча нацистами виступають вони.

Війна врешті закінчиться. Коли ми відновимо свою економіку?

Це будуть роки. У мене немає ілюзій, що це буде швидко. Це буде залежати від того, як ми зможемо залучити світову громаду, як ми сплануємо «план Маршалла» для України, як швидко ми можемо забрати російські резерви для України, як швидко інші країни залучаться до відбудови.

Тут буде дуже важлива систематична робота, і треба вже думати над цим. Не тоді, коли закінчиться війна, а вже. Тому в нас є команда економістів в Україні, в США, у Великобританії. Ми обговорюємо це. І ми маємо все консолідувати і скласти план для України.
***

Повідомлення про повномасштабний наступ росії застало Романа Шеремету в США. 23 лютого він вилетів з Києва, аби забрати з Клівленда дружину. Мали швидко повернутися, тож всі речі залишились в Україні. Але плани зимінило російське вторгнення. Тож, намагаючись допомогти Україні та українцям, він включився у роботу на своєму фронті.

Через Ukrainian American House вдалося передати засоби захисту, медикаменти, каски для Збройних сил України. Крім того, допомогти українцям вирішила й релігійна громада однієї з церков Клівленда – Slavic Full Gospel Churc. Разом з друзями він привіз в Україну допомогу від цієї громади, до якої і сам належить. А оскільки вирішили допомагати не лише ЗСУ, а й територіальній обороні, почали шукати надійних волонтерів на місцях, через яких можна було б організувати логістичні ланцюжки. Так і опинились у Луцьку.

Третій напрямок, який теж сьогодні цікавить Романа Шеремету, стосується пошуку міст-партнерів для українських міст у США і майбутньої міжмуніципальної співпраці. Це питання також вирішувалося під час візиту в Україну.

Юлія МАЛЄЄВА

Фото Олександра ОЛІШЕВСЬКОГО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus