«Побачу – повідомлю поліцію. Як Литва готується до штурму мігрантів з території Білорусі

Влада Литви ввела надзвичайний стан у кількох регіонах країни, побоюючись повторення на своїх кордонах спроб масового прориву мігрантів з території Білорусі до Польщі.

За 50 кілометрів від епіцентру найсерйознішої в Європі міграційної кризи люди, як і раніше, ходять у спа-салони і вечеряють у ресторанах, значних проблем наразі зазнають лише водії вантажних автомобілів, які застрягли в чергах до пропускних пунктів, повідомляє ВВС.

Однак у Вільнюсі вважають ситуацію серйозною загрозою національній безпеці та не виключають, що звернуться по військову допомогу до НАТО.

Литовське місто Друскінінкай розташоване за дев'ять кілометрів від білоруського кордону. Це дві години їзди від Вільнюса. Зазвичай воно переповнене туристами з Литви, Білорусі, Латвії та Польщі. Номери у спа-готелях треба бронювати тут за два місяці, причому незалежно від сезону.

Здавалося б, кілька днів тому курортне життя мало зупинитися, оскільки Литва оголосила надзвичайну ситуацію в десятикілометровій зоні вздовж кордону.

Литовська влада стурбована ситуацією в Польщі, прикордонники повідомляють, що білоруські силовики перевезли частину мігрантів звідти до литовського кордону. Близько сотні мігрантів рухаються уздовж кордону в бік Польщі й зараз перебувають біля Друскінінкайського району.

Але у місті-курорті так нічого й не змінилося. Спа-готелі переповнені, біля ресторанів стоять черги. Втім, якщо раніше тут були лише туристи, то сьогодні до них приєдналися військові, поліція та співробітники європейської прикордонної агенції Frontex.

Страждають водії вантажівок

«Поліції побільшало, вони тут практично живуть», – каже місцевий житель Вайдас.

«Зазвичай три екіпажі поліції, зараз близько десяти. Армія також є. Але це нічого страшного, все нормально», – додає ще один місцевий житель Ауріс.У сусідньому селі Капчаместіс на вулицях немає майже нікого, окрім військових. 15 із 20 відвідувачів місцевого магазину – військовослужбовці, більшість клієнтів їдальні – також військові та прикордонники. Приблизно кожен десятий контакт у тіндері (додатку для романтичних знайомств) – військовий.

Однак ані на побут місцевих жителів, ані на свободу пересування присутність силовиків не впливає. Ізабелла, яка приїхала до Капчаместіса з Польщі, каже, що під час перетину кордону надзвичайного стану не відчула, а військових та армії у Польщі навіть більше.

«Я не боюся поліції, вони хочуть мене захищати. Зараз нам потрібно боятися за людей (тобто мігрантів, – ред.) і щось робити, але що? Це перша новина по телевізору – польському, російському та американському. Це дуже важка ситуація, ми люди, ми хочемо допомагати людям. З іншого боку, у всьому світі проблема з мусульманами», – каже Ізабелла.

Читати ще: По $2600 за кожного: мігранти пояснили, як вони потрапляють до Білорусі

Але якщо перетнути кордон між Литвою та Польщею все ще досить просто, то виїхати за межі ЄС стає дедалі складніше. На кордоні між Литвою та Білоруссю вишикувалася десятикілометрова черга з фур.

«Стоїмо вже 17 годин, якщо таким же темпом рухатимемося, то ще годин 15. Зазвичай для переходу кордону потрібно годин 10. На всіх кордонах зараз колапс. Польща закрила один перехід, люди поїхали через Литву. На деяких КПП стоять ще довше, три-чотири доби, тут ще якось рухається», – каже далекобійник Віктор.

Неоднозначне ставлення до мігрантів

Польща закрила КПП «Кужниця» через рекордну кількість мігрантів на кордоні. А в прикордонних районах Литви, за 50 км від цього КПП та за 30 км від Гродна, де, за повідомленнями ЗМІ, мігранти збираються перед виходом на кордон, люди бачили їх лише по телевізору. І серед місцевих жителів немає згоди щодо того, як до них ставитися.

Олена живе на самому кордоні з Білоруссю і каже, що у цих місцях іноземці з неєвропейською зовнішністю навряд чи залишаться непоміченими.«Друскінінкай – дуже маленьке місто, тут навіть туристів одразу видно, їм (мігрантам, – ред.) тут сховатися неможливо. Якщо я побачу, подзвоню в поліцію, – каже вона. – Не розумію цих молодих польських дівчат, які ходять лісом і залишають їм їжу, не уявляю, щоб моя донька робила такі речі».

«У Друскінінкаї люди обговорюють ситуацію, це тисне психологічно, але самих мігрантів я не бачив. Якщо він не з ножем, то нема чого боятися, але багато хорошого про них не говорять. Я багато років жив у Німеччині, це люди іншої культури, вони живуть інакше», – погоджується місцевий житель Вайдас.

Ауріс, навпаки, готовий допомагати: «Дехто тут боїться мігрантів, а я ні. Якщо зустріну, просто пройду повз. Якщо попросять допомогти – допоможу, чим зможу... Не знаю чим, може, грошима».

Сваюнас живе поряд із кордоном і теж готовий допомагати мігрантам: «Я їх не боюся. Думаю, вони такі ж люди, як ми. Якби я міг, допоміг би. Я поки що нікого не бачив. Не знаю, чи має допомагати країна».

Читати ще: Провокації на польському кордоні: мігранти пускали у вічі хлопчика сигаретний дим, щоб той заплакав на камеру

Литовський політолог Лаурінас Йонавічус вважає, що питання мігрантів розділило суспільство: «У Литві є думка, що треба їх відштовхувати, бо це питання нашої безпеки. Є люди, які кажуть, що це порушення прав людини і треба щось робити. Звичайно, це дилема: люди мерзнуть, і це недобре».

«Це Лукашенко їх привіз»

Офіційна Литва не збирається змінювати позицію та пропускати мігрантів через кордон, як це було на початку літа.

У червні-липні литовські прикордонники затримали за нелегальний перетин кордонів понад чотири тисячі осіб, їх розміщували в наметах, старих школах та гуртожитках. Людям не вистачало води, їжі та елементарних засобів гігієни.Наприкінці літа тактика Литви змінилася. Замість відправляти мігрантів у табори, їх почали виштовхувати назад до Білорусі. У результаті людям, зокрема дітям, доводилося жити у лісі тижнями та місяцями.

«Усі меседжі білоруської пропаганди на це й спрямовані: подивіться, як погано поводяться з цими людьми. Але проблема в тому, що це Лукашенко їх привіз, штовхає та не пускає назад», – вважає Лаурінас Йонавічус.

Влада Білорусі вважає, що в міграційній кризі винні країни ЄС, які відмовляються приймати мігрантів.

Президент Олександр Лукашенко також говорив, що раніше Білорусь була бар'єром на шляху нелегальних мігрантів до Євросоюзу, проте з урахуванням запровадження проти країни санкцій їй варто замислитись, чи потрібно це робити далі.

Одночасно з ескалацією ситуації на кордоні з Польщею литовські ЗМІ повідомили, що 500 мігрантів білоруські силовики перекинули до литовського кордону. За останній тиждень литовські прикордонники розвертали від 20 до 300 мігрантів на добу.

«Якби ми не захистили наш кордон і не почали б зупиняти, їх було б уже понад 50 тисяч. Ми насилу впоралися б з такою кількістю, – сказав заступник голови МВС Литви Арнольдас Абрамавічус через тиждень після ескалації на польському кордоні. – Ми не можемо собі дозволити зазнавати гібридних атак і нових хвиль нелегальної міграції».

Читати ще: Загострення ситуації з мігрантами: коли на Волині можуть запровадити надзвичайний стан

Абрамавічус не став коментувати ситуацію в Польщі, де прикордонники повідомили щонайменше про сім смертей серед мігрантів, переважно від переохолодження. Проте литовська сторона добре розуміє, що щось подібне може статися й на їхньому кордоні.

«Якщо їх запросила білоруська влада з метою туризму, якщо вони отримують білоруські візи, якщо вони платять за туристичні пакети, то білоруська влада несе повну відповідальність. На литовському кордоні смертей не було, – провадить Абрамавічус. – Якщо хтось намагається перетнути кордон, ми допомагаємо гуманітарними пакетами, але перейти не даємо».

За його словами, Литва збирається тиснути на міжнародну спільноту, щоб проблему розв’язували на рівні ЄС. Прямий діалог із Олександром Лукашенком чи офіційною Москвою він виключає.

«Не говорили і не будемо. Навіщо говорити з тими, хто виявляє гібридну агресію проти нас?» – робить висновок Абрамавічус.

Литва чекає на війну?

Політолог Лаурінас Йонавічус вважає, що саме переговори – мета Лукашенка.

«Він хоче легітимності, він створив цю проблему для того, щоб із ним розмовляли, може, щоб йому ще й гроші платили, він йде за турецьким сценарієм. Він хоче показати, що важливий і потрібний, а всі ці проблеми з виборами не такі важливі. А цього ми не можемо дозволити», – вважає він.За його словами, Лукашенко не хоче війни, проте задля дестабілізації ситуації та поглиблення кризи він піде на все. А це означає, що сценарій воєнного конфлікту виключати не можна.

«Якщо послухати його риторику, він постійно каже, що будуть провокації з литовського та польського боку, що в принципі означає, що він сам створюватиме ці провокації, а потім звинувачуватиме Польщу та Литву», – додає Йонавічус.

Про загрозу збройного протистояння раніше також офіційно заявляли Польща та МЗС трьох країн Балтії.

«Треба робити все можливе, щоб це не переросло у військовий конфлікт, потрібна участь різних країн та організацій, щоб вирішити це мирно», – вважає Арнольдас Абрамавічус.

За його словами, Литва може попросити допомогу в партнерів із НАТО, зокрема військову. Першим етапом було б прохання про консультації, проте литовська влада ще не визначилася навіть із цим пунктом. Можливість звернення до НАТО також розглядають Польща та Латвія.

«Ця гібридність створює багато проблем, – каже Йонавічус. – Незрозуміло, де вже агресія, а де лише провокації».

Мігранти тікають

Надзвичайна ситуація, запроваджена у деяких районах Литви, покриває не лише прикордонну зону. Влада побоюється ескалації також у місцях проживання мігрантів. У чотирьох із п'яти литовських центрів розміщення іноземців спалахнули заворушення саме тоді, коли почалася ескалація на польському кордоні.Теоретично це означає, що мігрантів, яких утримують у центрі, мають позбавити мобільного зв'язку. Начальник одного з таких центрів у литовському місті Пабраді Олександрас Кісловас сказав, що телефонів немає у тих, кого було затримано рішенням суду, решту ж керівництво табору позбавляти зв'язку не збирається.

«Вони користуються зв'язком, у 100 осіб є приватні адвокати, їм потрібно узгоджувати процесуальні питання. Але якщо будуть моменти, пов'язані з масовими заворушеннями чи спробами масових втеч, телефони можуть забрати», – каже він.

З початку надзвичайного стану мігрантам дозволені зустрічі лише з близькими родичами, представниками НУО та адвокатами. Тобто з журналістами їм спілкуватися не можна.

За словами Кісловаса, умови проживання у таборі помітно покращали. Влітку люди жили в багатоповерхових будинках та наметах, а зараз намети замінили на контейнерні будиночки.

Тут є п'ять секторів. Кожен із них розрахований на 150 осіб, у всіх секторах є свої тренажерні зали, санвузли, душі та гаряча вода.

Але в таборі, спочатку розрахованому на 220 осіб, зараз живуть 776. Наразі право залишати територію мають 28 осіб, а влітку таких дозволів було близько 300. 280 людей скористалися правом вийти з табору і не повернулися.

За даними литовських прикордонників, з місцевих центрів розселення втекли кілька сотень мігрантів.

Нагадаємо, міграційна криза на кордоні Білорусі з Литвою, Польщею, Латвією триває з серпня. Три країни звинувачують Білорусь у навмисне створеному міграційному тиску в межах гібридних дій проти них як країн ЄС.

8 листопада близько тисячі мігрантів колоною прийшли до білорусько-польського кордону неподалік контрольно-пропускного пункту «Брузги». Деякі з них зуміли пошкодити паркан із колючого дроту та проникнути на територію Європейського Союзу. Польща терміново скерувала на місце загін прикордонників, а військовий міністр країни Маріуш Блащак оголосив про підвищення бойової готовності армії. Згодом Польща стягнула на кордон із Білоруссю 13 тисяч військових.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---