«Пріоритет – безпека та комфорт пацієнтів». Інтерв’ю з директором Луцького пологового будинку

Оснащення сучасним обладнанням, відкриття нових структурних підрозділів, гінекологічні огляди на місцях, вдосконалення надання медичних послуг, гарантування безпеки та комфорту пацієнтам – Луцький клінічний пологовий будинок розвивається та впевнено долає труднощі воєнного часу і не тільки…

Про перинатальну смертність, відмови від новонароджених, покращення матеріально-технічного забезпечення закладу, пологи в укритті, важливість профілактичних гінекологічних оглядів та багато іншого – в інтерв’ю з директором Луцького клінічного пологового будинку Сергієм Сябруком.

Довідка. Стаціонар Луцького пологового будинку розрахований на 145 ліжок (75 – акушерських, 20 – гінекологічних та 49 – для новонароджених) і поліклінічне відділення – на 300 прийомів за зміну. Супровід вагітності, пологів і післяпологового періоду та гінекологічна допомога надається пацієнткам безоплатно. У середньому протягом року в закладі народжується 1500 немовлят.

Чи готовий був колектив пологового будинку до початку повномасштабної війни? Як довелося організовувати роботу медзакладу з огляду на воєнний стан?

Задовго до 24 лютого 2022-го ми розуміли, що пахне війною, однак усе одно повномасштабне вторгнення зі страшними бомбардуваннями мирного населення, об’єктів цивільної інфраструктури стало шоком. Незважаючи на це, 90% працівників пологового будинку 24 лютого вчасно вийшли на роботу. Не змогли дістатися лише ті, хто проживає поблизу Луцька, – через проблеми з доїздом. Усі структурні підрозділи пологового будинку того дня працювали у звичному режимі.

Відзначу, що медики, які надають акушерсько-гінекологічну допомогу, завжди готові до екстремальних ситуацій. Скоріше, ми стикнулися з психологічним викликом, адже не знали, як розвиватимуться події, чи очікувати зростання кількості пацієнток, чи не доведеться нам разом з іншими лікувальними закладами області надавати допомогу пораненим.

У перші дні великої війни в нас було по вісім-дев’ять пологів на добу. До нас приїжджали народжувати з різних регіонів України, де велися бойові дії: із Київської, Луганської, Донецької, Сумської, Чернігівської, Харківської та інших областей.Чи багато медичних працівників закладу виїхали за кордон із початком повномасштабної? Чи зараз пологовий відчуває нестачу кваліфікованих кадрів?

Із кадрами в нас проблем немає.

Невдовзі після повномасштабного вторгнення три лікарі покинули пологовий будинок: анестезіолог та два лікаря акушери-гінекологи, зокрема один пенсійного віку. Згодом і анестезіолог, і акушер-гінеколог молодшого віку повернулися.

Також ми прийняли на роботу двох лікарів-анестезіологів, які виїхали з територій, охоплених бойовими діями. Анестезіолог із Херсонщини досі в нас працює.

У зв’язку з реформуванням медичної системи та економічною доцільністю у 2021-2022 роках нам довелося оптимізувати кількість персоналу. І нині в пологовому будинку працюють 72 лікарі, 156 осіб із числа середнього медичного персоналу та 50 молодших медичних працівників.Скільки за час великої війни було прийнято пологів? Скільки немовлят народилося? Порівняно з попередніми роками кількість пацієнток зменшилася?

У середньому протягом року в нас народжується півтори тисячі немовлят. 10% новонароджених потребують додаткової спеціалізованої вузькопрофільної неонатальної допомоги через передчасні пологи чи ускладнений перебіг вагітності та пологів.

У 2021 році відбулося 1500 пологів. Однак у зв’язку з повномасштабною війною, тим, що багато жінок, у тому числі вагітних, виїхали за кордон, торік кількість пологів зменшилася – до 1220. У цілому за 2022 рік у нас народилося 1229 дітей. 1030 дітей народилося, починаючи з 24 лютого.

Також протягом минулого року ми надавали акушерсько-гінекологічну допомогу внутрішньо переміщеним особам – загалом 153 жінкам. Зокрема, по акушерську допомогу торік звернулися 77 жінок із числа внутрішньо переміщених осіб і народили. У 23 випадках пологи відбулися шляхом кесаревого розтину.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні ми прийняли 1376 пологів, зокрема у 89 жінок, які змушені були покинути свої домівки через війну.Чи доводилося приймати пологи в укритті під час повітряної тривоги?

Із початком повномасштабного вторгнення перед нами гостро постало питання безпеки. Оскільки я у свій час брав участь у бойових діях, то знаю, що таке війна, що таке бомбардування та прильоти. Пологовий будинок не має бомбосховища, але, як і кожен заклад, має підвальні приміщення. Ми відразу їх переобладнали під палати, санітарні та душові кімнати, пологову залу, операційну, склади із медикаментами, технічною та питною водою, їжею. І пологова зала, і операційна оснащені необхідним обладнанням і технікою. Маємо потужний дизельний генератор і кілька менш потужних, буржуйки…

Під час повітряної тривоги і персонал, і пацієнтки спускаються в укриття. Благодійники з Німеччини навіть придбали нам спеціальні сумки-переноски для немовлят, аби батькам комфортно було сходити в підвальне приміщення з новонародженими.

Загалом у пологовому залі в укритті в нас народилося п’ятеро немовлят. На щастя, нам не довелося робити операцій в укритті.А чи багато відмов було від новонароджених?

На жаль, відмови були, є і будуть. Але з кожним роком кількість таких зменшується. Пам’ятаю, у 2001-2003 роках нараховувалося від 14 до 18 відмов від немовлят на рік. Переломний момент настав тоді, коли запрацював проєкт «Здоров’я матері та дитини». Наш пологовий будинок був одним із перших в Україні, де в жовтні 2003 року почали впроваджувати цей пілотний проєкт.

Він був скерований на покращення здоров’я матерів і дітей шляхом упровадження сучасних перинатальних технологій, що ґрунтувалися на доказовій медицині. Що це дало? Змінилася сама атмосфера в пологовому будинку. Почали впроваджувати в практику партнерські пологи. Родичі змогли вільно відвідувати пацієнток після пологів. Жінки стали народжувати в індивідуальних пологових залах (раніше в одному пологовому залі могли народжувати дві-три жінки). Після народження малюка почали прикладати до тіла мами, аби забезпечити контакт «шкіра-до-шкіри», налагодити грудне вигодовування. Післяпологові палати теж стали індивідуальними, де сумісно перебувають мати і дитина, тобто категорично відмовилися від функціонування дитячих палат, де малюки перебували окремо від мам.

Усе це сприяло тому, що жінка, яка прийшла народжувати з думкою відмовитися від дитини, після пологів залишалася з немовлям, налагоджувала контакт із ним, розпочинала грудне вигодовування… Це спонукало жінку залишити дитину, любити та виховувати її.

Тому з 2004-2005 років ми фіксували одну-дві-три відмови на рік. А, наприклад, у 2009, 2011, 2012 чи 2016 роках не було жодної відмови від дитини. Протягом 2020-2022 років було лише шість відмов, зокрема одна – торік.Які показники материнської та перинатальної смертності зафіксовано в пологовому будинку протягом останніх років?

Материнської смертності в пологовому будинку з 2015 року не було.

Якщо говорити про такий показник якості наданої медичної допомоги, як перинатальна смертність (відображає всі випадки смерті плода або новонародженого в період із 22 тижня вагітності до семи діб після народження, – ВН), то в середньому в країні у 2020 році він становив 8,89 на одну тисячу новонароджених, у 2021 році – 9,21, а у 2022 році – 7,6. На Волині цей показник у 2020 році становив 7,58, у 2021 році – 4,79, у 2022-му – 6,15. У пологовому будинку показник перинатальної смертності у 2020 році склав 3,6 на тисячу новонароджених, у 2021 році – 2, у 2022-му – 3,3. Це показники розвинутих країн Заходу.

Безумовно, таких показників нам вдалося досягти завдяки злагодженій і кваліфікованій роботі всього колективу на кожному етапі надання медичної допомоги пацієнтці.Ще один пріоритет – пологи без болю. Більшість пацієнток нині розуміють безпечність епідуральної аналгезії. Для порівняння: у 2020 році показник виконання епідуральної аналгезії становив 7%, у 2021-му – 16%, а торік – 25%. Тобто кожна четверта жінка, яка народжує в пологовому будинку, отримує такий вид знеболення в пологах. Єдина вимога – письмова згода пацієнтки та відсутність протипоказань.

Торік попри велику війну пологовий будинок отримав нове обладнання, зокрема від благодійників і громади. Яке саме? І які можливості для закладу це відкрило?

Ми уклали договори за сімома пакетами медичних послуг із Національною службою здоров’я України. Вони передбачають наявність певних структурних підрозділів, персоналу, медичного обладнання та лабораторного забезпечення.

Безумовно, ми модернізували заклад, аби відповідати обов’язковим вимогам НСЗУ. Наприклад, за кошти бюджету Луцької громади ще у 2021 році придбали мобільну рентген-систему IMAX 101А.

Торік ми оновили лабораторію, оскільки лабораторні обстеження й аналізи допомагають у встановленні правильного діагнозу та корегуванні лікування. Придбали за кошти бюджету громади для лабораторії біохімічний автоматичний аналізатор метаболічного профілю ABX Pentra C200, який дозволяє відразу проводити 90 тестів біохімічного аналізу крові людини за одну годину.Оскільки у випадку народження недоношених малюків чи в разі виникнення певних ускладнень немовлята можуть потребувати спеціалізованої допомоги, наприклад, реанімаційних заходів, подальшого переведення у відділення інтенсивної терапії новонароджених, ми маємо транспортний інкубатор із респіраторним блоком, системою подачі кисню, підтримки сталої температури, доступу до пацієнта. Таким чином можемо безпечно перевезти маленького пацієнта, не припиняючи реанімаційних заходів, з операційної чи пологової зали у відділення інтенсивної терапії.

У своїй роботі використовуємо одноразові вироби медичного призначення та матеріали, зокрема операційні (засоби індивідуального захисту, операційні покриття, голки для спінальної анестезії, хірургічний шовний матеріал, одноразові вакуумні екстрактори та інше). На жаль, багато дистриб’юторів медичних матеріалів постраждали внаслідок бойових дій. На щастя, нам вдалося налагодити співпрацю з благодійниками, в тому числі з-за кордону.

Із Німеччини, США, країн Прибалтики нам привозили не тільки дитячий одяг, ковдри, дезінфекційні засоби, продукти харчування чи засоби індивідуального захисту, а й вироби медичного призначення. Протягом 2022 року завдяки благодійникам пологовий будинок отримав допомоги на суму 16,55 мільйона гривень. Ми не змогли би закупити стільки виробів медичного призначення та обладнання самостійно. Наприклад, нам вдалося залучити у вигляді благодійної та гуманітарної допомоги апарати УЗД, реанімаційні системи та інкубатори для новонароджених, автоклави, електрокоагулятори, електрокардіографи, апарати кардіотокографії плоду (КТГ), лабораторні центрифуги і мікроскопи, операційні лампи з блоками безперебійним живленням і оглядові світильники та ще багато іншого. Також отримали медикаменти: антибіотики, кровоспинні, утеротоніки та інше.

Нагадаю: обстеження, перебування, лікування, оперування, супровід чи амбулаторний нагляд є безплатними для пацієнтки.

Також ми переробили пологові зали, оновили операційні, модернізували систему медичних газів, створили відділення постінтенсивного виходжування для новонароджених, відкрили катамнестичний кабінет, клуб «Щасливе материнство», кабінет функціональної діагностики, де встановлено три апарати КТГ, кабінет патології шийки матки, кабінет гінекологічної ендокринології, планування сім’ї та лікування непліддя, кімнату матері та дитини, де є необхідні засоби гігієни…Наприклад, у катамнестичному кабінеті ми надаємо послуги медичного супроводу для дітей, які потребують підвищеної уваги та ретельнішого спостереження за станом здоров’я (після виписки з пологового будинку та до трьох років). Це передчасно народжені малюки, діти з перенесеними захворюваннями в період народження, діти з вродженими вадами чи проблемами розвитку. Мета – вчасно виявити відхилення та можливі порушення в розвитку. Медичний супровід здійснює лікар-невролог. За потреби залучаються педіатр-неонатолог, ортопед, офтальмолог.

Торік Луцький пологовий будинок долучився до програми «Чиста лікарня безпечна для пацієнта». Що це означає?

Будь-яка лікарня повинна бути безпечною для пацієнта. У нас програма «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» стартувала з поліклінічного відділення. Восени 2022 року ми провели гігієнічний аудит, який охоплює правильне налаштування комплексу гігієни рук, забезпечення та відпрацювання практичних навичок із використанням професійної системи для прибирання, застосування дезінфекційних засобів, поводження з медичними відходами, обробку виробів медичного призначення.

Також наш персонал пройшов навчання із впровадження покращення гігієни рук. Скрізь згідно норм інфекційного контролю є диспенсери з дезінфекційними засобами та милом.Комплекс гігієни рук, обробки виробів медичного призначення було запроваджено ще в рамках проєкту «Здоров’я матері та дитини». Завдяки цьому вдалося суттєво зменшити інфекційні, післяопераційні та інші ускладнення в мам і дітей.

Цього року статус «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» ми хочемо отримати і для стаціонару.

Відзначу, що протягом 2020-2022 років у пологовому будинку не було зафіксовано гнійно-септичних запалень – ні післяпологових, ні операційних.Волинь – один із регіонів, де торік запрацював проєкт «Розширений скринінг новонароджених». У пологовому за згодою батьків немовлят тестують на 21 рідкісне захворювання. Як проходить скринінг, що він включає? Він є безплатним для пацієнтів?

Із жовтня 2022 року в Україні стартував розширений неонатальний скринінг новонароджених, тобто на 21 рідкісне захворювання. До цього проводили неонатальний скринінг немовлят на чотири орфанні захворювання (рідкісні вроджені або набуті захворювання, які характеризуються тяжким, хронічним перебігом, перебігом, що прогресує, супроводжуються формуванням дегенеративних змін в організмі, зниженням якості та скороченням тривалості життя хворих і навіть становлять загрозу для їхнього життя, – ВН). Було обрано два регіональні центри, які проводять обстеження, як-от Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит» і Львівський обласний клінічний перинатальний центр.

Що робимо ми? Проводимо забори крові в перші дні життя немовляти та надсилаємо тест-бланки зі зразками крові до лабораторії Львівського перинатального центру. Кров беремо з п’ятки. Якщо в результаті скринінгу нічого не виявлено, то батьків не повідомляють.Саме в ранньому неонатальному періоді (на безсимптомній стадії) виявлення ризику розвитку орфанного захворювання дозволяє вчасно почати лікування та попередити складні ураження нервової системи чи інші тяжкі наслідки.

Розширений скринінг безплатний для пацієнтів. Його фінансує НСЗУ. Кров на аналіз у дитини беруть тільки за письмовою згодою батьків.

Із початку року медична виїзна консультативна бригада пологового здійснювала виїзні огляди в селах Луцької громади. Чи це довготривала ініціатива? Які результати можете відзначити?

Це ініціатива Луцького пологового будинку. Ми давно обговорювали питання створення виїзної бригади. Насамперед ідеться про доступність гінекологічної медичної допомоги сільському населенню.

Завдяки німецьким благодійникам торік отримали реанімаційний автомобіль. Ми його переобладнали, брендували, створили бригади лікарів, напрацювали логістику, графіки та налагодили співпрацю з очільниками Луцької громади і старостинських округів. Домовилися, що будемо проводити огляди в амбулаторіях, а місцева влада інформуватиме населення та забезпечить охочим із тих сіл, де немає відповідних приміщень, транспорт для доїзду.На жаль, доводиться нагадувати жінкам про важливість профілактичних гінекологічних оглядів. Часто жінки звертаються по допомогу, коли вже щось болить, – коли потрібне оперативне втручання, до того ж не в стаціонарі загального типу чи гінекологічному відділенні, а в онкологічному диспансері.

До складу бригади входять два лікарі (лікар-акушер-гінеколог і лікар УЗД), медична сестра та акушерка. І огляд, і кольпоскопія шийки матки, і взяття аналізів, і УЗД, і КТГ плоду у випадку вагітних, і консультація безоплатні для пацієнток.Перший виїзд ми здійснили 14 березня в селі Тарасове Боголюбського старостинського округу. Це не одноразова акція. Ми продовжуватимемо виїзди упродовж року.

Тільки за половину березня ми оглянули 182 жінки. У 72% пацієнток виявили гінекологічну патологію, яку потрібно лікувати (захворювання яєчників, доброякісні пухлини тіла матки, ектопія шийки матки, лейкоплакія шийки матки, кісти, ендометріоз, поліпи ендометрію, гіперплазія, дифузна мастопатія молочної залози та інші). Деякі пацієнтки вже проліковані та прооперовані.

Наприкінці серпня депутати Луцької міської ради звернулися до міністра охорони здоров’я з вимогою включити пологовий будинок до спроможної мережі медичних закладів Волинського госпітального кругу. Чи зрушилася справа з місця?

Медична реформа продовжується. Черговий етап – формування спроможної мережі лікарень. Спроможну мережу будуватимуть за принципом госпітальних округів. Кожна область – це окремий госпітальний округ.

Госпітальний округ поділяється на кластери, в межах яких організовано комплексний доступ населення до стаціонарної медичної допомоги. Межі госпітальних округів і госпітальних кластерів, порядок їх визначення та функціонування, порядок визначення кластерних, надкластерних та інших видів закладів охорони здоров’я, що входять до спроможної мережі, визначає Кабмін.

Госпітальний округ нашої області формує госпітальна рада при Волинській облдержадміністрації. І зараз наше головне завдання – увійти в спроможну мережу лікарень. У кожному обласному центрі є і пологовий будинок, і перинатальний центр. Пологовий будинок надає медичну допомогу жінкам фертильного віку та вагітним, роділлям, породіллям середнього ступеня акушерського та перинатального ризиків і новонародженим з масою тіла більш як 1500 грамів. А перинатальний центр надає медичну допомогу в складних та рідкісних випадках захворювань.Які плани маєте на поточний рік? Як пологовий будинок може розвиватися в реаліях воєнного часу?

Передусім ми орієнтовані на ефективне функціонування, подальший розвиток та формування конкурентоспроможної структури, тобто йдеться про відповідність напрямку надання медичної допомоги у Волинській області з метою включеного Луцького клінічного пологового будинку в спроможну мережу госпітального округу як кластерного закладу Луцького району.

Щороку ми готуємося до контрактування НСЗУ, як і інші заклади охорони здоров’я, аби втримати наявні пакети надання медичних послуг й отримати нові.

Продовжуватимемо ініціювання створення маршруту пацієнта (жінкам, вагітним, роділлям, породіллям) у Волинській області. Пацієнтка повинна завдяки правильному скеруванню обрати належну установу для надання якісної безпечної та безоплатної допомоги.

Також ми прагнемо розширити спектр послуг виїзної бригади, наприклад, вона може надавати певні амбулаторні процедури. Хочемо отримати статус «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» для стаціонарного відділення. Прагнемо залучити нові джерела фінансування для матеріально-технічного розвитку закладу. Плануємо впроваджувати енергозберігальні технології, адже це безпека та комфорт пацієнтів. Одним словом – планів багато.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---