Снайпера 51 бригади судять за самозахист?
Понад чотири місяці старшина роти снайперів 51 бригади Володимир Безносюк не може добитися правди. Він стверджує, що на нього і його бойових товаришів напали невідомі молодики на Сході України. І йому довелося, не інакше, як оборонятися, щоб зберегти своє життя і здоров’я та побратимів. Натомість, зараз йому висувають обвинувачення в особливо тяжкому злочині, - інформує Громадське.Волинь.
Володимир Безносюк розповідає, що виїхав із зони бойових дій на ремонт КАМАЗів. Опинившись у селищі Межова, що на Дніпропетровщині, побачив групу із 20 молодиків, поведінка яких була наступального характеру.
«Десь було початок четвертої ночі, був напад більше 20 молодих чоловіків 1990-94 років народження, ніби як азербайджанці. Діяв згідно з уставом – захищав державне майно, табельну зброю, своє життя і здоров’я. Вони рухалися до машин, тому я їх відсікав справа і зліва. Пішло два рикошети – один в ногу і в легені. Мої хлопці ніби як не чули цього, чи просто злякалися. Підбігли до мене, коли я вже лежав поранений на землі. Я дав наказ заводити машини і так ми дісталися українського блокпоста», - розповідає волинянин.
Зі слів Володимира, на блокпосту їх зустріли «беркутівці». Але прийом їхній був агресивний.
«До 6 ранку змусили нас лежати на землі. Вони зірвали з форми шеврони, забрали кобуру, бронежилет, гроші – все. І віддали мене як невідому особу. І я на 3 місяці загримів в СІЗО у Дніпропетровську. Зараз випустили з-під варти. Півтора місяці пробув у Дніпропетровську без зарплати, харчування та іншого забезпечення. Покинули мене напризволяще. Зараз мені «шиють» 294 і 128 статті ККУ (хуліганство). Мені загрожує ув’язнення від 3 до 7 років. І ніхто мій вчинок не кваліфікує як самооборону. Проти мене 18 свідків – як з боку постраждалих, так і з боку нападників. Усе проти мене. Я б’юся як риба об лід і все марно», - каже військовий.
Водночас, зі слів Володимира, є двоє свідків, які можуть підтвердити його невинуватість Володимира. Але один із них дезертирував, а свідчення іншого прокурори не беруть до уваги.
«Крім того, у перший день як я потрапив у СІЗО, передзвонили батькам і сказали вислати гроші, бо до ранку я не доживу. Батьки взяли кредит, поставили квартиру на продаж. Заплатили більше 50 тисяч гривень», - з сумом констатує боєць 51 бригади.
Отже, доля волинського снайпера тепер у руках Феміди. Чи буде її рішення справедливим – покаже час.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Володимир Безносюк розповідає, що виїхав із зони бойових дій на ремонт КАМАЗів. Опинившись у селищі Межова, що на Дніпропетровщині, побачив групу із 20 молодиків, поведінка яких була наступального характеру.
«Десь було початок четвертої ночі, був напад більше 20 молодих чоловіків 1990-94 років народження, ніби як азербайджанці. Діяв згідно з уставом – захищав державне майно, табельну зброю, своє життя і здоров’я. Вони рухалися до машин, тому я їх відсікав справа і зліва. Пішло два рикошети – один в ногу і в легені. Мої хлопці ніби як не чули цього, чи просто злякалися. Підбігли до мене, коли я вже лежав поранений на землі. Я дав наказ заводити машини і так ми дісталися українського блокпоста», - розповідає волинянин.
Зі слів Володимира, на блокпосту їх зустріли «беркутівці». Але прийом їхній був агресивний.
«До 6 ранку змусили нас лежати на землі. Вони зірвали з форми шеврони, забрали кобуру, бронежилет, гроші – все. І віддали мене як невідому особу. І я на 3 місяці загримів в СІЗО у Дніпропетровську. Зараз випустили з-під варти. Півтора місяці пробув у Дніпропетровську без зарплати, харчування та іншого забезпечення. Покинули мене напризволяще. Зараз мені «шиють» 294 і 128 статті ККУ (хуліганство). Мені загрожує ув’язнення від 3 до 7 років. І ніхто мій вчинок не кваліфікує як самооборону. Проти мене 18 свідків – як з боку постраждалих, так і з боку нападників. Усе проти мене. Я б’юся як риба об лід і все марно», - каже військовий.
Водночас, зі слів Володимира, є двоє свідків, які можуть підтвердити його невинуватість Володимира. Але один із них дезертирував, а свідчення іншого прокурори не беруть до уваги.
«Крім того, у перший день як я потрапив у СІЗО, передзвонили батькам і сказали вислати гроші, бо до ранку я не доживу. Батьки взяли кредит, поставили квартиру на продаж. Заплатили більше 50 тисяч гривень», - з сумом констатує боєць 51 бригади.
Отже, доля волинського снайпера тепер у руках Феміди. Чи буде її рішення справедливим – покаже час.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Емоційне відновлення через творчість: як священник-митець у Луцьку допомагає військовим оговтатися від війни
Сьогодні 07:44
Сьогодні 07:44
Реальна Рапунцель: українка встановила рекорд із найдовшого волосся на планеті
23 Квітня 2024 23:38
23 Квітня 2024 23:38
Відбувся творчий звіт учнів та викладачів Луцької музичної школи №2 «Разом до Перемоги!»
23 Квітня 2024 23:18
23 Квітня 2024 23:18
Сім років позбавлення волі: 22-річного волинянина судили за наркозлочини
23 Квітня 2024 23:00
23 Квітня 2024 23:00
Збірна Волині посіла третє командне місце на Чемпіонаті України з панкратіону
23 Квітня 2024 22:39
23 Квітня 2024 22:39