У Римі після 50 років занепаду відкрили палац Тиберія
В Італії давньоримський імператорський палац Тиберія або Домус Тиберіана (Дім Тиберія) відкрили для туристів через майже 50 років занепаду.
Донедавна напівзруйнований палац біля знаменитого Колізею тепер знову став однією з головних туристичних визначних пам’яток міста, пише Українська правда з посиланням на CNN.
Стародавній палац розташований на Палатинському пагорбі – найдавнішому пагорбі, що височіє над Римом. Споруда названа на честь римського імператора Тиберія і побудована в I столітті нашої ери.
У 1970-х роках його закрили через «структурну нестабільність деяких руїн». Мешканці Риму почали називати це місце «чорною дірою» в археологічному центрі столиці.
Після шестирічної реставрації палац знову відкрив свої двері для відвідувачів як музей просто неба: на всій його території можна побачити яскраву ліпнину, фрески, амфори, гончарні вироби, ткацькі верстати, теракоти і статуї стародавніх богів.
Територія палацу займала понад чотири гектари: там були розміщені резиденції, великі сади, місця для богослужінь і приміщення для преторіанської гвардії імператора.
Згодом палац розширювали інші імператори, зокрема Нерон, якого коронували на його сходах у 54 році.
Директорка археологічного парку Колізею Альфонсіна Руссо розповіла, що під час реставрації знайшли античні старожитності, значна частина яких надзвичайно добре збереглася.
Також виявили картини із зображенням лимонів – ці фрукти у Стародавньому Римі вважали екзотичними, оскільки їх доставляли з Далекого Сходу. Серед знахідок є і полотно зі зображенням гладіатора – це доводить, що багаті сім’ї тієї епохи цінували гладіаторські бої, пояснила Руссо.
Імператорський палац використовували до VII століття, коли став папською резиденцією Іоанна VII. У середині XVI століття аристократична родина Фарнезе висадила на його території розкішні сади та прикрасила їх скульптурами німф і фавнів.
«Цей палац «говорить» про історію. Ми відновили його колишню велич, але попереду ще багато роботи», – додає Руссо.
З моменту відкриття палацу його вже відвідали 400 тисяч людей. Це є «величезним успіхом», зазначає Руссо.
Археолог і дослідник Стародавнього Риму Джорджіо Франкетті додає: знову відкривши палац, Рим «повернув собі втрачену цінність».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Донедавна напівзруйнований палац біля знаменитого Колізею тепер знову став однією з головних туристичних визначних пам’яток міста, пише Українська правда з посиланням на CNN.
Стародавній палац розташований на Палатинському пагорбі – найдавнішому пагорбі, що височіє над Римом. Споруда названа на честь римського імператора Тиберія і побудована в I столітті нашої ери.
У 1970-х роках його закрили через «структурну нестабільність деяких руїн». Мешканці Риму почали називати це місце «чорною дірою» в археологічному центрі столиці.
Після шестирічної реставрації палац знову відкрив свої двері для відвідувачів як музей просто неба: на всій його території можна побачити яскраву ліпнину, фрески, амфори, гончарні вироби, ткацькі верстати, теракоти і статуї стародавніх богів.
Територія палацу займала понад чотири гектари: там були розміщені резиденції, великі сади, місця для богослужінь і приміщення для преторіанської гвардії імператора.
Згодом палац розширювали інші імператори, зокрема Нерон, якого коронували на його сходах у 54 році.
Директорка археологічного парку Колізею Альфонсіна Руссо розповіла, що під час реставрації знайшли античні старожитності, значна частина яких надзвичайно добре збереглася.
Також виявили картини із зображенням лимонів – ці фрукти у Стародавньому Римі вважали екзотичними, оскільки їх доставляли з Далекого Сходу. Серед знахідок є і полотно зі зображенням гладіатора – це доводить, що багаті сім’ї тієї епохи цінували гладіаторські бої, пояснила Руссо.
Імператорський палац використовували до VII століття, коли став папською резиденцією Іоанна VII. У середині XVI століття аристократична родина Фарнезе висадила на його території розкішні сади та прикрасила їх скульптурами німф і фавнів.
«Цей палац «говорить» про історію. Ми відновили його колишню велич, але попереду ще багато роботи», – додає Руссо.
З моменту відкриття палацу його вже відвідали 400 тисяч людей. Це є «величезним успіхом», зазначає Руссо.
Археолог і дослідник Стародавнього Риму Джорджіо Франкетті додає: знову відкривши палац, Рим «повернув собі втрачену цінність».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Що буде, якщо щодня їсти кисломолочний сир натщесерце: ефект для організму, який вражає
Сьогодні 00:14
Сьогодні 00:14
У Сінгапурі дозволили тілесні покарання для хлопців у школах за булінг
6 Травня 2026 23:43
6 Травня 2026 23:43
У Кремлі загострюється конфлікт еліт, – WP
6 Травня 2026 23:25
6 Травня 2026 23:25
Волинянин, який вивозив чоловіків за кордон у схованці вантажівки, постане перед судом
6 Травня 2026 23:06
6 Травня 2026 23:06
Швеція створює нове агентство зовнішньої розвідки
6 Травня 2026 22:47
6 Травня 2026 22:47
На Волині попрощалися з Героєм Володимиром Забродоцьким
6 Травня 2026 22:28
6 Травня 2026 22:28
Приблизно 48% українців підтримують підвищення податків заради отримання міжнародного фінансування. Опитування
6 Травня 2026 22:09
6 Травня 2026 22:09
Лучанка стала дворазовою чемпіонкою Європи серед майстрів бодібілдингу
6 Травня 2026 21:50
6 Травня 2026 21:50
Зіркового оленя Бориса забрали в Київ: після обстеження його можуть прооперувати
6 Травня 2026 21:31
6 Травня 2026 21:31
На Волині повністю завершили сівбу ранніх ярих зернових культур
6 Травня 2026 21:12
6 Травня 2026 21:12





Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.