Відмовившись від будинкового лічильника, споживачі газу платитимуть більше*

Стільки нововведень на ринку газу, як цього року, волиняни, мабуть ще, й не пам’ятають. Частина з них неодноразово супроводжувалась незгодами та наріканнями від споживачів. Найскандальнішою темою виявилось намагання газовиків виконати Закон України «Про забезпечення комерційного обліку газу» щодо забезпечення усіх споживачів лічильниками газу.

Нагадаємо, у 2016 році газова компанія розпочала встановлення для споживачів не індивідуальних лічильників, а загальнобудинкових вузлів обліку. До редакції Інформаційного агентства Волинські Новини лучани звертались із претензіями: чому, мовляв, ми повинні платити за сусіда і його квартирантів, і чому газовики вперто не встановлюють індивідуальні лічильники. Всі запитання редакція переадресувала виконавцям робіт – Голові правління ПАТ «Волиньгаз» Мирославу Короті.

- Чому «Волиньгаз» вирішив відмовитись від практики поквартирного становлення лічильників газу та розпочав встановлювати будинкові лічильники, які волиняни часто називають «колгоспними», бо вони рахуватимуть спожитий газ усіма мешканцями будинку?

- Встановлення будинкових лічильників – це зовсім не ідея «Волиньгазу». Рішення про доцільність їх встановлення прийняли ще торік Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Справа у тім, що Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» передбачає можливість користування газом із 2018 року лише за наявності його лічильників.

Законом передбачено три етапи встановлення лічильників для споживачів: до 2012 року прилади обліку потрібно було встановити в оселях, де газ використовується комплексно, у тому числі для опалення помешкання, до 2016 року – у тих оселях, де газом користуються для підігріву води та приготування їжі, а до 2018 року лічильники повинні з’явитися у решти споживачів, які використовують газ лише для приготування їжі. Після завершення другого етапу, а саме наприкінці 2015 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснила розрахунки, та прийняла рішення, що третій етап газорозподільчі компанії країни повинні організувати за допомогою встановлення загальнобудинкових приладів обліку.

В НКРЕКП підрахували, що Україна, за наявного нині тарифу на розподіл газу, не встигне забезпечити всіх споживачів, яких більше 2 мільйонів, індивідуальними лічильниками до 2018 року, як того вимагає Закон. Тому, формуючи тариф для газорозподільчих компаній, НКРЕКП заклало у нього вартість саме загальнобудинкових лічильників. Для обладнання в оселях індивідуальних приладів обліку, НКРЕКП змушене було б збільшити тариф на розподіл газу, що потягнуло б фінансове навантаження на населення, тобто підвищилася б ціна на газ, яка і без того є досить високою для українців. Аби уникнути цього Нацкомісія вирішила піти шляхом будинкового обліку.

- У листі НКРЕКП, який надсилався до обласних державних адміністрацій, є й наступне речення: «газорозподільні підприємства зобов’язані в термін до 1 січня 2018-го року забезпечити встановлення лічильників газу як індивідуальних, так і загальнобудинкових, що забезпечить 100-відсотковий облік спожитого природного газу населенням». Тобто, все ж встановлення індивідуальних лічильників не виключається?

- Згідно листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 26.04.2016, про який ідеться, зазначено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів газорозподільних підприємств, що передбачені в структурі тарифу на послуги розподілу природного газу, а не за рахунок виділених бюджетних коштів на встановлення індивідуальних лічильників газу. Заходи із встановлення будинкових лічильників газу та встановлення індивідуальних лічильників газу передбачено у відповідних Планах розвитку газорозподільної системи ліцензіатів на 2016-2025 роки, зокрема у I розділі таких планів - інвестиційних програмах на 2016 рік.

На 2016 рік держрегулятор у інвестпрограмі «Волиньгазу» чітко затвердив перелік адрес, де повинні встановитись загальнобудинкові лічильники, наразі це 879 адрес, на що у програмі передбачено понад 17,6 мільйона гривень. Можливість встановлення індивідуальних лічильників держрегулятор передбачає лише у тих випадках, коли відсутня технічна можливість встановлювати загальнобудинковий лічильник газу.

- 879 адрес – це велика кількість сімей. Отже, вони позбавлені альтернативи і приречені на загальний для всього будинку прилад?

- Зовсім ні, законодавство дозволяє споживачу встановити у своїй оселі індивідуальний прилад обліку. Будинковий лічильник не є обмеженням для цього. Однак, якщо споживач відмовився від загальнобудинкового лічильника за кошти Оператора ГРМ, індивідуальний може встановлювати лише за власний рахунок. Так передбачено Постановою Кабінету міністрів №620 та прописано у Кодексі ГРМ.

- Споживачі запевняють, що у Законі йдеться про встановлення індивідуальних лічильників у кожне помешкання, а вказівка встановлювати будинкові – незаконна.

- Встановлення лічильників газу проводиться відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Законом не передбачені чіткі вимоги до того, які саме лічильники повинні встановлюватися у споживачів: загальнобудинкові або індивідуальні. Однак чітко вказані терміни - 100% забезпечення житлових будинків приладами обліку до 01.01.2018р. Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України № 620 передбачає установку газорозподільними підприємствами будинкових лічильників газу. Згідно пункту 4 даної Постанови, власник будинку, експлуатаційна організація, балансоутримувач та газорозподільне підприємство зобов'язані врегулювати між собою договірними відносинами забезпечення можливості монтажу будинкового лічильника, його збереження, експлуатації, зняття показань. У разі неврегулювання питань, газопостачання такому будинку можуть призупинити з 2018 року.

- Чим загрожує і скільки коштуватиме для споживача відмова від загальнобудинкового лічильника?

- Рішення про відмову повинно бути добре обдуманим, а не виходити із емоцій під впливом заяв окремих противників будинкових лічильників, які радять будь-що оформляти відмову. На жаль, вони часто забувають повідомити споживачам про усі негативні наслідки після цього. Зокрема, згідно пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, в разі відмови побутового споживача від встановлення лічильника за кошти газорозподільної компанії, обсяг спожитого газу таким споживачем визначається за граничними нормами споживання. Тобто, в разі відмови мешканців області від встановлення будинкових лічильників за кошти «Волиньгазу», такі споживачі повинні бути переведені на граничні норми споживання газу, які більш ніж в два рази перевищують діючі норми. В такому разі норма споживання для одного користувача газу при наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання становить 9,8 м куб. в місяць, замість діючої норми 4,4 м куб., та при наявності газової плити і відсутності централізованого гарячого водопостачання - 18,3 м куб. в місяць, замість діючої норми 7,1 м куб. Тобто, після переведення на граничні норми споживання газу через відмову від встановлення лічильника, розмір платежу за газ у споживача збільшиться більш ніж в 2 рази.

Надалі ж мешканцям області, які відмовилися від встановлення лічильників газу за кошти газорозподільної компанії, необхідно до 01.01.2018р. встановити прилади обліку в квартирах за власні кошти. В іншому випадку, згідно Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», газопостачання їм повинно бути припинено. На сьогодні у Луцьку уже є 35 будинків, які відмовились від загальнобудинкових вузлів обліку і які перевели на граничні норми споживання газу.

- Як тоді рахуватиметься обсяг газу за наявності в будинку різних лічильників? Була чутка, що дані індивідуальних лічильників узагалі не враховуватимуться.

- Це не так. Якщо у будинку є споживачі з індивідуальними лічильниками, то їх показання віднімають від показань будинкового лічильника, а споживачі з індивідуальними приладами обліку сплачуватимуть за газ лише за своїми показниками. Що стосується обліку по будинковому лічильнику, то процедура нарахувань по ньому здійснюється згідно Постанови Уряду № 620: щомісяця в автоматичному режимі інформація про обсяг спожитого газу в будинку надходить до газорозподільного підприємства. Цей загальний обсяг палива рівномірно розподіляється на кожного зареєстрованого мешканця будинку.

- А як щодо аргуменів людей, які кажуть, що не бажають платити за сусіда, який, можливо, розгорнув у квартирі підприємницьку діяльність, використовуючи газ у значно більших обсягах? Також не справедливо, що у домі прописаний один, а здається квартира в оренду п’ятьом, і навпаки, прописано п’ятеро, а живе один, але платити повинен за використання газу іншими.

- Справді, механізм розрахунку за будинковим лічильником не є досконалим та має свої мінуси. Тому часто споживачі, дізнавшись, що їх будинок є у переліку на встановлення загальнобудинкового вузла обліку, відразу розпочинають роботи по встановленню індивідуального приладу у свою квартиру. З іншого боку, ситуація з незареєстрованими мешканцями також має свої моменти. Нині багатоквартирні будинки повинні мати ОСББ або керуючого, який міг би навести лад із кількістю прописаних та фактичною кількістю орендарів, слідкувати за порядком у домі. Те саме стосується підпільної підприємницької діяльності у квартирах. Інша річ, що займатись цим не хоче ніхто, здебільшого саме будинки, де створено ОСББ, виявляють найбільший спротив у встановленні лічильників.

- Уже є результати нарахувань по будинкових лічильниках?

- «Волиньгаз» справді проаналізував споживання газу по десяти будинках, у яких цього року встановили будинкові лічильники газу. Підрахунок показав, що мешканці половини із них справді мають нижчі нарахування за газ, аніж ті, хто розраховується за газ згідно норм. Загалом, нарахування за будинковим лічильником не надто відрізняються від нарахувань, які здійснювались для споживачів «за нормою», яка також, до слова, здійснюється на кожного прописаного у квартирі: незалежно мешкав він там фактично і використовував газ, чи ні.

Також варто зауважити, що будинковий лічильник є вигідним у квартирах споживачів, де встановлено бойлер. Усім відомо, що улітку, коли виключається централізоване гаряче водопостачання, норма споживання природного газу на плиту газову встановлюється в розмірі 7,1 куб. метра на людину на місяць, тобто донараховується обсяг газу, який би людина споживала, підігріваючи воду, попри те, що фактично вона може цього й не робити та користуватись бойлером. За наявності будинкового лічильника, такі споживачі отримали значно нижчі рахунки за газ та розрахувались за об’єм газу, витрачений лише на приготування їжі. Натомість, ті споживачі, які відмовились від лічильника, отримали нарахування за газ, розраховані за граничними нормами споживання, які є значно вищими, аніж могли б бути за даними загальнобудинкового вузла обліку.

- Ви все таки вважаєте, що краще погоджуватись на будинковий лічильник?

- Ми не рекомендуємо споживачам відмовлятись від будинкових лічильників, оскільки це лише може призвести до збільшення розміру платежу за блакитне паливо: загрожує переведенням споживача на розрахунки за граничними нормами споживання, або викличе необхідність витрачати кошти на самостійне встановлення лічильника в оселю, необхідність здійснювати монтажні роботи на кухнях для його встановлення. Однак, після встановлення загальнобудинкового вузла обліку, споживач матиме можливість самостійно порівняти обсяги використання газу та назавжди відійти від поняття оплати за газ «за нормою». Уже на основі отриманих даних загальнобудинкового лічильника споживач зможе прийняти зважене рішення про доцільність встановлення у його квартирі індивідуального приладу обліку, і за необхідності зможе зробити це у будь-який момент.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---