USD 39.50 39.90
  • USD 39.50 39.90
  • EUR 39.77 40.15
  • PLN 9.76 9.95

Волинська Голгофа: пом’янули розстріляних у Луцькій тюрмі

23 Червня 2017 13:57
Хто погано вивчав історію про червень 1941-го, нині здає залік на війну 2014-го, - наголошували лучанам під час вшанування пам’яті жертв розстрілу в’язнів Луцької тюрми.

Скорботна хода від Свято-Троїцького кафедрального собору та вшанування пам’яті жертв розстрілу в’язнів Луцької тюрми відбулися 23 червня у Луцьку.

Учасники ходи, на чолі зі священиками, пройшли вулицею Лесі Українки до Старого міста, де на території монастиря нещодавно виявили останки розстріляних в’язнів.

Виконувач повноважень Луцького міського голови Ігор Поліщук зазначив, що у 1941 році у Луцькій тюрмі були ув’язнені та розстріляні приблизно дві тисячі молодих людей - це патріоти, які хотіли, аби їхня країна була успішною, а життя – щасливим. Серед загиблих були і священнослужителі.

Цей розстріл був злочином тоталітарної системи проти людства. До цього року, вшановуючи пам'ять розстріляних в’язнів Луцької тюрми, керувалися спогадами очевидців, історичними даними. Цього ж року отримали докази злочину проти людства, докази того, як тоталітарна машина чинила з неугодними їй людьми.

Ігор Поліщук зауважив, що нашим обов’язком є вшановувати пам'ять розстріляних в’язнів, пам’ятати про це і передавати цю пам'ять майбутнім поколінням, щоб більше ніколи не повторювалося таких сторінок в історії нашого міста. Він закликав вшанувати пам'ять розстріляних хвилиною мовчання.
Після цього панахиду за розстріляними в’язнями Луцької тюрми відслужив митрополит Луцький та Волинський Михаїл. Він подякував лучанам за небайдужість, за те, що вони приходять на монастирську площу, згадуючи невинно замордованих рідних та близьких.

Він наголосив, що в’язнів розстрілювали тут з однієї причини – тому що ті любили батьківщину, хотіли бути у ній господарями та жити щасливо. Цих людей знищила радянська влада, яка прийшла начебто визволяти. Митрополит зауважив, що війна розпочалася для волинян не 22 червня 1941 року, а у вересні 1939, коли розпочалися вбивства з боку Радянського союзу. Ці вбивства продовжилися у червні 1941 року Радянським союзом, а згодом – нацистською Німеччиною. Отже, важливо пам’ятати не лише про 1941, а й про 1939 рік, щоб пам'ять не була короткою.

Михаїл відзначив, що як би радянська влада та її сьогоднішні спадкоємці не пробували замаскувати цю подію, це не вдалося – Божий промисел вказав, де поховані замордовані в’язні Луцької тюрми і тепер жоден з комуністів не може сказати, що «ми цього не робили». І сьогоднішні їхні послідовники повинні розуміти, що теж несуть відповідальність за те, що зробили їхні попередники.
Митрополит зазначив, що пам'ять про розстріляних в’язнів потрібна, аби не розслаблятися, коли триває війна на сході і деякі грішники говорять, що це громадянська війна. Михаїл відзначив, що ця війна загарбницька з боку Росії, спадкоємниці Радянського союзу, і це не просто території АТО, а території, окуповані радянською Росією.

«Хто погано вивчав історію 23 червня 1941 року, сьогодні здає залік на війну 2014 року. Ми говоримо про те, що це визвольна війна, ми захищаємо свою територію, і час з цією війною закінчувати», - зазначив Михаїл.

Він закликав сповідувати правду Другої світової війни та правду війни, яка відбувається зараз з одним і тим самим ворогом, який приходить «визволяти».

Історик, учасник розкопок на території Луцької тюрми Сергій Годлевський розповів, що колись, будучи студентом, під час одного з мітингів, який проводили демократичні сили, дав собі слово, що повинен відшукати в’язнів. Злочин, вчинений у червні 1941 року, був відомий усім у Луцьку, попри те, що псевдоісторики казали «здесь ничего нет».

У приміщенні тюрми за радянських часів діяло музичне училище – на місці журби та трагедії співали та грали. У 1990 році була відкрита кримінальна справа, коли ще живих свідків допиту, але справу закрили «за браком доказів». У 2009 році здійснювали пошукові роботи – тоді відкрили вирву з-під авіабомби, але у ній знайшли лише сміття та декілька фаланг пальців загиблих. Також шукали на західному подвірї, на території, що належить приватному підприємцеві, де знайшли яму, наповнену тілами радянських військовополонених.
Лише півтора року тому під час проведення робіт з благоустрою Старого міста був поданий сигнал про те, що тут щось є, знайдені кістки.

Історик подякував депутатам міськради за підтримку та виділення коштів для виконання робіт. Раніше очевидці, серед яких був Микола Куделя, розповідали, що у ті ями вкидали вапно, а трупів зносили на залишках огорожі і кидали у яму долілиць, де тіла падали один на одного. За взуттям вдалося визначити, що серед в’язнів були люди, які були в достатку та ті, хто був бідним.

Через 76 років знайшли також залишки пожитків в’язнів – клунки з білизною, залишками одягу, мундштуками, порожніми гаманцями тощо. Вдалося знайти у нещодавно відкритій ямі останки 107 в’язнів, які лежали один на одному. Історик зазначив, що серед ув’язнених були члени «Просвіти», «Рідної хати», українські гімназисти, члени української кооперації, члени ОУН. Вік в’язнів підтвердили за черепами – це були люди віком до 40 років. Наразі триває етап судмедекспертизи, а у липні планують здійснити урочисте захоронення. Зі слів історика, постане пам’ятник, що зватиметься «Волинська Голгофа».

Правнучка Миколи Куделі, колишнього в’язня Луцької тюрми, автора книги «Під мурами Луцької тюрми» Марія Філонюк зазначила, що цей рік є незвичайним – у час, коли ми втрачаємо найкращих синів України, вдалося знайти останки тих, хто був розстріляний у 1941 році. Прийшовши на місце розкопок, жінка думала про те, що там може виявитися похований її прапрадід, який у сімдесятилітньому віці лишився на подвір’ї тюрми, а хтось із загиблих молодих людей, можливо, закрив собою її прадіда Миколу Куделю, який лишився живим.

Вона подякувала міській раді за небайдужість та кошти, які знайшли для проведення розкопок. Також Марія Філонюк, як працівниця Волинського краєзнавчого музею, закликала усіх доповнювати стелу пам’яті в’язнів, приносячи фото та спогади. Речі, які наразі знайшли у могилах, потрібно терміново реставрувати, адже вони можуть стати експонатами нового музею.
Завершили захід із вшанування пам’яті в’язнів Луцької тюрми покладанням квітів до стели пам’яті та виконанням Державного Гімну України.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
Олена Показати IP 23 Червня 2017 15:04
На днях дочитала книгу Івана Багряного "Сад Гетсиманський", яка змальовує моторшну дійсність тогочасних тюрем. Наш великий обовязок берегти пам'ять про жертв режиму.
Онука Показати IP 23 Червня 2017 18:17
Скорбота невимовна.... яким же блюзнірством видається намагання там облаштувати хостел! А ще жахливіша ідея - захоронення у скляному саркофазі! Нехай той, хто це пропонує похоронить своїх батька-матір у скляній труні і виставить на показ.! Нехай же і його поховають під склом!
Онучці Показати IP 24 Червня 2017 12:51
Так, це скорбота і нагадування тим , які ще у своїх темних головах мають яскраві спогади радянської влади, а під шклом для того, щоб памятали ,і не забули, там і мої родичі лежать прадіт зі своїм сином. А щодо хостелу, на вашу думку там має бути ,що? Музей? Музеїв у нас хоч відбавляй, а так для туристів, і прямі докази варварської влади , і можливість доторкнутись до історичного місця. У Кракові де було гетто і стріляли євреїв є готель і меморіол жертвам від нациської германії

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus