Як у Луцьку святкують День ВДВ. Фоторепортаж

Попри те, що День ВДВ минулого року перенесли на 21 листопада, волинські десантники вирішили не порушувати традиції і таки зібрались у Луцьку 2 серпня, аби відзначити своє «професійне свято». Про це повідомляє Перший.

Саме цього дня 1999 року офіційно затвердили День аеромобільних військ України. Однак у 2017 році командування ВДВ провело ребрендинг.

Так, було затверджено нову назву Десантно-штурмові війська України, блакитний берет замінено на берети кольору maroon разом із новим беретним знаком, а також презентовано новий стяг.

Разом з тим, встановлено нову дату святкування дня ДШВ – 21 листопада на свято Архистратига Михаїла.

Тим не менше, більшість десантників продовжують відзначати своє професійне свято саме 2 серпня. Таким чином, ранок вони розпочали з молитви у Свято-Іллінському храмі, який розташований в районі ДПЗ. Адже саме пророк Ілля вважається покровителем та захисником «крилатої піхоти».



Опісля, частина десантників вирушила на кладовище у село Гаразджа, де на Алеї Героїв відбулось вшанування загиблих бійців АТО.

І лише після цього, вони зібрались на Меморіалі Вічної слави. Зокрема, до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам присутні поклали квіти, запалили лампадки та вшанували пам’ять полеглих побратимів хвилиною мовчання.

Володимир Ванцевич - один з тих, хто служив у Повітряно-десантних військах ще за Радянського Союзу. У 1988-1991 роках проходив строкову службу у Псковській дивізії, потім - у Баграмському полку. Брав учать у конфлікті на Кавказі, в Іраку і 1,5 роки відвоював в АТО у Донецькій області.



«Це наше свято - День ВДВ. Ми щороку зустрічаємось на Іллі, Те, що змінили назву, форму і символіку… я ввжаю, що це недоречно. Це популізм. Навіщо було змінювати день світкування, я не знаю, бо рід військ лишився той самий.

У нас святкування традиційне і символічне. Ми збираємось, згадуємо службу, минулі роки, бойовий досвід… можемо випити по 100 грам фронтових і знову на рік порозходимось», - розповідає старшина Володимир Ванцевич.

Чоловік додає, що в АТО, попри те, що він десантник, воював у складі 53-ої окремої механізованої бригади. Був командиром взводу розвідки.



«Я перед тим, як пішов служити, займався в аероклубі і до армії мав 156 прижків з парашутом. Зараз 196. До 200 не дотягнув трішки, але вже і не буду пригати, бо в АТО мав поранення – роздробило п'ятку.

Але у МСЕК групи не дали, сказали: «Мало роздроблена – не тягне на групу». А щодо святкування дня ВДВ, то скажу, що наші хлопці насправді багато пройшли і шанують цей день. Десантники теж люди і в кожного свій емоційний стан.

У багатьох вже після АТО порушена психіка. Але купання в фонтанах – це більше поширено в Росії і Білорусі. Поважаючий себе десантник не буде п'яним купатись у фонтані. Та й наш фонтан все ніяк не реставрують, аби там можна було скупнутись», - зазначає Володимир Ванцевич.

На завершення, до них приєднався священик, який помолився за упокій полеглих у бою десантників і подякував їм за готовність у будь-яку хвилину піднятись і піти захищати Україну.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---