Де проходить українсько-білоруський кордон?
З січня 2016 року білоруси розпочали встановлювати прикордонні знаки на території, що відразу поблизу меж Ветлівської сільради. Місцева громада вимагає, аби будь-які демаркаційні роботи було припинено. На думку селян, межу українсько-білоруського кордону встановлено неправильно, а білоруси проводять роботи з порушенням норм.
Відповідно до Договору 1997 року, лінія державного кордону між Україною та Республікою Білорусь проходить, зокрема, вздовж Жировського каналу – південною бровкою каналу без назви, до місця його впадіння у канал Жировський зі сходу. Обидва канали зараз належать Білорусі. Чому – місцеві не розуміють. Ветлівчани кажуть, що безіменний канал «іде» понад Білим озером. А споконвічний українсько-білоруський кордон був саме по Жировському каналу. Сам канал впадає у Біле озеро. Третина цієї водойми належить білорусам, решта – українцям (Ветлам та Великій Глуші).
Минулого тижня у Ветлах відбулася міжвідомча нарада за участю голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці, народного депутата Тараса Батенка, представників міністерства закордонних справ, Держприкордонслужби, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного агентства водних ресурсів України, Науково-дослідного інституту геодезії і картографії.
Народний депутат Тарас Батенко, голова Волинської обласної ради Ігор Палиця, ветлівська сільська голова Любов Павлік та голова Любешівської райдержадміністрації Олег Кух під час міжвідомчої наради у селі Ветлах
«Своє ми будемо захищати»
З ветлівською сільською головою Любов’ю Павлік перед початком наради їдемо до озера Білого. Жінка розповідає, що про демаркацію вони дізналися у 2015 році, коли білоруси вже розпочали відповідні роботи на своїй території.
«У січні 2016 року білоруси почали копати нашу землю. Місцеві жителі обурилися й почали бити на сполох. Ми занепокоєні, що є загроза виникнення екологічної катастрофи. Річ у тім, що на території Білорусі в селі Малинівці будують Жировське водосховище площею 669 гектарів. Оскільки Жировський канал заріс чагарниками, це ускладнює прохідність через нього вод. Тому паралельно до нього білоруси планують викопати ще один канал, який «потягне» воду з озера Білого, а також з озер Святого, Волянського та річки Прип’яті», – розповідає про думки громади щодо демаркаційних робіт сільська голова Ветлів.
Любов Павлік каже, що ветлівські старожили наголошують на тому, що споконвічно українсько-білоруський кордон проходив центром Жировського каналу. Про те, що нині кордон пролягає безіменним каналом, місцеві дізналися із роз’яснення голови Любешівської райдержадміністрації Олега Куха, яке було розміщено в районній газеті «Нове життя». Тема матеріалу стосувалася засідання демаркаційної комісії, яке проходило у Ратнівському районі.
«Чому змінили лінію кордону, ми не розуміємо. Але своє будемо захищати», – зауважує Любов Павлік.
Уже понад півроку Ветлівська сільрада чекає від чиновників пояснень з приводу делімітації та демаркації. Численні листи-запити практично так і лишилися без відповідей.
Питання демаркації українсько-білоруського кордону на найвищому державному рівні перед відповідними службами вже кілька місяців піднімають і голова Волинської обласної ради Ігор Палиця, і фракція «УКРОП» в облраді.
Власне, саме з ініціативи волинського УКРОПу народний депутат Тарас Батенко (голова політради УКРОПу) і надіслав запити щодо демаркації до президента та прем’єр-міністра.
У зверненні він вимагав надати роз’яснення щодо проведення демаркаційних робіт, провести низку заходів щодо недопущення порушень під час подальшого проведення демаркаційних робіт, посилити контроль за проведенням демаркації. Також наполягали на створенні спеціальної комісії з розгляду питання демаркації кордону та проведення робіт у її рамках на території Волинської області, до складу якої пропонували включити народних депутатів, представників профільних міністерств та правоохоронних органів.
МЗС запропонувало натомість провести міжвідомчу нараду.За озером Білим білоруси будують величезне водосховище
Після наради виникло ще більше запитань до чиновників, які опікувалися питаннями делімітації та демаркації українсько-білоруського кордону.
«Наше з вами завдання – з’ясувати, чи підписи під угодою поставили законно», – зауважив голова облради Ігор Палиця.
Заступник директора Науково-дослідного інституту геодезії і картографії Іван Заєць єдиний із присутніх на нараді безпосередньо брав участь у проведенні делімітації між Україною та Білоруссю.
«На жаль, я потрапив у цю комісію на стадії завершення робіт і підготовки документів. Ні в одному місці без погодження з районними адміністраціями, з органами місцевого самоврядування лінію державного кордону на картографічному матеріалі не показували. Ми маємо карти, на яких є підписи обласного керівництва і земельних служб щодо погодження делімітації між Україною і Республікою Білорусь, – каже Іван Заєць. – Білоруси в 1980 році випустили альбом, де канал Жировський стоїть на балансі у Республіці Білорусь. У матеріалах районних водної і земельної служб жодним словом не було згадано про те, що один із цих каналів – на балансі України або утримується районом чи громадою. Більше жодних документів на той час не було. Тому за результатами всіх зібраних матеріалів білоруси отримали ці канали, оскільки вони надали дані, що їх обслуговували. Говорити про те, що при делімітації в 1997 році було допущено помилку, немає підстав».
«Ви як фахівці маєте визначити перелік документів, на основі яких проводили делімітацію, – звернувся до присутніх на міжвідомчій нараді голова облради Ігор Палиця. – Ці документи мають бути доказом, що кордон проведено саме так. І якщо це не засекречена інформація, то треба зробити копію документів та надати громаді».
Згідно з інформацією начальника Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислава Кравчука, Жировський канал ніколи не перебував на балансі України. Щодо водосховища у білоруській Малинівці, то, з його слів, українська сторона дала погодження на його будівництво.
Голова фракції «УКРОП» в облраді Вячеслав Рубльов поцікавився у посадовців, на чиєму балансі перебуває безіменний канал, яким, власне, і проходить кордон. Але відповіді від представників МЗС так і не отримав. Згідно з інформацією Ростислава Кравчука, цей канал не перебуває на балансі ні України, ні Білорусі.
Колишній голова місцевого колгоспу Яків Ярмолюк під час наради зауважив, що меліорацію проводили українці. Тоді й викопали безіменний канал. Окрім того, згідно з інформацією місцевих, цим опікувався Камінь-Каширський лісгосп.
«Ми втрачаємо свою землю, – заявив Яків Ярмолюк. – Найгірше, що по безіменному каналу білоруси риють канал, який буде 40 метрів завширшки й 4 метри завглибшки. Жировський називатиметься каналом №1, а цей другий – №2. Можна тільки припустити, скільки вони потягнуть води із наших водних басейнів, починаючи з верхньої Прип’яті, через озеро Святе, Волянське, Хибариське, Біле. Адже водосховище, яке будують у Малинівці, за площею більше, як Біле озеро».
Помічник Голови Держприкордонслужби Сергій Вороний зазначив: від початку демаркаційних робіт зафіксували тільки одне порушення з боку білорусів. Ідеться про незаконну вирубку 139 дерев (30 дубів та 109 вільх) на території України.
«Під час прикордонно-представницької зустрічі білоруська сторона визнала факт порушення режиму державного кордону, а зрізані дерева в подальшому передали представникам лісового господарства України. Згідно з результатами розслідування встановили: ситуація виникла через те, що білоруська сторона несвоєчасно вказала місце і час проведення прикордонних робіт», – каже Вороний.
Зазначимо, що за цей випадок нікого не покарали.
Згідно з інформацією народного депутата Тараса Батенка, демаркаційні роботи нині проводять тільки білоруси. Річ у тім, що українська держприкордонна служба прикордонні знаки виготовила, але Держгеокадастр так і не провів тендер щодо визначення фірми-підрядника, яка їх мала би встановити. Батенко каже, що торік із держбюджету на встановлення прикордонних знаків виділили п’ять мільйонів гривень, але кошти повернулися. Аналогічну ситуацію слід очікувати й цього року.
Найцікавіше, що сьогодні в Україні і досі не сформовано комісії, яка, власне, і зможе вести переговори з білорусами щодо демаркаційного питання на міждержавному рівні. Коли визначаться з її складом – теж невідомо.
Та поки урядовці думатимуть, громада у Ветлах терпіти не буде. Люди налаштовані радикально і не приховують, що будуть захищати свою землю.
Тому Ігор Палиця ініціював створення на рівні області комісії, яка детально вивчить демаркаційне питання. Також, на думку голови, спецкомісію треба створити й на рівні Верховної Ради.
На останньому засіданні сесії Волинської обласної ради депутати підтримали пропозицію Ігоря Палиці та прийняли звернення до парламенту про створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань щодо проведення перевірки документів, які стосуються процесу делімітації українсько-білоруського державного кордону. Також обранці проголосували за створення Тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань захисту територіальних громад Волинської області при проведенні демаркаційних робіт державного кордону між Україною та Республікою Білорусь у межах Волинської області. Її головою став депутат-укропівець Олександр Курилюк, а до складу увійшли представники усіх фракцій облради.
Для того аби з’ясувати, чи загрожує водосховище, яке будують білоруси, екосистемі, Ігор Палиця звернувся по аналіз до профільного інституту. Відповідний лист скерували до ПрАТ «Інститут «Волиньводпроект».
Також Ігор Палиця вже звернувся з відповідними листами: до Камінь-Каширського лісового господарства для отримання копій документів про використання державних коштів на утворення «безіменного» каналу; до Волинського обласного управління водних ресурсів про надання наявних документів щодо безіменного каналу; до Ветлівської сільської ради – щодо надання підтверджувальних документів про ведення особистого сільського господарства на території, яка межує з безіменним каналом.
Довідково:
Делімітація кордонів – визначення загального положення і напрямів державного кордону між суміжними державами шляхом переговорів.
Демаркація кордонів – проведення лінії державного кордону на місцевості з позначенням його спеціальними прикордонними знаками згідно з договорами про делімітацію кордонів і доданими до них картами та описами. Демаркацію здійснюють спільні комісії, що їх створюють на паритетних засадах.
«НА МЕЖІ» – соціально-інформаційний проект
Інформаційне агентство «Волинські Новини» у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».
Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у незадовільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.
Ольга Максим’як
Фото автора
Любешівський район
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Відповідно до Договору 1997 року, лінія державного кордону між Україною та Республікою Білорусь проходить, зокрема, вздовж Жировського каналу – південною бровкою каналу без назви, до місця його впадіння у канал Жировський зі сходу. Обидва канали зараз належать Білорусі. Чому – місцеві не розуміють. Ветлівчани кажуть, що безіменний канал «іде» понад Білим озером. А споконвічний українсько-білоруський кордон був саме по Жировському каналу. Сам канал впадає у Біле озеро. Третина цієї водойми належить білорусам, решта – українцям (Ветлам та Великій Глуші).
Минулого тижня у Ветлах відбулася міжвідомча нарада за участю голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці, народного депутата Тараса Батенка, представників міністерства закордонних справ, Держприкордонслужби, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного агентства водних ресурсів України, Науково-дослідного інституту геодезії і картографії.
«Своє ми будемо захищати»
З ветлівською сільською головою Любов’ю Павлік перед початком наради їдемо до озера Білого. Жінка розповідає, що про демаркацію вони дізналися у 2015 році, коли білоруси вже розпочали відповідні роботи на своїй території.
«У січні 2016 року білоруси почали копати нашу землю. Місцеві жителі обурилися й почали бити на сполох. Ми занепокоєні, що є загроза виникнення екологічної катастрофи. Річ у тім, що на території Білорусі в селі Малинівці будують Жировське водосховище площею 669 гектарів. Оскільки Жировський канал заріс чагарниками, це ускладнює прохідність через нього вод. Тому паралельно до нього білоруси планують викопати ще один канал, який «потягне» воду з озера Білого, а також з озер Святого, Волянського та річки Прип’яті», – розповідає про думки громади щодо демаркаційних робіт сільська голова Ветлів.
«Чому змінили лінію кордону, ми не розуміємо. Але своє будемо захищати», – зауважує Любов Павлік.
Уже понад півроку Ветлівська сільрада чекає від чиновників пояснень з приводу делімітації та демаркації. Численні листи-запити практично так і лишилися без відповідей.
Питання демаркації українсько-білоруського кордону на найвищому державному рівні перед відповідними службами вже кілька місяців піднімають і голова Волинської обласної ради Ігор Палиця, і фракція «УКРОП» в облраді.
У зверненні він вимагав надати роз’яснення щодо проведення демаркаційних робіт, провести низку заходів щодо недопущення порушень під час подальшого проведення демаркаційних робіт, посилити контроль за проведенням демаркації. Також наполягали на створенні спеціальної комісії з розгляду питання демаркації кордону та проведення робіт у її рамках на території Волинської області, до складу якої пропонували включити народних депутатів, представників профільних міністерств та правоохоронних органів.
МЗС запропонувало натомість провести міжвідомчу нараду.За озером Білим білоруси будують величезне водосховище
Після наради виникло ще більше запитань до чиновників, які опікувалися питаннями делімітації та демаркації українсько-білоруського кордону.
«Наше з вами завдання – з’ясувати, чи підписи під угодою поставили законно», – зауважив голова облради Ігор Палиця.
Заступник директора Науково-дослідного інституту геодезії і картографії Іван Заєць єдиний із присутніх на нараді безпосередньо брав участь у проведенні делімітації між Україною та Білоруссю.
«На жаль, я потрапив у цю комісію на стадії завершення робіт і підготовки документів. Ні в одному місці без погодження з районними адміністраціями, з органами місцевого самоврядування лінію державного кордону на картографічному матеріалі не показували. Ми маємо карти, на яких є підписи обласного керівництва і земельних служб щодо погодження делімітації між Україною і Республікою Білорусь, – каже Іван Заєць. – Білоруси в 1980 році випустили альбом, де канал Жировський стоїть на балансі у Республіці Білорусь. У матеріалах районних водної і земельної служб жодним словом не було згадано про те, що один із цих каналів – на балансі України або утримується районом чи громадою. Більше жодних документів на той час не було. Тому за результатами всіх зібраних матеріалів білоруси отримали ці канали, оскільки вони надали дані, що їх обслуговували. Говорити про те, що при делімітації в 1997 році було допущено помилку, немає підстав».
«Ви як фахівці маєте визначити перелік документів, на основі яких проводили делімітацію, – звернувся до присутніх на міжвідомчій нараді голова облради Ігор Палиця. – Ці документи мають бути доказом, що кордон проведено саме так. І якщо це не засекречена інформація, то треба зробити копію документів та надати громаді».
Згідно з інформацією начальника Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислава Кравчука, Жировський канал ніколи не перебував на балансі України. Щодо водосховища у білоруській Малинівці, то, з його слів, українська сторона дала погодження на його будівництво.
Голова фракції «УКРОП» в облраді Вячеслав Рубльов поцікавився у посадовців, на чиєму балансі перебуває безіменний канал, яким, власне, і проходить кордон. Але відповіді від представників МЗС так і не отримав. Згідно з інформацією Ростислава Кравчука, цей канал не перебуває на балансі ні України, ні Білорусі.
Колишній голова місцевого колгоспу Яків Ярмолюк під час наради зауважив, що меліорацію проводили українці. Тоді й викопали безіменний канал. Окрім того, згідно з інформацією місцевих, цим опікувався Камінь-Каширський лісгосп.
«Ми втрачаємо свою землю, – заявив Яків Ярмолюк. – Найгірше, що по безіменному каналу білоруси риють канал, який буде 40 метрів завширшки й 4 метри завглибшки. Жировський називатиметься каналом №1, а цей другий – №2. Можна тільки припустити, скільки вони потягнуть води із наших водних басейнів, починаючи з верхньої Прип’яті, через озеро Святе, Волянське, Хибариське, Біле. Адже водосховище, яке будують у Малинівці, за площею більше, як Біле озеро».
Помічник Голови Держприкордонслужби Сергій Вороний зазначив: від початку демаркаційних робіт зафіксували тільки одне порушення з боку білорусів. Ідеться про незаконну вирубку 139 дерев (30 дубів та 109 вільх) на території України.
«Під час прикордонно-представницької зустрічі білоруська сторона визнала факт порушення режиму державного кордону, а зрізані дерева в подальшому передали представникам лісового господарства України. Згідно з результатами розслідування встановили: ситуація виникла через те, що білоруська сторона несвоєчасно вказала місце і час проведення прикордонних робіт», – каже Вороний.
Зазначимо, що за цей випадок нікого не покарали.
Згідно з інформацією народного депутата Тараса Батенка, демаркаційні роботи нині проводять тільки білоруси. Річ у тім, що українська держприкордонна служба прикордонні знаки виготовила, але Держгеокадастр так і не провів тендер щодо визначення фірми-підрядника, яка їх мала би встановити. Батенко каже, що торік із держбюджету на встановлення прикордонних знаків виділили п’ять мільйонів гривень, але кошти повернулися. Аналогічну ситуацію слід очікувати й цього року.
Найцікавіше, що сьогодні в Україні і досі не сформовано комісії, яка, власне, і зможе вести переговори з білорусами щодо демаркаційного питання на міждержавному рівні. Коли визначаться з її складом – теж невідомо.
Та поки урядовці думатимуть, громада у Ветлах терпіти не буде. Люди налаштовані радикально і не приховують, що будуть захищати свою землю.
Тому Ігор Палиця ініціював створення на рівні області комісії, яка детально вивчить демаркаційне питання. Також, на думку голови, спецкомісію треба створити й на рівні Верховної Ради.
На останньому засіданні сесії Волинської обласної ради депутати підтримали пропозицію Ігоря Палиці та прийняли звернення до парламенту про створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань щодо проведення перевірки документів, які стосуються процесу делімітації українсько-білоруського державного кордону. Також обранці проголосували за створення Тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань захисту територіальних громад Волинської області при проведенні демаркаційних робіт державного кордону між Україною та Республікою Білорусь у межах Волинської області. Її головою став депутат-укропівець Олександр Курилюк, а до складу увійшли представники усіх фракцій облради.
Для того аби з’ясувати, чи загрожує водосховище, яке будують білоруси, екосистемі, Ігор Палиця звернувся по аналіз до профільного інституту. Відповідний лист скерували до ПрАТ «Інститут «Волиньводпроект».
Також Ігор Палиця вже звернувся з відповідними листами: до Камінь-Каширського лісового господарства для отримання копій документів про використання державних коштів на утворення «безіменного» каналу; до Волинського обласного управління водних ресурсів про надання наявних документів щодо безіменного каналу; до Ветлівської сільської ради – щодо надання підтверджувальних документів про ведення особистого сільського господарства на території, яка межує з безіменним каналом.
Довідково:
Делімітація кордонів – визначення загального положення і напрямів державного кордону між суміжними державами шляхом переговорів.
Демаркація кордонів – проведення лінії державного кордону на місцевості з позначенням його спеціальними прикордонними знаками згідно з договорами про делімітацію кордонів і доданими до них картами та описами. Демаркацію здійснюють спільні комісії, що їх створюють на паритетних засадах.
«НА МЕЖІ» – соціально-інформаційний проект
Інформаційне агентство «Волинські Новини» у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».
Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у незадовільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.
Ольга Максим’як
Фото автора
Любешівський район
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
555
Показати IP
20 Липня 2016 22:16
"Річ у тім, що українська держприкордонна служба прикордонні знаки виготовила, але Держгеокадастр так і не провів тендер щодо визначення фірми-підрядника, яка їх мала би встановити" - які ТЕНДЕРИ???, Чому не можуть закопати стовпи такі державні організації, як лісгоспи, управління водного господарства???
За Україну
Показати IP
21 Липня 2016 11:43
Ці козли з Києва та начальник Волинського водного господарства самі собі протирічать, бо ніхто не заперечує що Жирівський канал обслуговували і обслуговують білоруси але це не означає, що треба віддати білорусам і безіменний канал,який знаходиться на нашій території. За цю територію від Жирівського до безіменного каналу і виник спір та справедливо громада Ветел захищає нашу територію( 50 га.). І важливість питання навіть не в цих гектарах а в тому, що по цих каналах, які ми вже не контролюватимемо білоруси спустять нашу воду у своє водосховище для атомної електростанції, згоду на будівництво якого наша "влада" вже дала !!!??? І чомусь наші прикордонники мовчать і не говорять на цій нараді, що раніше патрулювали по Жирівському каналі і що зараз пригнали з інших ділянок кордону біля 50 прикордонників, завдання яких лише одне- оберігати білорусів, які поглиблюють і розширюють безіменний канал щоб спустити воду з Білого озера у своє водосховище. Що це означає, і хто зраджує?
Белорус
Показати IP
22 Липня 2016 09:40
Ну интересный вы народ, украинцы. Все у вас хотят что-то украсть, слить и забрать. Ну не судите о людях по себе!!! Сказано же было в конце видеосюжета, что белорусы никакого водохранилища в приграничье не строят. Никто сливать Белое озеро не собирается!!! Наши территории и наша гидрологическая система также на нём завязана и мы также можем пострадать от его слива и обмеления. Думайте немного своими головами и тем, что в них ещё осталось. Вы всё сходы проводите по вопросу, который уже давно решён на государственном уровне, вместо того, чтобы свои поля обрабатывать, которые у вас бурьяном поросли. Когда мы Жировский канал углубляли и приводили в порядок вы молчали, думая, что белорусы-дураки за свой счёт вам канал обустраивают. Почему же вы тогда не возмущались?! Потому что думали на халяву всё иметь. Халява закончилась!!
У Луцьку висадили 47 дубів Шевченка
Сьогодні 14:43
Сьогодні 14:43
На Волині попрощалися з військовим Михайлом Тимчишиним
Сьогодні 13:54
Сьогодні 13:54
Вибивали з військового 3000 доларів надуманого боргу: на Волині судитимуть чотирьох бандитів. Фото
Сьогодні 13:37
Сьогодні 13:37
Сьогодні увечері на Волині планують відключення електроенергії для юридичних споживачів
Сьогодні 13:04
Сьогодні 13:04
«Стійкість молоді – сила нації»: у волинському виші навчали поліпшувати психологічний стан
Сьогодні 12:48
Сьогодні 12:48
На Волині за добу горіло чотири сміттєзвалища
Сьогодні 11:58
Сьогодні 11:58
.jpeg)
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.