Співпраця Луцька з селами: ризик без об’єднання

2017 року Луцьк готується продовжити співпрацювати з навколишніми громадами. Зі слів чиновників, це може стати першим кроком до об’єднання обласного центру з об’єднаними громадами. Проте, окремі депутати цієї ейфорії не поділяють і вважають, що Луцьк йде на ризик лишитися ні з чим.

Про це йшлося під час засідання бюджетної комісії міськради 5 січня.

Так, заступника міського голови Сергія Григоренка депутати розпитували, чи продовжить місто підготовку до об’єднання з навколишніми селами. Адже перехідний період добровільності реформи ось-ось може завершитися і або Луцьк залишиться сам, затиснутий перспективними об’єднаними громадами, або ж його Кабмін приєднає з ким захоче, не питаючи.

Зауважимо, після об’єднання громад планується зміна меж районів (що має відповідати госпітальним округам), а згодом, можливо, й зміна меж областей (йдеться про їх укрупнення). Тож в Луцьку не вперше звучать побоювання, що місто може позбутися статусу обласного центру, а його отримає сусіднє Рівне.

Крім того, довколишні найбільші підприємства розташовані якраз на території Луцького району, в сусідніх сільрадах. Тож і ПДФО з цих підприємств Луцьку «не світить».

Відтак, питання про об’єднання громад з Луцьком є закономірним. Заступник міського голови Сергій Григоренко пояснює: жодне село не готове об’єднуватися з обласним центром. Натомість вони вже готові співпрацювати, як це вийшло з Прилуцькою сільрадою. Так, співпрацювати планують з Підгайцями, Княгининком, Липинами, Піддубцями. Щоправда, з останнім спільної межі в Луцька немає.

Депутат міськради Григорій Пустовіт зауважує: коли в Польщі відбувалася реформа і громади підписували договори про співпрацю, то одним з пунктів цієї угоди було обов’язкове об’єднання. В договорах про співпрацю з Луцьком, такого пункту немає. Тож є великий ризик, що громади, отримавши зиск від співпраці з обласним центром ( в ситуації з Прилуцьким, з яким вже підписаний договір, це – кошти на дорогу, філію ЦНАПу, ФАП, причому більше мільйона гривень), «помахають ручкою» Луцьку.

«Ми йдемо на ризик, бо не виключено, що коли прийде час об’єднання, вони (громади – ред.) скажуть: в нас всі вулиці асфальтовані, освітлені, то нащо нам об’єднуватися, якщо окраїни Луцька з ґрунтовими дорогами, без світла», – зазначив депутат.

Його підтримав і колега Богдан Богонос: мовляв, чи варто заохочувати до співпраці та об’єднання, покращення власної інфраструктури, якби всі вулиці міста були б освітлені і не було ґрунтових доріг.

Натомість Сергій Григоренко переконував: значної фінансової допомоги навколишнім селам від бюджету Луцька не дістанеться. Це стосується лише Підгайцівської сільради, бо «вона перша». А перший заступник міського голови Тарас Яковлев додав: «Люди самі не дозволять розривати стосунки з Луцьком, після того, як звикнуть обслуговуватися в міських закладах охорони здоров’я, коли безперешкодно їхні дітки ходитимуть в луцькі садочки».

Крім того, доповнив його Сергій Григоренко, коли прийде етап примусового приєднання, саме наявність договорів про співпрацю стане вирішальним в питанні, кого з ким об’єднувати.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---