USD 24.1 24.35
  • USD 24.1 24.35
  • EUR 26.65 26.85
  • PLN 6.2 6.28

Джазмен із Луцька проти «музики до їжі»

Колектив «Тарас Баковський секстет» виступив у Луцьку під час благодійного джазового вечора у рамках VII Міжнародного джазового фестивалю «Art Jazz Cooperation».



Джазмен-мультиінструменталіст, лучанин та учасник багатьох джаз-фестивалів Тарас Баковськийрозповів журналісту Інформаційного агентства Волинські Новини, чому не зупиняється на оволодінні одного інструменту та чому музика не повинна бути фоном під час прийому їжі. Виконавець навчається музиці у Польщі та вже встиг зіграти із багатьма відомими польськими джазменами, постійно вдосконалюючи рівень майстерності. Так, молодий музикант вже заявив про себе не лише як про виконавця, а й як про аранжувальника та композитора. Під час виступів його колектив виконує переважно авторські композиції Тараса Баковського. Неодноразово виступаючи у рамках джаз-фестивалів у Луцьку та презентуючи спільні польсько-українські музичні проекти, Тарас Баковський доводить, що джаз – міжнаціональне явище, яке стирає кордони між країнами та є музикою миру, що особливо актуально у непрості для України часи.

Цього року музикант взяв участь у VII Міжнародному джаз-фестивалі «Art Jazz Cooperation», який відбувся під патронатом Генерального консульства Республіки Польща у місті Луцьку та, окрім музичної складової та аспекту співпраці двох сусідніх держав, мав благодійну мету – збір коштів на потреби Збройних Сил України. Музична програма фестивалю у повному обсязі відбулася у Рівному, водночас у Луцьку, зважаючи на те, що у місті були оголошені дні жалоби через загибель героїв з 51-ї ОМБ на Сході, виступи у Луцькому замку організатори скасували. Під час рівненської частини фестивалю, участь у якій взяли колективи з Франції, США, Шотландії, Польщі та України, вдалося зібрати понад 30 тисяч гривень на потреби українських військових.



До цього виступу лучани Вас знали, як саксофоніста. Як Вам довелося опанувати ще й кларнет?

- У мене ще є навіть флейта. Просто, для мене важливі барви. Кльово мати багато інструментів і вміти на них грати. Я не оркестровий музикант, тому хотів би опанувати стільки інструментів, скільки вдасться за життя. Це - мій підхід до музики.



Чимало джазменів інтерпретують відомі твори інших композиторів. Чому Ваш колектив робить акцент на авторських творах?

- На мою думку, найголовніша річ у плані розвитку - власна музика та життя, переживання емоції, які вкладаєш у неї. Немає більшого задоволення, ніж грати свої речі та бачити, як люди на них реагують.

Коли Ви почали компонувати вперше?

- Думаю років у 12, я почав грати ті твори, які свідомо розумів. Наприклад, написав якусь річ для мами на фортепіано. Дуже люблю цей інструмент. Якби не фортепіано, я не грав би так на саксофоні, адже цей інструмент дуже розвиває уяву. Ще у шість років я грав на сопілці, це теж був цікавий досвід. Зазвичай то були якісь народні речі або класика. У Польщі я вже четвертий рік вивчаю музику. Там навчаюся на джазовому відділені. Першою чергою мені це потрібно для правильного середовища. Хоча, якщо відверто, я не сподіваюся, що знайду якогось професора, який мені відкриє по-новому очі.



Серед виконавців для мене є багато зразків майстерності, і не лише серед джазових. Можна слухати і «Radiohead», чи якийсь рок, чи просто музику, яка сильно на тебе впливає, дає якісь емоції. Для мене музика – це емоції, які я переживаю, і тоді твориться. Якщо їх не переживаєш, то це - мертва музика. Якщо мені колись не вдасться писати музику, я піду працювати кудись у копальню, наприклад. Звичайно, сподіваюся, що такого не станеться, але у творчих людей трапляються такі речі – емоційна криза.

Погоджуєтеся, що джаз – це музика душі?

- Так, говорять, що джаз – це музика душі, але взагалі, джаз – просто різновид музики, який почався з того, що Америка розвивалася саме так, а не інакше. Для мене цей напрям - натуральний. Я люблю атмосферу, коли люди щось хочуть слухати, бачити, їх щось піднімає, а не просто вони їдять макарони, а ти їм граєш. Потрібно, щоб музика не була фоном, «салатом до фаршу». Люди, слухайте кльове, не слухайте погане (сміється).

У Польщі Вам доводилося виступати на стадіоні. Чи відрізняються відчуття музиканта, який виступає перед великою аудиторією і в невеликому клубі?

- Так, довелося зіграти на стадіоні культури з Вітольдом Реком (він походить з Жешова, грав із таким відомим виконавцем, як Томаш Станько протягом п’ятнадцяти років). Дуже цікаво було зіграти з ним і чогось навчитись. Завжди є і позитивні, і негативні речі, які впливають на твій розвиток. Вітольд Рек дуже багато мені дав.

Звичайно, коли виступаєш на стадіоні, відповідальність начебто більша, але, чесно кажучи, якщо граєш музику, яку любиш, то граєш її так само, як вдома. Це не класика, не треба бути в житті іншим, а на сцені зображувати актора. Дуже важлива натуральність, в цьому вся фішка, тому що граєш імпровізацію. Все залежить від твого самопочуття, це дуже чутно. Якщо прислухатися, кожна музика має щось своє, якісь емоції.



Я цікавлюся виконавцями, культурою джазу, мені подобається емоційний стан цієї музики. Вона мене зачепила ще з дитинства. Мій тато записав перший компакт-диск і я слухав його дуже багато, це мені подобалося. Я не слухав Таню Буланову, хоча у мене була її касета. Натомість я слухав диксиленд-бенд мого тата Олега Баковського.

Тато спонукав Вас до розвитку, як музиканта?

Так, але якби він мене змушував займатися музикою, я, напевно, кинув би.

Наскільки можете оцінити свій прогрес за останні 3-4 роки?

- Прогрес, звичайно, є – моє життя постійно змінюється. Сьогодні я у Луцьку, вчора був в Польщі, Ці глибші відчуття дають мені рух. Музика – це для мене життя, я сподіваюся, що вона ніколи не обірветься.

Чи виправданим вважаєте скасування джаз-фестивалю у Луцькому замку, в той час, коли в Рівному концерти відбулися?

- Усе ж, я думаю, що не потрібно було скасовувати фестиваль у Луцьку. Добре, що все відбулося у Рівному. Сподіваюся, що у Луцьку надалі відбуватимуться джаз-фестивалі, а непрості для країни часи невдовзі минуть.
Розмовляв ПАВЛО ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 2
гітарофіл Показати IP 2 Вересня 2014 09:02
А крім сім'ї Баковських та наближених до них людей на цьому фестивалі ще хтось грає? :) Одне й теж. Добре що хоч Джуліана Томаса (чи як там його) немає вже на цих концертах.
bob Показати IP 3 Вересня 2014 08:10
Складно коментувати.... чому гітарофіл не прийшов і не пограв та не запросив знайомих та музикантів.... проблема ?????? Тому потрібно не писати та говорити... а робити !

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.