USD 27.7 27.9
  • USD 27.7 27.9
  • EUR 31.5 31.75
  • PLN 7.2 7.34

Тарас Прохасько у Луцьку

Чому українці сумніваються у всесиллі Бога та як пояснити причини революції в Україні за допомогою біології, розповів письменник, мандрівник та філософ Тарас Прохасько.

Презентація його книги «Одної і тої самої» відбулася 20 травня у розважальному комплексі «Адреналін Сіті» у Луцьку. Захід організувало Культурне об’єднання «100 Вт». Голова об’єднання Володимир Столярчук представив лучанам письменника як людину-подорож та людину філософа.



Автор розповів, що до книги увійшли не художні твори, а переважно есеїстка, коротка проза або «kurz Prose». З його слів, література, окрім мудрих думок, глибокої інформації, викриття порухів душі – передусім сукупність слів, співіснування їх між собою. Він розповів, що йому часом хочеться писати те, що називається правдою життя, як художнику хочеться малювати з натури.

«Правда життя в літературі є досить сумнівною штукою, тому що правдою є текст, у літературному сенсі, правдою є те, що написано, а не те, що за ним стоїть. Тому у літературі межі реального і нереального є дуже стертими», - зазначив письменник.



Література, на його думку, є методом охопити реальність в такий спосіб, щоб створити свою. Він пояснив, чому йому все більше подобається жанр есеїстики. Вона, мовляв, на відміну від роману, не схематична, можна не орієнтуватися на жанрові схеми та обов’язкові правила. Те, що опинилося у новій книжці – не завжди есеї, більшість – фейлетони, у «старому доброму значенні», або ж коротка проза.

Пояснив автор і походження назви книги. Так, поблизу рідного письменнику Івано-Франківська, коли хтось щось говорить безперестанку, це називають висловом «одної і тої самої». Тарас Прохасько зізнався, що усе життя пише «одної і тої самої», тому що важливих емоцій є лише 5-6, декорацій, якими їх збагачують, значно більше, а насправді речей, які цікавлять того чи іншого автора, небагато. На його думку, кожен автор усе життя пише одну книжку, або збірку поезії.

У книзі йдеться про історичних постатей, які були цікаві автору, наприклад, про Ярослава Окуневського, галичанина, який став адміралом Австро-Угорського флоту. Є оповідь про Софію Яблонську – забуту нині письменницю, журналістку, фотографа та мандрівницю, яка писала про різні місця, була відомою у 1930-их роках. У книзі є публіцистика, пов’язана із суспільними подіями та явищами 2012-2013 років. Багато розділів присвячено рідному краю автора – Франківщині та Карпатам, втім, це не подорожня література, а твори про те, яким є місце Карпатської дуги в Україні.



Під час зустрічі з лучанами письменник зачитав фрагменти книги. Так, розділ «Безсмертні рухи» торкається теми того, як багато рухів щодня вмирає. Зокрема зникає певна пластика, здатність людського тіла до певної послідовності рухів – щоразу менше косять, гострять інструменти тощо.

Письменник зізнався, що його дуже кривдить засміченість місць, які не повинні бути засміченими і один із розділів він написав, щоб не нервувати з приводу цього. Він зачитав фрагмент, у якому йдеться про бруд, у якому ми живемо і який є свідченням того, що в основі основ кожної нормальної людини лежить бажання забруднювати все навколо себе, а «купи сміття – ознака повноцінно прожитого життя».



Тарас Прохасько розповів, що будь-яка фундаментальна наука насправді є частиною теології, або космогонії. Кожна з наук є ключем до картини світу, у випадку автора такою наукою була біологія, ботаніка, адже саме ця наука стала фахом Тараса Прохаська. На його думку, рослина є таким самим повноцінним створінням, як людина, проте вона є безмовною, не може поговорити з нами. Це видалося автору добрим способом для метафор, пояснення того, що він має на увазі. Письменник «втягує» у літературу ботанічні поняття. Найголовнішим у літературі він називає екологічне розуміння світу, розуміння того, як усе у ньому з усім пов’язано.

Розповідаючи про свою мету у літературі, письменник повідомив, що планує написати роман про власного брата та родинну сагу XX століття. До того ж, він зізнався, що є автором семи чудових, але ненаписаних романів.

Для українського суспільства, на думку письменника, є дуже характерною інституція відьомства, про що йдеться у одному з есеїв у книзі. Для українців є характерним підхід до світу, виходячи із думки «моєї вини у моїх бідах немає, всі мені роблять якісь паскудства». Тому українцям потрібна віра в відьомство, процес боротьби за себе, пов'язаний із магічними ритуалами. Також, зі слів письменника, українці досі не до кінця сприйняли те, що Бог є всюди, а вважають його певною інституцією, яка існує для «рішалова». Вони сумніваються у всесиллі Бога, тому що «як може бути, що є Бог, а я зламав ногу». Втім, українці розуміють, що Бог один, а людей багато, тож він не все встигає. Тому, мовляв, потрібно вдаватися до допомоги різних духів. Це є виявом того, що називають «українським двовір’ям», паралельного існування християнства та поганства в одній голові.



Основою суспільного життя, зйого слів, в Україні є банда, не у кримінальному сенсі, а у первинному значенні об’єднання людей, які довіряють одне одному та готові вирішувати труднощі один для одного. Так, в українців був один із найвищих у Європі коефіцієнт недовіри до суспільних інституцій та організацій, натомість була довіра до «своїх».

Говорячи про революційні події в Україні, Тарас Прохасько зазначив, що те, що відбувалося в останні роки, очевидно підходило до якогось вирішення. Навіть з точки зору біології, ця система, не могла не вибухнути розпадом. Наразі ніхто не може спрогнозувати, що буде завтра, адже чимало неочікуваних поворотів подій відбувалося часом протягом одного дня.

Порівнюючи сучасні події із 2004 роком, він зазначив, що тоді існувала доволі відьомська віра у «якогось падре, тата, який знає, як зробити, і як тільки він буде, то усе буде добре». Ющенко ж, як виявилося, наворожити нічого не зміг. Він, зі слів письменника, потрапив у ситуацію, коли на нього поклали ще більше зобов’язань, ніж він сам обіцяв. Зараз не йдеться про персон, а йдеться про створення суспільства взаємної довіри, ініціатив, системи буття, у якій ведучі персони не повинні відігравати такої великої ролі. Майбутні президентські вибори Тарас Прохасько назвав «шляхом від магії до реалізму» адже це не вибори ідолів, а шлях до раціоналізму.

Загрузка...
Коментарів: 3
лучанка Показати IP 21 Травня 2014 09:24
шкода, що в Адреналіні, варто було б організувати десь у місті, більше людей прийшло б!
Вільна Волинь Показати IP 21 Травня 2014 09:30
Нехочу нікого образити, але реально, хто цих наркоманів слухає? Прохаськи, махаськи - хто вони? Що це за люди взагалі? Жесть...
Андрій до Вільна Волинь Показати IP 21 Травня 2014 11:14
Маючий вуха і уміючий слухати,почує.А в іншому випадку:"Говори до гори а гора горою."

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.