USD 39.50 40.00
  • USD 39.50 40.00
  • EUR 39.77 40.15
  • PLN 9.76 9.95

Століття життя волинян: у Луцьку презентували виставку унікальних етнографічних світлин

13 Червня 2019 16:29
Масштабна виставка 1928 року, народні музичні інструменти, забуті елементи побуту та автентичне вбрання початку минулого століття поряд зі світлинами американки, яка відкрила світу «поліську Амазонку»: до річниці Волинського краєзнавчого музею підготували виставку «Етнографічні фото».

Відкриття виставки «Етнографічні фото» відбулося 13 червня у Волинському краєзнавчому музеї.

У рамках виставки, присвяченої до 90-річчя музею, представили 195 світлин з фондів музею. Як розповіла старша наукова співробітниця відділу етнографії Людмила Мірошниченко-Гусак, копітка робота з формування колекції триває з 1929 року до сьогодення.

На перших стендах виставки можна побачити світлини з події 1928 року – промислово-сільськогосподарської виставки у Луцьку. Виставка відбувалася в мікрорайоні сучасних вулиці Винниченка та проспекту Василя Мойсея. З виставки відібрали декілька світлин, які стосуються відділу етнографії, адже у цій виставці свої роботи (тканини, вишивку та предмети побуту) представили 62 майстри. На світлинах можна побачити як етнографічні предмети експонувалися поміж різноманіття сільськогосподарської техніки, природних матеріалів, зернових культур, продукції тваринництва тощо. В одному з павільйонів виставки демонстрували вишиті рушники та тканини, предмети гончарства, що походили здебільшого з Кременецького повіту. Зразки вишивки тоді поповнили фонди Волинського краєзнавчого музею.

Один з перших експонатів, що був придбаний для музею – костюм нареченої з села Піща Любомльського повіту: спідниця, сорочка, фартушок, камізелька, постоли та віночок. З цього комплекту нині вдалося відшукати спідницю – експонат можна побачити у рамках виставки.
Наступний стенд – світлини відомого антрополога, археолога та етнолога Федора Вовка, які той зробив під час експедицій 1907-1910 років. Науковець здійснював багато польових досліджень на території України, зокрема колишньої Волинської губернії. У 1907 році він збирав антропометричні дані для своєї роботи, фіксував зріст, розмір ніг та інші параметри людей, яких можна побачити на світлинах. 1910 року він здійснив ще одну мандрівку на Волинь як представник етнографічного відділу Російського музею імператора Олександра Третього та збирав експонати – свити, головні убори, зокрема старосвітські хустки, які використовувалися ще до 1920-их років. На світлинах – жителі та архітектура Волині того часу.

Наступний комплекс – світлини 1930-40-их років, зокрема фото Володимира-Волинського та його жителів. Ще один стенд – добірка світлин села Литовеж Іваничівського району від місцевого краєзнавця. Цікавий елемент колекції – світлини волинської родини, зроблені з інтервалом у 14 років – 1917 та 1934 років. Усі світлини ретельно підписані та часом містять цілі історії. Є світлини й інших населених пунктів Волині – Горохова та сіл Горохівського району, Маневицького району, копії з видань 1920-30-их років, що фіксують різні події, наприклад, відзначення родинних та інших свят. Представлені копії альбому «Креси», що був виданий у Варшаві та містить колоритні світлини 1934 року з подорожі американської мандрівниці.
Історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко розповіла, що йдеться про мандрівницю Луїзу Бойд, яка входить до переліку найвідоміших жінок-мандрівниць світу та підкорювала північний полюс. Оригінали її світлин зберігаються в університеті Вісконсін-Мілуокі у США та викладені у вільний доступ. Фото зроблені 1934 року під час її поліської експедиції, що мала на меті доїхати від Кракова до Пінська. Американка фіксувала побут поліщуків, зокрема, у вересні 1934 року на Волині у Ратному, Ковелі, Луцьку тощо. Ці світлини експонували у США, Польщі та Європі і вони викликали величезне захоплення у публіки. Мандрівниця переконалася, що люди на Поліссі жили та працювали у дуже складних умовах і була переконана, що для того, аби в ці краї дійшла така ж цивілізація, як у США, потрібні десятиліття.
Окремою підбіркою у рамках виставки експонують світлини волинських музичних інструментів. Старша викладачка кафедри документознавства і музейної справи СНУ, завідувачка Музею етнографії Волині та Полісся, кандидатка історичних наук Світлана Чибирак розповіла, що музична культура на Волині була досить розвинута та багата. Усім відомі троїсті музики, які запрошували на вечорниці, весілля та ніші святкування. Обов’язковими елементами троїстих музик були скрипалі. У колекції представлені кілька автентичних скрипок, на яких грали народні музиканти. Ще одним елементом троїстих музик, поряд з бубном, міг бути контрабас. Окрім того, на Волині використовували і простіші інструменти – виготовлений з кори дерев пастуший ріг та сопілку й свистунці. Мандрівні співці на Волині переважно використовували ліру. В експозиції музею представлена ліра 1930-их років, а на виставці представили її точну копію зразка 2017 року, на якій можна грати. Багато записів від носіїв цієї музичної культури 1970-80-их роках на Волині зробив Олекса Ошуркевич, фіксуючи тексти пісень.
Ще одна добірка чорно-білих світлин – матеріали експедицій музею 1960 – початку 1970-их років у різні частини Волині, коли активно накопичували колекції. Тут можна побачити народну архітектуру, предмети інтер’єру, господарське начиння, вбрання, борті на соснах. На фото зафіксували архітектуру, якої нині практично немає на Поліссі. Окрім того, є підбірка світлин щодо життя та побуту переселенців з Холмщини. На початку 2000-их років здійснювали експедиції «По Турії», «Народи Прибужжя» тощо. На світлинах фіксували етнографічні предмети, які люди усе ще зберігають в родинах. У рамках експедицій спільно з СНУ імені Лесі Українки фіксували на фото хату під стріхою у Камінь-Каширському районі, передачу знань від прабабусі до онучки та багато інших цікавих елементів. Поряд експонують світлини сучасних народних майстрів.

Під час виставки також демонстрували слайд-шоу зі світлин з промислово-сільськогосподарської виставки 1928 року та відео сюжет, знятий у 1980-их роках, що фіксує процес виготовлення одного з народних музичних інструментів – пастушого ріжка.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
НВ Показати IP 13 Червня 2019 18:10
Панове музейники! Ви молодці. Проте рухайтесь вперед. Заправте прядку, купіть куделі для сантехніки, почніть прясти справте ткацький верстат- почніть ткати. Попросіть умільців на майстер класи. Мої інкрустовані писанки у вашім фонді. Можу і прясти і ткати і діток- дорослих навчати. Давайте музей зробимо цікавішим, сучаснішим. Нехай туди стоїть черга: своїх іноземців. Поставте скарбнички на різні цілі. Пропагуйте мистецтво краю. А світлини цікаві. Вдоскналюйте технічну базу: дайте змогу дивитись оцифровані матеріали в більшій кількості: для вивчення зацікавленими. Дайте посилання, доступ... Вперед!!!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus