USD 27.65 27.85
  • USD 27.65 27.85
  • EUR 31.5 31.75
  • PLN 7.2 7.34

У Луцьку на годину ожила історія. Або чому місто не має ратуші

П’ять місць, де побували учасники театралізованої екскурсії Луцьком. П’ять цікавих історій з життя древнього Лучеська дізналися лучани під час відкриття туристичного сезону вчора, 10 травня.

Нагадаємо, туристичний сезон в місті розпочався з відкриття велопрокату і першої велоекскурсії обласним центром. А вже ввечері, о 20 годині кілька сотень лучан прийшли аби доторкнутися до історії свого міста і дізнатися щось нове.

Братський міст

Організаторами дійства стали Луцька міська рада та театральна студія «ГаРмИдЕр». Саме останні організували театралізовану містерію на вуличках Старого міста. Ведучою екскурсії була керівник театру Руслана Порицька.
Завдяки акторам усім присутнім вдалося здмухнути пил віків і поринути в атмосферу Середньовіччя.

Збір учасників оголосили біля Братського мосту на площі Возз’єднання. Саме там лучани познайомилися з кликуном – міським охоронцем, який, до слова, виконував і обов’язки пожежного.
Тоді не було сучасних засобів зв’язку, тож система оповіщення була простою – кликуни мали дужий голос і так сповіщали своїх мешканців про загрозу, а ще перегукувалися з іншими вартовими.


Братський міст не випадково обрали відправною точкою. Це був перший міст, який з’єднував береги річки Глушець. Саме через Глушецькі болота прийшли перші поселенці на острівну частину міста. Перша назва мосту такою і була - Глушецький міст. Згодом там з’явилися дві в’їзні вежі. На цих вежах і стояли вартові кликуни.


В 17 столітті луцькі православні братчики придбали землю, де був міст. Там вони побудували шпиталь, церкву і монастир. А у 18 столітті цей монастир викупили отці Василіани і переназвали міст Василіанським. Через два століття мосту присвоїли назву, яку він носить і досі – Братський.

1924 року цей міст зробили залізобетонним і поставили 4 погруддя: Юліуша Словацького, Тадеуша Чацького, Юзефа Крашевського та Генріка Сенкевича. Погруддя згодом зняли на реконструкцію, по тому вони зникли.

З мостом пов’язаний і ритуал прощання – аби повернутися до Луцька там кидали різні предмети: монетки, люльки. Цей ритуал виконали й учасники екскурсії.


Луцьке братство і Галшка Гулевичівна

Хрестовоздвиженська церква раніше була дерев’яною. Вона була 25 метрів завдовжки і 10 метрів заввишки, на стінах, окрім розписів, були зображені герби її фундаторів. Там же оселилося Луцьке братство, яке на довгий час стало центром духовності та освіти.

Фундаторка київського братства та Києво-Могилянської академії Галшка Гулевичівна наприкінці життя переїхала до Луцька і заповіла поховати її в братській церкві.
Вона стала свідком розправи, яку влаштували католицькі священики.


По тому жінка написала листа королеві, аби відстояти православну віру.


При братстві працювала друкарня. Перша книга, яку видрукували в Луцьку, – «Лямент» 1628 року.

З віршів братчиків можна дізнатися історію священика Івана Василевича. В книзі були описані його поневіряння і відстоювання православної віри.

Місце страти мученика

А ще в одній книзі Луцького братства є запис: «Невинно од ляхов страчений року 1702».

Того року на площі Ринок кат стратив місцевого шляхтича Данила Братковського.


До слова, не всі міста мали свого ката. І як це не прикро, та те, що в Луцьку був свій кат говорить про те, що місто мало неабияку вагу. Адже це було дорогим задоволенням.

Самійло Величко у своєму літописі про Данила Братковського написав: «Чоловік учений, поет відмінний, святого благочестя блюститель нерушимий».

Він зневірився у легальній, чесній боротьбі за соціальні ідеали. І він приєднався до повстання під проводом Семена Палія. Є свідчення, що Данило Братковський написав відозву до всієї української шляхти, про цей твір Семен Палій сказав: «І слово тепер воює. Страшніше мушкетів ці твої рядки».


Депутати місцевого сейму так боялися народного повстання, каже науковець Олена Бірюліна, що шляхтича передали щойно створеному військовому суду. За підбурювання людей Братковського засудили до тортур і публічної страти через зітнення голови.

26 листопада 1702 року відбулася публічна страта.
У 2013 році мученика канонізували.

Під слова заповіту Данила Братковського учасники екскурсії запалили свічки пам’яті.


«Синам і дочкам наказую: триматися цієї віри, за яку я вмираю, якщо хочуть мати благословення Боже», - йдеться у останніх рядках заповіту.


Чому в Луцьку немає ратуші

По тому луцький кликун позвав усіх лучан до монастиря Бригіток, де розгорілася пожежа.


17 травня 1845 року збіглися як сторожа так і прості небайдужі громадяни: на монастирі Бригіток загорівся дах.
До людей вийшла настоятелька цього монастиря Камілія Яблонка і не пустила городян.


Тоді згоріли костели і церкви навколо. Відновити ці споруди не дозволили.

Пожежа в Луцьку була не одна. Тому в місті й не збереглося дерев’яних історичних пам’яток.

1781 року згорів майдан Ринок разом з ратушею. Саме тому Луцьк не має своєї ратуші, на відміну від інших магдебурзьких міст.

У 19 столітті Луцьк теж горів, бо кажуть, що місцеві мешканці полюбляли палити люльки.

У першій половині 20 століття в Луцьку організовуються вже серйозні пожежні команди, були й жіночі команди. В Луцьку часто організовували між ними спортивні змагання.
У березні 1932 року четверо пожежників вирушили з Луцька до Варшави пішки щоб популяризувати пожежну професію. В Бельведерському палаці їх зустрів Юзеф Пілсудський, йому луцькі пожежники подарували базальтову каску.

Скандал біля замку Любарта

Одного дня на парканах городяни знайшли папірці. На них був записаний вірш. Всі мешканці місця сміялися з пані Ключникової, яка стала жертвою сатири. Це був перший в українській історії літератури сатиричний вірш. Автором цієї сатири був Іван Журавницький.


Він з дружиною часто приїжджали до Луцька, де городничим і ключником, а згодом і старостою був його старший брат Олександр. Одружений той був на доньці владики Івана Красненського Ганні. Саме вона стала об’єктом сатиричного висміювання.


За вірш Ганна подала до суду і саме тому цей вірш був записаний і зберігся до цього дня. Актори учасникам продемонстрували і ярмаркове сатиричне дійство.


Словник: форботи - мережива, білоглова – жінка легкої поведінки, молтви – молитви, офіри – пожертви, малженок – чоловік, ачей – відтак, вшетечность – розпуста.

Поет розкаявся, та не виправився. У 1589 році його за рішенням суду стратили за організацію наїзду на королівського секретаря Балзатара Гніваша.

Сезон відкритий

Наприкінці дійства заступник міського голови Тарас Яковлев відчинив браму Луцького замку, за якою чекали на візитерів князь та княжна.
Адже цього року в Луцьку відзначатимуть 585 річницю з’їзду європейських монархів. Наостанок всі разом вигукнули девіз міста: «Луцьк – приємне відкриття».
А ще всіх запросили на фестивалі, які цього року відбудуться в обласному центрі.
Загрузка...
Коментарів: 1
п Показати IP 11 Травня 2014 11:21
коментар було видалено

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.