USD 39.00 39.37
  • USD 39.00 39.37
  • EUR 39.20 39.60
  • PLN 9.76 9.95

Волинська художниця Світлана Костукевич зустрічає свою 65-у осінь

2 Листопада 2016 14:26
Листопад завітав до Луцька зі свіжими акварельними імпровізаціями: теплі грайливі кольори вересня стали спогадами, а жовтневий багрянець і золотиста мідь листя опадає з дерев, притягуючи наш погляд до безкінечності осіннього неба. Затуманене повітря бринить краплями дощу і віщує нову зміну у палітрі майбутнього луцького осіннього етюду – ось-ось перший сніг продиктує свій сюжет і нову кольорову гамму. Осінь – неперевершено талановитий художник, і ми – глядачі у її творчій майстерні!

До відомої волинської художниці Світлани Костукевич прийшла сьогодні її 65-та осінь – з натхненням, новими ідеями, планами та чудовим настроєм на творчу працю. Талановита і працьовита, дуже комунікабельна і жвава, доброзичлива і відкрита – так відгукується про колегу Володимир Марчук, голова Волинської організації Національної спілки художників України. «Світлана Семенівна багато працює над собою, бере активну участь у виставковій роботі, кожного разу дивуючи глядача фантазією, новою технікою, майстерністю у передачі краси», - високо оцінює він творчі здобутки художниці, знаної і улюбленої на Волині, Україні.
Десятки персональних виставок, участь у групових експозиціях, численні інтерв’ю, відео-програми і публікації про її творчість у мистецьких часописах, робота з талановитою молоддю. Без сумніву, це – успіх! Що стоїть за визнанням? Метання юнацького вибору – мистецтвознавство чи живопис? Підтримка членів родини, бо вони першими висловлюють і критику, і схвалення. Пошук «своєї» теми, постійні експерименти з техніками і налаштування на невпинність у поступу: «Ніколи не повторюватися! Кожного дня я – нова!»
Напередодні – наша зустріч у Будинку художника Національної спілки, у майстерні Світлани Семенівни. Тут проводить мисткиня багато часу: втілює творчі задуми, експериментує з техніками, працює з учнями і … з задоволенням спілкується у Фейсбуці. Коли художник сповнений ідей, виношує задум роботи, а потім заходить у майстерню і починає малювати, час минає дуже швидко – стверджує Світлана Семенівна. У її майстерні огортає атмосфера краси і праці, яка налаштовує на настрій її господині. На станку – нова акварель.
Світлана Семенівна розповідає про себе…

Я – жінка, матір, художниця. Я горджуся своєю родиною. Я віддала своїй сім’ї велику частину себе. Але зараз у мене такий час, коли я можу віддатися творчості. Я цим насолоджуюся!
Одного разу одна художниця сказала мені: «Ніколи не берися малювати їжу і квіти. Це найважчі теми!» А мені квіти вдавалися завжди, і це було легко. І моя мама, і люди часто просили мене: «Намалюй квіти». Ця тема сама мене до себе притягнула. На все життя!
Як художник я не маю обмежень у техніках. Це і олійний живопис, акварель, графіка, акріл… Дуже багато ідей є у інтернеті. Можна побачити, як люди з різних країн світу діляться своїми ідеями. У Фейсбуці я спілкуюся з людьми з близькими мені інтересами, багато читаю, дивлюся майстер-класи, фільми про художників… Там дуже багато цікавої інформації!
Мені важко розлучатися зі своїми картинами. Чесно кажучи, не хочу їх продавати.

Одного разу я намалювала лісовий цвіт: анемону, фіалку. Якась жінка дивилася на цю роботу, а потім спитала: «Сколько ето стоїт?». Її тон і слова настільки мені не сподобалися, що я відповіла: «Моя картина не продається!» І не віддала роботу, звичайно! Та я з цим у собі борюся. Я розумію, що роботи потрібно віддавати людям. Тоді у мене звільняється місце, народжуються нові ідеї, і майстерня знову наповнюється картинами. Тоді я почуваюся дуже задоволеною.

Дуже багато моїх робіт є у людей: у квартирах, ресторанах, офісах… Цікаво, що у іншому інтер’єрі робота виглядає зовсім по-іншому. Одного разу я навіть не впізнала власну роботу. Зайшла, глянула: «Як гарно! Невже це я намалювала?». А це - мої квіти! (сміється)
Чи є квіти, які мені не подобаються? Так, є. Міщанські гламурні орхідеї. Крім того, я прочитала, що вони рослини-паразити. Це настільки чуже мені, що я ніколи не малювала їх і не буду малювати. У творчості я віддаю, а не беру. Це для мене – головне.

У художника є дві речі: очі та інтелект, і вони повинні взаємно допомагати один одному. Їх треба розвивати, вправлятися на бачення природи, а інтелект розвивати шляхом осягнення логіки. Я вважаю, що художник має працювати в повній тиші. Лише тоді концентрація його творчої енергії найвища і найточніша. Музика, яка звучить в той момент, особливо, якщо вона дійсно впливає на його емоції і настрій, буде йому лише заважати, підкоряючи собі, відволікаючи від власної творчості.
Як художник я прагну визнання. Я маю стільки, скільки напрацювала. Та все-таки я ставлю собі питання: якщо чогось хочу – то для чого? Хочу дім, а не гроші для дому. Кожен іде своїм шляхом. Якщо ідеш з задоволенням – то це твоя дорога. Зараз я почуваюся дуже вільною і йду своєю дорогою з величезним кайфом! На життєві труднощі тепер реагую так: легше, простіше, веселіше! (сміється)
Наші найщиріші вітання Світлані Семенівни у день її народження! Зичимо міцного здоров’я, невичерпного натхнення, здійснення нових творчих задумів, родинного затишку і добробуту!

Розмовляла Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 5
Анонім Показати IP 2 Листопада 2016 15:11
65-а осінь це 64 роки. То художниці 65 чи 64!?
Шанувальник Показати IP 2 Листопада 2016 15:18
Вітаю шановну Світлану Семенівну з прекрасною датою! Нехай буде здорова, натхенна, при гарному здоров"ї і оптимістичному настрої!
Анонім Показати IP 2 Листопада 2016 17:49
А мені не подобаються роботи.
Vladimir Sholokh до Анонім Показати IP 2 Листопада 2016 21:51
Иногда можно встретить людей, не ценящих и не понимающих поэзии, какой бы гениальной она ни была. Или не воспринимающих живописи. Для них любые стихи - лишь скучный набор слов, несущий слишком мало полезной информации, а "Джоконда" - просто размазанные по холсту 200 граммов краски. С такой слепотой по отношению к прекрасному они и на людей смотрели бы как на омертвевшие клетки эпителия (ведь то, что под ними, нам не видно), но, к счастью, у них для этого обычно не хватает знаний. Такой взгляд на мир подтверждает известное наблюдение: каждый видит лишь то, что хочет увидеть.
Сусіди Показати IP 2 Листопада 2016 17:59
Найщиріші вітання Світлані Семенівни у день її народження!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus