Чому аграрії України перекривають дороги і кому це вигідно. Інфографіка
Найбільші траси два дні поспіль у всій Україні перекривають аграрії. Люди застрягають у довжелезних кілометрових заторах. Чому аграрії страйкують і кому це вигідно - про це та інше пишуть наші столичні колеги з ТСН.
Страйком аграрії намагаються вплинути на президента, аби він ветував закон, що скасовує певні пільги для сільського господарства.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ 17 ГРУДНЯ – аграрії мітингували під стінами Верховної Ради проти ухвалення закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (реєстр. №3688). Під стіни парламенту принесли відрубані голови корів.
24 ГРУДНЯ – черговий мітинг аграріїв під стінами парламенту. Цього разу принесли мертву свиню в труні. Депутати на дійство не зважали і ухвалили закон.
26 ГРУДНЯ – аграрії на знак протесту проти ухвалених податкових змін уперше перекрили дорогу. Заблокованою виявилася траса Сімферополь-Харків біля міста Василівки Запорізької області – учасники акції постійно колоною рухалися пішохідним переходом.
28 ГРУДНЯ – перший день всеукраїнського страйку. Аграрії на півдня заблокували 24 дороги у 10 областях України, утворилися кілометрові автопробки по всій Україні. З Умані Черкаської області на Київ вирушила колона автотранспорту протестувальників. У селі Кіпті Козелецького району на Чернігівщині на трасі Київ-Чернігів аграрії на знак протесту проти закону спалили трактор.
29 ГРУДНЯ – аграрії-страйкарі продовжили акцію протесту проти податкових змін, знову перекрили десятки автомагістралей по всій Україні.
ЧИМ АГРАРІЯМ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ НОВИЙ ЗАКОН
Страйком хочуть домогтися від президента, аби він наклав вето на ухвалений Верховною Радою закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (реєстр. №3688). Закон передбачає скасування більшості податкових пільг для сільгоспвиробників, це одна із домовленостей України з іноземними кредиторами, зокрема з МВФ.
Особливо суттєво зміни відіб'ються на представниках малого та середнього аграрного бізнесу. Фермерів позбавляють спеціального, простіше кажучи, пільгового режиму оподаткування. Для молочного скотарства уряд залишив 80% пільг, для всіх інших видів тваринництва – 50%.
Уряд і парламент знайшли компроміс і дали селянам перехідний період на рік. До 1 січня 2017 року вони віддаватимуть 75% податкових платежів до держбюджету, а чверть залишатимуть собі. Згодом платитимуть нарівні з рештою бізнесу. Це одна із суворих домовленостей з іноземними кредиторами України. Втім, навіть такий компроміс протестувальників не влаштовує.
Аграрії-страйкарі також вимагають, аби їм повернули спеціальний режим ПДВ, що діяв до цього (100% коштів від несплаченого ПДВ залишалися на їхніх спецрахунках). Крім зміни моделі спецрежиму ПДВ, змінами до Податкового кодексу також передбачено відновити норму про відшкодування ПДВ експортерам зерна і технічних культур (своєрідна компенсація аграріям за пільговий спецрежим ПДВ, який у 2017 році має бути скасований).
Будуть дві моделі повернення ПДВ: великим підприємствам повертатимуть в автоматичному режимі, а меншим – у порядку "живої" черги. По суті, основною причиною протесту є модель відшкодування ПДВ, запропонована новим Податковим кодексом, а не спецрежим ПДВ. Так, протестувальники зазначають, що залишити спецрежим ПДВ необхідно, "допоки уряд не доведе, що він готовий і на практиці відшкодовує ПДВ вчасно і в повному обсязі".
КОМУ ВИГІДНІ СТРАЙКИ ТА СКАСУВАННЯ ЗАКОНУ
Варіант №1. Це можуть бути агрохолдинги-птаховиробники, адже 3/4 від пільг за спецрежимом ПДВ дістаються саме їм. Варіант № 2. Це незадоволені зернотрейдери.
РЕАКЦІЯ ВЛАДИ НА СТРАЙКИ
Від влади поки немає реакції щодо масового перекриття автошляхів. Тільки міністр оборони Степан Полторак, який випадково 28 грудня опинився біля Умані на Черкащині, пообіцяв мітингуючим аграріям донести їхні вимоги до президента. У глави держави є час до 10 січня, аби підписати чи ветувати закон. ПОГРОЗИ АГРАРІЇВ Страйкарі обіцяють перекривати найбільші автошляхи цілодобово, доки президент не накладе вето на закон.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Страйком аграрії намагаються вплинути на президента, аби він ветував закон, що скасовує певні пільги для сільського господарства.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ 17 ГРУДНЯ – аграрії мітингували під стінами Верховної Ради проти ухвалення закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (реєстр. №3688). Під стіни парламенту принесли відрубані голови корів.
24 ГРУДНЯ – черговий мітинг аграріїв під стінами парламенту. Цього разу принесли мертву свиню в труні. Депутати на дійство не зважали і ухвалили закон.
26 ГРУДНЯ – аграрії на знак протесту проти ухвалених податкових змін уперше перекрили дорогу. Заблокованою виявилася траса Сімферополь-Харків біля міста Василівки Запорізької області – учасники акції постійно колоною рухалися пішохідним переходом.
28 ГРУДНЯ – перший день всеукраїнського страйку. Аграрії на півдня заблокували 24 дороги у 10 областях України, утворилися кілометрові автопробки по всій Україні. З Умані Черкаської області на Київ вирушила колона автотранспорту протестувальників. У селі Кіпті Козелецького району на Чернігівщині на трасі Київ-Чернігів аграрії на знак протесту проти закону спалили трактор.
29 ГРУДНЯ – аграрії-страйкарі продовжили акцію протесту проти податкових змін, знову перекрили десятки автомагістралей по всій Україні.
ЧИМ АГРАРІЯМ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ НОВИЙ ЗАКОН
Страйком хочуть домогтися від президента, аби він наклав вето на ухвалений Верховною Радою закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (реєстр. №3688). Закон передбачає скасування більшості податкових пільг для сільгоспвиробників, це одна із домовленостей України з іноземними кредиторами, зокрема з МВФ.
Особливо суттєво зміни відіб'ються на представниках малого та середнього аграрного бізнесу. Фермерів позбавляють спеціального, простіше кажучи, пільгового режиму оподаткування. Для молочного скотарства уряд залишив 80% пільг, для всіх інших видів тваринництва – 50%.
Уряд і парламент знайшли компроміс і дали селянам перехідний період на рік. До 1 січня 2017 року вони віддаватимуть 75% податкових платежів до держбюджету, а чверть залишатимуть собі. Згодом платитимуть нарівні з рештою бізнесу. Це одна із суворих домовленостей з іноземними кредиторами України. Втім, навіть такий компроміс протестувальників не влаштовує.
Аграрії-страйкарі також вимагають, аби їм повернули спеціальний режим ПДВ, що діяв до цього (100% коштів від несплаченого ПДВ залишалися на їхніх спецрахунках). Крім зміни моделі спецрежиму ПДВ, змінами до Податкового кодексу також передбачено відновити норму про відшкодування ПДВ експортерам зерна і технічних культур (своєрідна компенсація аграріям за пільговий спецрежим ПДВ, який у 2017 році має бути скасований).
Будуть дві моделі повернення ПДВ: великим підприємствам повертатимуть в автоматичному режимі, а меншим – у порядку "живої" черги. По суті, основною причиною протесту є модель відшкодування ПДВ, запропонована новим Податковим кодексом, а не спецрежим ПДВ. Так, протестувальники зазначають, що залишити спецрежим ПДВ необхідно, "допоки уряд не доведе, що він готовий і на практиці відшкодовує ПДВ вчасно і в повному обсязі".
КОМУ ВИГІДНІ СТРАЙКИ ТА СКАСУВАННЯ ЗАКОНУ
Варіант №1. Це можуть бути агрохолдинги-птаховиробники, адже 3/4 від пільг за спецрежимом ПДВ дістаються саме їм. Варіант № 2. Це незадоволені зернотрейдери.
РЕАКЦІЯ ВЛАДИ НА СТРАЙКИ
Від влади поки немає реакції щодо масового перекриття автошляхів. Тільки міністр оборони Степан Полторак, який випадково 28 грудня опинився біля Умані на Черкащині, пообіцяв мітингуючим аграріям донести їхні вимоги до президента. У глави держави є час до 10 січня, аби підписати чи ветувати закон. ПОГРОЗИ АГРАРІЇВ Страйкарі обіцяють перекривати найбільші автошляхи цілодобово, доки президент не накладе вето на закон.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Анонім
Показати IP
29 Грудня 2015 20:17
"Закон ... - ... це одна із домовленостей України з іноземними кредиторами, зокрема з МВФ." Яка "одна із домовленостей"?,Цей закон - одна з вимог МВФ, де СШП має блокуючий голос.
Василь
Показати IP
29 Грудня 2015 23:36
Не можу зрозуміти припущення щодо того кому це вигідно. В даному випадку це не вигідно нікому окрім "влади". Просто іноді буває таке що люди просинаються. Питання як швидко і чи надовго.
303
Показати IP
30 Грудня 2015 10:39
коментар було видалено
26 квітня: свята, події, факти. Річниця трагедії на ЧАЕС, вийшло перше видання «Кобзаря» Шевченка
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
На війні загинула журналістка й військовослужбовиця Алла Пушкарчук на псевдо Рута
25 Квітня 2024 23:51
25 Квітня 2024 23:51
В Австрії за 30 млн євро продали картину Густава Клімта, зниклу 100 років тому
25 Квітня 2024 23:33
25 Квітня 2024 23:33
Данія цьогоріч збільшить військову допомогу Україні на $630 мільйонів
25 Квітня 2024 23:15
25 Квітня 2024 23:15
З Донеччини на Волинь з травня курсуватимуть евакуаційні поїзди
25 Квітня 2024 22:57
25 Квітня 2024 22:57
Волинянина за крадіжку вівці, одягу та медалей Другої світової війни посадили на 7,5 року
25 Квітня 2024 22:39
25 Квітня 2024 22:39
В'їзд для туристів до Венеції стане платним
25 Квітня 2024 22:21
25 Квітня 2024 22:21
На Волині відбувся арттерапевтичний майстерклас для дружин та мам загиблих Героїв
25 Квітня 2024 22:03
25 Квітня 2024 22:03
Соціологи оцінили рівень готовності українців до мобілізації
25 Квітня 2024 21:45
25 Квітня 2024 21:45
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.