Вилазити з «кам’яновугільного періоду» владі невигідно, - Поживанов

Доки в Україні ламають списи довкола того, як внести корективи у формулу «Ротердам плюс» і як зупинити Ахметова, який продовжує багатіти на мутних вугільних схемах, світ міркує над альтернативою вугіллю як такому. Натомість жоден український посадовець не бере участі у подібних дискусіях, - пише український політик та науковець Михайло Поживанов на сторінках видання «Главком».

Та додає, що вилазити з «кам’яновугільного періоду» владі невигідно – вона отримала ще не всі дивіденди від таких, як Ахметов.

Зі слів Поживанова, приводом написання цієї статті став недавній виступ президента Франції Франсуа Олланда у Марокко. Цей момент упустили, здається, всі без винятку українські медіа, чию увагу відволікла чергова порція скандалів на владному Олімпі. Олланд закликав американського лідера Дональда Трампа дотриматися Паризької кліматичної угоди, котру підписали в тому числі й Сполучені Штати.

Дійсно, обрання Трампа створює певні складнощі на шляху виконання угоди, адже новий господар овального кабінету заявив про намір наростити в США обсяги видобутку нафти, вугілля та сланців і тим самим поставив хрест на намірах Барака Обами знизити викиди парникових газів на 26–28%. Власне, такими й були зобов’язання Сполучених Штатів, взяті ними в рамках Паризької угоди.

Як зауважує автор, зайве говорити про те, що парникові гази руйнують тепловий баланс Землі. Натомість варто згадати, що країни, здатні більш-менш думати про майбутнє людства, вже зараз роблять значні кроки до того, аби позбутися тих видів палива, при використанні яких виділяються парникові гази. Це мегаважлива тематика, котра знову-таки, наголошує Поживанов, є цілковито невідомою українському обивателю. І не тільки обивателю.

Хто, наприклад, знає про те, що та сама Південно-Африканська Республіка, котра продає Україні своє вугілля, першою навчилася отримувати з нього синтетичне паливо? Ми звикли дивитися на Африку як на третій світ у той самий час, коли Африка (зокрема ПАР), напевне, вважає третім світом нас. У цій країні вже зараз третина всього палива є синтетичним. Нам про таке годі й мріяти.

«Не маю наміру влаштовувати урок хімії, тому зазначу лише, що синтетичне паливо в рази екологічніше за натуральне, бо містить набагато менше шкідливих речовин (наприклад, сірки) і не призводить до викидів парникових газів. Синтетичне паливо дорожче за натуральне (інакше друге вже б поступилося місцем першому), проте воно принаймні залишає цій планеті шанс на виживання», - додає Михайло Поживанов.

У ПАР його навчилися виробляти вимушено: під час апартеїду, в умовах чинних санкцій, країна мусила забезпечувати себе паливом, не маючи природних покладів нафти та газу. Проте справа не лише в «обділеності» деяких країн ресурсами. Багатий на природний газ Катар також виробляє синтетичне дизельне пальне з цього самого газу. Тим часом вугілля позбувається й один з найбільших його споживачів – Китай. Ця країна планує до 2020 року знизити частку енергогенеруючих компаній, що працюють з вугіллям, до 67%.

Що стосується Сполучених Штатів, то, згідно з повідомленням Управління енергетичної інформації (Energy Information Administration), у 2016 році сегмент газової генерації вперше перевершив вугільну. США, як і Китай, належать до п’ятірки найбільших у світі споживачів вугілля, проте цьогоріч обсяг електроенергії на газових джерелах у США наблизився до 33%, а на вугільних скоротився до 32%. Тоді як у 2008 році на вугільну генерацію в США припадала половина виробленої в країні електроенергії.

Поживанов каже, що дехто може заперечити, що в Америці є газ, якого немає (чи то пак його недостатньо) в Україні. Але в ПАР не було ані нафти, ані газу – а там, як вже було сказано, навчилися добувати «золото із ртуті», тобто нешкідливу «синтетику» з екологічно неприйнятого вугілля. Ось така нескладна алхімія.

Повертаючись до Сполучених Штатів, згадаймо й тамтешню «сланцеву революцію». Вона також не впала з неба, а була наслідком правильного господарювання та виважених рішень. Завдяки їй американська влада зуміла поліпшити соціальний клімат у депресивних районах Монтани, Північної Дакоти та Пенсильванії, де якраз і залягали сланці. Їхня розробка створила нові робочі місця та завдала удару по безробіттю.

В цілому сланцевий бум допоміг Америці подолати економічну кризу, оскільки розвиток місцевої інфраструктури став одним з найважливіших факторів для залучення інвестицій. На думку міністра фінансів США Джейкоба Лью, за те, що цього року ВВП Штатів може зрости більш ніж на 2%, американці повинні дякувати новим дорогам і нафтопроводам.

В Україні ж тему сланцевого газу мусолять з 2010 року. Маючи всього-на-всього дві газоносні площі – Олеську та Юзівську, наша країна так і не почала їхню розробку. Обидва потенційних інвестори – компанія Shell та Chevron – благополучно втекли: один – від війни, а інший – від особливостей українського господарювання. Недавня ж історія з сумнівним інвестором Yuzgaz B.V., який претендував на «Юзівку», взагалі завершилася скандалом та відмовою йому у розробці цієї площі.

Однак повернемося до вугілля. Російські ЗМІ, цитуючи ватажка «ДНР» Захарченка, смакують новину про те, що «республіка відновила відправлення вугілля в Україну, оскільки та не зможе пережити зиму без додаткових поставок». І хоч міністр енергетики України Ігор Насалик стверджує, що у держави немає жодних «вугільних» домовленостей з «ДНР/ЛНР», ні для кого не є секретом, що паливо звідти йде повним ходом. Інколи – під виглядом польського, інколи – без жодних маскувань.

Енергетичний магнат Рінат Ахметов, чиї вугільнодобувні підприємства залишились на не підконтрольній Україні території, а приналежні йому ТЕС розкидані по всій країні, спокійнісінько вантажить чорне золото з самопроголошених «республік». Причому, згідно з даними Державної фіскальної служби, вугілля з «ДНР/ЛНР» потрапляє навіть на зовнішні ринки – в Туреччину, Румунію, Словаччину. Його ні з чим не сплутаєш – антрацит такої марки видобувається лише на українському Донбасі.

Водночас із цим державний регулятор запровадив ціну на вугілля для ТЕС Ахметова за формулою «Роттердам плюс», і надприбутки потекли рікою до теплової генерації України, 70% якої контролює компанія ДТЕК Ріната Ахметова. Вугілля з Донбасу коштує українському споживачеві стільки, скільки коштувало б, якби прибуло з роттердамської біржі – тобто на 125% дорожче порівняно з весною минулого року.

«Це знають усі і всі не реагують. Тим часом діяти треба не лише в напрямку приборкання апетитів олігархату. Треба бодай трохи озирнутися навколо, щоб зрозуміти, в якій глибокій цивілізаційній дірі ми опинилися. В геології є поняття кам’яновугільного періоду – п’ятого періоду палеозойської ери – ось приблизно там ми й застрягли.

Вилазити звідти українській владі невигідно – вона отримала ще не всі дивіденди від таких, як Ахметов. А сидіння, даруйте, в часовій д*пі (коли всі довкола розробляють високі технології) нікого не бентежить. Аби йшла маржа від нечистих (як екологічно, так і політично) оборудок, а там – як сказано в одній рекламі – «нехай весь світ зачекає», - наголошує науковець.

Як повідомляло Інформаційне агентство Волинські Новини, нещодавно голова Волинської облради, засновник Фонду «Тільки разом», член президії політради партії УКРОП Ігор Палиця на своїй сторінці у соцмережі зауважив, що прем'єр-міністр України Володимир Гройсман ще влітку обіцяв звільнити міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика, якщо будуть докази його поїздок на окуповану територію, де він, ще будучи депутатом Верховної Ради, домовлявся про постачання вугілля.

"Докази є, Насалик працює, вугілля з окупованих територій іде повним ходом, за яке українці платять все дорожче і дорожче! Схоже Кабмін повністю втратив совість і відчуття реальності!" - обурювався політик.

Окрім того, раніше Ігор Палиця розповідав, що з незрозумілих причин нинішня влада дозволила олігарху Рінату Ахметову продавати українським громадянам та підприємствам вугілля в електричному тарифі за ціною голландського Роттердаму. Таким чином після останнього підвищення цін на електроенергію її вартість для споживачів І класу стала на 1 цент за кіловат вища, ніж у Західній Європі. «Нам сьогодні дешевше і простіше зупинити всю нашу генерацію і купувати електроенергію у Західної Європи», – наголосив голова Волинської облради.

Нагадаємо, у березні Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Це ціна, за якою ТЕС продають електроенергію в ринок. У ній, зокрема, враховується ціна на вугілля. Відповідно до нової методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну". Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова, який за роки президентства Віктора Януковича фактично став монополістом на енергетичному ринку, і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію на 15-20% дорожче, а на "Роттердам+" подали до суду.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---