USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.15 39.45
  • PLN 9.71 9.93

Чи матимуть волинські онкохворі шанс на держпідтримку?

6 Грудня 2016 19:11
У канцерреєстрі на обліку перебуває 21 769 онкохворих волинян, у яких діагностовано різні стадії раку. Більше тисячі з них отримували хіміотерапію за рахунок державної програми «Онкологія». Проте, ось уже кілька місяців середовище медиків, які займаються проблематикою онкології, не знає, чого чекати від наступного року: у 2016-му закінчується дія державної програми «Онкологія», а чи буде вона прийнята у 2017-му – невідомо. Наскільки важлива ця програма, чи була вона дієвою і які варіанти лікування онкохворих в майбутньому, ми й намагалися розібратися.

Сумна статистика

Відповідно до наданих даних ЛПЗ «Волинський обласний онкологічний диспансер», понад 11 відсотків летальних випадків у Волинській області пов’язані з раковими захворюваннями і поступаються за цим показником лише серцево-судинним захворюванням. В області майже кожна 55 людина хворіє на рак, а після 50 років – кожна 14-та.

«Щороку реєструється більше 2,8 тисячі хворих на злоякісні новоутворення, помирає 1,5 тисячі онкохворих, причому 32 відсотки померлих - особи працездатного віку. Через незадовільне фінансування галузі, низький рівень оснащення діагностичною апаратурою лікпрофзакладів, низький соціальний стан населення, значна кількість онкохворих діагностується в запізнілих стадіях, залишається високим відсоток (28%) онкологічних хворих, які помирають протягом одного року після встановлення діагнозу», - інформують медики.

Згідно з офіційною статистикою, за 9 місяців 2016 року перші місця займають новоутворення органів травлення, злоякісні новоутворення жіночих статевих органів, молочної залози, органів дихання, немеланомні злоякісні новоутворення шкіри.

Державна програма. Бути чи не бути?

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 року № 393-р «Про схвалення Концепції загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007-2016 роки», Волинська обласна рада 18 грудня 2007 року прийняла обласну цільову Програму боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007-2016 роки. В районах і містах також відповідно були затверджені цільові Програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року.

А у 2009 році Верховна Рада затвердила державну програму «Онкологія», відповідно до якої в область надходили централізовано придбані медикаменти та розхідні матеріали.

Оскільки згадана програма завершується цьогоріч, то закономірним є питання, чи продовжать її надалі. Як пише видання Інформаційна Вінниця 4-го листопада виконувач обов’язків Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун з робочим візитом відвідала Вінницю. Під час зустрічі очільниці МОЗу із медиками регіону головний лікар Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру Володимир Шамрай запитав у неї, чи зможуть хворі на рак наступного року розраховувати на державну допомогу в лікуванні.

«Загальновідомий факт, що онкологічна допомога є найбільш дороговартісна. Лікування онкохвороб коштує десятки, а іноді і сотні тисяч гривень. З іншого боку, на жаль, з наступного року в нашій державі не буде прийматися загальнодержавна програма «Онкологія». Тобто всі питання лікування і забезпечення, в тому числі і хіміотерапією, будуть лягати винятково на плечі місцевих бюджетів. Мені дуже б хотілося почути вашу думку і ваше бачення шляхів розвитку і перспектив розвитку на найближчих 5 років вітчизняної онкології», - поцікавився Володимир Шамрай.

У своїй відповіді, інформує видання, очільниця МОЗу не заперечила висловлювання головного онколога Вінниці з приводу того, що держава не прийматиме програму допомоги хворим на рак «Онкологія». Натомість Уляна Супрун заявила, що МОЗ концентруються на профілактиці хвороб, а не на їх лікуванні.

«Я би хотіла побачити, щоби профілактична медицина працювала, щоб ми мали менше і менше захворювань на онкологічні хвороби. Чому ми мусимо лікувати їх всіх? Тому що ми дуже пізно виявляємо ці хвороби», - вважає пані Супрун.

Після оприлюднення інформації з зустрічі, місцеві та республіканські видання почали рясніти заголовками про те, що «МОЗ не підтримуватиме держпрограму «Онкологія». Хоча, насправді, ситуація дещо прозаїчніша: МОЗ досі офіційно не повідомило регіональні управління охорони здоров’я, продовжать програму чи ні, і як у 2017 році лікуватимуть онкохворих.

Коли державних препаратів немає – скорочується кількість пролікованих

Чи потрібна ця програма? Медики-онкологи зауважують: лікування онкохвороб дуже дороговартісне, особливо якщо говорити про хіміотерапію. Тож безкоштовні ліки – суттєва підтримка.

Як свого часу розповідав завідувач мамологічним відділенням Волинського обласного онкологічного диспансеру Юрій Малімон, періодично в онкодиспансер надходять препарати для пацієнтів від держави. Але є періоди, коли цих препаратів немає. Тоді й скорочується кількість пролікованих пацієнтів – не всім по кишені придбати ліки і люди сподіваються на підтримку держави. Нерідко пацієнти можуть скористатися лише безкоштовними препаратами, якщо медикаментів не вистачає – переривають лікування і замість призначених 5 курсів хіміотерапії, отримують, приміром, 3.

У 2008 році начальник Волинського обласного управління охорони здоров’я Ігор Ващенюк звітувався про виконання обласної цільової Програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007-2016 роки затвердженої рішенням обласної ради від 18.12.2007 №16/11.

Зокрема, у інформації йшлося і про надходження медикаментів за загальнодержавною програмою.

«Для медикаментозного лікування онкологічних хворих передбачено придбання хіміопрепаратів: по квоті МОЗ України (централізовані закупівлі) на суму 1808,3 тисячі гривень та з місцевого бюджету по регіональній програмі «Онкологія» на суму 100 тисяч гривень. На 01.09.08 р. (в серпні і вересні місяці) отримано препаратів з МОЗ на суму 324,2 тисячі гривень і по регіональній програмі придбано хіміопрепаратів на суму 70,5 тисячі гривень. Виділені кошти для придбання медикаментів становлять менше 30% від розрахункової потреби», - вказано в звіті.

Якщо аналізувати 2016-й рік, то за 9 місяців 2016 року онкодиспансер отримав медикаменти по централізованому постачанню за 2015 рік (онкохіміопрепарати) на суму 1545086, 65 грн. Тобто, після централізованих закупівель, ліки приходять з запізненням на рік.

До слова, інформацію про залишки онкохімпрепаратів за програмою «Онкологія» по ЛПЗ «Волинський обласний онкологічний диспансер» можна побачити або на сайті управління охорони здоров’я ОДА, або ж на сторінці Благодійного фонду «СТОПРАК», чи на сайті http://likycontrol.org.ua/. Система www.likycontrol.org.ua, розроблена «Центром протидії корупції», збирає інформацію про кількість та розподіл у регіонах ліків, закуплених за державний кошт для онкохворих, моніторить та оновлює залишки препаратів у лікарнях. Сайт покликаний протидіяти перепродажу онкохворим пацієнтам ліків, що вже були закуплені за державний кошт.

Що буде далі?

Начальник обласного управління охорони здоров’я Ігор Ващенюк зауважує: в МОЗ досі не пояснили, продовжуватиметься державна програма чи ні. Одним із варіантів може бути те, що місцеві ради повністю самотужки фінансуватимуть ці потреби. Інше вирішення: кошти держбюджету передадуть місцевим регіональним програмам у вигляді субвенції. До слова, як стало відомо з власних джерел, цього тижня волинські медики їдуть до Києва, сподіваючись почути, що все-таки вирішить МОЗ зі згаданого питання.

Очільниця обласного онкодиспансеру Людмила Бубенова розповідає, що у 2015 році кількість пацієнтів, які отримували хіміотерапію за державний кошт, склала 1188 осіб. Але при цьому варто пам’ятати, що один пацієнт може отримувати 1-2 курси, інший – 3 курси.

Як вберегтися?

Власне, в МОЗ акцентують на профілактиці онкозахворювань. Але, як це реалізувати, адже онкологія – це не ГРВІ? Людмила Бубенова пояснює: дуже велика увага в цьому плані має приділятися обстеженню. Адже рання діагностика – запорука успішного лікування, органозберігаючих операцій і уникнення хіміотерапій.

«Ще в 1986 році був прийнятий наказ про диспансеризацію хворих з передпухлинною патологією. Вони повинні стояти на обліку в дільничних терапевтів (зараз це сімейні лікарі). Медики повинні їх оздоровлювати, викликати, спостерігати і призначати за потреби оперативне лікування, щоб утворення не переродились у злоякісні пухлини. Наприклад, при поліпі шлунку треба зробити поліпектомію, щоб поліп не став злоякісним утворенням. Так само, до прикладу, треба слідкувати за родимками, щоб ці місця не травмувалися», - пояснює вона.

Відповідно до даних обласного онкодиспансеру, у структурі злоякісних новоутворень у чоловіків за 9 місяців 2016 року найпоширенішими стали рак трахеї, бронхів, легень, передміхурової залози, немеланомні злоякісні новоутворення шкіри, злоякісні новоутворення прямої кишки та ректосигмоїдного з’єднання, шлунка.

А серед жіночого населення області за цей період найпоширеніші - рак молочної залози, немеланомні злоякісні новоутворення шкіри, злоякісні новоутворення тіла матки, шийки матки, шлунка, прямої кишки та ректосигмоїдного з’єднання.

Якщо говорити про первинне обстеження (скринінг), то в області організували роботу з діагностики патології шийки матки та молочної залози, ведеться робота з діагностики патології шкіри, ротової порожнини, прямої кишки, передміхурової залози.

До прикладу, завдяки ранній діагностиці патології шийки матки, показники захворюваності на цю недугу знизилися: з 20,0 на 100 тисяч населення у 2013-му до 18,0 на 100 тисяч населення у 2015-му.

Якщо говорити про рак молочної залози, то тут медики нарікають: на жаль, на Волині кожна четверта жінка, у якої торік виявили рак молочної залози, мали запущені стадії. А все це – наслідок того, що волинянки надто пізно обстежуться. Крім того, в області є й потреба у додаткових мамографах, адже в на Волині їх всього 8, а, згідно з науковими розрахунками на кількість населення, треба ще 9-11 таких апаратів.

Занепокоєння викликає і скринінг кишківника та передміхурової залози. До прикладу, колоноскопічне обстеження проводять лише у Володимирі-Волинському, Ковельському, Любомльському, Маневицькому, Ратнівському районах, Луцьку, Нововолинську. Ректороманоскопічне обстеження проводять в Камінь-Каширському, Ковельському, Луцькому, Любешівському, Маневицькому районах. Наявна апаратура використовується для підтвердження даної патології, а не для ранньої діагностики.

А скринінігове обстеження передміхурової залози в області проводиться на низькому рівні: наявні УЗД датчики для трансанального дослідження простати майже не використовуються. А визначення простат специфічного антигену (ПСА) може виконуватись в кожній міський чи районній лікарні області. Та цей метод діагностики не використовується як скринінговий через дороговартісність.

Звичайно, раннє обстеження – це не єдиний метод профілактики: кожен, дбаючи про своє здоров’я, має звертати увагу на те, що він вживає у їжу, п’є, які використовує будівельні матеріали для свого помешкання, щоб уникнути впливу канцерогенів.

***

Аналізуючи статистику, поневолі розумієш: нехтувати проблемою онкології аж ніяк не можна. Це стосується не лише медицини, а й особистого ставлення до власного здоров’я. Але є в медичних закладах і бачення, як покращити їхню роботу.

Зокрема, відповідно до інформації обласного онкодиспансеру, для покращення онкологічної допомоги в області необхідно:

- оснастити онкологічний диспансер сучасним устаткуванням (рентген терапевтичний апарат, рентгендіагностичний комплекс на 3 робочі місця, УЗД-апарат з ректальним датчиком для обстеження предміхурової залози, ендоскопічною апаратурою: гастродуоденоскоп з боковою оптикою, колоноскоп, операційні столи та лампи);

- збільшити асигнування для медикаментозного забезпечення і харчування онкологічних хворих;

- дооснастити лікувально-профілактичні заклади міст та районів області пересувними та стаціонарними мамографами, ендоскопічною апаратурою (фіброгастродуоденоскопами, колоноскопами);

- привести рівень забезпечення онкохворих хіміотерапевтичними препаратами та препаратами супроводу у відповідності до стандартів лікування.

Власне, саме ці напрямки передбачають значних коштів, чи то з місцевого, чи то державного бюджетів. Чи чекати держпідтримки у 2017-му, сподіваємося, стане відомо вже скоро. Але місцеві ради мусять готуватися, до будь-якого варіанту розвитку подій, формуючи свої бюджети. У тому числі й до того, що доведеться виділяти кошти на потреби онкохворих з власних надходжень. А щоб розуміти масштаби держпрограми, варто зазначити: щороку із державного бюджету на безкоштовні онкопрепарати йде 750 мільйонів гривень.

Юлія МАЛЄЄВА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus