USD 27.65 27.85
  • USD 27.65 27.85
  • EUR 31.55 31.8
  • PLN 7.25 7.37

«Кращий москаль в українській літературі» презентував у Луцьку львівський роман

Роман, героями якого стали реальні особи, презентував лучанам відомий український письменник Андрій Курков.

Презентація роману «Львівська гастроль Джимі Хендрікса» відбулася 12 грудня у Луцьку. Захід організували поліграфічно-видавничий дім «Твердиня» та культурне об’єднання «100 Вт».

На початку заходу письменник коротко розповів про своє походження та біографію. Так, він етнічний росіянин, який народився у Ленінграді, а виріс у російськомовному Києві, пише переважно російською. У 2004 році у київській літературній кнайпі «Купідон» Микола Кравченко та Брати Капранови вручили йому диплом «Найкращого москаля в українській літературі». Загалом Андрій Курков видав 18 романів та 7 книжок для дітей. Він розповів, що почав писати ще у дитинстві.

«Щоб мені не було сумно, батько купив на пташиному ринку трьох ховрашків. Я їх поселив у трилітрову скляну банку і коли був сам, випускав їх погуляти, потім розшукував їх та збирав назад. Одного разу я не знайшов одного з ховрашків і батько через годинку випадково прищемив його дверима насмерть. Мені стало сумно, я вирішив любити тварин більш уважно, і, коли я знайшов на вулиці обідрану кішку, я приніс її додому, щоб нагодувати ковбасою. На жаль, вона одразу винюхала, що щось смачніше є в хаті, вихопила з банки другого ховрашка і з’їла. Після того я написав вірша про самотнього ховрашка, який втратив своїх друзів. Через якийсь час останній ховрашок впав з балкону з п’ятого поверху та розбився. Я написав другого вірша, про Леніна, тому що знав, що Ленін теж помер і почав писати сумні вірші. Через якийсь час мені стало добре, я закохався і почав писати вірші про кохання, аж поки не почав писати одночасно і поезію, і анекдоти», - розповів письменник.







З його слів, перші чотири романи він не видавав та не збирається цього робити, тому що вони незрілі. Однак видаватися Андрій Курков прагнув з часу написання перших романів.

Так, вже з першим рукописом він пішов до головного редактора видавництва «Радянський письменник» Олега Чорногуза. Роман називався «История города Среднеграда и постороннего человека Костоправова». Це була суміш релігійного тексту і сатири на радянський спосіб життя. Головний герой був святим Іларіоном, який, випадково потрапивши у Радянський Союз, не міг навіть розібратися, як вулицю переходити і так далі. Олег Чорногуз, прочитавши рукопис, розповів, що сміявся всю ніч, але це не радянська література, роман не можна видавати, адже у ньому немає комуністів, колгоспників і позитивного героя.







«Я «спамив» усі видавництва Радянського Союзу, усі журнали, я доспамив журнал «Огонёк» до того, що вони почали друкувати мої тексти, пізніше, за часів Горбачова», - зізнався Андрій Курков.

Письменник розповів, що його дуже цікавила радянська історія, оскільки його дід та бабуся були сталіністами. Він спілкувався з дідом, який ніколи не розповідав, що мав двох братів, яких репресували. Для того, щоб знайти інформацію про те, яким насправді було радянське життя, Андрій Курков, вдаючи із себе молодого журналіста, розшукував по різних містах персональних пенсіонерів всесоюзного та республіканського значення та людей, які колись займали важливі посади. На цьому матеріалі він написав п’ять книжок про атмосферу радянського життя та історію радянської ментальності.

Автор з’ясував, що одні й ті ж самі слова в Радянському Союзі та за кордоном мали різне значення. Наприклад, радянське щастя відрізнялося від щастя англійського. Коли автор писав «Садівника з Очакова» він використав список харчових продуктів, які були заборонені у Радянському Союзі як буржуазні.









«Три роки тому мене запросив у Львові на каву без коньяку мер міста Андрій Садовий. Він запропонував написати роман, дія якого відбувалася б у Львові. Я почав їздити до Львова, ходив пішки, їздив по Львову, і тепер краще знаю його, ніж Київ, хоча мешкаю у Києві. Спочатку я вигадував різні історії, щоб вони були і серйозними, і сумними, і трішки комічними. Потім я зрозумів, що ці історії можуть відбуватися не лише у Львові, а й у будь-якому місті», - розповів про історію створення роману «Львівська гастроль Джимі Хендрікса» автор.







Для того, щоб зробити роман львівським, письменник вирішив запросити як героїв реальних львів’ян. Йому порадили зустрітися з Аліком Олисевичем, хіпі, якому вже 55 років та який організовував перші демонстрації за права людини у Львові. Андрій Курков запропонував йому стати героєм книги під власним прізвищем. Умова автора була така – усі герої реальні, мешкають у романі за своїми реальними адресами, їх помешкання описуються, їх звички – теж. Іншим героєм роману став письменник Юрко Винничук, який мешкає у Винниках. Зі слів Андрія Куркова, він скептичний та сердитий чоловік, який досі та завжди любить жінок і у якого серед друзів у Львові було прізвисько Чемодан. Він погодився стати героєм роману, але, своєю чергою, запропонував написати книгу, у якій героєм буде Андрій Курков. Юрій Винничук висунув також умову не змінювати у романі його сексуальну орієнтацію, вона традиційна та дуже для нього важлива. Третім реальним персонажем роману стала Оксана Прохорець, акторка, яка разом із подругами організувала корпоративний театр для розваг, але постійно присвячує вільний час безхатченкам у Львові.







У романі виникла історія львівських хіпі та їх стосунків з кадебістами та міліцією. Андрій Курков розповів, що Джимі Хендрікс помер того ж самого дня, коли, багато років тому, у Львів увійшли радянські війська, які за пактом Молотова-Рібентропа звільняли Львів від поляків. Так сталося, що день смерті Джимі Хендрікса став приводом для багатьох хіпі його пригадувати та пити за його пам'ять. Цього ж дня комуністи Західної України збиралися, щоб відсвяткувати чергову річницю об’єднання двох Україн. Зі слів Андрія Куркова, у Радянському Союзі було два центри хіпі – Таллінн та Львів, тому багато хіпі з усього Радянського Союзу автостопом їхали до Львова, щоб випити за пам'ять Джимі Хендрікса з найкрутішими львівськими хіпарями, а там на них чекали кадебісти та міліція, адже вони думали, що хіпі їдуть, щоб зірвати урочисті збори комуністів. Історія Аліка Олисевича та його стосунки з колишнім кадебістом капітаном Рябцевим є однією з сюжетних ліній роману.







Окрім цього, є сюжетна лінія Тараса, який недовчився у медінституті, але знайшов спосіб заробляти гроші за допомогою медицини. Так, він вирахував рівні вібрації під час їзди різними вулицями Львова та почав лікувати чоловіків, які страждають від каменів у нирках, катаючи їх вночі містом.

Усі герої роману об’єднані передчуттям того, що у Львові коїться щось неприємне, і попереду катастрофа. Вночі на різних вулицях виникає запах водоростей, над містом літають величезні чайки та баклани. Наприкінці герої знаходять причину цього та вирішують проблему.

Придбати роман мовою оригіналу та в українському перекладі, а також багато інших творів Андрія Куркова могли відвідувачі заходу.







Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.