USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Чого варті Женевські угоди? Аналіз волинських політологів

25 Квітня 2014 17:00
Євромайдан і наступні події зробили українців більш освіченими. Вже кілька тижнів наші співвітчизники, і волиняни в тому числі, вивчають географію рідної країни, а особливо її південно-східних регіонів за гарячими повідомленнями. Донедавна ніхто не задумувався скільки українських військових у Криму, чим є тактична авіація або дослідницький центр.

Пересічні волиняни намагаються зрозуміти, чим є Генеральна асамблея ООН, наскільки вона відрізняється від Ради безпеки ООН, скільки у них є членів і яку силу мають їхні документи. Українці знають, хто такі представники ОБСЄ і ПАРЄ. Донедавна небагато людей знали чим займається МЗС України і хто його очолює. Певне, ще менше знали хто такий Сергій Лавров – міністр закордонних справ Російської Федерації.

Не оминули уваги українців і Женевські домовленості, з дня підписання яких минув майже тиждень. А результатів як не було – так і немає: російські війська грають м’язами поблизу українського кордону, Донеччина у вогні – людей викрадають, катують, стріляють, неспокійно на Харківщині та Луганщині, в Придністров’ї – підозріло багато «путінських туристів», антитерористична операція наче й є, але недієва.

Не виграли, але й не програли

Тож чим у цій ситуації можуть допомогти Женевські угоди? Чи не стане цей документ ще одним папірцем поруч з Будапештським меморандумом, який один з підписантів порушив, а інші закрили на це очі? Про це кореспондент Інформаційного агентства Волинські Новини поцікавився у волинських політологів.

Голова Волинської обласної молодіжної громадської організації «Асоціація молодих політологів і політиків» Олександр Новосад вважає, що Україна не програла й не виграла нічого від цих домовленостей.

«Женевські угоди – паперовий документ, який не дає відповідей на ключові питання, не окреслює механізмів деескалації конфлікту на Сході України. Не описує інструментів досягнення цього», - вважає він.


Якщо говорити про пункт, який стосується амністії сепаратистів, то тут взагалі виходить цікаво: частина мітингувальників не визнають української влади, тож як ця влада їх може амністувати? Згода на амністію – фактичне визнання київської влади.

«Україна і не виграла, і не програла. Але вирішувати питання все одно доводиться Україні. Якщо порівняти Женевську угоду з прес-конференцією Путіна, які відбулися в один день, то в багатьох моментах вони абсолютно протилежні», - каже політолог.

Адже головна площина конфлікту, підкреслює Олександр Новосад, – невизнання Росією української влади. І в той же час Україна з Росією сіли за стіл переговорів. Себто це також може означати визнання діючої влади.

Аналітик вважає, що в нинішніх умовах українська влада має діяти рішуче: перекрити як внутрішнє, так і зовнішнє фінансування сепаратистів, підвищити патріотизм армії, яка деморалізована після подій у Криму. А ось чому не згадали в угоді про український Крим – бо не досягли спільної думки.

«Сторони підписали те, що вони могли підписати. А про Крим, очевидно, не вдалося досягти домовленостей. Адже в України і Росії – протилежні погляди на цю ситуацію», - розповідає аналітик.

Якщо говорити про роботу місії ОБСЄ, то тут немає нічого страшного, переконує він. Дипломати просто мають спостерігати як вирішуються поточні питання, звільняються адміністративні будівлі, а не втручатися у внутрішній устрій країни.

Якщо ж говорити про пункт неприйняття насилля. То так, його можна трактувати як фактичну заборону силового придушення сепаратистського повстання. Але ж, наголошує Олександр Новосад, керівники антитерористичного центру і раніше заявляли, що мета АТО – не насилля, а заспокоєння людей.

Слабкого не захистять жодні договори

Однак менш оптимістично оцінює ситуацію, в якій опинилася Україна, інший волинський політолог – Тарас Літковець. На Женевський договір, на його думку, не можна покладати великих надій щодо стабілізації ситуації в державі, адже міждержавні домовленості існують для цивілізованих країн, а Росія такою ніколи не була. Їй незрозуміло для чого потрібно виконувати домовленості, якщо є власна ядерна зброя та армія. Будапештський договір гарантував українцям суверенітет в обмін на ядерну зброю і саме гарант територіальної цілісності Росія, якій Україна і передала свій третій за потужністю у світі ядерний потенціал, через 20 років здійснила анексію українського Криму. В міжнародній дипломатії існує древнє неписане правило: слабкого не захистять жодні договори. Свого часу Фінляндія, маючи такого агресивного сусіда як СРСР й уклавши з ним ряд мирних договорів, розпочала будувати ще за 15 років до радянсько-фінської війни знамениту фортифікаційну оборонну лінію Маннергейма.

«Зустріч у Женеві стала черговою дипломатичною перемогою Росії, російський міністр закордонних справ Лавров в черговий раз отримав перемогу, а українська дипломатія в черговий раз продемонструвала власну слабкість. Логічно, що діалог агресора з жертвою був безперспективним і всі переконались, що рейдерське захоплення європейської країни РФ може здійснити і без танків», - вважає він.


Він наголошує, що на переговорах Україна пішла на компроміс в питаннях проведення конституційної реформи та амністії російських протестувальників у східних регіонах країни. Спірним питанням угоди є також трактування Києвом та Москвою пункту про «роззброєння незаконних формувань», оскільки РФ так називає Національну гвардію та Самооборону, а Україна - інспіровані та керовані російським ГРУ бандформування.

«Однозначно можна стверджувати, що угоди суттєво обмежили суверенітет України. Женевська угода не блокує подальшу дестабілізацію в Україні Росією і дає можливість останній критикувати «майданівську» українську владу та називати її нелегітимною. Дипломатія в даному випадку виявилась зовсім неефективною. А пункт угоди про те, що всі сторони утримуватимуться від будь-якого насильства, обмежує діяльність українських силовиків в боротьбі з російськими терористами. Характерно, що під час переговорів у Женеві Путін на зустрічі з російською громадськістю назвав південну та східну Україну «Новоросією», тобто апетит в російського лідера щодо українських територій чітко окреслений», - каже політолог.

Женевські домовленості фактично визнали, що Україна остаточно втратила Крим і це основна перемога Росії. Ці угоди максимум, що нам дають – це можливість почати діяти більш рішуче. З терористами та озброєними бандформуваннями українській владі потрібно діяти адекватно. А сучасна дипломатична підтримка України є для нас лише допоміжною. Тому ці переговори були кращим варіантом, ніж військове протистояння з РФ і ескалація громадянського конфлікту на сході країни. Це лише шанс та початок можливої розрядки напруги в країні напередодні президентських виборів 25 травня.

Що ж до ролі спостерігачів ОБСЄ, то тепер, на думку Тараса Літковця, вони не лише стежитимуть за передвиборчою кампанією, а й допомагатимуть вітчизняній владі у деескалації сепаратизму

Важливо, що сам факт перемовин засвідчив пошук компромісу Києва з Москвою. Також важливо, що в документі немає фраз про федералізацію України, а також зазначено, що вирішення кризи на сході України є справою самої України і це справа винятково нашої держави без втручання інших країн. Але Кремль офіційно не визнає присутності своїх військ на нашій території. Тому Києву потрібно робити все можливе, щоб довести наявність російських диверсантів на нашій території і грубу участь Москви в дестабілізації ситуації в Україні. Якщо вітчизняна влада не зможе роззброїти російських сепаратистів на сході, то це буде виглядати як її недієздатність та неспроможність, що власне і хоче довести усьому світу кремлівська пропаганда. Майбутнє Женевських угод є невизначеним.


«Але, безперечно, найсумнішим є те, що в підсумковій заяві жодним словом не згадується Крим... Скидається на чотиристоронню кулуарну згоду про остаточне «неповернення» Криму Україні. Проте, в такому разі позиція вітчизняної влади є незрозумілою, а рівень її патріотизму видається проблемним. Зрозуміло, що сьогодні безперечним тактичним пріоритетом є схід України, але і здача без жодного пострілу окупантам нашої території не додає Україні у світі жодного авторитету. Так можна і всю територію України здати, щоб «не провокувати російських агресорів» - каже він.

Вітчизняній дипломатії не вдалося навіть просто зафіксувати тезу про те, що Крим в майбутньому повинен бути звільненим. І проблема АРК мусила бути однією з найголовніших на перемовинах в Женеві. А відсутність спільної прес-конференції після переговорів додатковий раз засвідчує про наявність широкого спектру розбіжностей, які не вдалося подолати сторонам перемовин.

«Переговори в Женеві не дали відповіді на більшість питань, які хвилюють Україну, але найгірші переговори є кращими за війну», - резюмує політолог.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 8
капрофаг Показати IP 25 Квітня 2014 17:37
А що з цього приводу думають любешівські, чи там політоглоги з Ракового Лісу? - Дуже цікаво було б почути...
Анонім до капрофаг Показати IP 25 Квітня 2014 18:37
Не зовсім зрозуміло - в якому контексті зроблена Вами ремарка. Не обов"язково бути політологом, щоб зробити висновки щодо теперішньої ситуації в країні накшталт описаних в статті. Для цього досить мати голову на плечах та працюючий мозок.
побажання до капрофаг Показати IP 26 Квітня 2014 14:35
Вкрай важливими для громади є також думки старовижівських та маневицьких політологів, а також ліпінських АНАЛітиків.
політолог Показати IP 25 Квітня 2014 18:13
А ось вам те, що думають в америці: А вот зачем Америке нужны "союзники" ))) из беседы с исполнительным директором «Института глобальных перспектив» при Колумбийском университете, профессором, доктором философии Полом Кристи, состоявшейся в редакции немецкого еженедельника «Европейский Экономический Вестник». Для того, чтобы покончить с долгами, Соединённым Штатам необходимы новые рынки, по масштабам сопоставимые с американским. Единственным таким рынком сейчас может быть только европейский рынок. Следовательно, необходимо найти способ, с помощью которого можно было бы полностью открыть европейский рынок для США ......... Причём здесь Украина? Останется ли единая Украина на карте мира или распадётся - это не имеет абсолютно никакого значения для решения основной проблемы. Главная задача событий на Украине - развести Европу с Россией настолько, чтобы европейцы полностью отказались от сотрудничества с Россией и переориентировали свою экономику на полное сотрудничество с США. Главная цель - жёстче привязать экономику Европы к экономике США, а что при этом будет происходить на Украине - никого не интересует. Украина лишь средство, с помощью которого возможно разрешить все проблемы, не втягивая мир в очередную мировую войну. Украине отводится роль завала, который прервёт европейское сотрудничество с Россией. А какой там будет строй, образ правления - это совершенно не интересные вопросы. ........ Соединённые Штаты преследуют исключительно свою собственную цель по сохранению мировой валютной системы, основанной на долларе - ради реализации этой цели и делаются все шаги. Для практического осуществления этой главной цели и начата украинская кампания по разрыву экономических отношений Европы с Россией. Все события, происходящие на Украине, следует рассматривать исключительно с этих позиций.
Лучанин Показати IP 25 Квітня 2014 18:44
Росія не виконує Женевської угоди, але і не виконує Україна, бо теперішня влада не спроможна впливати на ситуацію. В містах та областях керують по своєму сотники, гузі, данильчуки та інші махновці.
Дончанин Показати IP 25 Квітня 2014 20:31
Подумайте о том, почему в ОКТЯБРЕ 2013 года в США был объявлен тендер о реконструкции зданий Севастополя?
Анонім Показати IP 26 Квітня 2014 00:22
А як трактувати заяви самопризначених? "Україна не буде нічого робити, адже це росія має вивести свої війська зі сходу України, приборкати своїх диверсантів". Якщо вони там дійсно є, то це ще куди не йшло. Але Росія не признає факт присутності на сході України своїх військ, спецслужб чи окремих диверсантів. Отже виходить що для того щоб вивести їй необхідно їх туди ввести. Логіка відмінена лише на території України, але не за її межами. Тобто влада домагається вводу російських військ на територію України?
Я Показати IP 26 Квітня 2014 14:18
Білий дім звітував перед конгресом США про фінансові затрати, один пункт 3 млрд. доларів на розвиток демократії в Україні (за 2013 рік). Нова влада куди ви діли 3 млрд. А де 22 млрд за Крим.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus