«Плівки Онищенка» – найбільша загроза репутації Порошенка, - експерт

«Позиція інформаційного захисту президентської команди слабка, тому що дія типу «я - не я і хата не моя» - неефективна», - вважає відомий політтехнолог Сергій Гайдай.

«Детектор медіа» опублікував інтерв'ю з Сергієм Гайдаєм - політтехнологом, керуючим партнером, директором зі стратегічного планування в Social Engineering Agency Gaiday.Com.

- Як ви оцінюєте подачу ЗМІ теми «плівок Онищенка»?

- Застосувати блокування їм не вдасться. Тема стає резонансною і в ЗМІ, і в інтернеті. Флагманом, звичайно, є сайт «Страна». Кореспондентка «Страны» Крюкова їздила до Британії (за інформацією джерел «Детектора медіа», Онищенко зараз знаходиться у Франції. - «ДМ») і, як я розумію, отримала досить багато різних матеріалів. Більше того, активно допомагає висвітленню російське телебачення. Тому з блокуванням - ніяк.

Зрозуміло, що існують команди, переговори, розмови з власниками тих чи інших ЗМІ, але це поки погано працює. І самоцензура, якщо вона і є (а вона в Україні традиційно існує), погано працює.

Я останнім часом помітив, як блокування включилося щодо Саакашвілі - його практично немає на ТБ. А щодо цієї інформації поки ні блокування, ні цензуру не вдалося включити. Позиція інформаційного захисту президентської команди слабенька, тому що поки це неефективна дія типу «я - не я і хата не моя». І це невірно. Тому що у Онищенка плівки дійсно є, вони будуть поступово з'являтися і треба буде щось вигадувати. У цій ситуації президентська команда буде виглядати реагуючою стороною. А це завжди погано.

- З чим це пов'язано? Немає розроблених антикризових варіантів?

- Ця історія застала їх зненацька. Атака на Онищенка точно не була спровокована або, принаймні, команда «Фас!» не надходила від президентської команди. Йому це було невигідно по всіх параметрах. По-перше, Онищенко дійсно виконував досить-таки брудну і важку роботу і ніс фінансовий тягар, який він оцінив в 50 млн доларів (за словами Онищенка). На багатьох етапах для Президента він був корисним - брав участь у фінансуванні його виборчої кампанії, він дійсно проплачував всякі неприємні операції типу дискредитації «Народного фронту» і Яценюка тощо. Також він брав участь, звичайно, в підкупі і проплаті голосування депутатів. Навіщо Президенту позбавлятися такого інструменту і навіщо Онищенко перетворювати на ворога, з огляду на те, що він дійсно всю цю інформацію міг приховати? А ця інформація для Президента, незважаючи на офшори, Липецьку фабрику та інше - ця загроза найважча. Крім того, вона посилюється приходом до влади в США не Хілларі, а Трампа і наявністю у Онищенка можливості спілкуватися з адміністрацією Трампа якимось чином. Тому зрозуміло, що Президент його не провокував.

- А хто?

- Я чув від інсайдерів як мінімум два варіанти. Перший - дійсно, з усіх органів, НАБУ не є на 100% підконтрольним Президенту. І це була ініціатива Ситника і НАБУ проти Онищенко. Можливо, якимось чином до цього причетні Яценюк і «Народний фронт». Тому що зрозуміло, що вони втратили багато через Онищенко і хочуть сатисфакції - це видно, і зараз вони «на коні». Другий варіант, який озвучується і самим Онищенко, - що без узгодження з Президентом його оточення в особі Кононенка і Грановського намагалися роздобути його бізнес-активи і бізнес-схеми отримання грошей на торгівлі газом. Постраждав в результаті Президент. Більш того, претензії до нього Онищенка якраз не за фактом того, що він провокував і призначив його ворогом, зробивши персоною нон грата, а що він в цій ситуації не захистив. Онищенко розповідає, що був запрошений до кабінету, де йому було сказано: «Саша, не хвилюйся - все вирішимо», - і в результаті його"кинули". При цьому, знаючи особисто Президента, я розумію, як це сталося. У Петра Олексійовича Порошенка стиль життя і стиль роботи - щось пообіцяти і забути. Багато хто думає, що Порошенко - прекрасний управлінець, раз заробив грошей і став Президентом. Але ті, хто більш-менш зустрічався з його управлінської манерою, знають, що у Порошенка є колосальний недолік - він не вміє делегувати повноваження, намагається заповнити все сам, а при такому навантаженні це неможливо. При такому завантаженні він просто міг, умовно кажучи, не добратися до своїх обіцянок, щоб виконати їх. Для Онищенка ж це виглядало як в 90-х роках - «кидок» - пообіцяв і не зробив. І тепер він мстить. Мстить, розуміючи, що втратив гроші і що його викинули, його не захистили.

- А є у Президента шанси вийти з цієї ситуації гідно?

- Моя думка - варіантів гідно вийти з цієї ситуації у Президента немає. Давайте будемо говорити чесно. Я як фахівець з піару, інформації та інше, на відміну від інших обивателів і політиків, не маю ілюзій щодо того, що вся інформаційна гра залежить від умілого гравця. Їх Величність Факти часом є непереборними. Президент діє точно так, як діяли всі президенти до нього, скажімо так, очолюючи, використовуючи і координуючи політичну корупцію - це ж факт, який не можна приховати. І справа ж не в Онищенку і не в тому, що він говорить, а в тому, що це так і є. І від цього факту піти важко.

Друге - все буде залежати не від Президента і його команди. Все буде залежати від того, чи дійсно у Онищенко є записи і документи, які є достатньою доказовою базою, чи зуміє він, незважаючи на адміністрацію США, надати їх публічно. Тоді захиститися буде дуже непросто. По крайней мере, ризик дуже високий.

- Які саме ці ризики?

- Ризик, наприклад, імпічменту дуже високий. Ситуація підвішена приблизно, я думаю, до лютого. Тому що зараз стара адміністрація Обами не буде цієї справи стосуватися - для неї це справа минулого. Трамп прийде до управління країною після 20 січня. Зрозуміло, що справа «Україна» у нього не буде на першому місці. І тільки десь до лютого у нього постане питання, що робити з Україною. І тут у нас не найвигідніші варіанти. Перше - наш Президент і його Адміністрація примудрилася підтримати Хілларі, а не Трампа. Більш того, одне з найбільш довірених осіб, яке буде точно вирішувати, що робити з Україною, у Трампа - це пан Манафорт. Кращого спеціаліста по Україні, ніж Манафорт, в оточенні Трампа немає, і він не схильний, я вважаю, до примирення з Порошенком. Манафорт має багато питань до діючої української влади тому, що вона активно намагалася втрутитися в кампанію Трампа і звинуватила Манафорта в корупції. Тепер вони отримають від Манафорта зворотний відповідь. Тому висока ймовірність, що і плівки Онищенка можуть бути використані в грі щодо його відставки. Єдине, що рятує сьогодні Президента, і серйозно рятує, - загроза з боку Росії. Все-таки він є легітимною владою. І друге - альтернативи Порошенко немає. Але якщо адміністрація Трампа знайде йому альтернативу, - тобто людину, на яку вона поставить, то буде як в ситуації з Ющенком і Кучмою. Коли Кучма виявився нерукопожатним через справу Гонгадзе, з'явився Ющенко. На нього була зроблена ставка, і Кучма точно вже не міг піти на третій термін. Єдине - він спробував якось протидіяти, вибравши Януковича - проросійського кандидата. Але ми пам'ятаємо, чим ця спроба закінчилася - Майданом.

Таким чином виходить, що Порошенко як би «підвішений» і у нього немає зараз реальних форм захисту. Можна було б кинутися до росіян, але ми ж розуміємо - це для нього самогубство. Тому ситуація дуже і дуже складна. Без підтримки Штатів з реальним відсутністю підтримки всередині України, - а у Президента її мало, він її втратив, - у нього дуже хитке становище.

- Як би ви оцінили комунікацію по цій темі з суспільством і ЗМІ представників БПП, провладної коаліції, опозиції?

- Я про це вже трохи сказав. У них є кілька ліній. По-перше, повідомляється, що Онищенко раніше був функціонером, а тепер зрадник Батьківщини. Це позиція слабка - звинувачувати людину, яка серйозно атакує владу; адже всі розуміють, що звинувачення надумане і є формою захисту «спійманої на гарячому» влади. Це перше, що ми чуємо від влади. Друге - я чув Президента, який дуже слабо коментує: «Нехай приїжджає сюди, якщо він чесна людина». Тобто явно видно, що у Порошенка немає стратегії поведінки і спілкування з суспільством в поясненні цього питання. Все, що вони роблять, - це намагаються ігнорувати. Це найгірша з стратегій. Але, з іншого боку, я розумію, що поки він на це приречений.

Вони не очікували, що Онищенко виявиться здатним на серйозне інформаційне опір, що він виїде не в Росію, а в Британії, яка завжди захищає біженців; і це показує, що він точно не на 100% проросійський зрадник. І ніхто не розраховував, що Трамп переможе і що у нього буде такий ось Манафорт. Ось вся ця схема не прорахована, і Адміністрація донині не готова адекватно реагувати

- Які наслідки можуть бути цього скандалу в цілому у суспільстві і в країні?

- Нам сьогодні важливо мати міжнародну підтримку, і США є флагманом цієї підтримки. Ми чітко розуміємо, що через відсутність контакту ми багато втрачаємо. Кажуть, що Президент Порошенко в цій ситуації навіть не запрошений на інавгурацію. Причому Трамп, швидше за все, зустрінеться з Путіним раніше, ніж з Порошенком. За ідеєю, все має бути навпаки - зустрічаються спочатку з тими, хто потребує допомоги. Тобто, грубо кажучи, Україна через Порошенко може просто не отримати необхідної підтримки США. Друге - політична криза. Але якщо в інших країнах існує легітимний вихід, наприклад, Уолтергейтська криза закінчилася добровільним відходом у відставку Ніксона, то у нас такої традиції немає. Все це, на жаль, Україна ставить в дуже нехорошу позицію. Тому що в такій ситуації можлива і агресія Путіна, якщо буде нелегітимність Президента; і парламентський переворот, коли більша частина депутатів повстане проти Порошенка і спробує оголосити йому імпічмент; і вихід на вулицю людей, тому що точок кипіння у різних політичних сил досить. Загалом, все це недобре.

Як повідомляє Українська правда, британський журналіст Макс Такер, який готує статтю у The Times щодо звинувачень депутата від "Волі народу" Олександра Онищенка на адресу президента Петра Порошенка, отримав застереження адвокатів Порошенка щодо цієї публікації.

За словами Такера, раніше він звернувся за коментарем на цю тему до Адміністрації президента і отримав від неї відповідь, а слідом за нею – лист від британських адвокатів, які застерігали від публікації матеріалу, пригрозивши судом.

Журналіст додав, що не може опублікувати сам лист, оскільки в ньому містилося зобов'язання про нерозголошення згідно з британським законодавством. Він лиш повідомив, що у листі на 2,5 сторінках містилися тези про те, чому звинувачення Онищенка, на їх думку, є неправдивими, а також про те, що публікація матеріалу може завдати репутаційних збитків Порошенкові.

За словами Такера, він був дуже здивований, отримавши цього листа.

Також він з посиланням на свої джерела стверджує, що ініціатором листа був особисто Порошенко.

У той же час він додав, що не має наміру зупиняти роботу над статтею і повідомив, що вона, скоріш за все, буде опублікована у британській The Times.

При цьому Такер підкреслив, що опублікує свою статтю лише у тому випадку, якщо зможе довести правдивість звинувачень Онищенка.

Як відомо, раніше Такер повідомив у своєму твіттері, що він і низка інших журналістів отримали лист від адвокатів Порошенка з погрозами судових позовів у випадку поширення заяв Онищенка.

У свою чергу в Адміністрації президента "Українській правді" не відповіли прямо, чи існували такі погрози, заявивши лише, що Онищенко працює на Росію, а британська адвокатська компанія Atkins Thomson "захищає інтереси України". Судячи з усього, саме ця компанія розсилала згаданий лист.

УП звернулася з запитом до цих адвокатів.

Крім того, 9 грудня газета Kyiv Post опублікувала матеріал про заяви Онищенка, у якому також містяться його звинувачення на адресу депутата від БПП Ігоря Кононенка. За словами Онищенка, Кононенко є посередником в корупційних діях Порошенка.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---