Вибори мера: підстави та терміни

Трагічна звістка про передчасну смерть міського голови Миколи Романюка потягнула наслідки в управлінні містом. Хто нині виконує обов'язки мера та яка процедура обрання міського голови у зв'язку з передчасним припиненням повноважень відповідно до законодавства, пояснимо далі.

ХТО ВИКОНУЄ ОБОВ'ЯЗКИ МІСЬКОГО ГОЛОВИ?

Відповідно до закону України «Про місцеве самоврядування» у випадку припинення повноважень міського голови, обов'язки мера міста переходять до секретаря міської ради, який обирається з числа депутатів. Окрім цього додамо, що при посадах залишаються усі заступники, керівники управлінь та департаментів. Підстав для їх автоматичного звільнення немає.

КОЛИ ВІДБУДУТЬСЯ ВИБОРИ?

Відповідно до статті 79, закону України «Про місцеве самоврядування», позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України не пізніше ніж у 90-денний строк з дня дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови. Однак для того, аби парламент розглядав питання призначення виборів, необхідно, щоб секретар міської ради у 15-денний термін після отримання документу про смерть, подав відповідне клопотання до Центральної виборчої комісії. Для проведення виборчої кампанії у разі проведення саме позачергових виборів законодавець передбачає 60 днів. Тобто, якщо керуватися термінами, які зазначені у законі, вибори можуть відбутися вже у липні-серпні 2017 року. Чи це станеться та коли – залежить від рішення відповідальних органів влади, які наділені відповідними повноваженнями. Є прецеденти, коли вибори не призначали, оскільки офіційно особи не вважалися померлими. Наприклад, впродовж року до ЦВК не надходила довідка про смерть покійного Ігоря Єремеєва.

У Чернівцях у 2011 року було прийняте політичне рішення про дострокове припинення повноважень мера. І впродовж трьох років цю посаду обіймав секретар, а Верховна Рада не могла (чи не хотіла) ухвалити рішення про початок кампанії.

ЧИ МОЖНА ЗМІНИТИ СЕКРЕТАРЯ?

Відповідно до регламенту роботу міської ради, така можливість є. Проект рішення про початок зміни секретаря може внести будь-хто з депутатського корпусу. У статті 16 регламенту роботи Луцької міської ради зазначено, що посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади міського голови у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень. Секретаря обирає депутатський корпус з числа депутатів. Пропозиція щодо кандидатури може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу. Тобто, має бути не менше, аніж 21 голос.

Нині секретарем міської ради є Юлія Вусенко. Вона представник політичної партії «Самопоміч», яка має у раді лише 4 із 42-ох депутатів. До слова, перший заступник – Тарас Яковлев – теж свого часу представляв цю політичну силу.

Загалом у раді сім фракцій. Сім депутатів налічує фракція «Солідарність», «Батьківщина» – чотири, «Свобода» – п'ять, по три мають Радикальна партія Олега Ляшка та «Народний контроль», а найчисельніша «Українське об'єднання патріотів – УКРОП», – 15-ть обранців. Один депутат займає позицію позафракційного.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---