Капранови у Луцьку представили нову книгу. ФОТО

Відомий письменницький дует братів Капранових – Віталій та Володимир ‒ 17 лютого завітали у Волинський національний університет імені Лесі Українки для зустрічі із студентами.
Обоє, як завжди, однаково вдягнені. Цього разу, щоправда, у синіх джинсах і червоних кофтинах із елементами вишивки. Обоє ‒ на шиях із ручками, що, мабуть, є ознакою всіх письменників.

Капранови приїхали до Луцька, аби представити останню видану книгу – «Щоденник моєї секретарки».
Книга вийшла двома виданнями. Прочитавши перше, друг письменників, музикант із гурту «OT VINTA» Юрій Журавель, вирішив намалювати одного із героїв роману. Так, друге видання доповнилось ілюстраціями Журавля.
Ідея написання книги зародилась у 2002 році. «У нашому видавництві працюють секретарки. Але не ті, що роблять каву, а ті, що працюють», ‒ сказали Капранови. Одна з них, за словами письменників, почала вести нотатки у робочому журналі.

Капранови вважають, що читати чужі думки – негарно. За винятком того, коли ці думки записані у спільному журналі на роботі. «Дитина писала свої думки, ми наважились їх прочитати», ‒ зізнаються письменники.
Коли брати взяли до рук записи, на очі натрапила фраза: «Сьогодні Віталій Віталійович запропонував мені яблуко. Я вважаю, що ми ще не у тих стосунках, щоб брати в нього яблуко». Ця фраза, на думку авторів книги, кумедна у контексті 21 століття, проте колись це не було дивиною.
«А що через сто років сталося? Чому зараз жінка може взяти будь-який подарунок від будь-якого чоловіка? А тут знайшлась людина, яка так справді думає. Вона живе не так, як сказали по телевізору, а як мама сказала», ‒ розповіли Капранови.
Письменники зізнаються: спочатку роман хотіли писати від імені 18-річної дівчини, але психологічно не наважились. Тому розповідь у романі ‒ від імені шефа дівчини.
Головний герой роману виписаний із образу Капранових. Він, так само як і автори, родом із Очакова Миколаївської області. «Наш герой – істота, яка живе між нами, але, на відміну від нас, він може про це розповідати», ‒ кажуть Капранови.

Герой роману – бізнесмен, що має дружину-телезірку та коханку – свою заступницю, усі друзі – політики та бізнесмени. Чоловік веде елітний спосіб життя, але в душі, як кажуть Капранови, залишається «нормальною людиною».
«Ми намагалися дослідити його як людину», ‒ стверджують автори. Кажуть, що найкраще це вдається тоді, коли людину «закинути» у найгірші умови. Тому одного разу світ навкруги героя раптом починає руйнуватися – настає час великого бізнесового та політичного переділу, гаряче літо 2004-го.
Як стверджують Капранови, написаний ними роман – література в її класичному розумінні. Оскільки сюжет твору – наскрізний, то цитували вони лише самодостатні частини тексту. Так, приміром, шматок роману, де йдеться про українську столицю.
«Спочатку ти підкорюєш Київ, а потім не помічаєш, як сам стаєш Києвом. Ось це по-справжньому вічне місто», ‒ зацитували Капранови.
Насамкінець письменники презентували своє третє «Я». Так, Капранови зізналися, що їхнє третє «Я» не стримується і пише вірші. І для того, аби «йому стало соромно», деякі з них, подекуди навіть нецензурні, Капранови зачитали студентам: «Любов не знає слова «Ні», хіба що у критичні дні».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---