USD 41.15 41.45
  • USD 41.15 41.45
  • EUR 41.35 41.70
  • PLN 10.28 10.45

Чи вивчили волиняни урок героїв Крут

29 Січня 2015 16:46
97 років тому під Києвом сталася жахлива бійня: 400 студентів полягли в нерівному бою з 4-тисячним військом Михайла Муравйова під залізничною станцією Крути, коли більшовицькі війська попрямували на Київ.

Молоді студенти пішли до війська за покликом уряду УНР. Непідготовленим юнакам, деякі з яких, може, й вперше тримали гвинтівку, вдалося на кілька днів затримати наступ багатотисячного війська на столицю.

Та сили були нерівними. Тепер щороку, 29 січня, українці згадують юних патріотів, які загинули в бою. А нині історичні паралелі в світлі останніх подій стають щоразу очевиднішими.

Перший пам’ятний знак Героям, полеглим під Крутами, встановили у Луцьку. Ініціатором встановлення цього хреста на імпровізованій високій могилі став лучанин Іван Мирка, чий дід пішов за покликом своєї країни і не повернувся з того бою. 2006 року напередодні Дня Незалежності України в пам’ять про подвиг діда Іван Мирка зініціював спорудження на своїй приватній території могили з хрестом. Він насадив там калину і фруктові дерева. З того дня щороку сюди приходять лучани аби вшанувати полеглих. Прийшли вони й сьогодні, 29 січня, в 97-му річницю бою під Крутами.
Історія про учня Рогатинської гімназії Михайла у їхній родині передавалася з покоління в покоління. Коли уряд УНР покликав боронити Київ, він одразу ж сказав рідним, що йде туди, навіть тодішній польський уряд це дозволяв. З-під Крут він не повернувся, розповідає син автора пам’ятного знаку, правнук полеглого під Крутами бійця Іван Іванович Мирка. Нині, до слова, він працює на посаді начальника управління інфраструктури, транспорту та зв’язку облдержадміністрації.

«Історія сильно карає тих, хто її не знає. І паралель з нинішніми подіями дуже чітка. Коли відбувалися революційні події - в Україні було надзвичайне піднесення. В 1917 році в нас був уряд УНР, і був міністр транспорту Єщенко. Він одразу ж сказав, що треба розібрати залізничні колії на сході України і на півночі. Адже в Україні була добре розвинена залізнична інфраструктура. Грушевський з Винниченком вважали, що Росія на Україну не нападатиме, мовляв, там теж соціалісти прийшли до влади. А Росія за кілька днів на нашій залізниці приїхала в Україну. Що відбувається зараз? Росія на наших автобусах, через наші кордони, через наших прикордонників, через переправу в Криму прийшла знову. Історія не навчила тоді, сподіваємося, що навчила сьогодні», - каже він.

Вшанувати полеглих Героїв Крут прийшли й представники Спілки політв’язнів і репресованих та ветерани УПА. Представниця Спілки Лідія Бондарук вважає: якби не ці події, не було б нині патріотів.

«Варто всім людям пам’ятати про тих загиблих дітей під Крутами, як вони полягли, такі молоді. І зараз помирають так. Все хотіли ворога відбити від України, а деспот все лізе на нашу землю, і нічим не можемо побороти. Скільки УПА боролася, скільки молодь гинула, і дотепер ніхто не визнає її воюючою стороною. Безумовно, ці події нас навчили. Можливо, якби цей урок не прийшов на Крутах, то нинішня молодь не йшла б на смерть. Люди повинні це пам’ятати і не забувати, як проливалися людські сльози», - каже вона.
Знають про ці події й луцькі школярі. Учні 11-г класу ЗОШ №7 навперебій розповідають про той морозний день 29 січня 1918 року.
«їх було всього 400, але вони на кілька днів зупинили наступ. В нинішніх подіях це повторюється, є схожість. Бо є люди, які хочуть розділити Україну на два табори, а є, як каже наша керівничка, люди, «хворі Україною». І так само наших хлопців відправляють на бій. Ми всіх не можемо пам’ятати, але сюди приходити треба, аби вшановувати полеглих», - кажуть юнаки й дівчата.

Після молитви за душі полеглих Героїв до всіх присутніх звернувся Митрополит Луцький та Волинський Михаїл.
Він пояснив: цей день завжди є днем скорботи і піднесення. Скорботи - бо згадуємо тривожні події, коли молодь пішла захищати незалежність молодої держави. Але ми водночас і надихаємось від цих молодих, малоозброєних, але глибоко люблячих свою державу хлопців, які йшли грудьми захищати Україну.

«Здавалося, ми будемо цього дня просто вшановувати, пишатися ними, і це вже буде історія. Але знову наша молодь вийшла на Майдан, визначаючи долю, майбутнє України. Руками своїх карателів були побиті на Майдані, руками тих, для яких ми сплачуємо наші податки і платимо зарплату. А вони ж і вбивають наших юнаків.

І сьогодні гинуть на сході ті, хто ревно любить Україну. Гинуть, захищаючи свою землю, а не нападаючи. Ця велика любов до своєї Батьківщини, до рідної землі, до правди щороку приводить нас на це місце. Тут ми згадуємо і будемо згадувати історію, щоб нічого подібного не повторилося у майбутньому. Вічна їм пам’ять, цим героям.
І натхнення, любов, самопожертва хай сьогодні поселяється і в наших серцях, виганяючи байдужість, лінивість, лицемірство. Бо маємо кого згадати, від кого надихнутися, маємо всі підстави жити в майбутньому щасливо в Україні. Бо все, що краще, ми віддали для цієї України. Ці діти Авеля сьогодні перед Богом свідчать і моляться за наше щасливе майбутнє. Я вірю і впевнений, що в нас буде все добре - ми здолаємо ворога і супостата, нового Каїна, яке б в нього ім’я не було. Але ми можемо сказати, що цей Каїн - Путін, Каїн - це Кирил. Бо вбивають єдиних по крові,єдиних по вірі, вбивають від ненависті до нас чи з інших причин. Переможемо ми своєю вірою в Бога, і з допомогою божою переможемо всіма засобами», - зазначив він.

А міський голова Микола Романюк додав: всі повинні не лише пам’ятати, але й розповідати молодим історію, щоб не повторювати тих самих помилок.
«Щороку ми вшановуємо тих молодих людей, які, не задумуючись, пішли на захист нашої держави. Сьогодні напевне і сам Бог посилає нам сигнал. Бо щороку, ви пам’ятаєте, яка була погода: сніг або вітер. А сьогодні світить сонце. Напевне це Божий знак, що все буде добре в нашій державі. Ми сьогодні проводжаємо ще одного Героя України, який загинув за нас з вами в боях на сході. Давайте будемо побільше розповідати молодим людям про ті трагічні сторінки історії. І ми повинні пишатися що ми - українці. Ми не повинні схилити голови, як не схилили голови перед ворогом ці молоді люди. Адже, може, хтось із них гвинтівку вперше тримав у руках, але пішов боронити державу», - зауважив очільник міста і закликав вшанувати всіх полеглих Героїв крут, Небесної Сотні, учасників АТО хвилиною мовчання.

До пам’ятника героям Крут присутні поклали квіти.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
Вацык Показати IP 29 Січня 2015 17:57
Давай выходной день!
Василь Показати IP 29 Січня 2015 18:05
У не каноничного попа Миши каждый день появилась дополнительная работа. Не получи грыжу!
Анонім Показати IP 29 Січня 2015 18:49
"Как свидетельствуют мемуары и документы, в бою участвовали 420 человек: 250 офицеров и юнкеров 1-й Украинской военной школы, 118 студентов и гимназистов из 1-й сотни Студенческого куреня, около 50 местных вольных казаков - офицеров и добровольцев. 29 января 1918 года погибло лишь несколько человек, все остальные, унося тела товарищей, отступили к эшелонам и уехали в Киев. И лишь один взвод из студенческой сотни в составе 34 человек по собственной оплошности попал в плен. Шестеро из них были ранены, один оказался сыном машиниста, мобилизованного большевиками. Всех посадили в поезд и отправили в Харьков (впоследствии они будут освобождены из плена). 27 оставшихся на станции пленников большевики расстреляли - в отместку за почти 300 павших товарищей (многие из них были во время боя абсолютно пьяны и погибли в общем-то по собственной глупости). Среди расстрелянных были Омельченко, Наумович и Шульгин." Полностью здесь: http://kiyany.obozrevatel.com/news/2005/9/27/3788.htm Статья находится на украинском сайте и написана историком во времена правления Ющенко.
Хлоп Показати IP 29 Січня 2015 21:15
"2006 року напередодні Дня Незалежності України в пам’ять про подвиг діда Іван Мирка зініціював спорудження на своїй приватній території могили з хрестом. Він насадив там калину і фруктові дерева. З того дня щороку сюди приходять лучани аби вшанувати полеглих." Чому б свободiвцям не взяти як приклад для шанування ними Бандери? Берiть приватну територiю, садiть дерева i робiть "ходи".

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus