USD 24.7 24.95
  • USD 24.7 24.95
  • EUR 27.1 27.34
  • PLN 6.32 6.38

Майдан по-Варшавськи. Які наслідки протестів поляків проти влади

«Удар по демократії і європейським цінностям», - саме так охарактеризував події, що відбуваються в Польській Республіці, варшавський політичний експерт Войцех Яновський, пишуть U-news.

Як стверджує аналітик, Варшава повертається «до часів корупції і занепаду державної системи, що спостерігалися в країні в дев'яностих роках минулого століття». Якось дивно вийшло, що Польща - одна з відносно благополучних країн Східної Європи і найперспективніша країною колишнього соціалістичного блоку опинилася в центрі грандіозного міжнародного скандалу. Скандалу, який може перекреслити усі перспективи.

Що відбувається у Польщі

Все почалося з, здавалося б, банального голосування в Сеймі (парламенті) Польщі. Вищий законодавчий орган більшістю голосів своїх представників ухвалив, що з 1 січня 2017 року року держава підвищує тарифи на електроенергію і акцизи на алкоголь, а також обмежує присутність журналістів не тільки в залі парламентських засідань, а й в кулуарах згаданого парламенту. Окремим пунктом одного з законопроектів була заборона на виїзд з країни боржникам за банківськими кредитами і особам, які не заплатили штрафи за неправильну парковку.

Це спричинило ефект вибуху бомби. Тисячі людей (переважно студентів і клерків) вийшли на вулиці центральних польських міст, включаючи Варшаву, Лодзь та Краків, з єдиним гаслом: «Свобода, рівність, демократія!» і «Захистимо демократію!».

Протестуючі тримали в руках прапори та інші символи опозиційних партій і рухів «Свобода і справедливість», «Новочесни», «Комітет охорони демократії» та «Громадянська платформа». Акція у Варшаві, коли «незадоволені» перекрили центральний вхід до президентського палацу, могла завершитися, якщо не катастрофою з людськими жертвами, то, щонайменше, масовою бійкою.

Можливо, саме тому президент Польщі Анджей Дуда - людина досить освічена і прозорлива, звернувся до нації з закликом, суть якого можна звести до однієї фрази: «Що відбувається, хоч і не повинно».

«Відбувається спроба дестабілізації обстановки, ми не повинні допустити масових заворушень, - сказав, зокрема, він. - Я особисто готовий зустрітися з усіма «задоволеними» і «незадоволеними», і обговорити найближче майбутнє країни.

У неділю, 18 грудня Дуда зустрівся з Ришардом Петру («Новочесни») і Гжегожом Схетиною ( «Громадянська платформа»). Зміст переговорів не розголошується, проте їх суть розкрили аналітики.

«Сейм ще раз розгляне пакет скандальних законопроектів, - сказав в коментарі кореспонденту ГолосUA Войцех Яновський. - Для цього у президента Польщі є відповідні повноваження. Глава польської держави не повертатиме нас в епоху політичної та економічної кризи».

Незалежні експерти говорять, що Польща вже відкрила «Ящик Пандори».

«Полякам набридла їхня позиція як всередині самої Польщі, так і на арені об'єднаної Європи, - сказав в спеціальному коментарі ГолосUA европейскій експерт в сфері міжнародного права Клаус Хофф. - Місцеві жителі відчули всі переваги життя в ЄС, і більше не потерплять трьох явищ, які можна спостерігати в більшості країн колишнього СРСР і Радянського блоку - корупції, порушення свободи слова і обмеження свободи пересування. Сейму це варто взяти до уваги - в іншому випадку Варшаву чекають масові заворушення».

Схоже, це дійсно так. Про свій намір «стояти до кінця» вже заявили лідери місцевих неформальних угруповань. Так, наприклад, глава однієї з організацій байкерів пообіцяв «в'їхати на палаючому мотоциклі до будівлі Сейму», а студентський ватажок поклявся підірвати себе в центрі столиці - «в ім'я демократії».

Наскільки реальні такі загрози - сказати складно. І справа тут зовсім не в нездатності президента Дуди втихомирити потенційних «бунтівників». Польщі стало тісно в рамках Європейського Союзу, який постійно обмежує Варшаву в її прагненнях налагодити контакти з більш ніж десятком держав, включаючи США, Бразилію, Китай та ПАР. Акції «польського протесту» рано чи пізно припиняться, але немає гарантій того, що вони не спалахнуть з новою силою. Над тим, що в Польщі відбувається, хоч і не повинне відбуватися, потрібно серйозно подумати не тільки Варшаві.

Дежавю з Майданом

У зв'язку з тим, що зараз відбувається в Польщі, самі собою напрошуються аналогії з революцією, яка відбулася в Україні в 2013-2014 роках, пишуть на сторінках Укррудпром.

«У Польщі зараз йде згортання демократії, свободи слова, прав людини. Люди виходять на вулицю з протестами, а їх уже називають мало не злочинцями поза правом та законом. Це фактично те ж саме, що було в Україні три роки тому», - зазначає директор Центру Балто-Чорноморських досліджень Ірина Верещук.

Про те, що в Польщі намічається Майдан, говорить і політолог Агата Чарнецька в блозі на порталі тижневика Polityka. У матеріалі під назвою «Здається, у Варшаві почався Майдан», вона пише, що збори в п'ятницю вийшли більш бурхливими, ніж будь-хто міг очікувати: «Громадяни раніше, ніж опозиційні лідери ... зрозуміли, що залишити без уваги те, що сталося, може похитнути польську демократію». І пише майже дослівно те ж саме, що три роки тому написав на своїй сторінці в Фейсбук Мустафа Найєм: "Здається, у Варшаві почався Майдан. Закликаємо всіх до Сейму. Потрібен гарячий чай і закуски, але, перш за все, громадяни, які замінять втомлених і замерзлих демонстрантів».

У виданні wPolityce.pl аналітик і посол Сейму від правлячої партії «Право і справедливість» Януш Шевчак називає події «переворотом» і пише, що він був невдалий.

«Божевілля тих, кого відтіснили від корита, набуває все більш гротескної форми. [...] Вони знають, що ніякої революції на вулицях не буде, адже поляки вже сьогодні переконані, що повернення влади PO - PSL (партії "Громадянська платформа" Дональда Туска - прим.ред.). За підтримки банківської партії "Новочесна", буде означати ... підняття пенсійного віку до 67 років, скасування списку вільних препаратів для літніх людей і повернення привілеїв для працівників комуністичної служби безпеки, а також неконтрольованої влади касти людей», - пише політик.

А блокування трибуни називає хуліганством. «Опозиція не хоче бачити Польщу ні сильної, ні демократичної, ні економічно суверенної. Вони хочуть тільки повернутися до корита», - зазначає парламентарій.

У відповідь деякі опозиційні політики вже називають режим, встановлений в країні правлячою партією, справжньою диктатурою.

«У суспільстві наростає чергова хвиля роздратування проти «Права і Справедливості», які ввели в Польщі диктатуру, - заявив радіостанції Sputnik Polska депутат Сейму від партії «Громадянська Платформа» Стефан Нєсьоловскі. - Тактика Качинського, який de facto править Польщею, полягає в тому, щоб не поступатися. Нагадує тактику комуністів - ніколи не поступатися і не визнавати своїх помилок, ні від чого не відмовлятися і розраховувати на втому суспільства, яке вирішить, що нічого зробити не можна, виграти не можна, протестувати марно. Але тут Качинський помиляється, така тактика успіху не принесе. Він програє, як програли комуністи».

Ліберальна опозиція на чолі з партією «Громадянська платформа" (колишня партія влади) давно бореться з нинішньою правлячою партії «Право і справедливість», до якої належить і президент Польщі Анджей Дуда, і настрою в суспільстві тільки підігрівають політичне напруження. Перелік претензій до влади дуже широкий. Починаючи від утисків свободи слова і закінчуючи ухилом в клерикалізм і націоналізм, що не подобається проєвропейським лібералам.

«У минулому скликанні парламенту депутата позбавили мандата тільки за один випадок кнопкодавства, був великий скандал - а зараз подібні порушення регламенту стають системними. Зараз політики правлячої партії «Право і справедливість виходять із зали засідань, голосують в іншому залі, і не пускають туди представників опозиційних партій, голосують руками ... Усі ключові органи влади в Польщі очолюють представники правлячої партії, і це небезпечно для демократії. І я бачу, як динамічно наростає протистояння і невдоволення в громадянському суспільстві Польщі, і особливо, в журналістському середовищі. Тепер люди налаштовані серйозно, і протести будуть розширюватися», - говорить Ірина Верещук.

«Коли я вчилася у варшавській Академії державного управління, і по телевізору показували бійки в нашому парламенті, майбутні польські міністри дивилися на мене і інших українців як на дикунів і сміялися, казали, що в Польщі такого ніколи не буде. Вони відчували себе на порядок вище нас за своїми демократичними досягненнями. Говорили, що в Польщі не може бути вибраний таких депутатів, які б билися і блокували трибуну. Виявилося, що можливо. Причому, можливо і не таке», - зазначає Верещук.

Але хоча політична ситуація в Польщі загострювалася давно, минулі протести не потрясли основи влади «Права і справедливості». Нинішні ж події можуть дати протестам необхідний поштовх. Тим більше, що найближчим часом очікується повернення до Польщі колишнього прем'єр-міністра країни Дональда Туска (він залишає свій нинішній пост голови Європейської ради). Як передбачається, Туск і може очолити об'єднану опозицію.

Чи буде в Польщі революція?

Судячи з динаміки розвитку подій в Польщі, Верещук прогнозує, що протестні настрої будуть тільки зростати. І все ж, до державного перевороту або революції за українським сценарієм в Польщі ситуація навряд чи дійде.

«Силового захоплення влади не буде. Я не думаю, що серед опозиції є настільки радикальні течії, щоб дійшло до цього. Швидше радикали є серед членів ПіС, тому що вони підтримують антиукраїнські марші, закривають очі на те, як знищують українські пам'ятники, палять наші прапори ... Праворадикали - саме серед правлячої партії або її прихильників. Хоча, опозиція теж здатна радикалізовуватися, якщо будь-які протести і далі будуть називати незаконними або спробами повалення влади», - вважає Ірина Верещук.

І все ж, у опозиції є шанс якщо не повалити правлячу партію, то домогтися істотних поступок і перегляду політики ПіС - особливо з огляду на що намітилося в Польщі об'єднання в нову єдину партію проти правлячої влади.

"Зараз провідні політичні діячі, вихідці з руху" Солідарність", і інтелігенти об'єднуються з опозицією і, в тому числі, беруть участь в протестах, які зараз розгортаються в Польщі. Вони хочуть створити єдиний фронт проти ПіС. Займаються партійним будівництвом нової партії екс-президенти Польщі Лех Валенса, Броніслав Коморовський, Александр Квасьнєвський. Не варто забувати при цьому, що Польща все ще є членом Євросоюзу. А Європа не може довго закривати очі на те, що відбувається в країні-члені об'єднання. І в ЄС дії ПіС викликають величезне невдоволення. Так що самий песимістичний підсумок розвитку подій в Польщі може включати навіть вихід країни з Євросоюзу", - вважає Ірина Верещук.

"Євросоюз може включити внутрішні санкції. Коли були протести в Польщі в березні цього року, в Європарламенті були слухання на рахунок Польщі, на рахунок порушення прав медіа, але "Право і справедливість" (ПіС) тоді витримала цей натиск. Правляча партія відстояла своє право на внутрішнє самоврядування, так би мовити. І тепер політика президента Анджея Дуди називається "нічого про нас без нас". Тобто, нічого вирішувати євробюрократам за нас - ми самі все будемо вирішувати", - відзначає експерт.

За її словами, такий підхід, який ставить інтереси ПіС вище інтересів усього народу Польщі і ЄС, буде приводити до все більшого протистояння. "Невдоволення буде наростати. Люди ж все бачать. Влада не зможе заборонити всі. І терпіння ЄС теж не безмежне.

Поки ЄС не втручається. Але ситуація зміниться, якщо Качинський вирішиться на застосування сили (за прикладом розгону студентів на Майдані в 2013 році в Києві). "Поки ж були бійки, поліція когось зім'яла, хтось хильнув сльозогінного газу, але все це тільки інциденти. Поки ніхто не загинув, поки ПіС не довели справу до насильства, Брюссель не втрутиться. Але якщо ПіС перейде межу, якщо загони Мачеревіча (міністр оборони, - прим.ред.) Застосують силу, то тоді хтось щось скаже", - зокрема, заявив радіостанції Sputnik Polska депутат Сейму від партії "Громадянська Платформа" Стефан Нєсьоловскі.

А що з цього Україні?

Результат протестів в Польщі позначиться не тільки на її внутрішній політиці. Залежно від того, яка буде зараз ситуація в Польщі, яка розстановка сил (правих і лівих, опозиції і влади), і наскільки далеко зайде протистояння, буде залежати переговорна позиція України та її перспективи в питанні євроінтеграції.

"Україна завжди вважала Польщу своїм головним партнером в євроінтеграційній політиці, - каже Ірина Верещук. - Ми називали її своїм адвокатом в ЄС, розраховували на її підтримку. Але тепер, коли ЄС чітко вказав у своїй резолюції, що Україна не може претендувати на членство в Євросоюзі, а відносини між польською владою і Брюсселем все більш загострюються, важко розраховувати, що поляки продовжать виконувати для України свою "евроадвокатську" функцію".
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.