USD 36.00 38.00
  • USD 36.00 38.00
  • EUR 37.00 39.00
  • PLN 7.62 8.30

Всепереможна сила: як боєць з Волині рятується мистецтвом

14 Травня 2015 11:52
Справжньому чоловікові до снаги будь-яка справа - вважає волинянин Андрій СЛЮСАРЧУК, який після півроку війни на сході повернувся інвалідом. Про це інформує Слово Волині.

Тому, аби бути сильнішим за обставини, подолати фізичний біль взявся за… голку з ниткою. Чоловік знайшов себе у вишивці бісером, але створює винятково ікони. Має їх понад десяток і зупинятися не збирається. До речі, батьківську хату Андрія у селі побачиш одразу. Над нею майорить синьо-жовтий прапор.

Виживши після поранення і трьох контузій, боєць-патріот вчепив знамено на подяку і Богові, і Україні. Згадувати службу на блокпостах під Донецьком він не любить, каже: якби не елементарне везіння і молитви близьких, міг стати «двохсотим».

- Він як приїхав – ми всі бігли до нього. Зі сльозами бігли, - каже, втираючи вологі очі, сусідка Христина ПОЛІЩУК. - У мене свекруха 87 років має, то, бідна, з паличкою прийшла до нього. Слава Ісусу, що вижив. Всім селом думали, переживали, навіть гроші на лікування трохи підзбирали. Хіба жарт – таке поранення… Кажу: просто золота дитина він.

Травма, від якої нині віднімає ноги й нестерпно болить голова – «подарунок» російської артилерії. Снаряд розірвався біля Андрія усього в семи метрах. Чоловіка обпекло вибуховою хвилею і, жбурнувши на злощасний пеньок, розтрощило спинні диски. Вже у лікарняній палаті та після тривалого курсу реабілітації солдат Слюсарчук побачив, як поранений хлопець на сусідньому ліжку за допомогою бісеру та дроту створює симпатичні фігурки. Попросив навчити - той не відмовив. Чоловік захопився, але дріт з часом вирішив замінити полотном.

- Все почалося якось ненароком: лежав цілий день і спостерігав, як молодий хлопчина крутить хрестики, - пригадує ті дні Андрій. - І такі гарні вони у нього виходили: сяючі, кольорові. А тут День народження моєї сестри мав бути – ну, як , думаю, без подарунка? Кажу, - навчи, друже! Він лише посміхнувся. За трохи сказав, який «реманент» і що для цього треба - я пішов до магазину і все купив. Далі, буквально за три-чотири години осилив це нехитре мистецтво. Навчився. Та вдома, коли більш-менш одужав, потягло на вишивку. Сказав мамі, щоби купили мені полотно, і пішло-поїхало. Затягло. Знаєте, як вишиваю, то забуваю про головний біль.

А так чую його цілодобово. Відверто кажучи, щось мені вже не те, коли не болить, - так уже звик. А от вишиваєш - і стає набагато краще. Відключаєшся. Та й руки розробляються, бо після поранення ще й з координацією маю клопіт. Працює Андрій винятково лежачи і лівою рукою. Так, каже, менше болить скалічений хребет.

У кімнаті обов’язково мусить бути тихо, або грати легка, заспокійлива музика. Щоби дати раду, приміром, «Таємній вечері», де купа деталей та персон - витратив два з половиною тижні. Цікаво, що Андрій підбирає кольори, нанизуючи бісер на голку, не з макету, а сам. Самотою, до речі, лікує і хворі з війни нерви.

- Коли я зі сходу повернувся, то мене менший син не впізнав. Старший побачив ще здалеку і прибіг, а меншого притягнув – а він каже: «Дядя прийшов»…

Жінка та діти у мене в Ківерцях – я просто не хочу дітей травмувати. Спати не можу, ходжу, як привид по кімнаті - всі лякаються. Боюся очі заплющити, бо одразу перед очима кров, крики, вибухи. Багато надивився. От в цілях відновлення на певний час переїхав до батьків у Вівчицьк,- каже Андрій.

Нагадаємо, Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що медикам досі не вдається відновити сон бійцю колишньої 51 бригади 34-річному Андрію Слюсарчуку. Заснути йому вдається тільки у лікарні під крапельницями.

Та солдатська творчість на глухому хуторі, на жаль, не безперервна. Щодва тижні волинянин робить важкий вибір поміж купівлею нового полотняного макету з необхідним реманентом та дорожезними ліками. Без них може злягти. Грошей же катастрофічно не вистачає: єдине джерело доходів Андрія – 3 група інвалідності. А це – дві тисячі гривень. І все!

- У нього порушена нервова система – понад сім місяців він не має сну абсолютно, - розповідає Людмила САВІНА, волонтер Ковельського Центру допомоги бійцям 51 ОМБР. Зараз в нього почали відмовляти ноги, тому група ліків, яку вимушений приймати Андрій, націлена на позбавлення болю в спині. Також п’є антидепресанти від головного болю – без них може зірватися і тоді вже ніякого контролю. А це все – кошти. Один препарат, якого, приміром, вистачає трохи більше, ніж на тиждень, вартує 190 гривень. Один, а їх загалом аж п’ять! От помножте. Грошей же нема. Сам він через скромність теж ніколи не попросить. Викручуємося, як вміємо – даруємо, підсовуємо, презентуємо, бо відпускати ситуацію у вільне плавання поки що не можна.

Поки волонтери шукають своєму підопічному черговий реабілітаційний шпиталь, релігійними мотивами творчості 34-річного чоловіка зацікавилися і у місцевому Голобському храмі Юрія Побідоносця. Туди з дня на день, оформивши вишивку в дерев’яні рами, колишній солдат інженерних військ понесе ікони в подарунок. Очікує він також і на персональну виставку-аукціон, яку організовують небайдужі в ынтернеті.

Каже, свій рецепт щастя уже написав: «Займайся тим, що підказує серце, і ніколи не опускай рук!»

Тож допоможімо Андрієві коштами хоча б на матеріали для його рятівного вишивання. Для когось це — хобі, для нього — реабілітація і порятунок. Картка ПриватБанку 5168 7572 2981 2302 - Слюсарчук Андрій Леонідович



Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Редакція сайту прийняла рішення тимчасово закрити коментування під новинами, які стосуються військових подій на сході.
В Україні триває війна, зокрема інформаційна. Таким чином, ми не можемо допустити, щоб ресурс Інформаційного агентства Волинські Новини використовували як майданчик для дестабілізації ситуації.


Утім нам важлива думка нашого читача, тож запрошуємо до обговорення публікацій на сторінках агентства в соціальних мережах.




Loading...
Система Orphus