USD 26.70 26.95
  • USD 26.70 26.95
  • EUR 31.65 31.90
  • PLN 6.85 6.94

З добром у серці: шестирічна волинянка мріє, щоб її брат самостійно ходив

Богдан Шило – учасник проекту «Відпочинок у Буковелі» Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Ми познайомилися з ним, коли хлопець із другом Юрком розфарбовував глиняні фігурки, що їх виготовили особливі дітки, якими опікується громадська організація з Луцька «Зірка надії».

Про це повідомили у прес-службі Фонду.

Така творча праця молодим людям до душі, адже це – і самовираження, і спілкування, і розвага. У рідному місті, зі слів мами Богдана Олени, не так багато можливостей для розвитку дітей із обмеженими можливостями, але, попри діагноз ДЦП, намагаються нічого не упустити. Зараз Богдану тринадцять. Він навчається у Нововолинській спеціалізованій ЗОШ №9. Хлопчик активний: співає у колективі «Дзвіночки», разом з ровесниками вони беруть участь у різноманітних концертах, цього літа їздили на ІV Всеукраїнський фестиваль «Я Вірю», що відбувався на Світязі.
Особливий хлопчик з особливим ставленням до світу

«У нас в Нововолинську для таких діток немає гуртків, щоб вони могли себе скерувати у якесь русло, – зітхає Олена Шило. – Потрібно самому старатися. А соціалізація для таких дітей так само важлива, як і реабілітація».
По-різному ставляться до особливих дітей і школярі. Одні – з острахом, інші вже звикли, допомагають за потреби. Батьки налаштовують сина реагувати на неадекватне ставлення з розумінням, адже люди різні, вони часто не можуть пояснити незвичні для них речі.

А Богдан таки особливий. Не через свою недугу. А через ставлення до світу. Він жадібний до пізнання. З непідробною цікавістю шукає пояснення, осмислюючи їх.
Богдан народився на п’ятому місяці вагітності. І все ж отримав шанс жити у найкращій сім’ї, із найдбайливішими батьками, із найчуйнішими сестричками. Щоправда, молодша, шестирічна, все допитується у брата, коли ж врешті він встане і самостійно ходитиме.

Спершу сім’ї було дуже важко. Хлопчикові поставили діагноз ДЦП, про який батьки нічого не знали до пуття. Та що дивуватися батькам, коли навіть лікарі на огляді не йняли віри, що хлопчик може говорити. Тому Шили пояснюють близьким і знайомим, що то не хвороба, просто інший спосіб життя. Так, людина не може багато речей зробити сама, тому допомога близьких – крайня потреба.

Мрія, що має право стати реальністю

Богдан – найзвичайнісінький хлопчик. Улюблене заняття – футбол, от тільки спостерігати може за ним лише по телевізору: «Футбол гарний своєю непередбачуваністю, емоціями… Як в англійській прем’єр-лізі: аутсайдер може переграти лідера. Улюблена команда – донецький «Шахтар». Вона мене дуже радує. Але навіть якби програвала, я від неї не відмовився б, бо розумію, як футболістам важко далеко від дому грати».
Одна із Богданових мрій – стати журналістом, бажано спортивним коментатором, щоб поєднувати приємне із корисним. Для цього тільки любити спорт – замало, тож природно, що хлопець багато читає. Здебільшого – пригодницьку літературу. Захоплюють герої непересічного розуму, дотепні, винахідливі, які зможуть знайти вихід із будь-якої ситуації. Як інженер Сайрус Сміт із улюбленої книги «Таємничий острів» Жуля Верна.

Якби в Богдана було завдання написати книгу, то писав би її про своє життя. І обов’язково у ній було б багато добра і світла.

Добро мусить мати віддяку

«Добро – це коли ти хочеш зробити приємне коханій людині, витягти зі складної ситуації, допомогти у чомусь, потішити, – каже юний учасник проекту «Відпочинок у Буковелі» Богдан Шило. – Якщо людина хороша і відповідає добром на добро, то я їй допоможу».
Та все ж добро мусить мати віддяку, вважає хлопець. Воно передусім знаходить тих, хто сам добрий.

Мама Богдана розповідає, що про Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» дізналися нещодавно від батьків особливих діток з інших районів. П’ять днів відпочинку в Буковелі – неочікувана радість.

«Добро – це те, що для нас зробили, це те, що ми можемо віддати іншим, комусь допомогти, – підсумовує Олена. – Нам допомогли, ми комусь допомогли. Допомога ж буває різною, навіть перевести бабусю через дорогу, собаку нагодувати – то ж теж добро. Воно є скрізь. Повірте, в нашому світі його дуже багато».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 1
Бармалєй Показати IP 13 Жовтня 2016 17:54
Чудовий хлопчик, чудова мама. Якщо цій сім"ї допоміг Палиця, то він класний чувак, що б хто не казав.. це класно, що він зробив і робить. Нехай так піаряться всі і тоді у нас стане менше нещасних дітей.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus