USD 24.7 24.85
  • USD 24.7 24.85
  • EUR 27.1 27.3
  • PLN 6.32 6.38

Журналістка Катажина Квятковська-Москалевич: про українського та польського «драконів»

Про українського та польського «драконів», кризу в суспільствах, а також свою книгу репортажів розповіла польська журналістка, письменниця Катажина Квятковська-Москалевич.

Свою дебютну книгу під назвою «Вбити дракона. Українські революції» вона презентувала на п’ятому медіафорумі, що відбувся у Львові 25–27 травня.

Як підкреслив медіаексперт Отар Довженко, який написав передмову до видання, протягом останніх років у Польщі було опубліковано вдосталь книг, присвячених Майдану, адже ця тема хвилює польське населення. Книга Катажини, однак, не про Майдан, точніше – не тільки про нього.

Репортажі, які увійшли до «Дракона», охоплюють досить тривалий період: від 2005 року, після закінчення Помаранчевої революції, до 2014 року, тобто до подій на сході України. Фактично книжка охоплює дві українські революції.

«Мені подобається підкреслювати, що я писала свою книгу, можливо, років 10–12. У ці роки я писала книгу, не усвідомлюючи цього. Я просто вбирала в себе різні розмови, відчуття, музику... Це все через декілька років дозволило мені написати цю книгу», – поділилася авторка.
На запитання, чому саме Україну вона вибрала об’єктом своєї праці, відповіла метафорично: «Просто музика, яка грає в Україні, мені дуже зрозуміла. Я думаю, що на якомусь внутрішньому рівні я розумію, що відбувається в цій країні, розумію цих людей. Мені здається, що це найголовніше для репортажу».

Та додала: «Мені здається, що іноземцям простіше працювати в Україні. Реально, мені здається, що, коли хтось чує українську чи російську мову з іноземним акцентом, відразу відкривається… Іноземним журналістам тут дуже комфортно працювати. Набагато комфортніше, якщо порівнювати, наприклад, із Росією чи західними країнами».

Квятковська-Москалевич висвітлювала події двох українських майданів, дописувала до польських газет, потім вирушила досліджувати українські реалії та безпосередньо спілкуватися з їхніми сучасниками. Вона, зокрема, розмовляла з десятками сімей, рідні яких загинули на Майдані чи в зоні АТО.

«Люди не побоялися показати мені свої домівки, свої родини, говорити зі мною на дуже інтимні, чуттєві теми», – пригадала Катажина.

За її словами, ідея, однак, скласти окремі історії в книгу виникла лише у 2013 році. На це авторку надихнуло знайомство з Богданом Хмельницьким – героєм розповіді, що відкриває книгу.

Історія Богдана розпочалася 2005 року, відразу після інавгурації Віктора Ющенка. Тоді чоловіка арештували, довго катували у відділку міліції, після чого «він чотири роки боровся за свою свободу».

«Я тоді зрозуміла, що його історія варта книги… Це та історія, на яку я довго чекала, адже через нього (Богдана, – ред.) я могла показати систему. Ця історія – про все, а не про окрему людину», – відзначила Катажина.

Серед історій, які не увійшли до книги через низку причин, авторка розповіла ту, яка трапилася у 2013 році. Того року Україна вперше організувала свою виставку в Луврі. Це була експозиція скульптур Іоанна Пінзеля, експонати до якої збирали по всій Україні.

Мешканці села Рукомиш, що на Тернопільщині, однак, відмовилися надати на виставку скульптуру Святого Онуфрія, адже боялися, що її не повернуть.

На переконання журналістки, ця історія яскраво засвідчує розвиток окремої громади, яка фактично позбавлена держави та не отримує від неї жодної допомоги.

«Я намагалася передати дух цього села, але постійно щось не виходило. Маю одне пояснення. Це був єдиний раз, коли я поїхала досліджувати проблему, робити репортаж не сама, а зі своїм чоловіком. Зазвичай, працюю сама, щоб повністю зосередитися на темі, розмовах. Тому, можливо, це його (чоловіка, – ред.) вина, що ця історія не потрапила до книги», – розповіла Катажина.

Вона торкнулася теж теми польського «дракона», яку почала простежувати під час написання книги про Україну.

«У мене було враження, що я пишу не про Україну, а про Польщу. Це було внутрішнє…Наша влада, незважаючи на те, яка партія керівна, починає виглядати як дракон».

Квятковська-Москалевич акцентувала на основних проблемах Польщі. Так, «стало відомо, що катування в польських відділках – це, боюсь, звичайна справа. Польські поліцейські більше схожі на українських міліціонерів, ніж ми думали. Молодь, своєю чергою, відкрила для себе небезпечні ідеології, сказала, що Європа їй не потрібна. Все це ми зараз бачимо, бо ці процеси стали очевидними, але вони були й раніше».

На переконання журналістки, полякам також «потрібно задуматися, над тим, що ми пропустили, поглянути на Польщу без рожевих окулярів і подумати, що потрібно зробити, аби виправити всі помилки».
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 1
ростоман Показати IP 28 Травня 2017 22:44
Ну це і гоніво !!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.