Чим відомі волинські караїми
Цікавий і загадковий народ – караїми – проживав у Луцьку впродовж XIV-XX століть. Хоч остаточного наукового слова про те, коли і як вони взялися у нас, не сказано, найпоширеніша думка стверджує, що їх переселив до Луцька Вітовт з етнічної батьківщини – Криму.
Караїми жили і в самому Луцьку, і в селах біля нього, і далі на Волині, наприклад, у Деражному. Про це пише дослідник історії нашого міста Олександр Котис на Хроніках Любарта.
Луцькі караїми відомі перш за все своїм «інтелектуальним продуктом», адже з луцької громади вийшли відомі караїмські діячі – письменник, збирач документів, археолог, популяризатор Авраам Фіркович, переписувач і збирач рукописів Сімха-Ісаак Луцький, священик і письменник Йосиф Соломон бен Мойсей Луцький, теолог і письменник Мордехай Султанський, громадський діяч і письменник Олександр Мардкович, поет Сергій Рудковський та інші.
Караїми вирізнялися миролюбністю та толерантністю. Про них казали, що жодного караїма ніколи не було засуджено на смерть.
Загадковий народ мав свою культову споруду в Луцьку. Вона називалася кенаса. Служба в кенасі була розділена для чоловіків та жінок. За описом мандрівників ХІХ століття, жінки під час служби перебували в окремій кімнаті, у стіні якої були дірки. Через ті дірки вони спостерігали за службою чоловіків. Ця кімната називалася бабинцем. У луцькій кенасі на бабинець піднімалися сходами. Як жінки ділили між собою територію, описав 1933 року луцький караїмський письменник Олександр Мардкович у статті «До пам’яті бабинця» (переклад з караїмської Володимира Шабаровського):
«Був час, коли в бабинці у дні свята було повно і шумно, як у вулику. Тут караїмки, що прийшли з міста і сорока сіл, збиралися разом розповісти одна одній новини, тут починалися суперечки й закінчувалися колишні сварки. Тут ішла війна за місце, кому де стояти. Тітонька Ганна не хотіла стояти біля тітоньки Сіони, якої не любила. Дружині багатого Мойсея не подобалося стояти за біднішими від неї жінками».
Інколи сварки були такі гучні, що міська влада змушена була втручатися. Наприклад, у 1766 році вона затвердила план, де кому стояти. Проте на початок ХХ століття гендерна ситуація трохи вирівнялася, і жінки молилися разом з чоловіками в загальній залі кенаси.
Караїмка середини ХІХ століття. Млюнок Юзефа Ігнатія Крашевського з книги «Спогади з Волині, Полісся і Литви»
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Караїми жили і в самому Луцьку, і в селах біля нього, і далі на Волині, наприклад, у Деражному. Про це пише дослідник історії нашого міста Олександр Котис на Хроніках Любарта.
Луцькі караїми відомі перш за все своїм «інтелектуальним продуктом», адже з луцької громади вийшли відомі караїмські діячі – письменник, збирач документів, археолог, популяризатор Авраам Фіркович, переписувач і збирач рукописів Сімха-Ісаак Луцький, священик і письменник Йосиф Соломон бен Мойсей Луцький, теолог і письменник Мордехай Султанський, громадський діяч і письменник Олександр Мардкович, поет Сергій Рудковський та інші.
Караїми вирізнялися миролюбністю та толерантністю. Про них казали, що жодного караїма ніколи не було засуджено на смерть.
Загадковий народ мав свою культову споруду в Луцьку. Вона називалася кенаса. Служба в кенасі була розділена для чоловіків та жінок. За описом мандрівників ХІХ століття, жінки під час служби перебували в окремій кімнаті, у стіні якої були дірки. Через ті дірки вони спостерігали за службою чоловіків. Ця кімната називалася бабинцем. У луцькій кенасі на бабинець піднімалися сходами. Як жінки ділили між собою територію, описав 1933 року луцький караїмський письменник Олександр Мардкович у статті «До пам’яті бабинця» (переклад з караїмської Володимира Шабаровського):
«Був час, коли в бабинці у дні свята було повно і шумно, як у вулику. Тут караїмки, що прийшли з міста і сорока сіл, збиралися разом розповісти одна одній новини, тут починалися суперечки й закінчувалися колишні сварки. Тут ішла війна за місце, кому де стояти. Тітонька Ганна не хотіла стояти біля тітоньки Сіони, якої не любила. Дружині багатого Мойсея не подобалося стояти за біднішими від неї жінками».
Інколи сварки були такі гучні, що міська влада змушена була втручатися. Наприклад, у 1766 році вона затвердила план, де кому стояти. Проте на початок ХХ століття гендерна ситуація трохи вирівнялася, і жінки молилися разом з чоловіками в загальній залі кенаси.
Караїмка середини ХІХ століття. Млюнок Юзефа Ігнатія Крашевського з книги «Спогади з Волині, Полісся і Литви»
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Олена
Показати IP
21 Лютого 2016 23:39
Прекрасний матеріал.
Олекса Вільний
Показати IP
22 Лютого 2016 12:22
Гарний повчальний матеріал. молодці.
Кава подовжує життя м'язів. Дослідження
Сьогодні 00:17
Сьогодні 00:17
30 квітня: свята, події, факти. День прикордонника та інавгурація першого президента США
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Пішки 10 кілометрів: 98-річна українка сама вийшла з окупованої частини села
29 Квітня 2024 23:45
29 Квітня 2024 23:45
У музей на Волині передали столітню кераміку, яку знайшли під старою підлогою
29 Квітня 2024 23:26
29 Квітня 2024 23:26
На Волині заблокували 15 сайтів з продажу фальсифікованого алкоголю
29 Квітня 2024 23:07
29 Квітня 2024 23:07
Німеччина передала нову військову допомогу ЗСУ
29 Квітня 2024 22:49
29 Квітня 2024 22:49
Лучанин тримає тисячі овець, сотні кіз і корів, а ще коней та свиней
29 Квітня 2024 22:31
29 Квітня 2024 22:31
На трасі під Луцьком тягач виїхав на зустрічну та протаранив легковик: потерпілі відбулися травмами, а винуватець ДТП – штрафом
29 Квітня 2024 22:12
29 Квітня 2024 22:12
В Одесі кількість загиблих росла до чотирьох, серед поранених – екснардеп Ківалов
29 Квітня 2024 21:54
29 Квітня 2024 21:54
У Луцькій художній школі можна навчитися писанкарству
29 Квітня 2024 21:35
29 Квітня 2024 21:35
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.