USD 39.60 39.90
  • USD 39.60 39.90
  • EUR 39.60 39.90
  • PLN 9.70 9.88
Профіль користувача
Людмила П
Дата реєстрації: 28 Червня 2016 12:26
Коментарів: 1
Людмила П: Доброго дня. Знайомі хочуть позиватися до суду на власника сусідньої квартири, у якій розміщено хостел. Його мешканці постійно порушують тишу і санітарно-гігієнічні вимоги. У трьохкімнатній квартирі щодня ночують від 70 до 100 осіб (є фіксація відокамери). Питання 1: Яким чином можна встановити дані цього власника, хто має моїм знайомим надати таку інформацію? До кого писати запит? Питання 2: якщо власник знаходиться за межами України (по усній відповіді від начальника ЖЕКу він у Білорусії, його мати здала квартиру в оренду, а орендодавець у бізнес хостелів. При цьому жодних письмових відповідей, а також імен і контактної інформації окрім телефону самого хостелу начальник не дає). Чи можна все одно позиватися? Чи приймуть такий позов і чи буде йому даний хід? Питання 3: до кого із цього довгого ланцюжка, задіяних у хостелі, найефективніше позиватися? Дякую! Перейти до питання
Відповідь юриста:
Добрго дня! 1. Дані про власника конкретної нерухомості на сьогодні відкриті, і містяться на сайті Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і офіційно доступні кожному, хто зареєструється в кабінеті електронних сервісів, та зробить відповідний запит, оплативши його вартість (орієнтовно 20 грн.). 2. Найефективніше позиватись до власника житла, оскільки власність зобов'язує, і він, як власник певного майна, несе відповідальність за його використання та за шкоду, яка ним завдається іншим особам. Тому слід позиватись до нього, і в подальшому, якщо буде встановлено під час судового розгляду справи, що такий власник квартири здав її іншій особі, і буде наданий відповідний договір - можна залучити таку особу як співвідповідача. Позов слід подати за місцем знаходження квартири, прив'язавши сюди норму, передбачену ч. 1 ст. 114 ЦПК (як позов з приводу шкоди, яка завдається використанням нерухомого майна) - так буде простіше для позивачів. В той же час слід буде встановити, де зареєстроване місце проживання власника квартири, або його останнє зареєстроване місце проживання для його зазначення в позовній заяві. В крайньому випадку, якщо це зажадає суд - можна його буде викликати через оголошення в пресі.
Людмила П: Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, до кого звертатися у наступній ситуації: Київ, Дніпровська набережна. ТЦ Аркадія. торговий центр перебудував один із своїх входів так, що через збільшення внутрішньої площі виніс засклений вхід-вихід для покупців на зону доріжки для пішоходів. Дверей вправо-вліво немає, щоб покупець міг вийти/зайти із пішохідної зони вдовж ТЦ. Натомість є тільки двері по центру. В результаті весь потік покупців, які виходять спрямований виключно на проїжджу частину, по якій рухаються автівки для паркування біля маркету. Також, щоб зайти у приміщення ТЦ покупцеві сьогодні треба спочатку вийти на проїжджу частину і тільки потім він потрапляє у двері. На сьогодні у покупця немає можливості без виходу на проїжджу частину дістатися доріжки для пішоходів, а також немає можливості побачити, чи їде авто, чи ні, перш ніж вийти на проїжджу частину, оскільки він ОДРАЗУ виходить на доріжку для транстпорту. Потік покупців у цьому маркеті дуже великий. До кого звернутися, щоб якомога швидше запобігти лихові? Дякую! Перейти до питання
Відповідь юриста:
Добного дня! Для цього слід звернутись до департаменту підприємництва Київської міської ради або аналогічного за функціональними обов’язками підрозділу КМР, та до управління патрульної поліції м. Києва або до іншого підрозділу поліції, який відповідає за впорядкування дорожнього руху в м. Києві.
Людмила П: Доброго дня! Допоможіть, будь ласка!!!!!! У селі в батьків, практично у центрі села, через дорогу від сільської лікарні і будинку пристарілих на території колишнього ВКБ (Відділ капітального будівництва - перестав функціонувати у 90-ті роки) у приміщеннях колишніх майстерень із деревообробки фермер облаштував МАЛУ ФЕРМУ, де утримує близько 150-200 свиней і інших домашніх тварин. Земля знаходиться у володінні сільської ради. Вона не приватизована і не орендується фермером. Йому після розпаювання ВКБ лише якимось чином відійшли будівля майстерень. Цю інформацію селяни отримали від депутата їхнього округу. Сусіди всіх прилеглих будинків і пацієнти лікарні потерпають від нестерпного сморіду, мух. Іноді сморід такий, що не можливо вийти на вулицю, свиньми вже смердить навіть все у середині будинків. Окрім того люди турбуються, що не зможуть у разі необхідності продати свої будинки, бо біля свинарника їхнє майно або ніхто не купить, або куплять за безцін. Ферма займає площу між двома паралельними вулицями. На цій же території знаходиться вигул свиней і гнійна яма. Скажіть, будь ласка, чи мав фермер право розміщувати у межах села таку ферму? Чи могли йому видати дозвільну документацію на разміщення малої ферми у вказаному місці? Селяни написали колективне звернення до голови. Очікують відповідь. Але той збирається лише перевірити, чи гарно фермер доглядає за своїми свиньми. А сам факт наявності свиноферми майже в центрі села ним ігнорується. Якщо така ферма розміщена поза законом, то які мають бути наступні кроки селян? Дякую! Перейти до питання
Відповідь юриста:
Доброго дня! Якщо така ферма знаходиться в нього на законних підставах – то має право роміщувати ферму, в тому числі, і всередині села. Інше питання додержання ним санітарних та гігієнічних норм при такого роду фермерської діяльності. А для цього слід продублювати зверення, яке місцеві жителі адресували сільському голові, до санітарного лікаря району для проведення санстанцією відповідної перевірки.
Людмила П: Доброго дня! Дуже дякую Вам за відповіді на попередні запитання від імені 72-х мешканців, які дуже чекали Вашої відповіді. Ви нам дуже допомогли. Але хочу попросити Вас уточнити ще одне питання із сан. розривами. Якщо така ферма має право знаходитися у центральній частині села, то як же бути із тим, що згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року N 173 у додатку №5 вказані розміри санітарно-захисних зон від сільсько-господарського підприємства до житлової забудови, та прирівняних до неї об'єктів для свиноферм мають бути у нашому випадку 300м (150 голів), а у додатку №15 відстань від накопичення гною до житлової забудови і прирівняних до неї об'єктів 500-2000 м?

При цьому згідно того ж наказу для сільсько-господарських підприємств захисна зона встановлюється ВІД МЕЖ ПІДПРИЄМСТВА до житлової забудови. А згідно ст. 20 і ст. 40 ЗКУ житлова забудова - це вся земельна ділянка того чи іншого селянського подвір'я, включно із садком, двором і городом, а не тільки жилий будинок.

Тобто іншими словами між забором ферми і забором селян повинна бути вказана законодавцем відстань, як санітарно-захисна зона. А на сьогодні люди із усіх боків мають або спільний із фермою забор, або їх розділяє лише вузька вулиця.

Підкажіть, будь ласка, ми не правильно розібралися із цим питанням? До того ж ми бачимо розбіжності у вимогах законодавця. Наприклад, згідно СанПиН N 5.02.12/н розмір санітарно-захисних зон для ферми на 150 свиней має складати 100 метрів, згідно ДБН Б.2.4-4-97 - це 300 м. Але у нашому випадку (якщо ми правильно розуміємо, що це відстань від межі до межі) цього розриву взагалі немає.

Тому у нас є підозра, що або це господарство взагалі не оформлене, як мала ферма, і ніхто ніяких дозволів не давав і не отримував. Або документи були оформлені за хабарі із порушенням чинного законодавства. Дуже дякуємо!!!
Перейти до питання
Відповідь юриста:
Доброго дня! Відповідаючи на попереднє запитання з приводу ферми, я зазначив, що вказаний чоловік може розміщувати ферму, в тому числі в середині села, якщо вона належить йому на законих підставах, тобто це і означає, що ферма має бути належним чином оформлена, і на її розміщення фермер має усі передбачені законом дозволи.

З врахуванням наведених Вами в цьому запитанні норм і обставин, рекомендую їх викласти в звернення на ім’я санітарного лікаря відповідного району, також таку скаргу доцільно буде продублювати до відовідного місцевого підрозділу ветеринарної медицини. І вже з врахуванням відповідей таких контролюючих інстанцій, можливо буде зробити чіткі висновки по описаній ситуації.
Відповідь юриста:
Доброго дня! Сільська рада може скасувати раніше наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак це буде не законно. Тут варто зважити на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в якому йдеться зокрема таке: в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

В таком випадку сільська рада може в подальшому просто не затвердити такий проект, і не надати земельну ділянку в оренду.
Людмила П: Дуже дякую за попередню відповідь! Скажіть, будь ласка:

- якщо скасування попередньо наданого рішення сільрадою буде незаконним, то чи може сільрада притягти до відповідальності громадянина, якщо той майже 2 роки користується земельною ділянкою, не сплачує за це орендну плату, земельною ділянкою користується не за призначенням, вказаним у заяві про дозвіл на виготовлення технічної документації? Якщо так, то до якої відповідальності громадянин може бути притягнений сільрадою і за якими нормами законодавства?

- якщо попередній договір про користування земельною ділянкою на час виготовлення технічної документації не був укладений, то чия це провина, сільради чи орендатора? чи є взагалі обов'язковим укладання такого договору?

- чи регулюється законом термін, за який після отримання дозволу на виготовлення технічної документації орендар повинен виготовити і представити на погодження сільраді технічну документацію, чи він може тягнутися до безкінечності? у нашому випадку це вже майже 2 роки.

Дуже дякую!
Перейти до питання
Відповідь юриста:
На сьогоднішній день органом, що здійснює контроль за використанням та охороною земель, є Державна інспекція сільського господарства.

Поряд з цим, Державна екологічна інспекція також наділена контрольними функціями у галузі додержання законів у сфері охорони навколишнього середовища, що охоплює й охорону земель.

Об’єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

За чинним на сьогодні законодавством земля може правомірно використовуватись на підставі таких правовстановлюючих документів:

Державний акт на право власності на земельну ділянку (виданий до 01.01.2013 р.) або свідоцтво про право власності (видане після 01.01.2013 р.);

Договір оренди землі, зареєстрований державним органом земельних ресурсів до 01.01.2013 р., або право користування за яким зареєстровано реєстраційною службою після 01.01.2013 р.;

Державний акт на право постійного користування;

Договори суперфіцію, емфітевзису, сервітуту.

Використання землі без вказаних вище документів або з порушеннями порядку надання державних та комунальних земель можна розглядати як порушення земельного законодавства. Однак, в залежності від конкретної ситуації відповідальність за такі порушення буде різною, а то й взагалі відсутня.

Серед порушень земельного законодавства, питання самовільного використання землі давно вже перейшло в категорію найбільш обговорюваних у сфері земельних правовідносин. Визначення "самовільного зайняття земельної ділянки" міститься у ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Під цим терміном розуміються будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Листом Державного комітету України земельних ресурсів № 14-17-4/12991 від 11.11.2008 р. "Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки" (далі – Лист Держкомзему) роз'яснено, що використання земельної ділянки на підставі будь-яких інших рішень, крім як рішення компетентного органу про надання ділянки в користування або у власність (наприклад, рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки), слід визначати як самовільне зайняття земельної ділянки.

За використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів чинним законодавством відповідальність прямо не передбачена.

Та при виявленні компетентним інспектором, що особа користується земельною ділянкою без достатніх на те правових підстав, інспектор зобов'язаний скласти акт перевірки та видати припис про усунення порушень у визначений термін. Після закінчення такого строку фермер може бути притягнутий до відповідальності згідно зі ст. 188-5 КУпАП, за невиконання законних розпоряджень посадових осіб контролюючого органу. Якщо і після цього жодних дій щодо виконання приписів не було застосовано, інспектор має право передати інформацію про матеріали перевірки відповідній сільській, селищній чи міській раді, до відповідного органу виконавчої влади (за місцем розташування земельної ділянки), територіальному органу Міністерства доходів і зборів або до органів прокуратури.

Говорячи про відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок, варто зазначити таке.

На сьогоднішній день, самовільне зайняття земельної ділянки згідно з ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, у разі завдання значної шкоди власнику чи законному користувачу земельної ділянки, карається штрафом від 3400 до 5100 грн., або арештом строком до шести місяців

Ст. 53-1 КУпАП за самовільне зайняття земельної ділянки, за відсутності ознак кримінальних діянь, передбачена відповідальність у вигляді штрафу для громадян від 170 до 850 грн., для посадових осіб – від 340 до 1700 грн.
Система Orphus