USD 38.70 39.05
  • USD 38.70 39.05
  • EUR 38.70 39.05
  • PLN 9.80 9.97

Чи зможе працювати закон про гральний бізнес, підписаний Зеленським

12 Серпня 2020 11:12
11 серпня президент Володимир Зеленський підписав закон про гральний бізнес, за який Рада проголосувала в липні. Національна агенція з питань запобігання корупції (НАЗК) попереджає Президента Володимира Зеленського про корупційні ризики закону про легалізацію грального бізнесу.

«Національне агентство з попередження корупції (НАЗК) направило Президенту України Володимиру Зеленському лист, в якому висловило свої застереження щодо закону «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». НАЗК відзначило, що не дивлячись на те, що цей документ спрямований на зменшення корупції, він містить корупційні ризики і фактично не може бути реалізований, оскільки його положення суперечать один одному», – сказано в ньому, повідомляють Українські Новини.

Згідно з позицією НАЗК, впровадження закону в такій редакції призведе до появи корупційних схем при отриманні дозвільних документів, унеможливить чесну конкуренцію і прозорі правила діяльності у сфері азартних ігор.

Раніше НАЗК провело антикорупційну експертизу документа, виявивши понад два десятки істотних корупційних ризиків.

Крім того, згідно з повідомленням, закон не може бути реалізований, враховуючи наявність у його тексті двох взаємосуперечливих положень. В одному положенні йдеться, що кандидатури для призначення на посади голови та членів комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на розгляд Кабінету Міністрів вносить Прем’єр-міністр. Друге положення визначає, що відповідні кандидатури на розгляд Кабінету Міністрів вносяться Комісією з питань вищого корпусу державної служби за результатами проведення конкурсу. После проведення антикорупційної експертизи її результати були спрямовані комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Верховної Ради.

Страна розбиралася, що відбувається навколо закону про гральний бізнес.

Закон і його «помилки»

Прийняття цього закону виявилося скандальним. Під перше читання влада влаштувала зачистку нелегального ігрового бізнесу, а під друге – проєкт засипали майже 3,5 тисячами правок.

Буквально відразу ж після прийняття закону депутати подали три постанови про скасування голосування, але їх відхилили.

Очікувалося, що новий закон ветує сам Зеленський, так як в ньому виявилося кілька взаємовиключних норм. Зокрема, в фінальний текст пройшло дві правки – по одній нових контролерів за гральним бізнесом (спеціальний уповноважений орган) призначає профільний комітет Ради, за іншою – Кабмін.

«Чи то не буде жодного уповноваженого органу, то у податкового комітету і у Кабміну будуть власні контролери», – жартує керівник громадського об’єднання «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні» Олена Мочалова.

Що, втім, не завадило Зеленському все ж підписати закон. У даному випадку президентський підпис заблокував легалізацію грального бізнесу навіть надійніше, ніж вето.

«Справа в тому, що в разі вето закон можна було б оперативно допрацювати. Але тепер склалася патова ситуація – в нинішньому вигляді працювати він не зможе, а вносити поправки можна лише новим законопрєктом. Законодавча машина фактично знову включається з нуля – будуть нові проєкти, в тому числі, альтернативні, буде робота в комітетах, перше читання, доопрацювання та ін. Це затягне вступ закону в силу на невизначений термін», – пояснила Олена Мочалова.

Але поки депутати будуть виправляти «помилки», окремі статті нового закону все ж можуть працювати. Причому, без особливого контролю з боку держави. На що і розраховують представники грального бізнесу, вже приготувалися освоювати прибутковий ринок.

Основні норми закону про гральний бізнес:

Грати в азартні ігри можна буде громадянам, яким виповнився 21 рік. Але їм потрібно буде проходити ідентифікацію. Також планується створити реєстри гравців. У проєкті є поняття «самообмеження» – залежні від гри повинні будуть написати заяву (або, як мінімум, поставити під ним свій підпис), в якому дати згоду на їх недопуск в гральні заклади.

Зали ігрових автоматів можна буде розміщувати на території готелів 3-5 зірок (в них має бути не менше 50 номерів для Києва і 25 – для інших населених пунктів). Вартість ліцензії – близько 250 тисяч доларів, плюс потрібно буде платити близько 100 доларів за кожен автомат на місяць. Формулювання «про території готелю» з’явилася вже до другого читання. Спочатку мова йшла про самих готелях. Різниця суттєва. За ідеєю, будь-яку ділянку землі, навіть взятий в оренду готелем, може вважатися її територією. «Це означає, що салони ігрових автоматів можуть розміщуватися не тільки в готелях, а й поблизу них, скажімо, через дорогу», – говорить Мочалова.

Казино допускаються тільки в п’ятизіркових готелях Києва і в 4-зіркових готелях в інших містах або спеціальних ігрових зонах. Ліцензія – близько 2 млн доларів для Києва і мільйон – для інших населених пунктів. Норма про казино в готелях чотири зірки з’явилася в останній момент, спочатку мова йшла виключно про п’ятизіркових готелях.

Букмекери зможуть працювати як на онлайн-майданчиках, так і в звичайних конторах. Але пункти повинні розміщуватися тільки в готелях (3-5 зірок) або на іподромі. Ліцензія буде коштувати близько мільйона доларів, а за кожну контору доведеться платити по 500 доларів на місяць.

Лотереї вивели з категорії азартних ігор. Ліцензійні умови для них будуть писатися окремо.

Дозволені онлайн-казино і онлайн-покер (вартість ліцензії – близько 200 тисяч за кожен сайт). Покерні клуби можуть бути тільки спортивними. Грати в покер на гроші дозволять виключно в казино.

Допускається створення спеціальних ігрових зон. Передбачені безкоштовні інвестиційні ліцензії на казино на 10 років за умови будівництва готелі на 150-200 номерів.

Буде створена нова структура – державна Комісія з регулювання ринку азартних ігор в складі 7 осіб. Вона стане видавати ліцензії, проводити моніторинг і контролювати цей ринок. Правда, тут виникла законодавча колізія. Однакові права на створення нового уповноваженого органу отримали і профільний комітет Ради і Кабмін. Тобто, хто в підсумку її затверджуватиме – неясно.

Планується спеціальний централізований моніторинг всіх ігрових закладів, який дозволить контролювати обороти грального бізнесу, «бачити» всіх гравців і ін.

Як видно, після фінального голосування, коли багато правок вносилися з голосу, в тексті з’явилися зміни.

Їх потрібно було б оперативно виправляти, як мінімум, ляпи, які блокують роботу закону (зокрема, зі створення уповноваженого органу).

«По уповноваженому органу пройшли дві взаємовиключні правки – 722 і 723. Спочатку планувалося, що уповноважений орган контролюватиме уряд. Але в сесійній залі пройшла правка, по якій це право отримав профільний комітет Ради. У такому вигляді закон просто не може працювати», – каже Мочалова.

Справа в тому, що новому регулятору відводиться центральне місце в моделі легалізованої ігоркі. Саме він буде писати ліцензійні умови, видавати ліцензії, вести моніторинг ринку, виявляти порушення і карати порушників. Тобто, це – ключова ланка.

Тому, коли виявилася плутанина, був розрахунок, що президент ветує закон. Це дозволяло дістати з-під сукна один з альтернативних проєктів, оперативно його доопрацювати і заново прийняти.

Чому Зеленський все ж підписав закон

Але Зеленський підписав закон про легалізацію грального бізнесу.

«Президент підписав закон про гральний бізнес. Навіть з відвертою помилкою про призначення комісії. Навіть з наявністю казино в 4-зіркових готелях. Таке собі рішення», – написав у фейсбуці нардеп Ярослав Железняк.

Тепер, щоб внести в новий закон правки (як мінімум, виправити законодавчу колізію), потрібно подавати окремий проєкт, який повинен пройти роботу в комітеті, перше і друге читання.

«На це знадобиться чимало часу. Швидше за все, до кінця цього року легалізації не буде», – вважає Мочалова.

У профільному середовищі обговорюється кілька версій – чому Зеленський все-таки підписав закон, а не наклав на нього вето.

За однією із них президент просто «не вчитався» або його не поставили до відома про «помилку». За іншою – підпис під законом з’явився не просто так.

«Для Зеленського ветувати закон, який, по суті, з’явився з його ініціативи і на який покладено стільки сил в Раді, це удар по репутації. А, підписавши закон, він тим самим заблокував його легалізацію на найближчий термін, як мінімум, до виборів. Це дозволить уникнути громадського резонансу, адже супротивників грального бізнесу серед українців чимало», – розповіло джерело у «Слузі» народу.

Крім того, у разі вето і оперативного доопрацювання закону постало б питання внесення змін до бюджетного кодексу. «На створення уповноваженого органу потрібні гроші. Це чималі кошти на офіс, зарплати (а вони не можуть бути маленькими). ​​Плюс – кошти на запуск модуля моніторингу. Очікувано був би скандал, адже гральний бізнес поки не приніс ні копійки в бюджет, а на нього вже потрібно витрачати, за найскромнішими підрахунками, кілька мільйонів гривень», – говорить Олена Мочалова.

Утім, є й інше пояснення. Як розповіло джерело, близький до Офісу президента, «у найближчого оточення Зеленського є домовленості про отримання грошей від продажу бренду» Парі матч «після прийняття закону про гральний бізнес за дуже велику суму грошей». У частці «можуть виявитися Давид Арахамія (якого ще на етапі підготовки проєкту називали одним з головних лобістів інтересів букмекерів) і Сергій Шефір. Якби Зеленський ветував закон, угода, як мінімум, відклалася б ще на якийсь час».

«Другий шанс збити гроші»

Внесення до підписаного Зеленським закон поправок (а без них він повноцінно не запрацює), по суті, відкриває нову гонку лобістів. Адже якщо з’явиться окремий проєкт і внесення змін в закон про гральний бізнес, поправок може бути скільки завгодно.

Нічого не заважає виправити не тільки явний ляп щодо уповноваженого органу, а й протягнути інші поправки, за які не вдалося проголосувати в минулий раз.

«Думаю, нас чекає чергова пачка в три тисячі поправок», – говорить Мочалова.

На її думку, в Раді спробують переписати пункт щодо ігрових автоматах. Багато депутатів наполягатимуть, щоб викреслили пункт про «території готелів» і залишили салони одноруких бандитів виключно в приміщеннях готелів.

Також по-новій дискусію може викликати пункт про обмеження для грального бізнесу. Зараз прописано, що заклади можуть розміщуватися не ближче 500 метрів від шкіл і громадських будівель. Але не вказано, як міряти ці 500 метрів. «Можна пройтися по діагоналі, а можна обхідним шляхом, в загальному, одним словом, незрозуміло», – говорить Мочалова.

Предметом торгу, на її думку, стане і норма про те, що в салонах повинні встановлюватися виключно ігрові автомати не старші 2019 року випуску, і вони не можуть бути в оренді або лізингу. «Для бізнесу це дуже незручно і дорого. Швидше за все, спробують переписати цю вимогу», – припустила Мочалова.

Окрема тема – покарання за незаконне ведення грального бізнесу. Спочатку обговорювалося посилення покарання – аж до кримінальної. Але у фінальній версії – тільки штраф в розмірі близько 600 тисяч доларів. Що на руку самим бізнесменам (їм навіть простіше заплатити штраф, ніж платити за ліцензії і працювати за законом), але викликає критику противників легалізації.

«Загалом, для представників лобістів в Раді – це другий шанс збити гроші з представників грального бізнесу за їх «бажання», – підсумувала Мочалова.

«Уже викуповують старі конфісковані автомати»

Втім, представники грального бізнесу поки не бачать ризиків.

«Закон підписаний президентом, і після публікації вступить в силу. Решта – законодавче крутійство. Зрозуміло, що з часом будуть вноситися правки, так як в процесі реалізації законодавчих норм можуть виявитися вузькі місця. Але сам закон робочий. У ньому прописана чітка процедура щодо легалізації ринку і як тільки всі кроки будуть виконані, галузь почне працювати», – вважає віце-президент Української асоціації ігрової індустрії Олексій Євченко.

Також представники ігрового бізнесу розповіли, що в парламенті вже збирають думки бізнесменів про те, що потрібно міняти в законі.

Тобто, переписувати новий закон хочуть «з коліс», і розраховують, що це не завадить їм повноцінно працювати.

За словами Олексія Євченка, бізнес вже не те, що на низькому старті, а вже «побіг».

«Уже є домовленості між представниками грального бізнесу і отельєрами. Активно придивляються до нашого ринку іноземні компанії, в тому числі, продавці обладнання, софту, оператори казино та інші. Вони готові заходити і працювати», – говорить Євченко. При цьому він відзначає, що поки незрозуміло, як гральний бізнес буде обкладатися податками. Адже в Раді тільки з’явилися проєкти щодо цього, але в зал вони ще не виносилися.

У проєкті по GGR (відрахування з різниці між зробленими ставками і виплаченими виграшами), який поданий в Раду окремо і передбачає внесення змін до Податкового кодексу, обов’язковий модуль онлайн-моніторингу прописаний тільки через 4 роки. Це на руку всім в ігровій індустрії. Але особливо у виграші букмекерщики.

«Там мережі готуються на продаж. Після легалізації гральний бізнес подорожчає в рази, а відсутність контролю ще більше підвищить його цінність», – розповідала раніше Мочалова (що вже підтверджується, готується угодою по «Парі Матч»).

За словами Мочалової, бізнес зараз дійсно проявляє активність.

Зокрема, першими можуть «вистрелити» ігрові зони, інвесторам яких обіцяють безкоштовні ліцензії на 10 років.

Страна вже писала про один з таких проєктів. Це курорт «Дунайя» на косі між озером Сасик і Чорним морем. «Більше 500 гектарів, набережна більше 10 кілометрів. Більше 80 готелів, найменший на 150 номерів, а найбільший на 1 тис. номерів», – описав майбутній курорт з великою геймерскою зоною голова правління туристичної асоціації Одеської області Фазель Аскеров.

Але очікується, що будуть і інші подібні проєкти. «Кожен з них – це, щонайменше, 120-180 млн доларів інвестицій», – говорить Мочалова.

За її словами, на низькому старті також і ті, хто хоче відкривати казино. «Усі п’ятизіркові готелі вже зайняті, щодо них є домовленості», – розповіла експерт.

Прогнозується, що буде активно розвиватися і кіберспорт, під який, нібито, вже купили київський готель «Дніпро».

«Кіберспорт – це хороший вихід для букмекерів. Незрозуміло, як довго ще триватиме карантин, а це значить, що традиційні спортивні події теж під питанням, і не буде на що приймати ставки», – пояснила вона.

Зараз шукають спосіб зайти на наш ринок Pokerstars – найбільший світовий онлайн-ресурс з гри в покер. Тому, швидше за все, буде розвиватися і цей напрямок.

Окрема тема – ігрові автомати.

«Цей бізнес поки на роздоріжжі. Бізнесмени не розуміють, де їм можна буде відкриватися, що в результаті вирішать з правкою по території. Поки йде підготовча робота. З регіонів надходять повідомлення, що зі штрафмайданчиків викуповують старі конфісковані автомати по 250 доларів. Їх планують встановлювати в нові корпуси, вказавши, що вони випущені в 2019 році, як того і вимагає закон, і продавати по 600-800 доларів. Поки на ринку не буде повноцінного моніторингу, такий хід цілком може спрацювати», – розповіла Мочалова.

Цікаво, що свій план готують також лотерейщики, які за новим законом вже не мають особливого ставлення до азартних ігор. Але одночасно вони отримали можливість і далі торгувати франшизами (за якими фактично працювали заборонені раніше салони ігрових автоматів) на «ігри з додатковою реальністю».

«Тобто, можливо, барабани будуть крутитися в інший бік, або замість них будуть падати якісь кубики. Але суть при цьому не змінюється», – говорить Мочалова.

Джерела розповідають, що в цей бізнес планує повернутися Олександр Третьяков (екснардеп від БПП, якому в ЗМІ приписували контроль над «Українською національною лотереєю», що, втім, в самій компанії спростовували). Нібито, від його імені вже ведуться переговори з власниками салонів і переконує їх «тримати приміщення», закриті після рейдів поліцейських. Мовляв, скоро все відкриється.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
Зебіли - с Показати IP 12 Серпня 2020 11:31
Серр.
Лучанин Показати IP 12 Серпня 2020 12:00
Висновок один. Тисячі родин залишиться без грошей і майна через ігроманів. Біль та сльози цих людей збагатять далеко не бідних друзів ЗЕ.
Анонім до Лучанин Показати IP 12 Серпня 2020 12:09
Тобто ігроманів стримувало лише те, що ігровий бізнес був поза законом? І вони зовсім не просаджували гроші?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus