USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Годинник судного дня завмер на позначці за дві хвилини до глобальної катастрофи

25 Січня 2019 21:40
24 січня чиказький журнал Bulletin of the Atomic Scientists ("Бюлетень вчених-атомників") вирішив не переводити стрілки годинника судного дня, який відлічує час до глобальної катастрофи, інформує ТСН.

Другий рік поспіль вони перебувають на загрозливій позначці 23:58 – за дві хвилини до півночі. У минулому цей час був на годиннику лише одного разу - в 1953 році, коли СРСР і США активно працювали над термоядерною зброєю.

Що таке Годинник судного дня

Годинник судного дня – проект, започаткований американським виданням Bulletin of the Atomic Scientists. Він показує, наскільки людство є близьким до глобальної катастрофи. Примітно, що спочатку під останньою було прийнято розуміти ядерну війну, проте згодом концепцію розширили і додали до переліку гіпотетичних причин кінця світу екологічні та технологічні чинники.

Відлік Годинник розпочав у 1947 році. Саме тоді він вперше з’явився на обкладинці журналу Bulletin of the Atomic Scientists. Причиною для цього, серед іншого, стало ядерне бомбардування американцями Хіросіми та Нагасакі у 1945 році.

Серед творців годинника були люди, чудово обізнані у ядерній проблематиці. Зокрема фахівці, які брали участь у Мангеттенському проекті (програмі США з розробки ядерної зброї).

Упорядником видання став російський емігрант Євген Рабінович. У 1945 році він підписав звернення до влади США з проханням не скидати ядерні бомби на японців. Проте коли будь-які спроби запобігти катастрофі виявилися марними і трагедія все одно трапилася, керівництво журналу вирішило вдатися до активних дій і створило Годинник судного дня.

Чому та коли переводили Годинник судного дня

На момент своєї появи – у 1947 році – годинник показував 23:53. Геополітична ситуація на той час характеризувалася значною напругою. Холодна війна щойно розпочалася, й відносини між США та СРСР ставали усе складнішими.

Згодом Годинник судного дня переводили вперед та назад ще 23 рази. У 1949 році Радянський союз випробував першу ядерну бомбу. Стрілки годинника наблизилися до півночі і показували

23:57. А вже невдовзі після цього, у 1953 році, на циферблаті вперше з’явилася загрозлива позначка 23:58 – 2 хвилини до глобальної катастрофи. Причиною для цього слугували випробування США та СРСР термоядерних бомб.

У 1960 році з огляду на усвідомлення людством небезпек ядерної війни, годинник повернувся на позначку 23:53. А вже у 1963, після Карибської кризи – коли США та СРСР ледве уникнули прямого протистояння через розміщення радянських ядерних ракет на Кубі – дві наддержави підписали договір про заборону випробувань ядерної зброї, і стрілки стали показувати 12 хвилин до півночі. До договору пізніше долучилися ще понад 100 держав.
Однак покращення глобальної ситуації виявилося не надто тривалим. У 1974 році свою першу ядерну бомбу з іронічною назвою "Будда, що усміхається" випробувала Індія. Стрілки Годинника судного дня посунулися вперед до позначки 23:51.

Вже у 1984 році, після вторгнення радянських військ до Афганістану, протистояння між СРСР та США вкотре посилилося, і годинник знову став показувати 23:57.

У 1991 році завершилася Холодна війна. Американці, з огляду на розпад СРСР, підписали договір про скорочення свого стратегічного арсеналу. Як наслідок, стрілки Годинника судного дня вперше та востаннє в історії свого існування зупинилися на позначці 23:43, тобто 17 хвилин до півночі.

Та вже невдовзі після цього хвилинна стрілка знову почала поступово, але невпинно наближатися до двадцять четвертої години, а людство (за прогнозами вчених) – до глобальної катастрофи.

У 1998 році випробування ядерної зброї провели Індія та Пакистан - Годинник судного дня став показувати 23:51. А після трагічних подій 11 вересня 2001 року, коли унаслідок теракту були зруйновані "Вежі-близнюки", стрілки наблизилися до півночі на дві хвилини і зупинилися на позначці 23:53.

Ще на дві хвилини наблизили людство до катастрофи ядерні розборки Північної Кореї та Ірану у 2007 році - за прогнозами фахівців, тоді людство перебувало за п’ять хвилин від загибелі.

У 2010 людству "додали" ще одну хвилину. Проте вже у 2012 її було втрачено через загрозу використання ядерної зброї у локальних конфліктах та погіршення кліматичної ситуації. Через ці ж чинники у 2015 році годинник перевели вперед ще на 2 хвилини.

Стрілки змістилися на півхвилини вперед у 2017 - після обрання президентом США Дональда Трампа. Причиною для цього послугували резонансні заяви американського очільника про використання ядерної зброї та ігнорування ним проблеми глобального потепління.

А ще на півхвилини годинник перевели у 2018. Здебільшого, через слова та провокаційні дії США та Північної Кореї, які, на думку вчених, могли призвести до початку ядерної війни. І хоча похмурі прогнози на 2019 не справдилися, цього січня дослідники оголосили, що усе одно залишать стрілки годинника на минулорічній позначці. Адже людству досі загрожують такі фактори як ядерна зброя та зміни клімату і за останній рік ситуація суттєво погіршилася. Спостерігається також "руйнування глобальної інформаційної екосистеми", від якої залежить сучасне суспільство. Усі разом ці три загрози "підривають цивілізацію".
Хто переводить Годинник судного дня

Рішення щодо кожного переведення годинника ухвалює рада директорів видання Bulletin of the Atomic Scientists, до якої входять лауреати Нобелівської премії та запрошені експерти – загалом 19 осіб. Деякі з них є експертами з ядерної політики, деякі – з кібербезпеки. Наявні також фізики та екологи.

Щороку вони влаштовують закриту нараду, на якій обговорюють, що змінилося у світі, і зрештою вирішують, чи переводити стрілки годинника. Публікується також звіт, що детально пояснює, чому людство наближається до "півночі" та що робити, щоб вберегти його від знищення.

Попри те, що жодної юридичної сили рішення Bulletin of the Atomic Scientists не має, вчені сподіваються, що за допомогою Годинника судного дня зможуть заохотити людей до активних дій, що допоможуть запобігти таким загрозам як ядерна війна, кліматичні зміни та небезпечні технології.

Так один з членів ради директорів видання, Лоуренс Краусс, в коментарі виданню The New Republic минулого року зазначив:

"Побачивши Годинник, люди можуть так сильно злякатися та впасти у депресію, що не будуть нічого робити. А можуть розізлитися і зробити щось: проголосувати на виборах або вийти на демонстрацію".
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus