«Головне – збалансований бездефіцитний бюджет». Орест Маховський про школу депутатства, досягнення і дірки в обласному бюджеті-2022. Інтерв’ю*

«Намагаюся ставитися до будь-якої роботи чи доручень відповідально. Напевно, в цьому – запорука успіху й задоволення від того, що робиш», – зазначає депутат Волинської обласної ради, голова бюджетної комісії Орест Маховський.

І хоча фактично в ролі обранця громади він знаний волинянам лише протягом останнього року, новою людиною в політиці Ореста Маховського точно не назвеш. Із 2012 року він працював у Фонді Ігоря Палиці «Тільки разом», деякий час був членом виконавчого комітету Луцької міської ради, а впродовж останніх років є помічником народного депутата Ірини Констанкевич.

Стати обранцем громади його підштовхнули обставини, а точніше – велике бажання допомогти і волинянам, і комунальним закладам області.

Як економіст за освітою Орест Маховський відразу поринув у фінансові питання регіону й очолив постійну комісію облради з питань бюджету, фінансів і цінової політики. Саме роботі в комісії присвятив більшість часу першого року каденції, а протягом наступних чотирьох прагне більше уваги приділяти зустрічам із виборцями, аби почути кожного, хто має таку потребу.

Про перший рік депутатства, досягнення, дірки в обласному бюджеті, головні завдання другого року каденції та багато іншого Орест Маховський розповів в інтерв’ю Інформаційному агентству Волинські Новини.

Із якою метою ви йшли в депутати? Чи не розчарувалися в роботі обранця громади?

Із 2012 року я працюю в команді Ігоря Петровича Палиці, засновника Фонду «Тільки разом» (раніше «Новий Луцьк»). Характер роботи благодійного фонду має на меті допомогу громадам і жителям Волинської області в реалізації певних проєктів – освітніх, інфраструктурних, спортивних. Із 2018 року я на постійній основі працював помічником народного депутата Ірини Мирославівни Констанкевич. Тому можна сказати, що з 2012 року проходив хорошу школу депутатства. Я – командна людина, тому, коли Ігор Петрович та Ірина Мирославівна запросили в команду й запропонували йти кандидатом в обласні депутати, радо прийняв їхню пропозицію.

Для чого мені депутатство? Розуміючи масштаб проблематики, з якою стикаються жителі нашої області, заклади освіти, культури, охорони здоров’я, маю велике бажання хоча б частково допомогти їм.Я не розчарувався, навпаки. Кожне розв'язане питання додає упевненості й мотивує на нові виклики. Дехто з колег із боязню чи обережністю проводить зустрічі, а ми, працюючи в команді, їдемо до людей, уважно їх вислуховуємо та намагаємося в силу наших можливостей їм допомогти. Скеровуємо наші запити, звернення Верховній Раді, аби за сприяння народних депутатів від Волині можна було вплинути на розв'язання тих чи тих питань. Багато проблем не можна залагодити відразу, але якщо їх не піднімати й не відстоювати, то вони й не будуть вирішені.

Відверто скажу: більшість часу першого року каденції присвятив налагодженню роботи бюджетної комісії. Я – прихильник того, що в будь-якій сфері має бути колектив, де всі один одного розуміють, де є конструктив, злагодженість, організованість і відповідна робота. Не має бути жодних надуманих проблем усередині. Тому більше часу приділив роботі в постійній комісії з питань бюджету. Натомість протягом наступних років більше уваги присвячуватиму зустрічам із виборцями. Хоча і сьогодні часто зустрічаємося з ними в обласній раді чи громадах за участі народного депутата, голови обласної ради, депутатів міських, селищних, сільських рад.

На рівні обласної ради всі процеси відпрацьовано, а от у новоутворених радах важко напрацювати конструктив і систематичність. Депутатство не оплачується і, відповідно, люди на це витрачають мінімум часу. Ми як депутати з вищого за рівнем органу місцевого самоврядування допомагаємо колегам із міських, селищних, сільських рад напрацювати режим роботи, щоби потім не було нарікань від виборців.

Чи назвали б себе сумлінним депутатом?

Я намагаюся ставитися до будь-якої роботи чи доручень відповідально. Напевно, в цьому – запорука успіху й задоволення від того, що робиш.

Вважаю себе сумлінним депутатом і працівником апарату Волинської обласної ради. На мені лежить відповідальність за організацію бюджетної комісії. За перший рік каденції зауважень до моєї роботи не було.Із якими питаннями до вас найчастіше звертаються волиняни?

Виїзди в громади ми зазвичай ретельно плануємо, запрошуємо депутатів міських, селищних і сільських рад. Так будь-яка проблема, яку озвучують жителі, відразу знаходить адресата: чи це компетенція громади, чи тут може допомогти область і я як депутат беру це в роботу, чи, якщо це системна проблема, яку годі залагодити на рівні органу місцевого самоврядування, готуємо звернення чи запит від народного депутата, аби вплинути на її розв'язання на рівні Кабінету Міністрів або окремого міністерства.

На жаль, понад 50% проблем, які озвучують виборці, – це питання допомоги на лікування чи у зв’язку з якимись форсмажорними обставинами. Це ще раз підкреслює те, що, на жаль, рівень забезпечення громадян недостатній. Це стосується і пенсій, і зарплат, і стипендій.

Підкреслю цікавий факт. Прожитковий мінімум на одну особу за стандартами, які щорічно передбачено в законі про держбюджет, має одну величину – трохи менш як 2500 гривень, а за розрахунками Мінсоцполітики, профільного міністерства, яке моніторить ситуацію щодо доходів і видатків домогосподарств, він має становити близько 5000 гривень. Тобто держава як законодавець, як Кабінет Міністрів, який розробляє проєкт держбюджету і виносить соціальні стандарти на затвердження, свідомо занижує цей показник, аби рівень життя громадян здавався поза межею бідності.

Натомість, коли читаєш щомісячні дані профільного міністерства, то, знаючи розмір мінімальної пенсії, мінімальної стипендії, розумієш, що сьогодні багато людей – поза межею бідності. Це – та ситуація, яку ми щотижнево бачимо як депутати обласної ради, зустрічаючись із людьми, коли вони звертаються по допомогу на ліки. Не завжди це складні випадки. Часто йдеться про поточне лікування хронічних захворювань, яке коштує 3000-5000 гривень – це непідйомна сума для багатьох.Також багато звернень надходить від керівників, жителів громад щодо питань функціонування закладів освіти. Усі ми учасники освітнього процесу – і учні, і студенти, і батьки дітей, і педагоги. Звісно, кожну громаду турбує це питання. Сьогодні, коли відбулася децентралізація і багато повноважень передано громадам, вони самостійно мають вирішувати, який формат мережі закладів освіти можуть утримувати. Часто порушують питання оптимізації закладів, інколи, якщо це невеличка школа чи невеликий заклад позашкільної освіти, ідеться про припинення діяльності. У кожній ситуації ми намагаємося врятувати заклад освіти, оскільки це часто-густо єдиний осередок, де громада може зібратися, де навчаються діти. Але об’єктивні обставини, зокрема фінансування цих напрямків, змушують іти на певні кроки. Зараз це вирішує рада громади, але ми як обласна рада все одно не стоїмо осторонь. За змоги в окремих випадках допомагаємо громадам врятувати життєво важливі об’єкти соціальної інфраструктури.

Є питання щодо фельдшерсько-акушерських пунктів, які нині фінансують за залишковим принципом. Велика громада з більшим фінансовим ресурсом ще має можливість правильно вибудувати мережу амбулаторій і ФАПів, аби утримувати їх. Найбільш гостро ця проблема постала в новоутворених громадах із 3000-4000 жителів, де фактично один-два підприємці своїми податками наповнюють бюджет.

Якраз отримав оперативні дані щодо виконання бюджетів наших громад. Станом на 1 листопада обласний бюджет виконується. Маємо 102,5% до планових показників. На жаль, такий обсяг виконання не дозволяє нам здійснити розподіл залишків і скерувати їх на інфраструктурні об’єкти чи покриття проблем, які під кінець року назрівають у частині енергоносіїв.Водночас низка громад має значне перевиконання: 119%, 122%, 139%. Це свідчить про те, що керівники цих громад разом із місцевими депутатами грамотно використовують наявні ресурси, дають можливість бізнесу розвиватися, що дозволяє громаді впевнено дивитися в наступний рік.

Але, наприклад, Литовезька сільська територіальна громада, яка свого часу мала хороші доходи, зараз показує лише 88,8% їх виконання. Це означає, що не всі видатки, заплановані на зарплати та інші захищені статті, ТГ зможе покрити своїми доходами. Вона буде змушена оптимізуватися, що вплине на фінансування закладів освіти, культури, виконавчих органів місцевого самоврядування.

Тобто повноваження, які передали громадам, – це і відповідальність, і можливість.

Обласний бюджет перебуває у схожих умовах. Ми маємо власні доходи, які, на жаль, практично прив’язані до одного податкового джерела – це податок із доходу фізичних осіб. У структурі власних доходів це джерело складає майже 90%. Тому ми прив’язані до своєчасної та повноцінної виплати заробітних плат. Епідемія коронавірусу, яка у 2020 році суттєво вдарила по бізнес-активності, відразу відобразилася на надходженнях ПДФО і на формуванні доходів обласного бюджету.

Поки що маємо збалансований бездефіцитний бюджет – це найважливіше. У міру надходжень окремих державних субвенцій намагаємося не втратити жодної копійки. Сьогодні практично всі державні субвенції передбачають співфінансування, а відтак, як тільки з’являється розпорядження Кабінету Міністрів чи відповідна постанова, ми відразу шукаємо резерви на співфінансування. Якщо цього не виконати вчасно, субвенцію перерозподілять на інші області.Завершився перший рік роботи депутатського корпусу облради в новому складі. Чи можете назвати цей рік успішним?

Незважаючи на виклики (ковід, децентралізаційні процеси), з якими зіштовхнулися обласна рада, депутатський корпус, вважаю цей рік успішним.

Робота депутатів і під час сесійних засідань, і на постійних комісіях є конструктивною. Не пам’ятаю, коли питання, яке виносили на комісію чи сесію, знімали або не підтримували. Це свідчить про те, що ще до етапу розгляду питання на сесії його опрацьовують на комісіях, обговорюють із громадськістю, колективами закладів, підприємств, яких воно стосується. Маючи 50-60 питань порядку денного, на сесії ми працюємо оперативно – три-чотири години. Натомість у колег із сусідніх областей сесія часто триває кілька днів.

Наша робота фахова, конструктивна, маємо відповідний результат – дев’ять сесій за перший рік каденції, понад 300 винесених, розглянутих і схвалених питань. Такий темп гарантує швидке виконання завдань, які надходять із громад і державного рівня.Що вдалося зреалізувати, які проєкти втілити?

Хоча основну частину доходів скеровували на видатки споживання, тобто зарплати, оплату енергоносіїв, інші захищені статті, цього року нам вдалося втілити або підготуватися до реалізації низки важливих для Волині інвестиційних проєктів.

Ми достойно відзначили 150-річчя Лесі Українки під патронатом Ірини Констанкевич. Вчасно напрацювали програму, отримали фінансування з Державного фонду регіонального розвитку і співфінансували реконструкцію Білого та Сірого будиночків Косачів Колодяжненського літературно меморіального музею Лесі Українки. Роботи вже на завершальній стадії.

Наступного року очікуємо початку великих інвестиційних проєктів із реконструкції Волинської обласної клінічної лікарні та Волинського територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства. Анонсовано програму, згідно з якою в кожній області реконструюють дві лікарні. Це – дуже фінансово ємкий проєкт, розрахований мінімум на три роки реалізації. Наше завдання як обласної ради – відшукати ресурс, щоби підготувати проєктно-кошторисну документацію та самі заклади до реконструкції. Якщо ми це вчасно зробимо, то зможемо зайти в цю програму. Рішенням однієї з сесій ми виділили кошти на проєктно-кошторисну документацію для медоб’єднання захисту материнства і дитинства. Документація вже на завершальному етапі. Готуємося до такого ж процесу щодо обласної клінічної лікарні.

Те, що сьогодні в тренді, – Олика. 29-30 жовтня ми під патронатом народного депутата Ірини Констанкевич, голови Волинської обласної ради Григорія Недопада організували і провели Міжнародну наукову конференцію «Олика в європейській історії: відтворення історико-культурної спадщини». Вона об’єднала зусилля науковців, практиків, мистецтвознавців, архітекторів, дизайнерів, фахівців із туризму навколо цього проєкту. Завдяки лобі в парламенті – нашим п’ятьом народним депутатам, які підтримують цю ідею і вболівають за її реалізацію, – ми вже отримали з державного бюджету перший транш у розмірі 10 мільйонів гривень на археологічні й протиаварійні роботи. Це – велика відповідальність, бо аналогічного проєкту ми поки не реалізовували. Його орієнтовна вартість становить майже 500 мільйонів гривень.Нещодавно відбулася чергова нарада, на якій голова облради Григорій Недопад доручив виробити стратегію реконструкції цього замку так, щоб він носив не тільки історико-культурне, а й вагоме туристичне значення, щоб ми в подальшому мали ресурс для його утримання. Це – великий об’єкт і для нас важливо продумати його реконструкцію так, щоб уже в процесі ми запрошували сюди туристів, які лишатимуть тут свої кошти, аби і замок, і Олика, і жителі містечка й навколишніх сіл мали можливість працювати тут, отримувати доходи.

Відомо, що до квітня в замку містилася психіатрична лікарня. Вивівши її зі стін Олицького замку, ми свідомо йшли на те, що певна частина жителів Олики і навколишніх сіл залишаться без основної роботи. Хочемо задіяти їх у процесі робіт із реконструкції. Зрозуміло, медик не стане будівельником. Але з розвитком музею, можливо, готелів, ресторанів, туристичних фірм люди могли б перекваліфікуватися й отримати роботу за місцем проживання.

Реставрація Олицької резиденції князів Радзвивіллів – це досягнення першого року цієї каденції обласної ради. Ми змогли потрапити в програму «Велика реконструкція». Це – єдиний проєкт в області, який увійшов у перелік Міністерства культури та інформаційної політики. Зараз готуємося до освоєння подальших траншів, які, як очікуємо, будуть більші.

Ще один із пріоритетів – освіта. Цьогоріч нам вдалося залучити державні кошти на реконструкцію навчального корпусу Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою в Ковелі. Там навчається багато учнів і щорічно їх кількість збільшується. Нарешті ми змогли залучити майже 15 мільйонів гривень у рамках програми «Спроможна школа для кращих результатів», передбачивши гроші з обласного бюджету – 10,7 мільйона гривень.

А що вважаєте найбільшим досягненням цього року?

Збалансований бездефіцитний бюджет.Натомість які були недопрацювання?

Звичайно, зараз основна увага прикута до галузі охорони здоров’я. Напевно, це не так недопрацювання, як проблема, з якою ми зіштовхнулися, – це епідемія й пов’язані з нею видатки. Цьогоріч трохи легше, тому що в державному бюджеті передбачено певні субвенції, зокрема так звану субвенцію на кисень, яка дозволяє провести капітальні й поточні ремонти систем киснепостачання в базових лікарнях.

На нараді, яку в березні 2020 року, на початку епідемії, провів народний депутат Ігор Палиця, вдалося сконцентрувати певний фінансовий ресурс. Здавалося б, тоді ще не було великих показників захворюваності, але завдяки цьому своєчасному кроку наші обласні заклади відповідно підготувалися до пандемії.

Сьогодні також виділяємо значні кошти на ковідний фонд. Це – той виклик, який змушує нас певні ресурси з освіти, культури та інших галузей переорієнтовувати на сферу охорони здоров’я. Важливо пояснити представникам інших галузей, що це – об’єктивна необхідність.

Не можу не згадати про ще один факт. Цьогоріч у держбюджеті з’явилася субвенція на так званий інфраструктурний розвиток – 6,2 мільярда гривень. На жаль, із цього величезного фінансового ресурсу Волинь отримала 20 мільйонів гривень лише на стадіон «Локомотив» у Ковелі. Я як прихильник здорового способу життя, фізичної культури, безумовно, підтримую цей об’єкт, але не розумію, чому до Волині так поставилися.

Ініціатором проєкту, згідно з порядком і умовами отримання субвенції, є обласна державна адміністрація. На запитання, чому тільки один об’єкт подано на субвенцію, там розводять руками. Де наші заклади охорони здоров’я, для яких ми з такого гостро дефіцитного обласного бюджету витягуємо 5-10 мільйонів гривень на розробку проєктно-кошторисної документації, щоб підготувати окремі корпуси до реконструкції? А деякі області отримали 600-700 мільйонів гривень, окремі – понад мільярд гривень субвенції.

На жаль, субвенція прописана так, що ініціатива може йти тільки по лінії ОДА – Кабмін. Коли ми побачили, що Волині виділили тільки 20 мільйонів гривень, дуже обурилися. І вважаю, що цю ситуацію вчергове не можна не прокоментувати.Ви – голова бюджетної комісії. Які питання найчастіше розв'язуєте на засіданнях?

У складі нашої бюджетної комісії – 10 депутатів. Це найбільша за чисельністю комісія, що пов’язано з кількістю питань, які нам доводиться опрацьовувати. Шестеро з 10 членів немісцеві, тому комісії ми проводимо переважно дистанційно. Якщо засідання комісії співпадає з сесією облради, тоді проводимо очне засідання перед сесією. Але в основному через ковідну ситуацію, віддаленість членів комісії від Луцька (немає потреби відривати їх від основної роботи, бо це – і підприємці, і аграрії, і юристи) ми проводимо Zoom-конференції. Уже відбулося 28 засідань, на яких розглянули й ухвалили рішення щодо 167 питань.

Постійна комісія з питань бюджету, фінансів і цінової політики – назва окреслює основні напрямки роботи. Фактично на кожній комісії є питання про зміни до обласного бюджету на поточний рік. Змінювати призначення коштів необхідно в силу різних обставин, наприклад, зараз маємо проблему у зв’язку зі зростанням вартості енергоносіїв, тому шукаємо резерви на покриття цих видатків до кінця року. Зміни стосуються також надходжень субвенцій із державного і місцевих бюджетів у наш обласний бюджет. Як тільки департамент фінансів має розпорядження, ми його зразу надсилаємо членам комісії на опрацювання, подання пропозицій і призначаємо комісію. Зазвичай вкладаємося в 40 хвилин.

Фактично щотижня маємо одне-два засідання. Працюємо мобільно, гнучко і жодне питання, яке дозволяє залучити в обласний бюджет якісь кошти, не відтерміновуємо.Ви згадували, що обласний бюджет на 2021 рік виконано на 102,5%.

Ми провели перерозподіл за результатами семи місяців і, оскільки після цього врахували показники в плані на 2021 рік, маємо таке незначне перевиконання – 102,5%. За прогнозами, ми не вийдемо на 105%: немає передумов і не заплановано суттєвого перегляду заробітних плат і ПДФО, 15% із якого надходять в обласний бюджет. Єдине – мінімальна заробітна плата в грудні зросте з 6000 до 6500 гривень, але це вже буде новий бюджетний рік.

Хай як складається ситуація, ми убезпечили себе в частині закриття проблем, які бачимо вже сьогодні.

Наприклад, є проблема браку коштів на енергоносії – це факт. На комунальні заклади двох великих галузей (освіта та охорона здоров’я), за попередніми підрахунками, до кінця року не вистачає понад 40 мільйонів гривень. У січні, коли проводили бюджетні слухання, як представники бюджетної комісії, як депутати облради ми наполягали, щоб додаткову дотацію, яку держава виділяє нам на область, лишили в обласному бюджеті. Ми утримуємо заклади, які відвідують усі жителі Волинської області. Наше завдання – забезпечити їх нормальне функціонування, щоб кожен волинянин, звернувшись у лікарню чи спеціалізовану школу, міг отримати якісну послугу.Лише недавно розпорядженням Кабміну було погоджено перерозподіл частини додаткової дотації на користь обласного бюджету, тому ця вимога, яку ми ставили перед облдержадміністрацією, сьогодні має результат – 21 мільйон гривень залишено в обласному бюджеті на потреби комунальних закладів. За рахунок цього ресурсу ми частково зможемо перекрити заборгованість, яка вимальовується на поточних два місяці.

Також ми проаналізуємо виконання видаткової частини нашого обласного бюджету, подивимося, які статті не профінансовано до кінця, аби змогти в середині чи другій половині листопада здійснити перерозподіл між певними статтями, щоб спрямувати кошти на енергоносії і не допустити виникнення кредиторської заборгованості, як це мало місце торік.

Наприкінці 2020-го ми вийшли на кредиторську заборгованість у розмірі понад 30 мільйонів гривень. І замість того, щоб ці 30 мільйонів скерувати на якісь інвестиційні напрямки, просто закривали кредиторку, наявність якої не дозволяла нам нічого робити. Наприклад, ми не могли розмістити вільні кошти на банківських рахунках, щоб отримати якісь відсотки, не могли надавати субвенції іншим бюджетам, якщо цього вимагали обставини. Тому зараз концентруємося на тому, щоб наприкінці року вийти на виконання поточного бюджету за доходами та видатками й не допустити виникнення кредиторської заборгованості, передусім по закладах освіти й охорони здоров’я, в частині оплати енергоносіїв і виплати зарплат.Обласний бюджет-2022. Коли очікувати і яким він буде?

4 листопада ми розпочали бюджетні слухання, зустрічаємося з головними розпорядниками коштів – це керівники усіх управлінь і департаментів. Із 8 до 15 листопада працюємо з керівниками закладів комунальної власності. Спланували цьогоріч бюджетний процес так, щоб на етапі, коли департамент фінансів доводить ліміти до головних розпорядників коштів, зустрітися з усіма й обговорити всі питання, аби видатки на гострі проблеми, які потрібно обов’язково залагодити, прописати в проєкт бюджету. Теж треба зрозуміти, які резерви в бюджеті 2022 року в нас є. Поки ми не розуміємо, на яких умовах надалі отримуватимемо субвенцію на Олику. Припускаю, наступні транші можуть йти на умовах співфінансування.

Практика надання державних субвенцій показує, що потрохи всі субвенції переводять на співфінансування. Те, що область готова виділити як співфінансування, – це індикатор для держави, чи справді громаді, області це потрібно.

Поки ми не знаємо цих умов, тому маємо передбачити резерв, аби у випадку надходження субвенції на умовах співфінансування ми були готові виділити необхідний фінансовий ресурс із нашого бюджету.

Розуміємо наступне: в умовах децентралізації держава, передаючи повноваження, не надає достатнього фінансування громадам і області. Зокрема базова дотація, яку надають усім областям України, наступного року буде меншою. Цього року ми мали 121 мільйон гривень, натомість лише 113 мільйонів гривень закладено в проєкті державного бюджету на 2022 рік. Проєкт держбюджету ще має пройти друге читання, можливо, ці показники відкоригують, але тенденція попередніх років свідчить про те, що державні дотації зменшуються, а в перспективі взагалі вийдуть на нуль, аби область повністю забезпечувала себе власними ресурсами.

Маємо серйозний виклик у частині додаткової дотації, яку скеровують на дві галузі: охорону здоров’я та освіту. Вона маєзбалансувати повноваження обласних бюджетів і громад у частині переданих на їхні плечі мереж шкіл, садочків, закладів охорони здоров’я. Якщо цього року вона становила 239 мільйонів гривень, то наступного закладено лише 118 мільйонів гривень. Тобто область недоотримає близько 121 мільйона гривень. Відтак нам потрібно шукати ресурс для того, щоб перекрити цю різницю.Третя субвенція, яку хотів би виділити серед інших, – це субвенція на охорону здоров’я. Сьогодні комунальні підприємства охорони здоров’я перебувають на контрактуванні з Національною службою здоров’я України, всі витрати, окрім енергоносіїв, вони закладають у тариф і, надаючи послуги, отримують компенсацію від НСЗУ. Але є низка закладів, які не працюють за цією моделлю. Вони утримуються за рахунок згаданої субвенції і дофінансування з обласного бюджету. Це – Волинський обласний спеціалізований будинок дитини, обласне патологоанатомічне бюро, обласний центр служби крові, обласне бюро судово-медичної експертизи… Станом на сьогодні ми мали 111 мільйонів гривень субвенції на охорону здоров’я, а наступного року в проєкті бюджету закладено лише 58 мільйонів гривень. Маємо вдвічі менше коштів. Різницю треба буде покривати з обласного бюджету. Навіть більше. Якщо цьогоріч мінімальна заробітна плата становить 6000 гривень, лише в грудні – 6500 гривень, то наступного року – 6500 гривень, а з жовтня 2022-го передбачено її зростання до 6700 гривень. Тож навіть маючи 111 мільйонів гривень, наступного року ми не змогли б за рахунок тієї самої суми утримувати ці заклади, а ми маємо всього 58 мільйонів гривень.

На сесії ми скерували звернення до профільного міністерства з проханням переглянути розміри цих субвенцій і дотацій та принаймні лишити показники на рівні поточного року. Чи нас почують, чи відшукають потрібний ресурс у держбюджеті? Побачимо. Бюджетний процес уже почався. До 20 листопада нардепи мають розглянути у другому читанні закон про держбюджет і до 1 грудня ухвалити його. Тоді ми на рівні обласного бюджету матимемо всі кінцеві параметри для врахування їх у показниках обласного бюджету і зможемо ухвалити обласний бюджет.

Ми розпочинаємо наш бюджетний процес, аби в грудні ухвалити обласний бюджет і спокійно поринути в новорічно-різдвяні свята, не маючи за плечима боргу перед нашими підприємствами і жителями області, аби з січня 2022 року жити за затвердженим бюджетом, а не за тимчасовим розписом, як цього року.

Хоча тимчасовий розпис не є якоюсь надзвичайною проблемою, і в силу того, що свою каденцію ми розпочали наприкінці листопада 2020-го першою сесією, то в депутатів обласної ради не було достатньо часу, щоби якісно опрацювати бюджет і своєчасно його ухвалити. Ми свідомо йшли на те, що краще опрацюємо, розберемо все по поличках, врахуємо основне, відкинемо другорядне, ухвалимо обласний бюджет пізніше, але будемо впевнені, що він повноцінний.

Цьогоріч ми підійшли до цього процесу підготовлено. У грудні, незважаючи на ті великі дірки, які я озвучив, ми ухвалимо його збалансованим і бездефіцитним.Через недофінансування багатьох сфер із держбюджету доведеться оптимізовувати чи реорганізовувати окремі комунальні заклади?

Не виключаю таку потребу. В рамках децентралізації багато повноважень перейшло на рівень громад. ТГ, особливо ті, що створилися у 2016-2017 роках, сьогодні вже напрацювали свої галузі, мережі й розуміють, як їм жити в нових умовах. Натомість низка закладів обласної комунальної власності сьогодні значною мірою дублює функції, які виконують заклади в окремо взятій громаді.

Протягом року ми зустрілися з керівництвом, колективами майже всіх закладів, обговорили, як можемо якісно підготуватися до 2022 року, щоб листопад-грудень не стали червоним сигналом світлофора перед проїздом у наступний рік, а щоб ми спокійно усвідомлювали, як можемо працювати в 2022 році, на що вистачатиме ресурсу, а де доведеться заробляти самостійно. Сьогодні такі умови, що кожна установа мусить мати так званий спецфонд.Ми пояснюємо керівникам закладів освіти чи охорони здоров’я, що вони мають напрацьовувати платні послуги. Я не говорю про захищені Конституцією державні гарантії. Ні, не про них ідеться. Але якщо в місті Луцьку успішно функціонують, наприклад, комп’ютерні школи, батьки готові платити за навчання своєї дитини близько 1000 гривень на місяць, то виникає питання, чи не має можливості наш Центр науково-технічної творчості учнівської молоді, який міститься на вулиці Чорновола, має гарну матеріальну базу, персонал, запропонувати жителям Луцька і громад, наближених до міста, ту ж саму послугу навіть за нижчою ціною? Чому наші комунальні заклади відстають на рік-два у сфері позашкілля саме в частині заробляння коштів?

Я працював в університеті й розумію, наскільки важлива ця галузь. Водночас необхідно довести до кожного керівника, до кожного працівника закладу, що сучасні умови вимагають: щоб заклад розвивався, колектив має працювати над збільшенням надходжень до спецфонду.

Бюджетних коштів обмаль, держава поетапно пускає нас у вільне плавання, і з якогось не дуже далекого року ми не отримуватимемо жодних субвенцій чи дотацій, а матимемо те, що заробимо. Потрібно думати, як грамотно використовувати матеріально-технічну базу, якісний викладацький склад наших закладів, щоб ще й надавати платні послуги і формувати спецфонд, який буде фінансовою подушкою на всі випадки. Підскочили тарифи, що помічаємо щороку, – є резерв на покриття, а не закручують кран і відправляють дітей по домівках.Щодо реорганізації, то в структурі апарату обласної ради є відділ майна, який моніторить усі процеси, готує проєкти рішень на комісії, сесії. Цьогоріч ми мали кілька таких змін. Наприклад, Липлянську спеціальну школу-інтернат було реорганізовано шляхом приєднання до Затурцівської спеціальної школи «Центр освіти». Ми проаналізували склад вихованців школи, географію, вивчили можливості сусіднього закладу і вимушено пішли на такий крок. Проєкт рішення готувало управління освіти. Що це нам дало? Без втрати жодної дитини ми все-таки оптимізували видатки. Наступного року цими вивільненими коштами частково покриємо недостатність субвенцій. По суті, ми своєчасно поточного року підготувалися до того, що у 2022 році нам не додасть держава.

На рівні закладу, колективу, батьків ми мали супротив – це природно. Але, вибачте, якщо держава ставить нас у такі умови, то ми мусимо думати, як забезпечувати функціонування галузей. У нас було шість спеціальних шкіл, одну ми реорганізували, а дітей розмістили в решту п’ять. Матеріальна база їм це дозволила. До того ж, ми виділили додаткове фінансування Затурцівській спеціальній школі на ремонт у приміщеннях, закупівлю меблів, одягу тощо.

Другий напрям – реорганізація не шляхом злиття чи закриття, а внутрішньої оптимізації. Гарний керівник бачить усі можливості резерву у своєму закладі. Аби зберегти заклад, функції, які він виконує, і вкластися в очікувані фінансові ресурси, керівники мають оцінити всі резерви й можливості.Ми не плануємо позичати кошти, як це робить низка бюджетів, тому що ці гроші потім потрібно буде віддавати, та ще й із відсотками. Ми сьогодні не маємо такої стабільності, щоб, наприклад, три роки позичати, а далі спокійно віддавати. Із чого? Натомість виходимо з тих невеликих обмежених ресурсів, які є в нашому обласному бюджеті і які будуть у бюджеті 2022 року.

Власні доходи заплановано в розмірі 1,052 мільярда гривень порівняно з 936 мільйонами цього року, тобто закладено чималие зростання – 12,3%.

Із позитивного: станом на 1 листопада 2021 року маємо приріст у 111% з податку на прибуток, 10% від якого надходять в обласний бюджет. Приріст з ПДФО, своєю чергою, становить лише 101,2%. Тобто бізнес, на відміну від 2020 року, працює більш системно. Сподіваємося, що такі тенденції збережуться до кінця року і протягом наступного року теж.

У чому суть бюджетних слухань?

Мета – на етапі формування проєкту бюджету обговорити зі всіма сторонами цього процесу проблеми, захищені видатки і відразу визначити резерв, аби посеред бюджетного року, якщо виникне якась потреба у виділенні коштів, ми змогли взяти участь в інвестиційних проєктах.

Департамент фінансів надав усім управлінням ліміти, тобто суму, на яку можна складати видатки 2022 року. Паралельно обласна рада публічно, наскільки це дозволяють ковід-умови, проводить зустрічі, обговорює проблеми, шукає шляхи їх розв'язання, формує резерв, аби ми у 2022 рік увійшли не лише зі стовідсотковим покриттям видатків споживання, а й мали ресурс для розвитку, бо без розвитку будь-яка область не має майбутнього.Окрім цього, не знято з порядку денного ковідні питання. Ми будемо наполягати, щоб закласти в бюджеті певний недоторканий ресурс на ці видатки. Якщо державні субвенції починають надходити в другій половині року, то протягом першої половини ми виходимо зі своїх можливостей.

Яку проблему вже бачимо? Цьогоріч піднято соціальну стипендію для учнів, студентів закладів професійної та фахової передвищої освіти. Вона зросла до рівня 150% прожиткового мінімуму і сьогодні для дітей-сиріт становить 3592 гривні. Наступного року зростає теж академічна стипендія. Для усіх успішних учнів і студентів закладів профтехосвіти вона зростає аж на 255%, а для закладів фахової передвищої освіти – на 154%. Жодної субвенції в державному бюджеті на покриття цих витрат немає. Якщо вони сьогодні становили 51 мільйон гривень, то у зв’язку з підвищенням у 2022 році ця сума сягне майже 113 мільйонів гривень. Рішення є, стипендії піднято, натомість жодного компенсатора не закладено в проєкті державного бюджету.

Ми вже звернулися до наших народних депутатів із проханням до другого читання подати необхідні пропозиції, аби передбачити для всіх областей компенсатори цих витрат. Інакше до зменшення додаткової дотації, субвенції на охорону здоров’я ми ще й отримаємо певний обов’язок, які муситимемо профінансувати – а це захищена стаття – з інших галузей, з інвестнапрямку.

Це питання також хочемо обговорити з керівниками закладів профтехосвіти, фахової передвищої освіти, щоб вони розуміли, в які умови нас сьогодні поставили. Я – за те, щоб стимулювати наших дітей. Звісно, стипендія лише частково покриває витрати учня чи студента, який живе в чужому місті. Водночас перегляд стипендій має відбуватися поступово, щоб ми могли підготуватися, а якщо ідеться про таке різке підвищення, то має бути компенсатор із державного бюджету. А так держава нас підводить до якихось непопулярних і небажаних рішень.Назвіть топ-три завдання, які плануєте зреалізувати протягом другого року депутатства.

Одне я вже озвучив – вчасно ухвалити обласний бюджет-2022 у грудні поточного року.

Друге – до кінця року відшукати, передбачити та зарезервувати кошти співфінансування, необхідні для участі в усіх державних програмах. Ідеться і про субвенції з державного бюджету, які надають на умовах співфінансування, і про різні грантові програми. Наприклад, ми підходимо до кінцевого етапу Програми розвитку муніципальної інфраструктури України, і Європейський інвестиційний банк виділить транші на ремонти наших закладів охорони здоров’я. Ця програма передбачає і грантову частину, і кредитну. Кредитна частина має, хоч і невисокі, відсотки, і ми маємо вже сьогодні передбачити це. Той виклик, із яким ми працювали у 2021 році, я розглядаю як топ-завдання, щоб до кінця року ми мали гарантований ресурс на ці та інші програми, аби максимально скористатися тими можливостями, які Волинь отримує, і не втратити їх через недостатність власних коштів.Третє завдання, мабуть, на певному етапі ставить перед собою кожен депутат. Планую протягом другого року своєї каденції налагодити тісний контакт із жителями всіх громад нашої області. Якщо цьогоріч цей процес відбувався дещо вибірково, то наступного року маю бажання організувати роботу так, щоб кожен виборець із будь-якого куточка нашої області мав дієвий мобільний інструмент, аби достукатися до кожного депутата обласної ради, зокрема і до мене. Тобто третє завдання – наблизитися до виборців, почути кожного, хто має таку потребу, і поруч із роботою в бюджетній комісії глибше працювати в громадах із нашими виборцями.

Досі часто трапляються випадки, коли наш регіон окреслюють як Волиньщина чи Луцька область. Як гадаєте, чому Волинь не ідентифікують? Чого бракує регіону, аби успішно розвиватися і стати впізнаваним на рівні всієї країни?

Вважаю, що питання не в тому, що про Волинь менше знають, а в тому, що кожна людина на своєму робочому місці має ставитися до власних обов’язків професійно. Помилки – це людський фактор.

Ми як прикордонна область намагаємося створювати тут осередки і для інвесторів, і для туристів. Волинь у міру своїх ресурсів та можливостей добре працює.

Переконаний, у цьому напрямку важлива консолідація зусиль усіх гілок влади нашої області. Говорю і про наших народних депутатів, які відстоюють інтереси області, і про облраду, і про облдержадміністрацію, і про 54 громади нашої області. Якщо ці чотири ланки працюватимуть узгоджено, всі проблеми й виклики опрацьовуватимуть у цьому чотирикутнику, то, впевнений, про Волинь знатимуть, ми матимемо достатній інвестиційний ресурс, бачитимемо тут більше туристів – і іноземців, і українців.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---