Мріє дочекатися Перемоги: історія 85-річної жінки з Донеччини, яка евакуювалася на Волинь після двох років життя в окупації

85-річна Галина Русанова разом із британською кішкою Мананою виїжджала з-під окупованого Маріуполя через Білорусь. Під окупацією російських військ у своєму селищі провела понад два роки.

Як розповіла жінка Суспільному, в дорозі не могла ні їсти, ні пити, ні приймати ліки: дорога до рідних розтягнулася на пʼять днів. Зі слів доньки Олени Ярошук, її мама проїхала понад 22 тисячі кілометрів, перетнула білорусько-український кордон в кареті швидкої.

Після того, як приїхала до родини у Луцьк наприкінці квітня цього року, пенсіонерка захворіла та майже не розмовляла. Нині жінці стало краще й вона поділилася історією своєї евакуації.

Все, що змогла вивезти з собою з окупованого селища Нікольське біля Маріуполя, – це серветки, рушники та сорочки, які вишивали у родині мама, тітка і донька, говорить Галина Володимирівна. Деяким вишивкам більш як сотня років. Жінка зазначила, що ці речі для неї є особливо дорогими та цінними.«Оце все, що я змогла вивезти з окупації, більш нічого. Це тканина від крила літака У-2, мама на ній вишивала», – розповіла переселенка.

Також із собою під час евакуації Галина Русанова забрала фотографії. У дитинстві жінка пережила Другу світову війну і голод. Тепер, у старості, знову потерпає від воєнного лихоліття.

«Народилась я перед війною в П’ятигірську. Мама і тато були льотчиками, і їм на вильоти треба було виходити. Почалась війна і маму з татом одразу призвали у військкомат. Мама брала участь у боях за Харків, вона літала на літаках У-2», – сказала жінка.Частину дитинства Галина Русанова провела з тіткою і бабусею, батьків бачила рідко. Змалку довелося тяжко працювати, інколи недоїдала. Після школи працювала на заводах, потім здобула медичну освіту і стала медсестрою.

Читати ще: За 10 років війни шість разів переїжджала: історія переселенки, яка нині живе у Луцьку

Жінка розповіла: їздила до родичів на Львівщину, де вивчала народні промисли і українську поезію.

Коли у 2014 році почалась війна, родина жила на Донеччині. Тоді почали облаштовувати підвал, щоб ховатися від обстрілів. Донька переселенки Олена Ярощук говорить: перші дні повномасштабної туди спускались постійно.«Ми не могли жити в окупації. Бо і діти мої виїхали, і син мій служить, та й взагалі... Мама сказала: «Їдь, потім мене забереш...» – пригадала жінка.

Півтора року Олена Ярошук хвилювалася за маму, яка залишилась в окупації. З її слів, хоча й родичі до неї навідувались, але чим далі, тим більше Галина Володимирівна потребувала догляду. 85-річна Галина каже: то спершу зламала одну руку, потім іншу, постійно боліла голова і самій залишатися стало страшно.

У квітні 2024-го донька Галини Олена Ярошук відшукала волонтерів, які вивозять людей з окупованих територій. Евакуація, з її слів, ускладнювалася тим, що мама пересуватися самостійно не могла.Уже на кордоні Галина Русанова просила білоруських прикордонників її розстріляти, якщо не пропустять в Україну. Олена говорить: мамі довелося їхати з пересадками у Ростові та Бресті.

«Дорога була дуже складна для неї. Коли привезла швидка на кордон у Білорусі, то там сказали, що вона, напевно, вже не доїде до Луцька. Я її тримала. Обійняла, тримала в своїх руках, казала: «Мамо, ти в Україні, ми вже вдома». Потроху мама почала приходити до тями», – каже донька пенсіонерки.

Разом із Галиною Русановою дорогу пережила і кицька Манана. Допомогла привезти в Україну маму і домашню тваринку команда громадської організації «Вивеземо», розповіла Олена Ярошук.Зараз родина живе у неповному складі, бо всього, каже Олена Ярошук, має троє синів. Старший, з її слів, разом із дружиною й донькою під час повномасштабного вторгнення виїхали до Луцька. Розповідає: молодший син вступив до Острозької академії, а середній Назарій – військовослужбовець, з 2022 року захищає Україну у лавах Збройних сил.

85-річна Галина Русанова констатує: найбільше мріє побачити перемогу України.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---