USD 27.50 27.65
  • USD 27.50 27.65
  • EUR 32.30 32.50
  • PLN 7.22 7.30

Святослав Кравчук: «Якби ви чули, як сварилися в кабінетах Кривицький з Клімчуком. Це були керівники, які розуміли Волинь»

Майже 20 років Святослав Кравчук віддав роботі в міській раді Луцька. Тривалий час він працював її секретарем, першим заступником міського голови, заступником голови облдержадміністрації, був депутатом міської ради та є чинним депутатом обласної. Про труднощі, конструктивну роботу, успіхи й невдачі, соціальні ініціативи, життєві орієнтири й багато іншого він розповів у ефірі програми «Про життя» телеканалу «Аверс».

До Луцької міської ради ви прийшли не хлопчиком, а досвідченим чоловіком. Якою була дорога, що привела вас туди?

Так, певний досвід був. Я вже працював і в Рівному, і на підшипниковому заводі, вже був депутатом Луцької міської ради демократичного скликання. З депутатства прийшов на роботу в міськраду. Чесно скажу: коли Антон Кривицький у 1994 році мені запропонував посаду секретаря міськради, а тоді ще вона була об’єднана з посадою першого заступника, я трохи перелякався. Тоді директором нашого заводу був Микола Романюк. Я зайшов до нього і спитав, що робити. А він сказав, щоб ішов і спробував попрацювати.

Я ж працював і начальником цеху, і начальником зміни, і майстром. Доводилося працювати й на будівництві, коли зводили підшипниковий завод, я тоді в бригаді був такелажником. Працював десь близько року. Багато чого навчився від хлопців з бригади. Після того як мені запропонували йти в цех, я збагнув, що конструктор з мене буде не дуже вдалий. До того я чотири роки працював у Рівному на газорозрядному заводі і був таким собі посереднім конструктором. Ну, не скажу, що наробив багато дурниць, але й гарного фахівця з мене не вийшло.

На підшипниковому заводі працював уже і майстром, і старшим майстром, і начальником зміни в карданному цеху. Довелося працювати з різними людьми, які мають різне ставлення до роботи й погляди на життя. Якось вдавалося знаходити спільну думку. Потім я був начальником шліфувально-складального цеху, далі – начальником шліфувального виробництва. Пішов звідти у держприймання, після того – на випробувальну станцію при заводі. Колективи були різні: і по 300, і по 100, і по 8-10 людей. Але якось з усіма вдавалося порозумітися.
Отож, у червні я став депутатом міської ради. Тоді в Луцьку була сильна демократична основа. Ці люди давали змогу всьому депкорпусу почути думку альтернативну. Тоді, до честі депутатів, ніхто не думав про якісь кіоски, землі тощо. Усі працювали над тим, щоб Україна була незалежною державою. Пам’ятаю, як Кривицький, Кожевніков, Юрченко на міській раді вивішували прапор, мітинги на Замковій площі, коли збиралися тисячі людей. Треба віддати належне тим людям, хоч тепер про ті часи мало хто згадує.

Я сьогодні розумію, яку відповідальність брав на себе Антон Кривицький, оголосивши в Луцьку, що Україна має свій прапор, що це держава. Він на той час був членом партії і неабияк ризикував. Хоча він був не великим політиком, а великим будівельником. До політики мав стосунок через посаду. Пишаюся, що працював з Антоном Кривицьким, бо це людина, яка в будь-яких ситуаціях брала на себе відповідальність.

Ви вважаєте, це важливо – у владі брати на себе відповідальність?

Це дуже важливо. Керівник ніколи не буде керівником, доки сам не відчуватиме, що за ті речі, які він робить, нестиме персональну відповідальність. Із Кривицьким я пропрацював 12 років – із 1994 до 2006-го. І ніколи не було такого, що він заступнику, керівнику не давав змоги виявити себе у якомусь питанні. Але завжди ставив умову про персональну відповідальність за власні рішення.

А як бути з тим, що нині кажуть, ніби в нас раніше нічого не робили, жодних реформ не проводили, що тільки зараз усе це розпочалося? Насправді ж у місті робили чимало, просто це інакше називалося.

Мало хто про це нині говорить, але першу акцизну марку було введено у місті Луцьку. І зробив це Антон Кривицький. За ці гроші збудовано тролейбусну лінію і дорогу на Вересневе. Він поїхав до Польщі, побачив, що алкогольні напої продають з акцизними марками. Приїхав до Луцька, викликав мене і Раїсу Мудрик, начальника управління торгівлі, та й каже: «Оце поки ті, хто торгує алкоголем, не принесуть вам паперів про те, що заплачено акцизні марки, жодних дозволів не давати, а податковій – жодних ліцензій».

Всі переймалися, що підприємці будуть судитися, а Антон Федорович казав: «Хай судяться. Ми будемо доводити, що всі алкогольні напої мають бути ліцензовані». І всі підприємці до цього поставилися з розумінням. Надрукували ці акцизні марки, і кожен підприємець, залежно від того, скільки отримував алкогольних напоїв, платив. Було кілька скаржників, але вони суд не виграли. Після цього вже держава ввела акцизні марки.

Справді, багато ініціатив пішло від Волині, а потім їх поширили на всю Україну.

Нині мало говорять і про надання пільг. Треба віддати належне Борисові Клімчуку і Василю Грому. Вони першими в Україні взяли на себе відповідальність за те, щоб отримувати не вугілля, а гроші. Я веду до того, що керівники на місцях мають брати на себе відповідальність. Бо коли це робиш, то ти вчишся. Звісно, що в нас були і проблеми, і недопрацювання. І ніколи такого не буде, щоб сто відсотків людей погоджувалися з рішеннями влади. Але коли влада бере на себе відповідальність і роз’яснює їм про те, що такі-от речі будуть позитивними, то це дає результат.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ: «МИ ДІЙШЛИ ДО ТОГО, ЩО І ЗАКОНИ ПИШЕМО НЕ ТАК, ЯК ПОТРІБНО», – ВОЛИНСЬКИЙ ФІНАНСИСТ

А ви ніколи не ставили собі запитання, чому так складалося, що ви залишалися першим заступником міського голови, потім – заступником голови облдержадміністрації, відтак знову заступником міського голови? Не вважали, що вас десь недооцінюють?

Я вважав і донині вважаю, що всі посади тимчасові. Якщо ти – людина, яка робить добру справу, переймається за результат, то розумний керівник тебе помітить, дасть можливість зреалізувати ті навики, які ти маєш. Чомусь сьогодні керівники бояться брати на роботу людей, розумніших за себе.

Я ж і на заводі, і скрізь вважав, що мої підлеглі мають бути розумнішими за мене. У мене на заводі були майстри – один чоловік і три жінки. Вони краще за мене на технологіях зналися і так уміли працювати з людьми, що я їх ніким не замінив би.

Я завжди вважав, що той розумний керівник, який бере собі в заступники розумніших за себе. Тому що така людина велику роботу візьме на себе, а слава однаково потрапить на керівника. Але коли він підбирає собі людей недалеких, які звикли у всьому догоджати, то негативний результат упаде на того керівника і він матиме проблеми.

Посада керівника на рівні міста, області – дуже відповідальна, тому що за тобою стоять люди. Я завжди керувався таким принципом, що вона тимчасова, колись це закінчується. Вважаю: якщо зі ста людей 50 і ще один твоєю роботою задоволені, якщо ти йдеш вулицею і люди не переходять на інший бік, отже, ти працював нормально.

Сьогодні, аналізуючи свою роботу в ті страшні часи, починаючи з 1994-го, я можу сказати, що були трошки інші люди. Я дякую всім, хто з розумінням ставився до ситуації. Тоді матеріальне не було на першому місці. Можна було чимало претензій висунути тодішній владі. Але в місті виплачували пенсії, практично не відключали світло, була гаряча вода, коли в інших містах про це й не мріяли. Бо всі керувалися не інтересами своїх підприємств, а інтересами людей, які живуть у цьому місті.

Якби ви чули, як сварилися в кабінетах Кривицький з Клімчуком! Але от сварилися-сварилися, а тролейбусну лінію на Гаразджу побудували, Клімчук подарував місту тролейбус. Вони разом у ньому їхали і спілкувалися. Це були керівники, які розуміли Волинь, місто, людей, які тут живуть. Хай який є мер, якщо він не буде розуміти людей, які тут живуть, не буде відчувати їхні проблеми, не відчуватиме саме місто і те, що йому потрібно передусім, то не буде ефективним. Без любові до міста ти його не зробиш таким, яким можна було б пишатися. От Микола Романюк також відчував місто і розумів людей.

Мало хто знає, чому пам’ятник Шевченку стоїть там, де стоїть. Біля гімназії №4 у 90-ті роки поставили табличку про те, що там має бути пам’ятник Шевченку. Кривицький зібрав усіх ініціаторів, які вже й гроші почали збирати, і запитав, де буде пам’ятник. Одні кажуть – там, Бідзіля – там, де був пам’ятник Леніну, хтось запропонував перенести пам’ятник Лесі Українці й поставити там. А Кривицький сказав, що пам’ятник Шевченку стоятиме біля університету, а на місці Леніна буде фонтан. І через рік 9 березня відкривали пам’ятник. І він стоїть досі. Єдине – скільки вже влад змінилося, а ніхто не може доробити цю площу й спуск, при якому мали бути фігури з творів Тараса Шевченка.

Якби команді, про яку розповідаєте, довелося залагоджувати питання, що стоїть нині, щодо об’єднання громад, адміністративно-територіального поділу, люди інакше реагували б, ніж тепер?

Проблема в тому, що будь-яке рішення має бути доведене до відома людей, треба почути їхню думку. От зараз Заборольська, Княгининівська ОТГ заявляють, що вони самодостатні. Гаразд. А завтра у вас заберуть заправки, податки, що будете робити? Все одно на роботу їздитимете в Луцьк. Треба передусім дбати про інтереси Волині, а не містечкові, якщо ми хочемо мати сильний регіон. А щоб він був сильним, має бути сильною його столиця. Основне завдання місцевої влади – зробити комфортним перебування людей на тій чи тій території. І вони підуть до тої держави для того, щоб вона в критичний момент дала можливість чи кредитами, чи іншими речами створити нормальні умови для проживання.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ: «МИ ВІДРІЗНЯЄМОСЯ ВІД ЗАХОДУ ТИМ, ЩО НЕ МОЖЕМО ДОВЕСТИ ДО ЛОГІЧНОГО ЗАВЕРШЕННЯ НАВІТЬ ДОБРЕ ПОЧАТЕ», – МАЛИНОВСЬКИЙ

Яким ви бачите Луцьк у найближчий рік?

Луцьк ніколи не буде містом індустріальним. І треба з цим змиритися. Ми маємо дивитися на невеликі міста в світі, які роблять ставку на малий і середній бізнес. І це, я вважаю, наші університети. Якщо ми збудуємо студмістечко, створимо такий індустріальний науковий центр, що дасть можливість отримувати освіту високого рівня, запрошувати читати лекції видатних професорів, люди йтимуть сюди вчитися.

Студент – це той, хто пізніше працює у кафе, барі. У Луцьку на кожному кроці є історія, її треба зуміти подати. Якщо вдасться розвинути Старе місто, там є купа об’єктів, які можна показати людям. І це має бути основою. От як Львів – там же немає індустрії, а місто розвивається. Я вважаю, в Луцьку має бути потужний науковий центр, треба тільки, щоб до будівництва студмістечка підключилися і влада, і університети. Не варто робити щось окремо, треба – спільно, на благо тих людей, які тут живуть.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Реклама
Loading...
Коментарів: 17
Громада Показати IP 2 Липня 2020 08:06
Коли його посадять з конфіскацією? Засрав місто із злодійом в законі Кривицьким.
Громадянин до Громада Показати IP 2 Липня 2020 09:38
Старенький й вас навчить як капусту поділить.
Правда Показати IP 2 Липня 2020 08:20
Класична радянська людина,ні додати,ні забрати...
патріот Показати IP 2 Липня 2020 08:29
Таких керівників вже ніколи не буде ні у місті ні в області! :( Зараз якісь непорозуміння, що і гадки не мають як розвивати регіон :(
Пасажир Показати IP 2 Липня 2020 09:40
Кравчук - один з найкращих керівників нашого міста, людина совісті!
а Показати IP 2 Липня 2020 10:18
а Клімчука то добили морально. ще міг би пожити.
Народна прокуратура Показати IP 2 Липня 2020 11:12
Так, дійсно, тепер такий трудовий шлях не в тренді. Треба починати відразу з міністра або, принаймні, з його заступника. А то якісь зміни, цехи, заводи.... Довго і не прикольно. Ще й про якусь відповідальність у владі говорить. В часи діджиталізації все має бути по-іншому. Треба таких як "силіконова сосна Клітіна, "шалена нога "Парасюк, "радикал" Ляшко і тому подібні
Читач Показати IP 2 Липня 2020 11:31
Якби ви чули, як матюкав робочих, коли ремонтували міськраду заммера Кравчук... Переживає за Луцьк і розуміє Луцьк...
моска львов Показати IP 2 Липня 2020 11:48
Кравчук не святий, але завдяки комунікабельності йшов по життю з наповненими вітрилами і кішенями ... Що будьмо робити ??? Правильно - заздрити ... А кому зле нехай всре**я ...
Орест Показати IP 2 Липня 2020 16:14
До керівників радянських часів, чи навіть періоду Кучми - їм не те, що далеко. Вони з різних галактик. Зараз лише як розвалити, де і що вкрасти, карантін як продовжити і ще більше вкрасти. Головне, що люди самі обирають їх, і стогнуть як їм погано, і знову обирають, тільки ще більш тупих і наглих...
321 Показати IP 2 Липня 2020 17:07
Багато лукавства
! Показати IP 2 Липня 2020 17:49
На незговірливих - зятьків прокурорчиків натравлював, синулі - кіоски з пиріжками на парковках розтавляв ! Такий собі - унтер !
Сергій Показати IP 2 Липня 2020 17:59
коментар було видалено
Порада Показати IP 2 Липня 2020 22:01
Шановні журналісти ! Перед підготовкою такого інтерв'ю доцільно би було попередньо за участі лучан зформувати перелік запитань до того інтерв'юера. Ну, наприклад, запитати про розпродаж комунального майна, про участь у продажі котельні на Карбишева, про його роль у лікарняній касі і як опинився у "Нашому краї" і т. д. А то він говорить те, шо йому вигідно, а хай дасть відповіді на запитання лучан ! Бо на другий бік вулиці переходять ті, шо багато нагрішили, але ше совісті чуть-чуть залишилося. А не переходять - люди чесні і ті, у яких наглість і хамство аж зашкалює !
123 Показати IP 2 Липня 2020 22:23
це як розуміти: - "Студент – це той, хто пізніше працює у кафе, барі. " ???
Колега Показати IP 3 Липня 2020 10:54
Такого мудрого, справедливого, вимогливого та відданого роботі чиновника мабуть більше не буде в Луцькій міській раді. А скільки було зроблено добрих справ для міста! Пишаюсь, що довелось працювати з такою Людиною! Лише гордість за колишнього керівника.
! Показати IP 4 Липня 2020 08:59
Мамо, нас люди хвалять ! Вгадайте, хто такий КОЛЕГА : або сам Кравчук, або доця, або син ! Зятьок і той напевно здриснув такі коменти писати мандражуючи за кар'єру !

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.