23 серпня: події, факти, дні народження

23 серпня день народження відзначає директор Волинської філії комп'ютерної академії «ШАГ» Інна Кондратюк.

Інформаційне агентство Волинські Новини бажає іменинниці здоров’я, невичерпного натхнення, нових професійних та особистих звершень, стабільності та достатку. А ще - наснаги, удачі та втілення найзаповітніших мрій і бажань.



З 6-річчям маленьку лучанку Валерію Буднікову вітають мама, тато, бабуся та хресна.

«Сонечко, бажаємо тобі рости доброю і чуйною, красивою і розумною, ніжною і життєрадісною! В цей чудовий день зичимо тобі здоров’я, багато радості, море сміху і океан веселощів. Нехай життя стане для тебе чарівною казкою, повною яскравих пригод і незабутніх відкриттів.

Завжди залишайся такою милою та допитливою дівчинкою», - зичать Валерії рідні.

День народження святує сьогодні перекладач, письменник та редактор Віктор Яручик. Колеги та друзі зичать йому міцного здоров'я на многії літа, благополуччя, щедрої долі, великих успіхів і здобутків у всіх справах. Нехай все заплановане – збувається, а на життєвому шляху нехай завжди супроводжує Фортуна.


Також свято сьогодні у журналіста Віталія Клімчука, адвоката Олега Огородника та відомої волинської художниці, члена НСХУ Оксани Ядчук-Мачинської.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменинників та бажає їм гарного настрою, величезного щастя, нескінченної любові, достатку в родині, кар’єрного зростання, хороших друзів і, звичайно ж, здоров’я.


23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора. Свято встановлене указом президента України Леоніда Кучми в 2004 році.

Однак історія українського прапора почалася задовго до цього. Першим задокументованим використанням жовтого та синього кольорів був герб Львівської землі. А ось перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора - 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапору Української Народної Республіки.

23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Цей прапор досі, як реліквія, зберігається під склом у музеї ВРУ.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла закон про Державний прапор України, яким національний прапор затверджувався в якості державного.

Також цього дня святкують Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації.

Іменини за православним календарем сьогодні у тих, кого назвали В’ячеслав, Лаврентій та Роман.

Наша хроніка:

Минулоріч цього дня у центральному парку Луцька відкрили алею з оригінальних ліхтарів. Поблизу центрального входу у парк облаштували алею з 12 неповторних ліхтарів від різноманітних підприємств міста.

2016 року 23 серпня у Луцьку відбувся велопробіг вулицями міста під назвою «Колесо здоров’я». Чи не кожен байк був прикрашений українською символікою, а чимало учасників заїзду вирішили одягнути вишиванки.

У 2015 році в Луцьку відкрили пам'ятник волинським Героям Небесної Сотні, які поклали голови у боротьбі із режимом та за волю Батьківщини.

Пам’ятники Лесі Українці, Тарасу Шевченку та Михайлу Грушевському вбрали у вишиванки в рамках акції заради єднання українців у 2014 році.

Перше електронне табло системи моніторингу руху громадського транспорту з'явилося у Луцьку 4 роки тому. Електронне табло коштувало 38 тисяч гривень.

Народилися:

Цього дня народилися українська партійна та державна діячка, секретар із внутрішніх справ у більшовицькому уряді України Євгенія Бош, український мультиплікаційний режисер Давид Черкаський(«Пригоди капітана Врунгеля», «Лікар Айболить», «Острів скарбів»), український політик, у 2002-2006 роках голова Верховної Ради Криму Борис Дейч, український політик, прем'єр-міністр України у 2005-2006 роках Юрій Єхануров, чеченський релігійний і державний діяч, президент Чечні у 2003-2004 роках Ахмад Кадиров.

Сталося:

1975 — відкриття Харківського метрополітену

15 липня 1968 року на вулиці Слов'янській, неподалік від Південного вокзалу, був закладений перший ствол. 23 серпня, в день 25-річчя визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, розпочаті гірничі роботи на станції метро «Радянська». До кінця грудня 1968 року на будівництві Харківського метрополітену був освоєний перший мільйон карбованців.

Наприкінці лютого 1969 року прохідники вийшли на трасу лівого перегінного тунелю між станціями «Радянська» та «Проспект Гагаріна». 11 серпня розпочав працювати перший на Харківському Метробуді прохідницький щит. У серпні 1969 року приступили до будівництва односклепінної станції «Центральний ринок». Великою подією була перша збійка, здійснена 10 квітня 1970: прокладений в обводнених ґрунтах від Подільського мосту лівий перегінний тунель зістикувався з тунелем станції «Радянська». У жовтні 1970 року було організовано управління будівництва Харківметробуд, до складу якого увійшли два будівельно-монтажних управління, переведений із Середньої Азії будівельно-монтажний поїзд, завод залізобетонних конструкцій, автобаза, контора експлуатації, прокату і ремонту устаткування.

Перший пробний метропоїзд пройшов по трасі ввечері 30 липня 1975 року, а 21 серпня Державна комісія підписала акт про прийняття в експлуатацію першої ділянки першої черги Харківського метро з оцінкою «відмінно». Обсяги робіт, виконані на будівництві першої дільниці, характеризують наступні цифри: прокладено більше 23 кілометрів тунелів, збудовано 8 підземних станцій трьох різних типів, розроблено понад 1,3 мільйона кубометрів ґрунту, укладені близько 190 000 кубометрів монолітного та збірного залізобетону, 31 000 квадратних метрів мармуру і граніту. Будівництво першої ділянки велося в складних гідрогеологічних умовах: 6 станцій та 7 кілометрів перегонів побудовані в пливунах та інших обводнених ґрунтах, тунелі прокладені під двома річками, густонаселеними міськими кварталами, магістралями з інтенсивним рухом транспорту.

22 серпня 1975 року на станції «Московський проспект» відбувся багатолюдний мітинг, на якому начальник Харківметробуду Г.О.Братчун передав символічний ключ від підземної магістралі першому начальнику Харківського метрополітену М.Я. Безсонову, а 23 серпня, в день 32-річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, розчинились двepi метрополітену для городян. У цей день метрополітен перевіз пepшi 413 тисяч пасажирів.

23 серпня 1975 року було відкрито першу чергу Харківського метрополітену — ділянку Свердловсько-Заводської лінії (нині «Холодногірсько-Заводська») завдовжки 9,8 км з вісьмома станціями від «Вулиця Свердлова» (нині станція «Холодна гора») до «Московський проспект».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---