USD 26.90 27.05
  • USD 26.90 27.05
  • EUR 32.70 32.90
  • PLN 7.25 7.35

Діти-діти, де ж вас подіти?

За даними офіційної статистики, на Волині мешкає майже 2 тисячі сиріт віком до 18 років. Як пояснила начальник обласної служби у справах дітей Алла Онищук, існує 5 форм влаштування таких дітей: інтернатне виховання, усиновлення, опікунство, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу (далі – дитбудинки).

Наразі, зі слів посадовця, місцева влада працює над зменшенням кількості вихованців інтернатів. Коли дитина втрачає батьків – органи опіки насамперед шукають опікуна, зазвичай, серед родичів, або ж усиновителя. Таким чином, вважає Онищук, дитина не лише набуває прав рідної дочки чи сина, а й отримує побутові знання та навички, яких в інтернаті «не закладають».

«Приблизно 65% волинських дітей-сиріт перебувають під опікою. Тобто дитина залишається в родині, у своєму біологічному оточенні», - каже фахівець.

Усиновлення по-новому

Інший варіант влаштування сироти – прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу. «Це відносна нова форма, яка активно розвивається в усій країні», - стверджує чиновниця. Вона повідала, що на Волині функціонує 64 прийомних сім’ї та 19 дитбудинків, в яких виховують понад 200 дітей.

Процедура оформлення доволі проста: батьки подають до місцевої служби у справах дітей пакет певних документів та проходять відповідне навчання. «Служба проведе обстеження житлово-побутових умов, розгляне документи та прийме рішення», - розказала Онищук.

Також необхідно, аби охочі подали довідку про доходи членів сім’ї. Так чиновники перевіряють, чи допомога на виховання дитини не стане єдиним джерелом грошей в родині.

Гроші – не головне

Наразі щомісяця на кожну всиновлену сироту виплачують два прожиткових мінімуми, обсяг яких залежно від віку дитини.

«Загалом ця допомога прирівняна до виплат при народженні дитини. Щоправда, у цьому випадку після появи у сім’ї ще однієї сироти сума не зростає, а залишається та ж сама. Також варто зауважити, що з 1 квітня для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становить 911 гривень, а до 18 – 1134», - сказала Онищук.

До слова, як пояснила фахівець, якщо дитина отримує інші виплати з місцевого або державного бюджетів, то допомогу перераховують «за мінусом» цих виплат.

Водночас Онищук наголошує, що батьки-усиновителі повинні враховувати свої можливості полюбити дитину і вміння виховувати. «Не люблячи цих дітей, не можна їх виховувати, бо буде криза в сім’ї», - каже вона.

Діти під контролем служби

Після того, як сирота потрапляє у прийомну сім’ю чи дитбудинок працівники служби спостерігають за тим, чи адаптувалася дитина. «Перше відвідування працівником служби відбувається не пізніше, як за три місяці. Опісля частота відвідувань встановлюється від потреби, але не менше, як двічі на рік», - стверджує Онищук.

Також здійснюється так званий опосередкований контроль.

«Звичайно, не перевіряють каструлі або наявність ковбаси в холодильнику. Нам пишуть довідки дільничний педіатр, класні керівники або вихователі з ДНЗ, дільничний міліціонер. Вони майже щодня бачать цих дітей і знають, чи цікавляться батьки їх здоров’ям, чи забезпечують навчальним обладнанням, чи чиста і вдягнена, чи немає синців на тілі та інше», - розповіла начальник служби.

За словами фахівця, щороку працівники служби по кожній дитині готують детальний звіт, аналізуючи довідки вищевказаних осіб.

«Недорозформування» Черепів

Протягом останніх 6 років відомству Онищук лише декілька разів довелося розформувати прийомні сім’ї та дитбудинки.

«Два випадки пов’язані зі станом здоров’я батьків. В одній – помер чоловік, а в другій – значно погіршилося здоров’я і батька, і матері. Було одне розформування прийомної сім’ї через невиконання обов’язків», - розказала вона.

Також службовець розповіла про випадок «недорозформування» дитбудинку в Ківерцях. «Йдеться про родину Черепів. Там і далі триває судова тяганина. Але сім’я функціонує, а цей випадок змусив всіх по-іншому подивитися на ситуацію: і маму, і соцпрацівників», - стверджує Онищук.

Нагадаємо, у Ківерцівській міськраді вважають, що мати Джаніна Череп не виконує своїх обов’язків і сиротинець потрібно ліквідувати. Мовляв, діти без належного нагляду: і в ДТП потрапляли, і погано харчуються, і школу прогулюють. Натомість у дитбудинку підозрюють, що місцева влада накинула оком на їхній будинок – чимала будівля розташована у центрі міста.

Тож Черепи оскаржують у судах рішення про ліквідацію дитбудинку. Справу донині розглядають служителі Феміди. Коли буде остаточне рішення – невідомо.

Справу матері продовжила дочка

Є на Волині прийомні сім’ї та дитбудинки, які можна вважати зразковими. Для прикладу, Марія Прус виховала 7 дітей-сиріт та 3 власних. Нині опікується 4 безбатченками: троє закінчили дев’ятий клас, а один – сьомий. Окрім того, з її слів, діти вчаться в музичній школі та в художній студії у Торчині.

«В 2003 році я пішла на пенсію. Всі дочки у нас вже повиходили заміж і порозліталися по своїх кубельцях. І ми з чоловіком вирішили взяти на виховання сироту. Не думали, що візьмемо аж сімох, але четверо дітей були з однієї сім’ї, тож вирішили не розлучати їх», - каже вона.

Також жінка відзначає, що в родині поміж її біологічними дітьми та сиротами-вихованцями дуже тісний контакт. «Секрет нашого виховання – духовність. Головне – віра в Бога і дотримання моральних норм. Я – православна, ходжу в церкву Київського патріархату», - зауважила Марія Прус.

На державну підтримку не скаржиться. Каже, що отримує гроші вчасно і повністю. Хоча й стверджує, що їх недостатньо. «Вдягнути, взути, похарчувати. Але в мене ж діти музиканти – треба купити інструменти: піаніно, дві гітари, електросинтезатор. Є два художники, яким треба купувати фарби, полотна, ґрунтовки та інше. Щомісяця йде 1000 гривень на бензин, щоб возити їх в заклади позашкільної освіти», - розповіла Марія Прус.

Варто зауважити, що однією з найбільших проблем для сиріт, які досягнули 18-річного віку, та потрапляють у доросле життя є пошук житла. В родині Марії Прус трьох «випускників» забезпечили власним помешканням.

«Для того, аби придбати квартиру в Торчині дівчинці з Ківерцівського району, я поїхала на батьківщину до неї, і написала заяву на оформлення земельної ділянки. Потім продала її і купила дитині квартиру за 6 тисяч доларів», - розказала вона.

В іншому випадку, дідусь одного з її вихованців переписав на дитину хату в селі. Тепер Марія Прус займається оформленням цієї спадщини, аби сирота, ставши повнолітньою, мала власне помешкання.

До слова, одна з дочок Марії Антонівни продовжила справу матері і виховує дівчинку-сироту.

***

Нещодавно на сайті «ВН» завершилося опитування, покликане з’ясувати, скільки наших відвідувачів готові усиновити сироту, а скільки – ні, та вияснити мотивацію людей.
Результати опитування засвідчили: усиновити сироту , бо кожна дитина потребує батьківської ласки готові 474 користувачі (30,2%). З інших причин всиновити дитину ладні ще 119 (7,6%). Натомість майже дві третини користувачів, які взяли участь у голосуванні, зізналися, що не готові на такий крок.
Підготував Анатолій КОТЛЮК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus