Луценко дасть сигнал до перевиборів Ради. Думка

Тема дострокових виборів до Верховної Ради знову повернулася в топ найбільш обговорюваних в Україні. Згідно з спостереженнями, розмови про можливість виборів спровоковані, по-перше, політичною ситуацією в країні. В середині квітня закінчується імунітет уряду Володимира Гройсмана від відставки, і прем'єр-міністр має дати звіт в парламенті. Як все складеться для нього, наразі неясно.

По-друге, з вуст опозиціонерів постійно лунають заяви про швидкі вибори. Преса запитує про це владу, а та заперечує такий варіант розвитку подій. Але сама дискусія утримує і підігріває інтерес суспільства до сценарію виборів. Воно втягується в обговорення їх необхідності.

«Страна» зібрала думки експертів, наскільки ймовірна дострокова виборча кампанія в Раду і прогнози, як може розвиватися ситуація.

Стінка на стінку

Колони прихильників і противників проведення дострокових парламентських виборів уже в основному сформувалися. У своїх заявах влада запевняє, що стан країни більш-менш нормальний, і виборче потрясіння їй ні до чого.

«Відповідно до Конституції, рішення про дострокові парламентські вибори і про розпуск парламенту приймає виключно президент, я хочу заспокоїти цих опозиціонерів і відзначити, що ніяких дострокових парламентських виборів, у яких зацікавлена Росія, яка зацікавлена в дестабілізації ситуації, я їм не подарую», - заявив президент Петро Порошенко в недавньому інтерв'ю телеканалам. Солідарні з главою держави його союзники по владі з «Народного фронту» (НФ), які, в разі виборів, взагалі не потрапляють до парламенту, судячи з рейтингів.

«Для владних партій дострокові вибори - це зміна балансу, швидше за все, не в їх користь», - говорить політолог Руслан Бортник.

Як вважає політолог Вадим Карасьов, за вибори виступають ті політичні сили, які «зацікавлені в ослабленні президентської опіки над урядом і парламентом» і кому виборча кампанія принесе більше вигоди, ніж шкоди. Під той чи інший критерій (або під обидва відразу) підпадають, на думку Карасьова, «Опозиційний блок» і «Батьківщина» Юлії Тимошенко, а також партії так званої майданної опозиції, перш за все «Самопоміч» мера Львова Андрія Садового та «Рух за реформи» екс-голови Одеської області Михайла Саакашвілі.

Їх ситуативними союзниками в плані виборів є і націоналістичні політсили, які нещодавно заявили про свою кооперації – «Свобода», «Національний корпус» і «Правий сектор». «Свобода» має непогані шанси пройти в парламент навіть поодинці, а в союзі з ідеологічно близькими партіями ймовірність цього ще вище», - вважає Карасьов.

Захід думає

На перший погляд, влада виявилася в меншості. Але не все так просто.

На думку Руслана Бортника, на руку противникам виборів грає розкол в суспільстві з цього питання. Експерт запевняє: громадська думка неоднозначна. «За моїми спостереженнями, однозначної думки на користь переобрання парламенту немає, хоча за це виступають все ж більше людей, ніж проти», - зазначає Бортник.

А ось політолог Анатолій Окстісюк, навпаки, каже, що суспільство зацікавлене у дострокових виборах. «Ця тема номер один в регіонах», - стверджує він.

Інший фактор, що впливає на ситуацію - настрої західних партнерів України. Бортник допускає, що дострокова виборча кампанія викликає певні побоювання на Заході. «Не виключаю підозри з їх боку, що в результаті дострокових виборів повернуться у владу, в тому чи іншому вигляді, або хоча б посиляться проросійські політичні сили. Можливо, тому Захід не хоче квапити події, але продовжує уважно спостерігати», - стверджує Бортник.

З іншого боку, там вже не вважають за потрібне приховувати роздратування з приводу різних «фінтів» правлячих партій, наприклад, з електронними деклараціями для одержувачів західних грантів. Реакція на утиснення владою протеже із НАБУ також говорить сама за себе.

Крім того, в минулому році стало очевидно, що саме нинішній склад парламенту є головною перешкодою для реалізації політичної частини Мінських угод, на яких наполягали Франція і Німеччина. Таким чином, з точки зору мирного процесу на сході, і з точки зору боротьби з корупцією і реформ, Верховна Рада сьогодні є не вирішенням проблеми, а її частиною.

Межа влади

Причин, за якими дострокові вибори можуть все ж відбутися, вистачає. Перш за все, сам парламент восьмого скликання не функціонує належним чином. У ньому панує розбрат і коливання. Коаліція відсутня.

Черговим випробуванням Ради і влади на міцність стане звіт Кабінету Володимира Гройсмана у зв'язку із закінченням мораторій на відставку. Термін закінчується 14 квітня, і це пленарний день. Але потім тільки 16 травня депутати зберуться знову. Тобто, швидше за все, доля Кабміну вирішиться вже після травневих свят.

У політичних колах ходять чутки, що влада не тільки не збирається йти на вибори, а й рухається взагалі в зворотному напрямку - під гаслом наведення порядку в країні спробує закрутити максимально гайки, закрити неугодні ЗМІ, заарештувати найбільш небезпечних політичних супротивників і так далі, аж до введення воєнного стану.

Однак, політолог Вадим Карасьов реалізацію цих планів вважає малоймовірним. «Диктатура неможлива, тому що неможливо керувати морем в стані шторму, - каже він. - Все важче пресингувати на хвилях хаосу, в стані якого знаходиться наша країна. Може так статися через пару місяців, що варіант дострокових виборів стане оптимальним. Питання постане: або вибори, або ми далі послаблюємо державу».

У команді президента до останнього часу були налаштовані на те, щоб в будь-якому випадку тягнути до «календарних» виборів в 2019 році.

Розрахунок на те, що якщо не в цьому, то вже точно у наступному році населення відчує ефект від відновлення економіки і, з вдячності до влади, переобере їх на новий термін. Але якщо віра в швидкий позитивний ефект похитнеться, то для Порошенка і Ко буде вигідніше провести вибори Ради (а можливо і глави держави) раніше терміну.

Тому що до 2019 року роздратування щодо них в народному середовищі буде близько до 100%.

Точка відліку

Що цікаво: влада начебто чинить опір виборів, однак деякі дії змушують засумніватися в її щирості. Політолог Бортник допускає, що відставка головного політтехнолога президента Ігоря Гриніва з посади голови фракції «Блоку Петра Порошенка» (БПП) пов'язана з підготовкою владної команди до дострокових виборів. «Догляд Гриніва може бути сигналом, що АП вже готується до виборчої кампанії», - вважає він, додаючи про пожвавлення в місцевих структурах різних партій.

Карасьов чекає на більш серйозні ознаки. «Маркером стануть радикальні перестановки у вищих ешелонах влади. Якщо розмови про призначення Юрія Луценка новим прем'єр-міністром виправдаються, значить, саме він в новій якості поведе БПП на перевибори», - вважає він. На користь цього говорить те, що Луценко «не господарник, а політик для гучних кампаній». Експерт також вважає, що Генеральний прокурор більш лояльний до президента. «Якщо Гройсман стане головним у кампанії БПП, то він буде ділити з президентом вплив на партію, заводити своїх людей в список. Навряд чи це подобається Порошенку», - наполягає Карасьов.

Політолог Окстісюк також вважає, що вирішення ситуації з урядом Гройсмана покаже, яким шляхом піде країна. Як уже писалося вище, рішення, швидше за все, буде прийнято в другій половині травня.

Час, що залишився противникам і прихильникам виборів знадобиться для підготовки до визначального багато бою. І, з огляду на ресурси тих і інших, передбачити його результат вкрай складно.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---