USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

«Син повернувся, а інші матері ще ждуть…», - як волинянка стала волонтером

9 Січня 2015 19:00
Їй не випадково доручили координувати роботу з пошуку тих учасників бойових дій, хто пропав безвісти. Ірина Панасюк, яка нині при Ковельському центрі допомоги бійцям займається розшуком зниклих військових, не з чужих слів знає, як чекати сина з війни, як болить серце і тьмариться розум від усвідомлення того, що життя твоєї дитини в будь–який момент може обірватися. Історія одного волонтера з Волині в матеріалі газети Волинь.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ЛЮДИ НА ЗЕМЛІ - ЦЕ РУКИ БОГА»: ІСТОРІЯ ПРО ВОЛОНТЕРА ВОЛИНІ

Ірина Панасюк (на фото) — красива, успішна, ділова жінка. За освітою — фінансист, працювала раніше на «Ковельсільмаші», тепер — підприємець. Щоправда, як сама каже, з осені закинула усі інші справи й зосередилася на волонтерстві.

— Моєму синові у 20 років принесли повістку. Перед тим він чесно відслужив в армії, до речі, у Севастополі, у ПВО. Не буду приховувати, вмовляла його, щоб поїхав кудись з міста, не йшов на війну. А він по–чоловічому твердо заявив, що ховатися не хоче, за 15 хвилин пройшов у військкоматі медкомісію і зателефонував: через півтори години виїжджаю. Діма був на Сході недовго, але відразу потрапив у справжню м’ясорубку. Вийшов живим з Іловайського котла просто дивом. Ми з чоловіком день і ніч молили Бога, щоб син у тій бійні вцілів. Саме на День Незалежності їхній батальйон передислокували у місцевість поблизу Дачного на Донеччині, вивантажили в чистому полі, кинули під «Урагани» і «Гради». Там полягли сотні, — тремтить голос пані Ірини.

Коли Дмитро повернувся додому, одного вечора ноги самі привели її у Ковельський центр допомоги 51–й ОМБР. Поверталася додому від мами дуже пізно, проходила повз приміщення «штабу» волонтерів, а там ще горіли усі вікна. От і зайшла на вогник. Так і потрапила в цю круговерть справ, емоцій, зустрічей, пов’язаних із збором інформації про бійців.

Перші два місяці роботи було стільки, що доба видавалася закороткою. Тоді на офіційному рівні про жертви Іловайського котла воліли не говорити, тож батьки бійців обривали телефони центру, сподіваючись почути правдиві відомості про долю 51–ї бригади. За зверненнями рідних і друзів стали створювати базу даних про тих, з ким обірвався зв’язок. Заводили на кожного картку, в яку вносили не тільки загальні дані, а й найдетальніші прикмети для опізнання, ідентифікації тіл. Люди присилали, приносили фотографії бійців. Коли у Володимир-Волинський стягнулися рештки багатостраждальної 51–ї, їздила, показувала хлопцям знімки, допитувалася, чи не зустрічали, не перетиналися з тими, хто безвісти пропав. Говорити з бійцями було тяжко, зрідка хтось міг показати пальцем на фото: «Цей — 200–й. А цей може бути в полоні».

— Я не дивувалася і не ображалася, коли хлопці не хотіли йти на контакт. Удома так само поводився син. Запитаєш щось про війну — лише зуби стисне, — зітхає жінка.

Ірина згадує, що найважче було на перших порах переконати рідних здати генетичний матеріал на експертизу, щоб можна було ідентифікувати тіла загиблих. Волонтери знали, що таких, попри заспокійливу офіційну інформацію, — сотні. Телефонувала у сім’ї, але люди відмовлялися й думати про найгірше. І потрібно було до кожного знайти підхід. Більшість батьків — з сіл, не всім доступний інтернет, який допомагає в пошуку необхідних контактів, адрес, «гарячих телефонів». Тому доводилося скеровувати рідних, куди звертатися, що робити. Годинами переглядала відео, викладені в мережі: а раптом впаде в око знайоме за фотографією обличчя, виставляла знімки у «Фейсбуці», «ВКонтакті» — розшукуємо, допоможіть…

— Про 11 бійців, незважаючи на всі наші зусилля, досі немає жодної інформації. Моя колега — волонтер Люда Таран ходила по моргах міст Східної України із нашими «наводками», нічого певного з’ясувати не змогла. Спілкувалися ми з тими хлопцями, хто прийшов з полону, — не вдалося натрапити на слід. Продовжую пошук, але водночас треба дбати і про бійців, які воюють. Наших, із 51–ї, у яких погоріли всі речі, знову відправили на схід. У 20–градусні морози вони - на передовій. А в нас немає теплих бушлатів, щоб їм передати, — щиро вболіває Ірина, на заклик якої відгукується багато знайомих волинян.

Приходить допомагати волонтерам і син Ірини, і його товариші. І коли у жінки хтось запитує, чому вона добровільно взяла на себе морально важку роботу з пошуку бійців, які пропали безвісти, вона тихо відповідає: «Діма повернувся, а інші матері ще ждуть…».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 17
Анонім Показати IP 9 Січня 2015 19:35
коментар було видалено
Анонім до Анонім Показати IP 9 Січня 2015 19:42
згинь..
Анонім до Анонім Показати IP 9 Січня 2015 19:57
Перекрестись, может быть и сгину. Правда для этого необходимо, чтобы ты сам был праведником. А так, бог слуг сатаны не слушает.
Ага Показати IP 9 Січня 2015 20:04
Уже четыре месяца прошло. Если никто из освобожденных из плена их не видел, то все уже ясно.
Гліб Показати IP 9 Січня 2015 20:57
коментар було видалено
Анонім Показати IP 9 Січня 2015 21:47
Пока вы скидуетесь своими копейками на войну-мира не будет.
мне жаль вас Показати IP 9 Січня 2015 21:56
вот каких гадюк вы себе выбрали, лучше уж жили не тужили, потихоньку, как раньше, ну не могут все быть богатыми и красивыми, украина только майдан под боком у россии для американских баз и ваших сынов им не жаль, остановитесь, не посылайте детей на братоубийственную войну. послушайте как врут и злобствуют правители все. люди, европа это не только сыто, это страшно бездуховно.
ПАТРІОТ ДО МНЕ ЖАЛЬ Показати IP 9 Січня 2015 23:13
ТИ МАБУТЬ ХВОРИЙ ЧИ ХВОРА,УСІ ХТО ВКРАВ І КРАДЕ ГРОШІ ЗАРАЗ В УКРАЇНІ ТА РОСІЇ ДАВНО ЗА КОРДОНОМ У ВСРАНІЙ ГЕЙ ЄВРОПІ АБО США, ПРИ УСІХ ПРЕЗИДЕНТАХ УКРАЇНИ І РОСІЇ. НЕ ХОЧУТЬ ВІДДИХАТИ ЇХНІ ДІТКИ ТА ВОНИ САМІ В ЗАБАЙКАЛЬЇ,МАГАДАНІ ,МУРМАНСЬКУ В КАРПАТАХ,СУМАХ ВІННИЦІ.А ГИНУТЬ ДІТИ РОСІЙСЬКІ І УКРАЇНСЬКІ,СКОРО КИТАЙЦІ ВАМ НА ДАЛЬНОМУ ВОСТОЦІ ЗРОБЛЯТЬ КРИМ, ПОБАЧИМО ЯК ВИ ЗАПОЁТЕ,ДУХОВНІ МОЇ. ІРА ПАТРІОТ УКРАЇНИ ТАКИХ ДУЖЕ МАЛО.
збирая копійкі Показати IP 10 Січня 2015 01:05
на війну люди свідомо вбивають своіх та чужих дітей. забрати всіх додому і вигідна для американскіх правітелів війна закінчится.всіх не посадять.вистачить нам європейскіх цінностів яценюка та порошенка.
юценюк в дойчланд до збирая копійкі Показати IP 10 Січня 2015 02:39
Весной 1945 года случилась величайшая трагедия в мировой истории. Русские банды, вторгшиеся без объявления войны на территорию суверенной Германии, при поддержке холуёв по антигитлеровской коалиции (Британия, США, Франция итд) совершили беспрецедентный по своей наглости и цинизму акт вандализма в курортно - санаторных домах отдыха- Дахау, Маутхаузен, Равенсбрюк, Лихтенбург итд. Мало того, что они вынудили прекратить всю просветительскую деятельность, но ещё имели наглость и распустить всех (оставшихся в живых) евреев, цыган и других альтернативных представителей...
Ага до юценюк в дойчланд Показати IP 10 Січня 2015 09:38
За этого яйцеголового воевать? Когда он кричит воюем за целосность Украины, то я слышу воюйте за меня в примьерском кресле. Не было бы его и оранжевой своры у власти с их длинными языками ,не было бы войны. Уже наелись все досыта их "покращень". Вона и Пасечник дубль два ,даже хуже.Он нас заведет в Европу, как Иван Сусанин поляков в Москву.
Павел до Ага Показати IP 10 Січня 2015 10:01
Велике серце мами.Фотографя панi Iрини можливо бути симболом всих мам военних синов. Wzruszający tekst.
Ага до Павел Показати IP 10 Січня 2015 10:24
Люди у нас на Украине хорошие, это без комментариев ,но как они умудряються все время выбирать г ..... ,причем видя с самого начала что это г.... ,для меня загадка.
имя Показати IP 10 Січня 2015 14:56
люди то может и хорошие, только им все должны. надеюсь на бога и себя, а справедливости нет здесь, она повыше, а правда у каждого своя.
Українка Показати IP 10 Січня 2015 18:54
Це в десятку ! Що понавибирали, то понавибирали законно ! Ще нам так років 100-200 портрібно , щоб того бардаку в Україні позбутися і брехливих і злодійських Президендів і народних депутатів. Скільки часу ми ще душу й тіло будем ложити за нашу свободу ...і порядок ?!
з Луцька Показати IP 11 Січня 2015 09:23
На фото - серйозна і красива жінка.
Наталія до з Луцька Показати IP 12 Січня 2015 20:08
Підтримую! а Бояриній -ганьба!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus