Що чекає волинську вищу освіту

Одна з Цілей сталого розвитку ООН, які впроваджує і Україна – забезпечення якісної освіти впродовж життя. І хоч Україна посідає четверту сходинку в рейтингу найбільш освічених націй світу, та ці дані дещо оманливі.

Про це розповіла перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун під час зустрічі в рамках медіа-тренінгу ООН Цілі сталого розвитку для України, який відбувся у червні в Києві.

Так, згідно з офіційною статистикою, вищою освітою в Україні охоплено 46,1% молоді. Але це не тотожна цифра до кількості випускників шкіл. Адже майже 80% випускників потрапляють до вишів. Одна з причин – те, що університети збільшили набори. Адже якщо у 1996 році вищі навчальні заклади відбирали 25% кращих випускників, то зараз до закладу можуть потрапити 80%.

Тобто, якщо раніше до вишів вступали ті, хто вчилися на «5» і «4», то тепер до університетів потрапляють майже всі. Отож, якщо університети будуть гнатися за кількістю, то і скаржитися на низькі показники якості освіти, каже посадовець, даремно.

Власне, новий чинний закон про вищу освіту, який вже діє в країні, передбачає низку нововведень для українських, у тому числі й волинських вишів, покликаних покращити якість освіти. Саме про них розповіла представниця відомства.

Життя сьогодні надзвичайно динамічне і підходи до навчання постійно міняються. Тож викладачі мусять шукати нові підходи до викладання, змінювати методики. На думку працівників Міністерства, стимулювати це зможе положення про 25% предметів на вибір для студентів. Тож викладачам доведеться зацікавлювати студентів, щоб вони хотіли йти до них на лекції.

До слова, як би це не було парадоксально, але в Міністерстві на сьогодні навіть не знають, скільки в країні діючих вузів.

«У нас немає єдиного реєстру навчальних закладів, немає ні переліку всіх ДНЗ, шкіл та вузів. Якщо садочки та школи підпорядковуються місцевим радам, то з вишами – складніше. І хоч вони всі ліцензуються, але ліцензії отримують не на заклад, а на навчальну програму. Раніше була акредитація і можна було звести спільну цифру, але за новим законом про вищу освіту це не передбачено. Наразі ми розробили положення про реєстр навчальних закладів», - пояснила Інна Совсун.

Також Міністерство пропонує в недалекому майбутньому впровадити практику, щоб університети отримували фінансування від певного переліку показників. Зокрема те, як вдається випускникам вишів працевлаштуватися.

«Одним із них ми пропонуємо визначити працевлаштування випускників університету. Раніше в умовах планової економіки, коли було чітко зрозуміло, скільки фахівців, яких спеціальностей треба, і не було норми про свободу працевлаштування, це було реальніше зробити. Зараз це важко поки що відслідкувати. Але все-таки є простий механізм перевірити, як люди працевлаштовуються: є статистика ДФС. Ти або платиш податки за місцем роботи, або ні. Приміром у Польщі зводять базу випускників з податковою базою. Нині ми думаємо, як це зреалізувати. Якщо парламент прийме зміни до держзамовлення, в що я насправді не дуже вірю, то ця норма буде виписана у відповідній постанові», - анонсувала Інна Совсун.

З-поміж нововведень для вишів має стати цьогоріч принцип «місце ходить за студентом». Тобто, якщо до університету подаються абітурієнти з хорошими балами ЗНО, то для цього закладу збільшать держзамовлення, а куди подаються слабші абітурієнти – буде менша кількість державних місць.

Зокрема, зреалізувати це планують завдяки тому, що цьогоріч подати документи до вишу можна лишень через інтернет. Абітурієнти можуть подавати у виші 15 заяв. Та якщо торік можна було подавати документи у 5 ВНЗ на 3 напрямами, то у 2016-му - 15 заяв на 5 спеціальностей. Тобто, вступник зможе подавати заяви у більше вишів, але в межах одного закладу їх буде менше. Наприклад, по одній заяві у 15 вишів.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---