В Україні опублікують листи Лесі Українки, які не видавалися 40 років
Видавництво «Комора» надрукує листи Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки), які не перевидавалися 40 років.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомила відома українська письменниця Оксана Забужко.
Зі слів письменниці, вже у вересні українці зможуть ознайомитися із «захопливим «світоперетворювальним» чтивом - мастрідом для кожної культурної людини».
«Хто не в темі - листи Лесі Українки не перевидавалися 40 (так, СОРОК!) років. Але й те, що видавалося, - КУПЮРУВАЛОСЯ, люто й нещадно (навіть без усяких там дужок-трикрапок!). І ще цілий масив її листів існує - який ВЗАГАЛІ не друкувався в рад. виданнях (до тих її друзів, що згодом склали еліту УНР і про кого, відтак, аж до незалежности заборонено було згадувати вголос - наприклад, понад 70 листів до С.Єфремова 70 рр. пролежали в спецхрані, велике листування з М.Кривинюком - чоловіком сестри, з яким вона найширше обговорювала політичні теми, - було вивезене за кордон, дещо 80 рр. лежало незаймане в Слов'янській бібліотеці Праги, і т.д.). Так що нинішнє видання буде не тільки найновіше, а й НАЙПОВНІШЕ!!!» - написала Оксана Забужко.
Також авторка наводить цитату 20-річної Лесі Українки з коментарем «Нічого не нагадує?.. (((»:
«Біда, що більшість нашої української громади сидить на самій нужденній російській пресі, а через те не бачить як слід світа ні того, що в вікні, ні того, що поза вікном. Як я побачила тут у Відні російські газети, то мені за них «вчуже стыдно» стало [...].
Та вже тепер поміж нашою молодою громадкою почалось таке «западничество», що багато хто береться до французької, німецької, англійської та італіянської мови, аби могти читати чужу літературу.
Се мене дуже тішить, а то ще недавно мені приходилося з тими самими людьми, що тепер учать чужі мови, змагатися за те, чи варто учитись чужій мові при такій чудовій літературі як російська. (До М.П.Драгоманова 17.03.1891 р.)».
У вересні опублікують поки що перший том, де зібрані листи, які геніальна волинська поетеса писала замолоду.
В них можна, як зауважує Оксана Забужко, побачити родину, оточення й середовище, з якого виросла УНР: «молоденькі кна-кни» (гімназіальні друзі брата й сестри), Драгоманов у Софії і його розкидані по всій Європі учні, київські студенти з гуртків Ковалевського, Антоновича, Кониського, мамині «плеядівці»; відкриття Австро-Угорщини, Галичини й галичан, полеміки й суперечки, «як рятувати Україну», що не раз до болю нагадують наші, неймовірний, іскрометний дискурс, гумор і сарказм (часом нищівний: «як такі романи писати, то краще пір'я дерти» - це про Нечуя-Левицького), слівця й звороти, якими хочеться розмовляти (наприклад, «савраси», вони ж «саврасні москвичі» - від «Ну трогай, Саврасушка, трогай», - це щось як тодішня рибка Прасков'я): «сезон кінчається, савраси вже виїхали» - це про Крим 1897 р., який іще повністю «татарський край», і ох як же цікаво про нього читати!.. ) - ну й літературу, «на всіх язиках» і з цілого світу, бо все, на що падає погляд авторки, - стає літературою.
На головному фото - робота пензля Лесі Українки (полотно, олія, 1893 р.).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомила відома українська письменниця Оксана Забужко.
Зі слів письменниці, вже у вересні українці зможуть ознайомитися із «захопливим «світоперетворювальним» чтивом - мастрідом для кожної культурної людини».
«Хто не в темі - листи Лесі Українки не перевидавалися 40 (так, СОРОК!) років. Але й те, що видавалося, - КУПЮРУВАЛОСЯ, люто й нещадно (навіть без усяких там дужок-трикрапок!). І ще цілий масив її листів існує - який ВЗАГАЛІ не друкувався в рад. виданнях (до тих її друзів, що згодом склали еліту УНР і про кого, відтак, аж до незалежности заборонено було згадувати вголос - наприклад, понад 70 листів до С.Єфремова 70 рр. пролежали в спецхрані, велике листування з М.Кривинюком - чоловіком сестри, з яким вона найширше обговорювала політичні теми, - було вивезене за кордон, дещо 80 рр. лежало незаймане в Слов'янській бібліотеці Праги, і т.д.). Так що нинішнє видання буде не тільки найновіше, а й НАЙПОВНІШЕ!!!» - написала Оксана Забужко.
Також авторка наводить цитату 20-річної Лесі Українки з коментарем «Нічого не нагадує?.. (((»:
«Біда, що більшість нашої української громади сидить на самій нужденній російській пресі, а через те не бачить як слід світа ні того, що в вікні, ні того, що поза вікном. Як я побачила тут у Відні російські газети, то мені за них «вчуже стыдно» стало [...].
Та вже тепер поміж нашою молодою громадкою почалось таке «западничество», що багато хто береться до французької, німецької, англійської та італіянської мови, аби могти читати чужу літературу.
Се мене дуже тішить, а то ще недавно мені приходилося з тими самими людьми, що тепер учать чужі мови, змагатися за те, чи варто учитись чужій мові при такій чудовій літературі як російська. (До М.П.Драгоманова 17.03.1891 р.)».
У вересні опублікують поки що перший том, де зібрані листи, які геніальна волинська поетеса писала замолоду.
В них можна, як зауважує Оксана Забужко, побачити родину, оточення й середовище, з якого виросла УНР: «молоденькі кна-кни» (гімназіальні друзі брата й сестри), Драгоманов у Софії і його розкидані по всій Європі учні, київські студенти з гуртків Ковалевського, Антоновича, Кониського, мамині «плеядівці»; відкриття Австро-Угорщини, Галичини й галичан, полеміки й суперечки, «як рятувати Україну», що не раз до болю нагадують наші, неймовірний, іскрометний дискурс, гумор і сарказм (часом нищівний: «як такі романи писати, то краще пір'я дерти» - це про Нечуя-Левицького), слівця й звороти, якими хочеться розмовляти (наприклад, «савраси», вони ж «саврасні москвичі» - від «Ну трогай, Саврасушка, трогай», - це щось як тодішня рибка Прасков'я): «сезон кінчається, савраси вже виїхали» - це про Крим 1897 р., який іще повністю «татарський край», і ох як же цікаво про нього читати!.. ) - ну й літературу, «на всіх язиках» і з цілого світу, бо все, на що падає погляд авторки, - стає літературою.
На головному фото - робота пензля Лесі Українки (полотно, олія, 1893 р.).
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
В Україні спростять оформлення статусу учасника бойових дій
Сьогодні 09:32
Сьогодні 09:32
Сенат США проголосував за виділення допомоги Україні
Сьогодні 08:26
Сьогодні 08:26
Загинув під час евакуації пораненого: загиблому волинянину просять надати звання Героя України
Сьогодні 08:09
Сьогодні 08:09
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.