Раритети Острога береже Луцька брама
Острозькі раритети береже Луцька брама. Саме в її приміщенні розташований Музей книги і друкарства цього старовинного міста... Про таємниці архітектурної пам'ятки - в матеріалі газети Волинь.
А ХОТІЛИ ЗРОБИТИ ТУТ… ХАРЧОБЛОК
Луцька брама — одна з архітектурних пам'яток Острога. Ця назва походить від того, що зводилася вона для захисту міста зі шляху, що з'єднував із Луцьком. Упродовж багатьох років брама була важливим захисним пунктом міських укріплень і одночасно виконувала функцію міських воріт. Через неї в Острог у свій час заїжджали визначні історичні особи: Петро Конашевич–Сагайдачний — найвідоміший і найславетніший гетьман Війська Запорозького до часів Богдана Хмельницького (він, до речі, навчався в Острозькій академії), Богдан Хмельницький, Іван Федоров, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш…
— Уявляєте, — каже науковий співробітник музею Анатолій Хеленюк, — у сімдесятих роках минулого століття тут хотіли зробити харчоблок. Але, певно, з «небесної канцелярії» подивились і сказали: «Хлопці щось не те задумали — харчоблок тут не приживеться». І в 1980 році виникла ідея створити в Луцькій брамі Музей книги. Адже Острог тісно пов'язаний із друкуванням книг, з ім'ям Івана Федорова. Тож сам Бог велів, щоб тут був такий культурний заклад. Музей задумали повноцінний: починаючи з рукописних видань — і до книг сьогодення. Таких у колишньому Союзі було декілька. Допомагали нам художники–дизайнери з Ленінграда, нині Санкт–Петербурга, де є комбінат художньо-оформлювального мистецтва. Урочисте відкриття музею відбулося у 1985 році.
КОЛЕКЦІЇ КНИГ — СКОРО СТО РОКІВ
Як і всі острожани, Анатолій Хеленюк (він називає себе аборигеном) гордиться тим, що живе в нібито провінційному і водночас дуже старовинному, багатому на історичні пам'ятки місті. «Скажу без зайвої скромності, — підкреслив, — це духовна і культурна столиця України». У відповідь на моє запитання, з чого почалося створення експозиції Музею книги і друкарства, пан Анатолій розповів:
— У 1909 році в Острозі виникло Братство імені князів Острозьких, до якого входила передова інтелігенція міста. Метою Братства була реставрація замку князів Острозьких, збудованого ще в ХІV столітті, і відкриття тут краєзнавчого музею. Цар дав на це гроші, почалися роботи з реставрації, що переривались лише Першою світовою війною. 24 серпня 1916 року двері краєзнавчого музею у замку відчинилися і з тих пір не зачиняються, хоч наступного року йому виповниться сто літ. Коли почалася реставрація замку, то паралельно збирали й експонати, зокрема книги. Велика кількість стародруків якраз із фондів, зібраних на початку ХХ століття. Експедиція їздила по закритих церквах. Чимало експонатів з'явилось завдяки обміну з музеями Москви, Ленінграда, Києва, Львова. Таким чином у нас разом із бібліотекою, що працює при музеї, вже трохи більш як 6 тисяч книг.
ОСОБЛИВА ГОРДІСТЬ — МІСЦЕВА БІБЛІЯ
Це перше повне друковане видання Святого Письма церковнослов'янською мовою, здійснене Іваном Федоровим у 1581 році. Його тираж, як на той час, був великий — 1500 примірників. Нині з цього накладу у світі збереглася 351 книга, з яких 70 — в Україні і дві — у Музеї книги та друкарства Острога. Та, що в музеї, від дня появи не покидала меж Острога. Народившись тут, Острозька Біблія побувала в різних місцевих церквах, у приватній власності, потім — у замку Острога. А з кінця ХІХ століття — у соборі Богоявлення.
— Але там вона псувалася, — каже Анатолій Хеленюк. — Стародруку шкодили денне світло, волога, протяги. Знаючи це, працівники краєзнавчого музею звернулися до влади з проханням передати їм цю унікальну книгу. Влада пішла назустріч. У 1953 році Острозьку Біблію як історичну цінність передали краєзнавчому музею, а ще через тридцять літ — нам.
ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ АНОНІМНЕ ЄВАНГЕЛІЄ
Іван Федоров — перший в Україні книгодрукар, але, виявляється, не перший на теренах Російської імперії. Таке відкриття чекає на відвідувачів Музею книги в Острозі. Як розповів Анатолій Хеленюк, група вчених дослідила, що у Москві, де Федоров починав свою діяльність, ще раніше існувала друкарня. Щоправда, де саме вона розташовувалася та хто були її працівники — достеменно невідомо. В документах лише згадується Маруша Нєфьодов — «мастер дел печатных». Збереглося 80 книг, надрукованих у цій так званій анонімній друкарні. Серед них — 26 анонімних Євангелій, датованих приблизно 1555—1557 роками. 25 з них зберігаються у Москві, а 26–те — у Музеї книги і друкарства Острога. Євангеліє побачило світ за дев'ять літ до першого офіційного першодруку Івана Федорова. З приводу того, як воно потрапило в Острог, Анатолій Хеленюк розповів:
— Маємо подякувати Петру Конашевичу–Сагайдачному. Це його особиста книга. Швидше за все — військовий трофей. У 1618 році Сагайдачний перебував у Москві, коли воював на боці Польщі. А далі була битва під Хотином у 1621 році, під час якої Сагайдачного поранили отруйною стрілою. Промучився гетьман ще 8 місяців. Знаючи, що жити залишилося недовго, він допомагав православним школам, церквам, монастирям. Але робив це, кажучи сьогоднішньою мовою, адресно. От і на перших сторінках книги, що зберігається в нашому музеї, є запис, який свідчить, що «Євангеліє за наказом гетьмана Петра Конашевича–Сагайдачного його друзями дарується церкві села Ляхів» (зараз це село Кутянка Острозького району). Там книга прожила майже три століття, аж поки члени Братства князів Острозьких, збираючи стародруки, побачили це Євангеліє, і зрозуміли, що натрапили на унікальну річ. Настоятелю церкви вони запропонували нове Євангеліє, а це забрали в музей. Таким чином у нас зберігається дофедорівське видання.
…За кожним із експонатів, про які розповісти в газетній публікації просто неможливо, стоять визначні події й люди. Тут ви побачите вишите перше видання «Кобзаря» 1840 року. Унікальний експонат виготовила Олена Медведєва з Рівного до 200–річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Якщо ви належите до середнього чи старшого покоління, то в музеї почуєте ще й подяку на свою адресу. Пригадуєте, у радянські часи майже автоматично всі ми були зараховані до членів добровільного Товариства книголюбів, сплачували внески. За ці кошти у 80–х роках минулого століття було створено в Острозі Музей книги і друкарства. А на річницю музею, шукаючи подарунок, книголюби поїхали в Москву й на Старому Арбаті, в магазині антикваріату, купили перше видання «Енеїди» Івана Котляревського. І цю книгу, яка вийшла друком у 1798 році, сьогодні ви можете побачити в Острозі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
А ХОТІЛИ ЗРОБИТИ ТУТ… ХАРЧОБЛОК
Луцька брама — одна з архітектурних пам'яток Острога. Ця назва походить від того, що зводилася вона для захисту міста зі шляху, що з'єднував із Луцьком. Упродовж багатьох років брама була важливим захисним пунктом міських укріплень і одночасно виконувала функцію міських воріт. Через неї в Острог у свій час заїжджали визначні історичні особи: Петро Конашевич–Сагайдачний — найвідоміший і найславетніший гетьман Війська Запорозького до часів Богдана Хмельницького (він, до речі, навчався в Острозькій академії), Богдан Хмельницький, Іван Федоров, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш…
— Уявляєте, — каже науковий співробітник музею Анатолій Хеленюк, — у сімдесятих роках минулого століття тут хотіли зробити харчоблок. Але, певно, з «небесної канцелярії» подивились і сказали: «Хлопці щось не те задумали — харчоблок тут не приживеться». І в 1980 році виникла ідея створити в Луцькій брамі Музей книги. Адже Острог тісно пов'язаний із друкуванням книг, з ім'ям Івана Федорова. Тож сам Бог велів, щоб тут був такий культурний заклад. Музей задумали повноцінний: починаючи з рукописних видань — і до книг сьогодення. Таких у колишньому Союзі було декілька. Допомагали нам художники–дизайнери з Ленінграда, нині Санкт–Петербурга, де є комбінат художньо-оформлювального мистецтва. Урочисте відкриття музею відбулося у 1985 році.
КОЛЕКЦІЇ КНИГ — СКОРО СТО РОКІВ
Як і всі острожани, Анатолій Хеленюк (він називає себе аборигеном) гордиться тим, що живе в нібито провінційному і водночас дуже старовинному, багатому на історичні пам'ятки місті. «Скажу без зайвої скромності, — підкреслив, — це духовна і культурна столиця України». У відповідь на моє запитання, з чого почалося створення експозиції Музею книги і друкарства, пан Анатолій розповів:
— У 1909 році в Острозі виникло Братство імені князів Острозьких, до якого входила передова інтелігенція міста. Метою Братства була реставрація замку князів Острозьких, збудованого ще в ХІV столітті, і відкриття тут краєзнавчого музею. Цар дав на це гроші, почалися роботи з реставрації, що переривались лише Першою світовою війною. 24 серпня 1916 року двері краєзнавчого музею у замку відчинилися і з тих пір не зачиняються, хоч наступного року йому виповниться сто літ. Коли почалася реставрація замку, то паралельно збирали й експонати, зокрема книги. Велика кількість стародруків якраз із фондів, зібраних на початку ХХ століття. Експедиція їздила по закритих церквах. Чимало експонатів з'явилось завдяки обміну з музеями Москви, Ленінграда, Києва, Львова. Таким чином у нас разом із бібліотекою, що працює при музеї, вже трохи більш як 6 тисяч книг.
ОСОБЛИВА ГОРДІСТЬ — МІСЦЕВА БІБЛІЯ
Це перше повне друковане видання Святого Письма церковнослов'янською мовою, здійснене Іваном Федоровим у 1581 році. Його тираж, як на той час, був великий — 1500 примірників. Нині з цього накладу у світі збереглася 351 книга, з яких 70 — в Україні і дві — у Музеї книги та друкарства Острога. Та, що в музеї, від дня появи не покидала меж Острога. Народившись тут, Острозька Біблія побувала в різних місцевих церквах, у приватній власності, потім — у замку Острога. А з кінця ХІХ століття — у соборі Богоявлення.
— Але там вона псувалася, — каже Анатолій Хеленюк. — Стародруку шкодили денне світло, волога, протяги. Знаючи це, працівники краєзнавчого музею звернулися до влади з проханням передати їм цю унікальну книгу. Влада пішла назустріч. У 1953 році Острозьку Біблію як історичну цінність передали краєзнавчому музею, а ще через тридцять літ — нам.
ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ АНОНІМНЕ ЄВАНГЕЛІЄ
Іван Федоров — перший в Україні книгодрукар, але, виявляється, не перший на теренах Російської імперії. Таке відкриття чекає на відвідувачів Музею книги в Острозі. Як розповів Анатолій Хеленюк, група вчених дослідила, що у Москві, де Федоров починав свою діяльність, ще раніше існувала друкарня. Щоправда, де саме вона розташовувалася та хто були її працівники — достеменно невідомо. В документах лише згадується Маруша Нєфьодов — «мастер дел печатных». Збереглося 80 книг, надрукованих у цій так званій анонімній друкарні. Серед них — 26 анонімних Євангелій, датованих приблизно 1555—1557 роками. 25 з них зберігаються у Москві, а 26–те — у Музеї книги і друкарства Острога. Євангеліє побачило світ за дев'ять літ до першого офіційного першодруку Івана Федорова. З приводу того, як воно потрапило в Острог, Анатолій Хеленюк розповів:
— Маємо подякувати Петру Конашевичу–Сагайдачному. Це його особиста книга. Швидше за все — військовий трофей. У 1618 році Сагайдачний перебував у Москві, коли воював на боці Польщі. А далі була битва під Хотином у 1621 році, під час якої Сагайдачного поранили отруйною стрілою. Промучився гетьман ще 8 місяців. Знаючи, що жити залишилося недовго, він допомагав православним школам, церквам, монастирям. Але робив це, кажучи сьогоднішньою мовою, адресно. От і на перших сторінках книги, що зберігається в нашому музеї, є запис, який свідчить, що «Євангеліє за наказом гетьмана Петра Конашевича–Сагайдачного його друзями дарується церкві села Ляхів» (зараз це село Кутянка Острозького району). Там книга прожила майже три століття, аж поки члени Братства князів Острозьких, збираючи стародруки, побачили це Євангеліє, і зрозуміли, що натрапили на унікальну річ. Настоятелю церкви вони запропонували нове Євангеліє, а це забрали в музей. Таким чином у нас зберігається дофедорівське видання.
…За кожним із експонатів, про які розповісти в газетній публікації просто неможливо, стоять визначні події й люди. Тут ви побачите вишите перше видання «Кобзаря» 1840 року. Унікальний експонат виготовила Олена Медведєва з Рівного до 200–річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Якщо ви належите до середнього чи старшого покоління, то в музеї почуєте ще й подяку на свою адресу. Пригадуєте, у радянські часи майже автоматично всі ми були зараховані до членів добровільного Товариства книголюбів, сплачували внески. За ці кошти у 80–х роках минулого століття було створено в Острозі Музей книги і друкарства. А на річницю музею, шукаючи подарунок, книголюби поїхали в Москву й на Старому Арбаті, в магазині антикваріату, купили перше видання «Енеїди» Івана Котляревського. І цю книгу, яка вийшла друком у 1798 році, сьогодні ви можете побачити в Острозі.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Замало еротики: учені з'ясували, чому на Олімпійських іграх давніх греків не було плавання
Сьогодні 00:33
Сьогодні 00:33
27 липня: свята, події, факти. День медичного працівника в Україні, а в Америці продано перший гамбургер
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Бразилії вперше у світі зафіксована смерть людини від вірусу, що передається мошками
26 Липня 2024 23:45
26 Липня 2024 23:45
До історичного музею на Волині передали піддужні дзвіночки XIX – XX століть
26 Липня 2024 23:27
26 Липня 2024 23:27
Лучанин, який убив знайомого перед очима в його дитини, сяде на 10 років
26 Липня 2024 23:08
26 Липня 2024 23:08
Працюють майже 60%: в Естонії зросла зайнятість українців з тимчасовим захистом
26 Липня 2024 22:49
26 Липня 2024 22:49
Волинські поліцейські розшукали наркоторговця, який втік у Польщу
26 Липня 2024 22:31
26 Липня 2024 22:31
Британія розроблятиме далекобійні ракети для протидії ядерній зброї Росії, – The Times
26 Липня 2024 22:12
26 Липня 2024 22:12
Їхав на злочин на чужій машині: у луцькому суді намагалися зняти арешт транспортного засобу
26 Липня 2024 21:54
26 Липня 2024 21:54
Допомагав загарбникам «зомбувати» жителів Куп’янська: СБУ затримала колаборанта
26 Липня 2024 21:36
26 Липня 2024 21:36
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.