Реінкарнація, гумор та невігластво українців, - чим цікавляться луцькі книголюби

Про ангелів, українську містику та те, чому на Сході України вірять «Путлеру» розповіли під час зустрічі у рамках проекту «З домашньої бібліотеки».

Четверта зустріч другого дублю проекту від Культурного об’єднання «100 Вт» відбулася 4 березня у мистецькому клубі, що на вулиці Драгоманова, 1 у Луцьку.

Завідувач клубу Віталій Поліщук подякував присутнім за те, що вони зібралися у непростий для країни час та закликав вшанувати пам'ять полеглих у Києві хвилиною мовчання. Він зазначив, що є два види змін – революції на вулицях та революції у мізках. Своєю чергою, мистецький клуб займається тим, що несе відвідувачам світло та зерна розвитку.Автор проекту Анна Єкименко розповіла, що проект покликаний популяризувати книгу, незалежно від того, якою мовою та у якому стилі вона написана, та хто її автор. У рамках проекту люди розповідають про книги, які прочитали та вважають вартими уваги. Для презентації книги відводять 10-15 хвилин.

Розпочався вечір із виступу Сергія Фелістовича, який презентував добірку віршів сучасного українського письменника Сергія Жадана, розпочавши з поезії «Переваги окупаційного режиму». Він нагадав, що у зв’язку із нещодавніми подіями у Харкові автор потрапив у лікарню. Мовець побажав письменнику найшвидшого одужання. Сергій Фелістович зазначив, що «спонсором» його виступу є Волинська обласна бібліотека для юнацтва, де він і взяв книгу.Наступним роман Бернарда Вербера «Імперія ангелів», другу частину трилогії «Танатонавти» презентував Віталій Поліщук. Він розповів, що любить читати книги, які дають простір для роздумів та можливість рости над собою. Однією з таких книг, з його слів, є «Імперія ангелів». Роман має декілька сюжетних ліній, які, на перший погляд, непросто пов’язати між собою. Головний герой роману помирає та потрапляє у місце, яке називають раєм, де дізнається що існує два шляхи – рай та реінкарнація на землі. Якщо людській душі не вдалося підвищитися на потрібну кількість умовних пунктів, вона отримує нове життя, щоб працювати над собою, якщо ж вдалося – вона стає ангелом або великим просвітленим. У романі йдеться про те, що часто люди зосереджуються не на тому, щоб бути щасливими, а на тому, щоб мати менше нещастя.

Після цього одразу п’ять книг презентував депутат Луцькради Богдан Шиба, який вперше долучився до проекту «З домашньої бібліотеки». Він зазначив, що ці книги знакові та дуже перекликаються з тим, що відбувається сьогодні. Так, він розповів про книгу Тимоті Снайдера «Криваві землі». Автор – американський історик, який займається вивченням історії земель, які нині належать Польщі, Литві, Україні та частково Росії. Він вважає, що це найкривавіші землі, тому що там у XX столітті знищили, за його оцінками, 14 мільйонів людей. Промовець використав декілька цитат з книги, щоб провести аналогії з 1930-ми та 1990-ми й 2000-ми роками. Так, він порівняв політику сучасної України та тогочасної Польщі. Польща намагалася тримати дистанцію між Радянським Союзом та Третім Рейхом, уклавши з ними договори про ненапад, але не вступаючи у союзи. Нині Україна має договори з Росією та Євросоюзом, але намагається бути у «шпагаті», який і призвів до сьогоднішніх трагічних наслідків.

Ярослав Мельник, письменник українського походження, який мешкає у Литві, автор книги «Далекий простір», яка стала явищем європейського масштабу. Зі слів Богдана Шиби, вона дуже схожа на твори Оруела, показуючи, яким може бути світ через 700 років. У романі світ існує у конструкції, в якій мешкають абсолютно сліпі люди, які орієнтуються за допомогою спеціальних пристроїв навігації. Однак у сліпих народжуються зрячі діти, і якщо система не встигає їх осліпити, вони можуть у дорослому віці становити небезпеку для неї. Це книга-застереження, у якій засліплення система подає, як благо, основною суттю системи є блаженство незнання. Від такої схеми «світлого майбутнього» застерігає автор. Твір актуальний сьогодні, адже проблеми, які існують у сучасній Україні, зі слів мовця - від невігластва. Те, що нині у східних областях України 90% мешканців жодного разу у житті не виїжджали за межі рідної області, призводить до того, що вони вірять у те, що на Заході мешкають шпигуни НАТО. Від того, що люди не бачили нічого іншого, вони, мовляв, сприймають «Путлера», а не нормальних українців.Говорячи про фантастичні твори Юрія Щербака «Час смертохристів» та «Час великої гри», мовець зазначив, що вони також повчальні. Зокрема він навів як приклад епізод, у якому, під час навали Московської орди на чолі з ханом пани-гетьмани дискутують про те, якою мають бути парадна уніформа гетьмана.

Книгу українки, яка народилася у Великобританії, Марини Левицької «Коротка історія тракторів по-українськи» дуже критикували «великі» вітчизняні сучасні письменники Юрій Андрухович та Оксана Забужко, тому що вона показує українців зажерливими, дріб’язковими та сварливими. З цією позицією не погоджується Богдан Шиба. З його слів, відповідь на критику автор дає фразою «впродовж всього XX століття для українців перемога означала просто виживання».

Розбавити серйозну тематику вечора позитивом та гумором вирішила Юлія Яковлюк, яка розповідала про книгу Кузьми Скрябіна (Андрія Кузьменка) «Я, «Побєда» і Берлін». Читачка повідомила, що твір став їй близьким завдяки тому, що у ньому йдеться про перетин польського та німецького кордонів, який їй довелося пережити самотужки. У автобіографічному творі Кузьма розповідає про те, як у молодому віці придбав стару автівку та про свою подорож цією іржавою «Побєдою» до Німеччини. Юлія Яковлюк зачитала декілька уривків з твору, які викликали нестримний сміх публіки.Анна Єкименко презентувала книгу братів Капранових «Кобзар 2000. Нові розділи». Автори – світлі люди, які несуть позитив. Як пишуть самі Капранови, незважаючи на те, що твір є продовженням «Кобзаря 2000», його можна читати, як окрему книгу, не ознайомлюючись із початком. У новелах, що увійшли до складу книги, розповідається про містичні події, які трапилися в Україні.Завершив вечір знову ж таки Сергій Фелістович, презентувавши книгу Сергія Жадана «Гімн демократичної молоді». Так, він прочитав декілька фрагментів з новели «Сорок вагонів узбецьких наркотиків». Історія про підприємливих братів Саву та Гришу Лихуїв, які вирішили заснувати бізнес у сфері ритуальних послуг «від А до Я», «істопщіка» харківського крематорію Жоріка та колоритного священика отця Лукіча так захопила слухачів, що вони не помітили, як мовець вийшов за межі «регламенту», відведеного для презентації книги. Сергій Фелістович вирішив не розповідати, чим скінчилася історія, щоб заінтригувати публіку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---