Вихід Британії з ЄС: нові виклики та нові можливості для України

23 червня Великобританія провела референдум, питаючи своїх громадян, чи підтримують вони вихід країни з Європейського Союзу. І більш ніж половина (51,9%) висловилася за те, аби залишити спільноту, - йдеться на сторінках щотижневика Волинські Новини (№ 23).

Це перший прецедент в історії ЄС, тому важко оцінити його наслідки. Адже ЄС втратить не лише стабільного економічного партнера, а й військову опору. Результати референдуму сколихнули і спричинили розбіжності всередині самого Об’єднаного Королівства. Адже 62% шотландців бачать себе суто в ЄС, а Північна Ірландія взагалі хоче провести референдум, аби відокремитися від Британії.

ЧОМУ ПІШЛИ?

Серед основних причин виходу Британії можна назвати міграційні проблеми, централізацію рішень і посилення руху євроскептиків на континенті. Вони виступають за збільшення економічного й політичного впливів окремих націй. Від європейців часто можна почути закиди: «Чому ми маємо платити великі податки, які покриватимуть соціальні допомоги мігрантам?». Тож централізація рішень (членство у Союзі передбачає виконання єдиних рішень), єдність стандартів, що не завжди вигідна окремим країнам, квотування сільгосптоварів посилили вплив євроскептиків та зрештою повпливали на рішення британців.

Національні праві рухи є в Іспанії, Італії, про референдум говорять у Словаччині, Фінляндії, Франції, в середовищі ультраправих євроскептиків Швеції. Така ситуація, зокрема, на руку Кремлю, тому й небезпідставно точаться розмови, що саме Росія фінансує та підтримує цей рух. Що більше противників Союзу – то важче буде у Брюсселі домовлятися про продовження санкцій щодо Російської Федерації чи військову та політичну допомогу Україні. Які ж наслідки вихід Британії може спричинити для України та над чим варто задуматися, розмірковуємо далі.

ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА

Фондовий та валютний ринки миттєво відреагували на новини з Британії. Після голосування фунт досяг свого мінімуму за останні кілька десятків років, відтак дешевшає і євро відносно долара. Оскільки третина продукції України експортується до країн ЄС, падіння євровалюти бодай на 10% може критично відбитися на вітчизняній економіці.

ЧИ БУДУТЬ КОРДОНИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Українські дипломати, попри Brexit, заявляють лише про відтермінування безвізового режиму для країни.

Глава Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін в ефірі телеканалу «Інтер» заявив: «Я вважаю, що в короткостроковій перспективі впливу на важливі для нас речі не буде. Безумовно, це може для нас на місяць відкласти дискусію про безвізовий режим. От зараз Європейський парламент має затвердити механізм реагування на міграційні ризики, всі чекали, що його буде схвалено протягом найближчих двох-трьох днів».

Одначе, доки триває військовий конфлікт на сході України, розділити будь-який оптимізм щодо того, чи знімуть із українців візові обмеження, годі. Як і узагалі – чи чекають країну в ЄС. Результати референдуму в Нідерландах, які засвідчили непідтримання вступу країни до ЄС, тому підтвердження.

МОЖЛИВІ СОЮЗНИКИ

Наразі українським дипломатам залишається лише очікувати, доки ЄС розбереться із наслідками референдуму. А у Європі, найімовірніше, будуть торгуватися та вести затяжні переговори. На фоні цього болючою для України залишається тема можливого зняття санкцій з Росії, хоча і йдеться аж про 2017 рік. Британія була важливим союзником України у ЄС щодо протидії східному ворогу. А нині, доки триватиме процес відокремлення від ЄС, країна не зможе бути учасником Мінського процесу як окрема одиниця, хоча її політика гостро суперечить інтересам Росії.

Поза тим, доки Європа даватиме раду своїм економічним та політичним викликам, Україну підштовхуватимуть до переговорного сценарію щодо сходу. Бо таке відвернення уваги євроспільноти від конфлікту на Донбасі – на руку Кремлю.

«Сценарій росіян дуже простий – затягнути Україну в прямий переговорний процес з ЛДНР і змусити нас інтегрувати ці території. Заяви Савченко, які зараз так ріжуть вухо, – це лише початок довготривалої кампанії. Частина цієї кампанії – відкриття кордонів ЛДНР і початок відкритої торгівлі, інша частина кампанії – дострокові парламентські вибори й абсолютно недієздатний новий парламент (в ідеалі – це парламент, за який голосує ЛДНР, а отже, Опоблок отримає плюс три мільйони виборців). І це лише два середньострокові елементи цієї війни», – розмірковує журналіст Вадим Денисенко.

ЯК ДАЛІ?

Утім не все так погано. Референдум, хай там як, засвідчив факт демократії у Євросоюзі, до якої так прагне принаймні частина українського суспільства.

Одначе причини виходу британців з ЄС в Україні спричиняють нові скептичні інформаційні потоки від противників євроспільноти. Мовляв, навіщо нам узагалі долучатися до товариства, яке тріщить по швах? Адже пересічний українець має розуміти і недоліки членства в ЄС. Йдеться про те, що усі рішення ухвалюють у єдиному центрі, тобто закони об’єднаної Європи мають більшу юридичну силу, є чіткі умови ринку, що може стати викликом для українських експортерів. Наприклад, польські фермери, виробники м’яса та сирів скаржаться на серйозні обмеження випуску дозволеної продукції через національні квоти. Це зроблено для того, аби уникнути монополії на ринку, а поза тим впливає на стан аграріїв.

З іншого боку, Європа внаслідок такого потрясіння, як вихід Британії, може зміцніти лише у випадку, якщо змінить правила гри, міграційну політику, яка так дошкуляє прихильникам Brexit. А доки ЄС залагоджує свої внутрішні проблеми, Україні варто напрацьовувати й інші варіанти міжнародної політики, вважає політолог Валерій Майданюк на сторінках видання «Вголос»:

«Фактично ЄС нині більше потрібен країнам Центрально-Східної Європи, ніж, наприклад, Франції, впливові політики якої обіцяють виборцям вивести свою країну з ЄС, щоб французи не годували грецьких чи балтійських «дармоїдів». Можливо, й Україні варто змінити східно-західний вектор зовнішньополітичної орієнтації на вісь «північ-південь», утілену в ідеї Балто-Чорноморського союзу, і будувати військово-оборонний союз із країнами, для яких захист від російської агресії вже історично став національною ідеєю».

Довідка:

Brexit – термін, який виник завдяки злиттю двох слів: Britain та Exit, що перекладаються як «Британія» та «вихід». Великобританія тричі подавала заявку на вступ до Європейського економічного співтовариства. Одначе тодішній президент Франції Шарль де Голль був проти такого приєднання, оскільки вважав, що засади британської економіки несумісні з Європою. Коли ж де Голль пішов у відставку, у 1973 році третя заявка Великобританії успішно пройшла. У 1975 році після зміни політичної еліти в країні провели референдум, питаючи підданих, чи хочуть вони бути у складі економічної співдружності. Ті, за винятком двох територій, відповіли ствердно. 1 листопада 1993 року після Маастрихтської угоди ЄЕС стало Європейським Союзом. Відтоді це було не просто економічне, а й політичне співтовариство. Приблизно у той час в Британії зародилася і партія євроскептиків. Нині поряд із лейбористами, лібералами та консерваторами вони входять до потужних політичних сил.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---