13 серпня: дні народження, події, факти

13 серпня в Україні відзначають День будівельника. Інформаційне агентство Волинські Новини вітає усіх представників цієї професії та бажає їм безліч нових реалізованих проектів, творчого натхнення у нелегкій праці, нехай вас щодня супроводжує успіх і удача, світить сонце на мирному небі.

День народження 13 серпня відзначає журналістка видання "Обозреватель" з Луцька Аліна Ольхович. Друзі та екс-колеги вітають її та бажають гарного настрою, величезного щастя, нескінченної любові, достатку, кар’єрного зростання, хороших друзів і, звичайно ж, здоров’я.
Також свято сьогодні і у заступниці декана ІІФ з виховної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Анни Данильчук. Колектив ІА Волинські Новини вітає її та бажає виконання самих неймовірних і запаморочливих бажань, яскравих і незабутніх вражень, успіхів у всіх починаннях.
Сьогодні свій день народження відзначає голова Фонду розвитку ЗОШ №11 "Ерудит" Наталя Гунько. Колектив офісів розвитку кварталу Фонду Ігоря Палиці "Тільки разом" вітає імениницю та бажає їй невичерпної енергії для реалізації всіх задуманих планів, здоров'я та достатку. Будьте такі ж позитивні та оптимістичні!
Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією "Повідом новину". Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Сьогодні – Всесвітній день ліворуких. Його вперше відзначали 13 серпня 1992 року з ініціативи британського Клубу ліворуких.

Сьогодні святкують іменини Анна, Антоній, Арсеній, Василь, Веніамін, Володимир, Георгій, Євдоким, Іван, Максим, Микола, Сергій, Степан, Юрій, Гелена, Діана, Олена, Яна.

Наша хроніка:

Минулоріч цього дня керівника луцького коледжу спіймали на хабарі. Директор коледжу вимагала "винагороду" за вступ абітурієнта до навчального закладу.

Два роки тому лучанка Яна Беломоїна успішно фінішувала на двох північноамериканських етапах Кубка світу з маутенбайку у класі жінки-еліта.

У 2014 році лучанам показали "справжню" АТО. Тоді розпочала свою роботу фотовиставка світлин, зроблених військовими кореспондентами на Сході України.

Фоторепортаж із першого дня Бандерштату-2013 знайдете ТУТ.

Народилися:

Цього дня народилися німецький майстер музичних інструментів, винахідник кларнета Йоганн Деннер, швейцарський науковець, який відкрив нуклеїнові кислоти ДНК і РНК, Йоганн Мішер, діяч німецького й міжнародного робітничого руху, один із засновників Компартії Німеччини Карл Лібкнехт, український архітектор, засновник і президент Академії архітектури України, автор проекту будинку Верховної Ради України Володимир Заболотний, англійський та американський кінорежисер, продюсер, сценаристАльфред Хічкок, кубинський політик та революціонер, президент Куби у 1959-2008 роках Фідель Кастро, український письменник Степан Процюк (романи «Інфекція», «Тотем»), українська тенісисткаОлена (Альона) Бондаренко.

Сталося:

3114 до нашої ери — за індіанським календарем майя в цей день створено світ.

1907 — у Нью-Йорку зʼявились перші таксі.

Згідно з деякими історичними даними, перші таксі-колісниці існували в Стародавньому Римі. На осі колісниці був закріплений «таксометр», що представляв із себе звичайний таз, в який після кожної стадії (приблизно 200 метрів) падав камінчик. Оплата здійснювалася за кількістю камінців, які опинилися в тазу в кінці поїздки.

Примітивні прототипи таксі зʼявилися в Лондоні в 1636 році, коли лондонські кучері отримали ліцензію на перевезення, і в Парижі на рік пізніше. A до середини XIX століття візники пересіли на двоколісний візок-кабріолет, який дуже швидко став називатися «кебом».

Перші моторизовані наймані екіпажі-фіакри зʼявилися у Франції в 1890 році, але особливим успіхом не користувалися. Бідним вони були не по кишені, у багатіїв були свої особисті екіпажі, а середній клас ризикував скористатися їх послугами лише за виняткових обставин. Причиною тому була відсутність суворого єдиного тарифу на перевезення.

У 1891 році німецький вчений Вільгельм Брюн винайшов перший таксометр і ситуація стала швидко змінюватися. У 1907 році на вулицях англійської столиці зʼявилися перші таксомотори, обладнані таксометрами, і попит на послуги таксі різко зріс.

Слід зазначити, що самими таксистами нововведення було сприйнято недружелюбно, бо заважало приховувати частину прибутку від господарів таксопарку і призначати за проїзд завідомо завищену ціну в залежності від вигоди ситуації (ніч, подорож в кримінальний район міста, дощ, мороз і т. д.). Але ринок змусив нечистих на руку водіїв змінитися або покинути цей бізнес, і незабаром компанія Renault налагодила серійне виробництво машин з вбудованими таксометрами.

Нью-йоркські таксі фарбують у жовтий колір, іноді з чорно-білими шаховими ділянками, на даху підсвічується вночі лампочка з номером «медальйона» (ліцензії). Яскравий колір був обраний ще на початку XX століття компанією Yellow Cab, яка налагодила випуск автомобілів, призначених для роботи тільки таксі. Мотивація проста: жовті таксі були помітні здалеку.

У 60-х роках XX століття нью-йоркське таксі було оснащено радіозвʼязком з диспетчерами. Однак, це призвело до численних скарг з боку пасажирів, оскільки машина, яка їхала за певною адресою на виклик, не могла підібрати нікого на вулиці. На сьогоднішній день у жовтих таксі взагалі немає диспетчерів: ці таксі призначені виключно для підбору пасажирів на вулиці і не мають права працювати за викликом.

Крім жовтих таксі, в Нью-Йорку також є кар-сервіси ‒ компанії, що здійснюють легкові перевезення в замовному порядку, тобто за викликом. Водії та диспетчери кар-сервісів, зазвичай, користуються радіозвʼязком. Вони не мають права використовувати лічильник. Крім того, їхні машини не можуть мати на даху лампочку, характерну для таксі.

Лондонські таксі традиційно фарбують в чорний колір. Польські таксі, зазвичай, різнокольорові. У Гонконзі існують 3 типи таксі: найпоширеніші ‒ червоний, зелені таксі використовуються в районі Нових Територій, а сині ‒ на островах Лантау. В ОАЕ таксі, як правило, пофарбовані в кремовий колір, як і в Німеччині. У Сінгапурі таксомотори блакитні, а в Таїланді вони рожеві.

1913 ‒ акробат та самозванець Отто Вітте став королем Албанії. За 5 днів свого «правління» встиг оголосити війну Чорногорії; потім втік, вкравши частину королівської казни

Отто Вітте був цирковим акробатом. У 1913, коли Албанія відокремилася від Османської імперії, в ній виник рух за запрошення племінника султана, принца Халіма Еддін, на албанський трон.

Вітте нібито виявив, за опублікованим портретом, що він схожий на турецького принца, і разом зі своїм приятелем Максом Шлепсігом відправився в албанське місто Дуррес. Прибувши в місто, він нібито оголосив себе принцом і 13 серпня 1913 року був проголошений місцевими військами королем Албанії. Протягом наступних пʼяти днів ‒ говорив Вітте ‒ він із задоволенням користувався послугами гарему і встиг оголосити війну суміжній Чорногорії. Потім обман розкрився, але Вітте і Шлепсігу вдалося втекти.

Відомо, що в пізнішому посвідченні особи, виданому Вітте поліцією Берліна, було написано: «цирковий антрепренер, свого часу король Албанії».

1966 ‒ у Тунісі заборонили міні-спідниці.

Вважається, що сучасна міні-спідниця створена англійським модельєром-дизайнером Мері Куант в 1960-х роках. Іноді появу міні-спідниці пов'язують з ім'ям французького модельєра Андре Курреж (André Courrèges). Відомо також, що 1956 року костюмер фільму «Заборонена планета» зробила декілька міні-спідниць для актриси Енн Френсіс. Редактор журналу «Vogue» вважає, що ідея міні-спідниць належить дизайнерові Джону Бейтсу.

Мері Куант мала магазин одягу Bazaar в Лондоні. З кінця 1950-х років вона почала експериментувати з укороченими моделями спідниць, результатом чого стала поява міні-спідниці 1965 року. Мода на міні-спідниці стала швидко поширюватися. Надалі популяризатором міні-спідниць у світі високої моди виступив Андре Курреж. Його моделі міні-спідниць були менш обтягуючими та їх носили з білими чобітьми в стилі Go-go, або з гольфами.

Зростанню популярності міні-спідниці сприяла поява англійської моделі Джин Шримптон (Jean Shrimpton) в короткій сукні під час перегонів в Мельбурні 1965 року, що викликало сенсацію. Хоча, за словами самої Шримптон, коротка довжина спідниці пояснювалася тим, що у дизайнера не вистачило матеріалу.

З середини 1960-х років з'явилися мікро-спідниці, які заледве прикривають інтимні частини тіла. У 1970-х роках міні-спідниці були потіснені довшими спідницями «максі» і «міді». У 1980-х роках міні почали входити в ділову моду.

1997 ‒ дебют мультсеріалу Саут-Парк на американському каналі Comedy Central.

Саут-Парк ‒ американський анімаційний серіал, створений учасниками рок-гурту DVDA Меттом Стоуном і Треєм Паркером. Випускається кабельним телеканалом Comedy Central з 1997 року. Основу сюжету складають пригоди чотирьох хлопчиків і їхніх друзів, що живуть у маленькому містечку Саут-Парк, штат Колорадо. Серіал висміює проблеми американської культури і поточних світових подій, а також критикує безліч глибоких переконань і табу завдяки пародії і чорному гумору. Позиціонується як мультфільм для дорослих.

Шоу відоме своїм висвітленням поточних подій, що відбуваються в реальному світі. Робота над кожною серією ведеться в два етапи: на першому автори вигадують загальну концепцію і сюжет, а на другому — менш ніж за тиждень до прем'єрного показу — доопрацьовують деталі. Тому кожен новий випуск мультфільму залишається злободенним і наближеним до реальних подій.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---