USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Ходирєв про комуністів, ментів, Бандеру та інших

21 Липня 2011 10:37
Керівник волинських правоохоронців, генерал В’ячеслав Ходирєв на посаду начальника УМВС України у Волинській області прийшов вдруге у серпні 2010 року.
За майже рік роботи на діалог з журналістами він йшов не часто. Проте 19 липня головний міліціонер Волині скликав першу прес-конференцію. Говорив багато і емоційно. У своїх спічах згадав і комуністів, і Бандеру, і поганих ментів, і багато іншого.
Наводимо окремі цитати В’ячеслава Ходирєва.

Про те, як в міліції «брешуть по-козирному»

«Я коли був перший раз тут, а це шість років без одного місяця, з 1996 по 2002 рік, міліція мала право і закупляти автомобілі, і закупляти техніку. Сьогодні міліція на місцях цього права не має. Сьогодні цим займається департамент ресурсного забезпечення МВС.
Наприклад, у мене машина орендована. В начальника міліції службової машини немає. Вона орендована у якоїсь фірми, вона мені за спадком дісталась від попереднього начальника.
Якщо взагалі говорити про стабілізацію роботи міліції. Я пішов звідси у лютому 2002 року, повернувся у серпні 2010-го. Пройшло вісім з половиною років. Так от, за цей час змінилось десять начальників. Я десятий.
Розумієте, те, що змінилось десять начальників за вісім з половиною років, це дуже погано. І це не дає стабілізації роботі. Я вловив одну таку річ – брешуть. Брешуть по-козирному. Мене це дуже заінтригувало. І от я так потихесеньку-потихесеньку з одним своїм замом розмовляю, щоб дізнатись чому так. Виявляється: начальник прийшов, 8-9 місяців пропрацював, замінили і нема його вже. Так 8-9 місяців прогнувся, десь про щось збрехав, потім дивишся – і нема вже начальника, уже й новий сидить.
Але на сьогодні є стабілізація. І це головне. Я не кажу, що це моя заслуга. Люди зрозуміли, що потрібно працювати».
Про реформу міліції
«Сьогодні йде реформування міліції, скорочується третина особового складу. Це дуже багато для Волині. У мене було сім замів, а на сьогоднішній день залишилося два. Те ж саме буде і в райміськорганах.
Сьогодні йде такий наголос, що міліція повинна бути разом з народом. Це міністр наголошує постійно, і це втілюється в життя.
Я п’ять років був на пенсії і побачив міліцію зі сторони. Не ззовні, а зі сторони. Я побачив, що таке міліція. І я дуже багато для себе висновків зробив.
Я вважаю, що міліція – це така народна організація, яка повинна стояти на захисті людей. А в нас не завжди це буває. Тому на всі негаразди, які стосуються працівників міліції, я реагую дуже сильно.
Але і не треба забувати, що міліція є дзеркальним відображенням того суспільства, у якому ми живемо. Я колись давно казав, що прийде час, коли прийдуть діти «перебудови». От вони і прийшли.
Зараз ми дуже багато уваги приділяємо тому, щоб навчити міліціонерів правильно і законно відноситись до людей, хоча нарікань дуже багато».

Про стариків і дітей

«Якщо вам розказувати про ту кухню, яка є в міліції, а цього не можна робити, бо вона не підпадає розголошенню, то там дуже великі проблеми. Вони не тільки залежать від місцевих керівників, це на рівні держави. Тобто знищений оперативний апарат в міліції.
Перед Новим роком я збирав усі служби і налаштовував на роботу. І зібрали, зокрема, ППСників – патрульно-постову службу. В залі сидять хлопчики. Я попросив встати тих, кому виповнилось 30 років, крім прапорщиків та офіцерів. Ніхто не встав. Немає таких. Молодь одна в ППС.
А якось недавно збирав даішників. Морди, як у мене. Сидять такі важні. Начальник нічого не може вдіяти з ними. Дуже важливо, коли є ті, які знають цю роботу не за наказом, а власне навики. Коли є кому навчати молодь, розповідати, як правильно працювати. А такого нема сьогодні. Немає людей».
Про волинську міліцію, яка стала ще гірша
«Сталось так, що я повернувся туди, звідки я поїхав. От я з Волині поїхав начальником УМВС і начальником повернувся. З Волині я поїхав у Херсон, де був заступником губернатора у Кравченка Юрія Федоровича, царство йому небесне. Звідти я поїхав в Одесу на залізну дорогу. Ну, будемо говорити відверто, справа минула, пересидіти деякий час. Потім я був призначений начальником головного управління податкової міліції України. Потім був радником міністра і пішов на пенсію.
Але сталося так, що я повернувся саме в той орган, де я працював. Тобто я можу сьогодні зрівнювати, що було тоді і що є зараз. Якби я прийшов в іншу область, то це інша справа. Адже кожен регіон має самобутність.
Волинь специфічна тим, що тут майже нема міграції людей. Менталітет зовсім інший. Повірте мені, я з Півдня України. Там, де я народився, все зовсім інакше. Я скажу вам відверто, коли приїхав сюди, то мать-перемать у нас було прийнято, а тут залаявся і незручно стає. Чоловіки червоніють, розумієте. Тобто це добре.
Я, до речі, дуже довго міркував, чому так відбувається. А відповідь дуже проста. Там радянська влада прийшла у 1917 році, а тут – в 46-му чи в 50-х. Батьки ваші, може, навіть брати і сестри, ще виховувались при тій, будемо казати, нормальній ситуації, в людяності. А там – ЧК, НКВД.
Тому я і можу оцінювати, яка міліція була тоді і яка вона сьогодні. Це не ті люди. Змінилось в гіршу сторону, не в кращу. Люди змінились в гіршу сторону. Мало того, що не хочуть працювати. Кожен приходить на роботу і відразу хоче дуже багато грошей. І помисли недобрі.
Є в нас інформація, є в нас внутрішня безпека, яка займається особовим складом. У нас є інспекція по особовому складу. Ми дуже серйозно працюємо по співробітниках. Бо якщо співробітники міліції будуть нести людям таке. Ви розумієте, чимало міліціонерів поводять себе, як генерали. Він метр з кепкою, прапорщик, а поводить себе так – через губу з людьми розмовляє.
Або, до прикладу, заявники. До мене ж дуже багато людей приходить. Кожного вівторка до 20 людей приймаю, які розповідають про свої біди. От, наприклад, кобилу вкрали. По великому рахунку її на хрін послав би ти ту жінку разом з її кобилою. Ну, вона така, що говорити не може – дефекти мови має, зовні така, як курка. Але це ж не дає підстав людину посилати. Розібрався, хвоста накрутив – кобилу знайшли. Правда, кобилу вже з’їли, як виявилось. Але ж знайшли, хто її вкрав. Дуже проблемні питання є».
Про «пепеесників»
«Оце те, на чому я наголошую – поводять себе, як хочуть. І затримання, і обшуки, і утримають більше трьох годин. Але по кожному такому випадку проводиться службове розслідування.
У нас є міністерський наказ, який мовить, що в разі, коли правоохоронець скоює якесь порушення, залежно від важкості цього порушення, начальник відповідає за це особисто, може бути навіть звільненням з органів внутрішніх справ. Наказ цього вимагає.
Мені не вірять, що ППСники лузають насіння. Я розказував їхнім начальникам, що йде в цій жовтій курточці і насіння плює на право і на ліво. От треба було мені зупинитись. Я сказав: наступного разу в машину посаджу і привезу безпосередньому начальнику. У таких випадках треба йти в міськвідділ із заявою. Вони обов’язково повинні прийняти від вас заяву. Міліція повинна будь-яку заяву прийняти, яку людина має бажання подати».
Про те, як міліції відновити довіру людей
«В Польщі робота міліції оцінюється зовсім за іншими критеріями. Оці циферки, за якими у нас оцінюють роботу міліції, там взагалі ніхто не бере до уваги. Це другорядне.
Там ситуація оцінюється за опитування людей. Спеціальна незалежна служба приходить до громадян і запитує, чи не бояться вони ввечері ходити своєю вулицею, чи не бояться, що їхнє помешкання пограбують. У нас будь-кого запитай, то кожен боїться. От такі й подібні запитання людям ставлять, і з цього роблять висновки, як люди оцінюють роботу поліції. Я вважаю, що давно пора відходити від цих циферок, а переходити саме на суспільну думку.
На Волині не дуже добре оцінюють міліцію. Якщо б мене запитали, то я незадовільно оцінюю роботу міліції. Тому що сьогодні більшість працівників міліції вважає себе надто сильними, ніби вони над владою. Як в народі кажуть, Бога за бороду тримають. Так, працівнику міліції дуже багато влади дано – приймати рішення, затримувати і так далі. Але це має бути людина високої свідомості, вона має знати всі закони. Міліціонер повинен діяти тільки в рамках закону.
Я недавно в інтернеті прочитав ситуацію. Машина ДАІ зупиняється на зупинці громадського транспорту. Точніше фотографія, як на зупинці вже стоїть машина ДАІ і два даішники.
І люди пишуть про те, чого ж вони стали на автобусній зупинці. Так, не можна стояти на зупинці. Хто правила дорожнього руху знає, той в курсі, що не можна цього робити. А оцей офіцер виходить, мовляв їм можна. Оце я таке читав в інтернеті.
Тому я дав команду провести службове розслідування. Машину ж легко розпізнати. Якщо йому можна, то нехай йде і сільське господарство піднімає».
Про організовану злочинність, якої немає
«Якщо говорити відверто про організовану злочинність, то, за всіма нашими обліками, задокументовано вісім злочинних груп. Але я вам скажу, організованої злочинності на Волині сьогодні немає. Її й не було по суті в ті роки, коли я тут працював. З пальця висмоктували ці злочинні групи, бо заставляли.
Я приїхав сюди з посади начальника УМВС міста Ялти. І коли я тут попрацював два місяці, то думаю: йолки-палки, курорт. Нічого не стріляє, нічого не вибухає. Мене це дуже шокувало.
Але якщо говорити про злочинність, то сьогодні на Волині криміногенна ситуація набагато краща, ніж вона була у ті роки. Сьогодні спокійно. Сьогодні навіть з людьми говориш і бачиш, що нема вже тієї боязні. І якщо аналізувати усі показники, то немає системності. Іншими словами – на Волині жити можна. Ґвалтувати навіть перестали чомусь, уявляєте?».
Про те, чому не любить спілкуватися з журналістами
«Ну, не люблю я виступати перед журналістами. І навіть не те, щоб не люблю. Але от що говорити? Треба працювати. Є питання до міліції, я це розумію, я це бачу, знаю.
І якщо чесно говорити, то якоюсь мірою навіть соромно. Ну, йому кажеш, а він на тебе дивиться скляними очима (міліціонер – «ВН»). Ну, що за люди?
Є любителі цього діла серед моїх друзів-правоохоронців. Кожного тижня збирають журналістів, розказують, як вони добре працюють, показують, як беркутьонци бігають, цеглини на голові розбивають, або показують, як стройовим кроком оркестр йде і грає. Розумієте, це не найголовніше. Найголовніше на сьогодні – це оцінка міліції вами, людьми. Це важливо дуже».
Про те, як сам Ходирєв відчув на собі «ментівське свавілля»
«Люди завжди чекають допомоги від міліції, але коли приходять, а тебе, будемо говорити грубо, на хрєн посилають, не хочуть з тобою розмовляти, то ви ж розумієте…
Я сам це пройшов. У моєї дружини вкрали сумку з документами, з усіма речами. І я вночі приїхав у райвідділ. Це жах! Це нікому не розповісти. Я це на все подальше життя запам’ятав.
Це було в Києві, у Голосіївському районі.
Розмовляти ніхто не хоче. Сидить, розвалився міліціонер на вході. А я кажу: «Синок, ти розумієш, тут крадіжка, треба…». А він каже: «Завтра прийдете». Та вони зобов’язані заяву прийняти. А він собі сидить і сидить. Я кажу: «Синок, я генерал міліції, ти як з людьми розмовляєш?». Він: «А що ми не люди, що ви на нас наїжджаєте?».
Пішов черговому доповідати, а він сидить глибоко в кріслі, розвалився і телевізор дивитися. Сидить розстебнутий, хоча не має права бути розстебнутим. Правда, залежно від ситуації має право зняти фуражку. Оце і є ставлення наших співробітників.
Люди кажуть: міліція поділяється на мєнтів і міліціонерів. Так от, це і є мєнти, які сидять, через губу розмовляють з людьми, ніби хтось щось їм винен. В моєму розумінні це страшно. Їх треба знищувати по великому рахунку. Краще нехай некомплект буде, ніж таких тримати».
Про російську мову, Сталіна, комуністів і КГБ
«Перебуваючи в «помаранчевій відпустці», як я завжди кажу, дуже багато прочитав, передивився, спеціально займався і шукав фільми про НКВД, про ЧК, про ці всі КГБ і так далі. Дуже багато прочитав і дуже багато побачив. Волосся дибки стало. Що творили наші предки чи як їх назвати. Це жах! Те, що вони робили з людьми, як це все робилось витончено... Як на мене – цьому виправдання немає.
От комуністи зараз говорять, що якби не було Сталіна і не було КПСС, ми б війни не виграли. А в мене єдине питання є: а якби не було радянської влади і Леніна, була б війна? Теж питання. Тому зараз важко говорити про Сталіна, бо таким шляхом, як вони виграли перемогу…
Зараз от про Жукова я багато знаю, прочитав і подивився. Так, маршал перемоги, так-так-так. Але розстрілювати пачками людей, а це ж вимога Жукова була – усіх, хто потрапив в полон, знаходити їхніх родичів і відправляти у заслання. А родичі до чого?
Оправдання цьому немає. І ви розумієте, як би добре сьогодні не ставились до Росії, але їхня політика така, що вони хочуть з нас зробити знову якихось ідіотів.
Так вийшло. Ви подивіться, наприклад, на домінування російської мови. Ну, матриця в мене вже російська сидить. І це дуже важко. Важко думати. Прийдеться так і доживати (В’ячеслав Ходирєв спілкується здебільшого російською мовою – «ВН»).
Дружина російською мовою говорить, хоча вона волинянка. Української мови вона не знає. Я їй кажу: «Наташа, як же ти жила на Волині?». А от дочка вільно розмовляє. Тобто ця проблема помаленьку відійде. Ми підемо, прийде молодь, і все буде нормально».
Про героїв Радянського Союзу
«Я сьогодні можу констатувати: Радянський Союз був збудований на брехні, на такій брехні… Та навіть Ленін. Він же не народився 22 квітня. Підігнали!
Припустимо, День Червоної Армії. Та ніякого стосунку не маємо ми до цієї дати! Ніякої там не було битви! От фонаря всё, всё дутое! Всі свята! Все це!
Чому Олександра Матросова зробили героєм? Та тому, що у нього ні роду, ні племені – родичів немає. Обрали так для того, щоб у родичів претензій не було.
Або оцей Гастелло. Та не Гастелло розбився! Я пам’ятаю, нам в школі розказувати. А там зовсім інша людина розбилась. Його на добу раніше збили.
Тому сьогодні народ повинен не допустити цього. Повинне вибудуватись демократичне суспільство. Воно повинно стати нормальним, щоб хоча б наші діти в морду нам, вибачте, не плювали. А уявіть собі, якщо все розконсервують, все розсекретять. Що буде? А не можна!
От, наприклад, Молотов! Пройдисвіт був, якого світ не бачив. І його внучок козирну посаду займає в Росії. Розказує, який його дід був хороший.
Син Берії, царство йому небесне, він теж розказує, який татко хороший був. Все відбілюють. Тому, поки вони живі, не можна розсекречувати, я так думаю».
Про Бандеру
«Дочка в цьому році закінчила 11 клас. Починаю з нею розмовляти, а в неї зовсім інші думки та погляди на життя.
Я обурювався, коли Бандері присвоїли звання Героя України. Не можна йому давати Героя України, це моя особиста думка. Те, що він зробив, не знаю для кого. Він не для України зробив, а для частини України чогось добивався.
Але він старший лейтенант СС, розумієте? Я бачив фотографії, я бачив ці документи. Він двома залізними хрестами Гітлером нагороджений. За красівиє глазкі Гітлер ніколи нікого не нагороджував.
От я обурююсь, а дочка це чує. Як підлетить: «Тату, ти що несеш?». Все, вона повністю перекована ідейно в іншому напрямку. «Ну, Аліна, у мене слів нема», – кажу я.
От теща моя, уродженка Волинської області, забужанка. Переїхали сюди, бо її батько воював у Червоній Армії, поляк за національністю. І коли розділили по Буг, то він сказав, що все життя за совєтів жив, тому запропонував поїхати і жити до совєтів. От вони переїхали сюди на Волинь.
Через два місяці прийшли бандерівці, вивели до скирди соломи, поставили на коліна, в потилицю вистрілити. Потім забрали все, що можна було. Так от, теща в минулому році розповіла мені, що він живий, виявляється. Та ще й каже, що шапочку одягнув і ходить розказує, що він воював за незалежну Україну. А сам магазини грабував і людей розстрілював».
Про майбутнє України
«Суспільство треба замонолітити, воно повинне об’єднатись і будувати нормальну державу. Нам дана Господом Богом чи вселенським розумом можливість будувати цю нормальну державу.
Аж 33% чорнозему знаходиться в Україні. Та за неї завжди, за цю Україну, воювали. Кожен сюди ліз, свою морду пхав. Німці ешелонами звідси землю вивозили. Було ж таке. Навіть хроніка збереглась.
Тому на нас лежить відповідальність за все те, що відбуватиметься в Україні, за те, що ми передамо дітям. Сьогодні ніби якось про це і не думається, але прийде час. А це все складається з дрібниць: і з того, як міліція буде працювати, і як журналісти працюватимуть, як всі інші будуть працювати. Ось усе це разом і є становлення України. Як співав Висоцький: «Обидно мне, досадно мне, ну ладно».
Записала Ірина КАЧАН
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 17
Л А Д О М И Р Показати IP 21 Липня 2011 10:42
Про Бандеру + 100.
Volyniaka до Л А Д О М И Р Показати IP 21 Липня 2011 15:05
Пошукай уважно в Гуглі... Ніколи Бандера не був в СС і ніколи не нагороджувався залізними хрестами... Баєчка від КПСС/КГБ/ФСБ... Не ведіться.
Л А Д О М И Р до Volyniaka Показати IP 21 Липня 2011 19:24
в гуглі? Не сміши мої носки. Я в інеті закину, що ти принц Лесотто, але ж ми обидва знаєм, що це не так.
тітка Показати IP 21 Липня 2011 11:06
От, наприклад, кобилу вкрали. По великому рахунку її на хрін послав би ти ту жінку разом з її кобилою. Ну, вона така, що говорити не може – дефекти мови має, зовні така, як курка. Але це ж не дає підстав людину посилати. Розібрався, хвоста накрутив – кобилу знайшли. Правда, кобилу вже з’їли, як виявилось. Але ж знайшли, хто її вкрав. Дуже проблемні питання є» Да..., відповідь достатньо щира і душевна...
западенець Показати IP 21 Липня 2011 11:20
Толковий мужик
Я Показати IP 21 Липня 2011 11:57
В мене теж була ситуація коли вирвали з рук сумку, років три тому. Міліція приїхала на виклик одразу, в міськвідділі заяву прийняли, навіть пообіцяли знайти,спілкувались зі мною, враховуючи мій шоковий стан. І таки знайшли! Телефон мобільний повернули. Загалом, слухаючи і читаючи всяке, я була приємно вражена. Так що далеко не всі однакові.
джек Показати IP 21 Липня 2011 15:03
да молодець, генерал.
Журналіст Показати IP 21 Липня 2011 16:02
ГАрне інтервю вийшло!
adams Показати IP 21 Липня 2011 16:38
Ходирєва- в губернатори
Вольдемар Показати IP 21 Липня 2011 18:57
Якщо вже генерал такі слова мовить, то ще не вмерла Україна.
українець Показати IP 22 Липня 2011 12:32
от тільки пан генерал не розказує про те, як він сам ту міліцію на коліна ставить от була ситуація з одним дільничим, їхав служака на свій район, а тут його підрізає генеральська машина і виходить сам пан генерал і давай його - де аптеяка, чому ремень не пристибнутий і тд і т п викликав дайців і ті склали протокол на біднягу дільничого що тут скажеш - бий своїх, щоб чужі боялись
Dream до українець Показати IP 22 Липня 2011 16:16
Так виходить що він дільничого то за діло нагинав?
Anti-Mafia Показати IP 22 Липня 2011 22:16
Генерал правий -"Так от, це і є мєнти, які сидять, через губу розмовляють з людьми, ніби хтось щось їм винен." Саме таких ментів ще є багато на Волині. Ось одні з них з Горохова, про яких сьогодні написали в Volyn Times, над людьми і досі знущаються. - http://volyntimes.com.ua/news/445. "Їх треба знищувати по великому рахунку. Краще нехай некомплект буде, ніж таких тримати" - краще не скажеш...
1 Показати IP 22 Липня 2011 22:39
За все своє життя я не пригадую випадку, коли міліція стала мені в нагоді. Протилежних випадків море. А податки плачу стабільно.
Бродяга Показати IP 27 Липня 2011 14:17
Генерал, просто вор и коньюнктурщик!!!
adams до Бродяга Показати IP 29 Липня 2011 14:09
Бродяга, ляж проспись....
Я з Луцька. Показати IP 28 Грудня 2011 15:31
Генерал толкова людина, вимагає від своїх підопічних багато. Строгий. Жалко, що вас змінили.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus