USD 41.35 41.65
  • USD 41.35 41.65
  • EUR 41.50 41.90
  • PLN 10.30 10.60

Право на освіту: міністерські циркуляри всупереч здоровому глузду

22 Вересня 2016 18:37
У селі Котуші Камінь-Каширського району – великий бунт. Районна влада, посилаючись на міністерські накази, хоче закрити тут школу або ж пропонує перевести учнів на індивідуальну форму навчання.

На практиці така оптимізація навчального закладу передбачає фактично три варіанти: маленькі діти їздять бездоріжжям вісім кілометрів у найближче село Хотешів, навчаються «на дому» або ж за системою індивідуального навчання (на одну дитину – одна година занять на день) у приміщенні школи. Батьки такого рішення влади не розуміють. Не підтримує його і народний депутат від «Українського Об’єднання Патріотів – УКРОП» Ірина Констанкевич. З нею і зустрілася громада з приводу наболілого питання.

Про це йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №34 від 22 вересня 2016 року.

ШКІЛЬНОМУ АВТОБУСУ – 20 РОКІВ, А ДО ХОТЕШОВА – ВІСІМ КІЛОМЕТРІВ БЕЗДОРІЖЖЯМ

Школа у селі Котуші розташована в невеликій будівлі. Приміщення у досить пристойному стані. Ще б пак! Адже громада усіма силами старається облаштувати комфортне місце для навчання своїх діток. Їх тут небагато, адже школа І ступеня, та й у селі жителів – до трьох сотень. Але більшість із них – це люди працездатного віку. А ще тут чимало сімей, де більш як двоє дітей. Досі у школі Котуша використовували індивідуально-групову форму навчання, тобто проводили звичайні уроки.

Цього року держава взялася реформувати освіту, а разом з тим і оптимізовувати малокомплектні школи. На практиці це означає не що інше, як їх закриття. Чиновники кажуть, що роблять усе лише для користі дітей. Мовляв, у школах І-ІІІ ступенів вони матимуть можливість здобути якісніші знання. Та чомусь, узявшись за скорочення шкіл, урядовці зовсім забули про найголовніших учасників цього процесу – дітей.

Багатодітний тато, депутат сільради Леонід Свиридюк каже, що не розуміє, про яку якість освіти може йтися, якщо кількість годин за індивідуальної форми навчання скорочено в рази.

«Учителі за таких умов не можуть повноцінно викласти той чи той предмет. Якщо тепер пропонують один урок математики на тиждень, то батьки будуть змушені самі додатково займатися з дітьми. Сьогодні школу заберуть, завтра клуб, потім ФАП, а потім перевізник скаже – чого сюди їхати?» – обурюється Лео­нід Свиридюк.

Батьки зауважують, що автобус, який перевозить дітей старших класів у Хотешів, – дуже старий, розрахований на 16 місць. Новіший забрали в зону АТО. У негоду так званим шкільним транспортом просто не проїхати. Нині цим автобусом уже возять 13 старших дітей та двох учителів.

Мама трьох дітей Олена Сидорук каже, що за умови переведення учнів у Хотешів влада начебто пообіцяла довозити їх у два етапи.

«Але навіть якщо й так буде, то дітям доведеться прокидатися дуже рано. А повертатимуться вони пізно, – розповідає Олена Сидорук. – Із Котуша до Хотешова дорога займає майже півгодини, оскільки вона у жахливому стані. Тому нашим дітям краще навчатися тут, адже вони ще зовсім маленькі й швидко втомлюються. Забрати самим зі школи їх також нереально, адже маршрутка від нас до районного центру їздить лише тричі на тиждень».

«Нашому шкільному автобусу вже 20 років, дітей часто нудить дорогою. Хто буде надавати шести-семирічній дитині допомогу в таких випадках? – додає тато Сергій Сидорук. – Старші діти повертаються з уроків із Хотешівської школи о 16-й годині, постійно скаржаться на втому та головний біль. А в нашій школі є всі умови для комфортного навчання: належно обладнані класні кімнати, внутрішня вбиральня та чудові вчителі».

«Цього року моя донька пішла в перший клас. У автобусі вона навіть не може й кілометра проїхати, їй відразу стає зле. Що буде зі здоров’ям дитини, якщо вона щодня переживатиме такий стан?» – каже тато Андрій Шермонович.

Батьки категорично проти переведення дітей на навчання «на дому».

«Вони краще розвиваються в колективі, – наголошує Сергій Сидорук. – Для них важливе спілкування з однолітками, а не навчання наодинці з учителем у чотирьох стінах вдома».

«Відділ освіти змушував нас писати заяви про переведення дітей, але ми не погодилися», – додає Андрій Шермонович.

Зауважимо: незважаючи на те, що навчальний рік почався кілька тижнів тому, катавасія з формою навчання у Котуші ще не закінчилася, радше навпаки – набрала обертів.

Мама шести дітей Тетяна Віндюк каже, що їхня сім’я дуже задоволена рідною школою.

«Учителі в нас чудові, гарно пояснюють дітям. Мій син-третьокласник дуже сором’язливий, тому, навчаючись удома, він буде замкнутим. Старші діти навчаються у Хотешові. Змушені прокидатися о сьомій ранку. Уроки тривають до 14-ї години, а тому ще майже дві години їм доводиться чекати на автобус», – розповідає Тетяна Віндюк.

І ПРИБИРАТИ, І ДОГЛЯДАТИ ШКОЛУ ЗГОДНІ САМІ БАТЬКИ

У школі в Котуші офіційно керівника немає. У таких малокомплект­них закладах зазвичай передбачені посади завідувачів. Тут же працює двоє вчителів (у однієї з них посада – відповідальна за ведення ділової документації) та техпрацівник.

Учителька школи села Котуша Тетяна Царук розповідає, що не лише батьки проти «нововведень», не підтримують такого рішення головних районних освітян і педагоги, й деякі районні депутати.

«Раніше на індивідуальний план переводили лише дітей з обмеженими можливостями. А те, що роблять зараз, – це позбавлення школярів змоги отримувати законну початкову освіту. Якщо школу ліквідовують, то має бути рішення районної ради, якого не було, – зазначає голова Камінь-Каширської районної організації «Українського Об’єднання Патріотів – УКРОП», депутат райради Світлана Сидорук. – Закриття школи в сільській місцевості має бути лише за рішенням громади. Це питання мусили обговорити з батьками хоча б за рік до цього. Якщо в них немає нарікань на якість освіти чи умови в школі, то виходить, що чиновники просто насаджують своє бачення і бажання».

«Згідно із вимогами до індивідуальної форми навчання, на заняття з однією дитиною виділяється лише п’ять годин на тиждень. Ці п’ять годин ми мусимо «розбити» на всі предмети. При розподілі, наприклад, виходить, що на тиждень можемо провести лише один урок математики і раз на місяць – урок трудового навчання, – пояснює Тетяна Царук. – Чого можна навчити за один урок на місяць? Наша школа працює з 1977 року, жодного разу не виникало питання про її закриття. Окрім того, наступного року в нас має бути п’ять першокласників, через рік – стільки ж. Якщо ж усіх наших десятьох учнів таки переведуть на індивідуальну форму навчання, то загалом педагогам доведеться проводити 50 годин занять на тиждень. За такої умови треба буде вводити додаткову ставку вчителя. Якщо ж усе-таки залишать індивідуально-групову форму навчання, то розширювати штат потреби не буде».

Батьки кажуть, що готові власним коштом дбати і про чистоту закладу, і про його обігрів. Але, схоже, їх зовсім не хочуть чути у відділі освіти Камінь-Каширської райдерж­адміністрації. Єдине, про що домовилися громада та чиновники, – це про передачу приміщення школи на баланс сільради. Додамо, що акт прийому-передачі тут не підписала комісія, а лише начальник відділу освіти та сільський голова.

«ХТО ЕКОНОМИТЬ НА ШКОЛАХ – БУДУВАТИМЕ ТЮРМИ»

Народний депутат України Ірина Констанкевич про проблеми освітньої галузі знає не лише зі слів, адже все життя пропрацювала саме в цій сфері і неодноразово сама опинялася заручницею так званих реформ.

Зі слів Ірини Констанкевич, на Волині урядовці пропонували закрити 188 шкіл. Для порівняння, у Чернівецькій області оптимізували в такий спосіб лише шість навчальних закладів. «Згідно з міністерським указом, індивідуальну форму навчання можна запроваджувати у школах, де в класах менше, аніж по п’ять дітей. Але слово «можна» не має наказової форми. Окрім того, підставою для організації індивідуальної форми навчання є заява одного з батьків або їхніх законних представників, наказ керівника закладу, погодження відповідного органу управління освіти, – пояснює нюанси урядових циркулярів нардеп. – А у школі села Котуша керівника офіційно немає, батьки та вчителі проти впровадження індивідуальної форми навчання».

Питання щодо ситуації у цій школі Ірина Констанкевич поставила голові Камінь-Каширської райдерж­адміністрації Валерію Дунайчуку та начальникові відділу освіти Віктору Пасю.

Зі слів останнього, рішення про переведення котушівських школярів до Хотешова ухвалено суто з метою забезпечення для них якісної освіти. Хоча в чому ж полягає ця якість, зважаючи на описані вище чинники, – питання так і залишилося без відповіді.

Голова райдержадміністрації Валерій Дунайчук розповідає, що у Камінь-Каширському районі оптимізувати планували три школи – в Олександрії, Малих Голобах та Котуші. Щодо двох перших питання вже вирішили – дітей перевели навчатися у найближчі села.

«У Котуші справді старий автобус, велика відстань до сусіднього села. Якщо батьки не хочуть переводити дітей у Хотешів, то ми підемо їм назустріч. Лише треба вивчити юридичні нюанси», – запевнив голова райдержадміністрації.

«З оптимізацією малокомплект­них шкіл, яка фактично зводиться до їхнього закриття, дуже багато викривлень, – переконана народний депутат Ірина Констанкевич. – Я відвідала чимало шкіл, які збиралися закривати на Волині, і в 95% випадків це призвело б до припинення існування самих сіл. І така ситуація більшою чи меншою мірою характерна для всієї України. Батьки у деяких селах готові з власних кишень платити вчителям, техперсоналу та навіть за комунальні послуги, щоб урятувати школи від закриття. Чиновники ж, отримавши рознарядку про скорочення фінансування, схоже, вважають навпаки: немає школи – немає проблеми. Економісти оцінюють економію, яку принесе закриття шкіл, а треба думати, скільки ми від цього втратимо. Бо ж знімаємо дах у будинку, в якому маємо жити! Як казав Бісмарк, хто економить на школах – будуватиме тюрми»...

Питання щодо малокомплект­них шкіл і, зокрема, школи села Котуша Ірина Констанкевич пообіцяла поставити у своєму депутатському запиті. Також під час найближчої години спілкування уряду з депутатами має намір озвучити цю тему й міністру освіти.

«НА МЕЖІ» – СОЦІ­АЛЬ­НО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ

Інформаційне агентство «Волинські Новини» у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціаль­но-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

Ольга МАКСИМ’ЯК

Фото автора
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 8
Анти ГУ Показати IP 22 Вересня 2016 23:10
ГУНЧИК - ХЛО!
ввв Показати IP 22 Вересня 2016 23:32
Нічого дивного.В мін.освіти мабуть одні дятли працюють ?
111 Показати IP 23 Вересня 2016 06:30
при советах влада дбала щоб всі ходили до школи мали освіту і роботу ,а зараз..... ні нащо немає гроші - скільки можна красти - коли ж ті гроші з'являться? роблять з тих забитих українців незнати що. щоб нікуди не йшли не вчитись, ні до якої інстанції не добились все на "благо " людей . і втой же час цілковита залежність від міжнародного валютного фонду, газової Росії , а нам втирають про 25 років незалежності - оце дожились за 25 р що закривають школи,лікарні - ганьба! ті бітьки тягнуть дітей і на платному вчать і що з тим дипломом? ідь у польщу ,бо в нас якщо знайдеш роботу то будеш отримувати мін.зарплату в ліпшому випадку
Арсеній Петрович Показати IP 23 Вересня 2016 08:29
Школи та лікарні - закрити, тарифи підвищити, промисловість знищити, кількість населення в країні скоротити. Цілі давно відомі.
пет Показати IP 23 Вересня 2016 12:50
Вже давно потрібно скоротити кількість народних депутатів у Верховній Раді до 50 чоловік, і автоматично віднайдуться гроші на утримання шкіл України. Наша влада на усіх рівнях - це бидлота.
нагадайте до пет Показати IP 24 Вересня 2016 22:18
хто їх обрав, тих депутатів ?
село і люди Показати IP 23 Вересня 2016 13:09
Іро, Ваша мова-дешевий популізм.Розкажи з трибуни ВР про якість освіти де один вчитель(не репетитор) і 2 учні на 4 роки. на уроці фізкультури 1 хлопчик грає футбол сам з собою- віддайте своіх дітей в таку школу! Ви ж себе рахуєте педагогом з Великоі букви.Я думаю в першу чергу освіта для дітей а потім УКРОП.
Та Показати IP 23 Вересня 2016 13:48
обнагліли ви вже зовсім. Через кількох учнів утримувати школу і штат вчителів завелика розкіш навіть для Америки, триндець просто -півгодини їхати шкільним автобусом, то діток, блін, просто познуджує,або діарея приключиться, ну то винамайте гувернанток за власні кошти і дмухайте на своїх діток. А нашим міським дітям дуже комфортно вранці в переповнених маршрутках їздити в школи і буває стояти на зупинках по двадцять тридцять хвилин і в дощ і в мороз? а якщо в профільних гімназіях чи ліцеях вчаться, а не в школах по місцю проживання, то буває, що й з одного кінця міста в інше доводиться їздити, а це теж по півгодини і не в шкільному автобусі, а в міському транспорті, де дорослі злобні дяді й тьоті, або бабані-пенсіонерки, яких обов"язково кудись несе саме в ранковий час пік не дуже то переймаються, щоб малявкам з непідйомними шкільними рюкзаками було комфортно, і нічого, якось всі живі. А тут вимоги, просто нехай всі в ср.ки дмухають вашим діткам.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus